Олександр — шеф-кухар підрозділу 128 бригади ТрО Дніпра. 17 років він працював у відомих ресторанах Дніпра та світу. А після початку повномасштабного вторгнення — повернувся зі Швеції в Україну та пішов у військкомат. Щодня з шостої ранку чоловік готує тричі на день: це може бути 15 літрів супу чи 10 кілограмів стейків.
Про роботу на фронті Олександр розповів Суспільному.
На обід — майже десять кілограмів риби та гарнір. Так для побратимів готує шеф-кухар підрозділу 128 бригади ТрО Олександр. Вже понад два роки його бойові зміни минають на Донеччині. Каже, найбільше хлопці полюбляють борщ. Готує він тричі на день — це може бути 15 літрів супу чи 10 кілограмів стейків. Працює разом з напарником. Аби встигнути все — встає о 6 ранку.
"Намагаюсь сам, але сніданок, наприклад, робив мій колега. На сніданок намагаємось щось з яєць: яєчня, сардельки. Було так що і цілого казанка не вистачало. Обід я почав робити об 11:00, і він був готовий о 13:00", — каже він.
Стати кухарем Олександр мріяв із дитинства. Його тітка — кондитерка, а старший брат — кухар. До повномасштабного вторгнення військовий 17 років був су-шефом у відомих ресторанах.
"Працював у Польщі, працював у Німеччині, потім поїхав у Швецію. Два роки прожив у Стокгольмі. Останнє моє місце роботи — це була ОреГірськолижний курорт у Швеції, на кордоні з Норвегією, у горах", — розповів чоловік.
У лютому 2022 року чоловік каже, працював у ресторані на гірськолижному курорті. Та коли почалось повномасштабне вторгнення РФ — Олександр повернувся додому.
"Хтось же має захищати країну. Я якось відчув, що все, я ж чоловік, маю йти на фронт", — зазначив Олександр.
У Дніпрі чоловік одразу вирушив до найближчого військкомату. А коли там не взяли через відсутність військового досвіду, пішов у ТрО. Вже у квітні 2022 року його 128 бригада вирушила на Донеччину.
"Сказали будеш командиром господарського відділення, ну добре буду. І все, так я і потрапив у батальйон і мені сказали ось, твоє розміщення тут, кухня ось, все інше з тебе. То мені дружина привозила продукти — я готував", — розповідає чоловік.
Нині його головна підтримка — дружина та 9-річна донька Домініка. Вона надсилає Олександру поробки.
"Може поробку якусь робити й закидає мені в рюкзак, я потім знаходжу. Просто звичайне сердечко вирізає і мені вже добре", — каже військовий.
Олександр каже, нестиме службу стільки, скільки потрібно. А після перемоги мріє відкрити власний ресторан сучасної української кухні.
"Я хочу інтерпретувати старовинні українські страви на новий лад. Щоб ми були вільні від наших сусідів", — зазначає шеф-кухар Олександр.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро