У сараї та ліній кухні живе Сергій з дружиною селі Яцьківка на Донеччині. У квітні 2022 року російські війська одним ударом знищили будинок подружжя, а двір перетворили на згарище. Та чоловік і жінка не покинули рідне село, відбудували та переобладнали, відновлюють сад, обробляють город, тримають господарство та не хочуть їхати з рідної землі. Як живуть за півтора десятка кілометрів від фронту — у репортажі Суспільне Донбас.
Знищений будинок та життя у сараї
У Яцьківці Сергій з дружиною оселилися понад два десятиліття. Все, що будували двадцять років, росіяни знищили за день, каже Сергій. Того дня з дружиною ховались у льоху — тому й вижили.
"Це був наш будинок. Невеликий, але гарний. Це з ним трапилось — 24 квітня на Великдень. Привітали нас", — показує руїни чоловік.
"Підвал витримав. Нас добре потрясло. І дружина каже: як яскраво світить сонце. Я відчиняю двері — і стіна вогню. Кажу: яке сонце, ми горимо повністю".
Після того обстрілу були ще, у вересні 2022-го, коли село звільняли від російських окупантів. Сергій показує вбиральню на вулиці, жартома каже: втретє відбудована.
"У квітні тоді вперше зруйнували туалет. Добре, що ввечері не наївся, бо пішов би вночі до туалету — живий не залишився б, воно все в уламках. Ми його відновили, обшили. А 19 вересня, коли нас "звільняли", знову "приліт". І знову туалету немає. Взявся, збудував. Третій туалет на одному місці".
Живуть у сараї та літній кухні. Готують на печі, нею й гріються взимку, мають і обігрівач, каже Сергій. Мають також літній душ на вулиці, у холодну пору у душі топлять буржуйку.
Сад, город, пес Кєша, кури та качки
Подружжя доглядає сад, обробляє город, що не з'їдають самі — віддають сусідам.
"Там під лісом ще є майже 30 соток сіножаті. Їх ми вже під пари віддали. Сад молодий потроху закладаємо. А тут: баштана, гарбуз, кабачки, картопля, часник, арахіс", — показує садибу Сергій.
У дворі — охоронець пес Кєша.
Тримають також курей та качок.
"Думаю, треба щось з качками робити, вони ж старіють. Поки більш-менш — треба різати їх. І яйця не несуть. Вранці приходимо — два яйця. Наступного ранку — два яйця. Кажу: жити хочуть. Вже якось і рука не підіймається", — ділиться чоловік.
Їхати з дому, каже Сергій, не планують, хоча й сумують за онуками — їх дев'ятеро, з них восьмеро на Львівщині.
"І свого кута немає. І клімат я не поміняю. Бо знову до лікарень? І їхати заради цих грошей ВПО? Нехай вони йдуть на армію. А тут, хоч іржавий цвях — він мій. Я робитиму, я буду будувати, я буду піднімати. Якщо ми всі поїдемо — хто тут буде?", — каже Сергій.
У селі, за даними старости Яцьківського старостинського округу Оксани Чекал, залишаються 109 людей. Кожен другий будинок — пошкоджений під час бойових дій.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram