"Можу ходити по пів дня на протезі": історія військовослужбовця нацгвардії Дем’яна

Дем’ян — колишній військовий нацгвардії. Чоловік обороняв державу на Харківському та Донецькому напрямках. Навесні 2023 року отримав поранення ноги та тіла під час штурму армії РФ на українські позиції. Після ампутації ноги пройшов курс реабілітації.

Як отримав поранення та про що мріє — чоловік розповів Суспільному.

Дем'ян розповідає, до сил оборони приєднався за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення. Перші місяці перебував на Харківському напрямку, а вже взимку 2023 року — на Донеччині. В один з днів, згадує чоловік, російські війська почали наступ на їхні позиції.

"Вже під кінець, як наступ закінчився, ми переходили в бліндаж, я пам’ятаю йшов заховатися. Тоді передали по рації, що працює авіація і в ту ж секунду прилітає ракета, чи не ракета, я пам’ятаю вибух був та різкий біль", — згадує він.

Суспільне Дніпро

Дем’ян отримав уламкові поранення легень та ноги. Першу медичну допомогу йому надав побратим. На евакуацію довелося чекати майже годину, ще стільки ж зайняла дорога до найближчого стабілізаційного пункту, згадує чоловік. В лікарні у Дніпрі нацгвардійцю повідомили: кінцівку доведеться ампутувати.

"Перші думки, я почав казати, що не потрібно там нічого відрізати, сперечатися з лікарями почав. На той час не хотілося нічого відрізати. Вже в Києві депресував трохи. Але то було не довго. Просто якось змирився більше", — розповів Дем'ян.

Фото з особистого архіву Дем'яна

Дружина Дем’яна Анастасія згадує: після поранення чоловік якийсь час не виходив на зв’язок, тож рідні почали хвилюватися. Дізналася, що чоловік живий від знайомої медсестри, яка їхала разом із пораненим до лікарні у Дніпро. З Дем'яном вже зустрілася в медзакладі міста, чоловік перебував у реанімації.

"Я до нього підбігла, взяла за руку. На той момент я вже знала що ампутація у нього була. Я йому сказала, що все буде добре, я тут, я з тобою, я з тобою буду до кінця. Я намагалася за 5 секунд сказати все на світі, що думаю і заспокоїти його хоча б трішки", – зазначила жінка.

Суспільне Дніпро

Перший місяць Дем'ян був прикутим до ліжка: рана довго не загоювалась. Курс реабілітації тривав кілька місяців, згодом бійцю зробили протез. До цього доводилось пересуватись на милицях

"Пам’ятаю, коли вперше став на протез, то першою була думка, що все не так, як ти це собі уявляв. Що якась фігня, хаха. Думав все буде зручніше. Ну, а потім потроху і почав ходити", — розповів Дем'ян.

Зараз чоловік проводить весь час разом із дружиною: гуляє, тренується, намагається записувати власну музику. Протез, каже, майже не помічає — може в ньому ходити довго та займатись звичними справами. У майбутньому мріє стати учасником Ігор нескорених.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро