"Золота медаль для тата і для України": Ярослава Магучіх про перемоги, початок кар'єри та плани на майбутнє

Ексклюзивно
.

Вперше за 10 років дніпрянка Ярослава Магучіх виборола для України світову першість зі стрибків у висоту. Протягом року стрибунка виграла три міжнародні турніри: чемпіонат Європи у приміщенні, чемпіонат світу з легкої атлетики та Діамантову лігу. Останній – з рекордом сезону (2.03 метра). Ярослава каже: перемоги дають змогу привертати увагу світу до війни, яку веде РФ в Україні. З листопада атлетка готуватиметься до Олімпійських ігор-2024.

Про те, як бореться за перемоги та що знають про війну за кордоном Магучіх розповіла в інтерв'ю Суспільному.

Спортсменка Ярослава Магучіх розповідає, після численних перемог стала більш впевненою, здобула більше досвіду.

"Більше відчуття як треба налаштовуватися правильно. Трішечки змінилося – люди почали впізнавати після Чемпіонату світу і це все", – каже вона.

Ярослава каже, перемоги дають змогу привертати увагу світу до війни, яку веде РФ в Україні.

"Зараз коли війна ти по-іншому все усвідомлюєш, тому що ти виборюєш свої медалі для країни, де люди живуть у постійному стресі. Тому звичайно, підготовка спортсмена дуже важка, налаштуватися психологічно, відсторонитися дуже складно, коли ти читаєш новини, що ось тут трапився вибух, ось тут прилетіло, багато людей загинуло  і потім тобі треба виходити в сектор і стрибати – це ще одна така складність саме психологічно, але, ми знаємо, за що ми боремося", – розповідає спортсменка.

Фото: Суспільне Дніпро

Розповідає, до світової першості йшла три роки. У 2019 та 2022 роках – здобула срібло.

"І тут вже третя спроба була – і у мене золото! Нарешті! Бо ми дійсно готувалися до цього, навіть не дивилися, коли були деякі етапи Діамантової ліги і я не вигравала, була третя, ми аналізували більше і готувалися все ж таки до Чемпіонату світу, знали, що головний старт – це Чемпіонат світу, далі все не важливо", – зазначила вона.

Як почала займатись легкою атлетикою

Дівчина каже, легкою атлетикою почала займатись у 7 років. Тоді на тренування її привела сестра.

"І я така дівчина, яка просто прийшла на легку атлетику витрачати енергію, сили, тому що заважала своїй старшій сестрі, у неї були екзамени, а я була активною дитиною, хотіла  з нею погратися, побігати і вона привела мене на легку атлетику. Перші змагання у мене були не з висоти, це були 60 метрів. У мене лежить свій перший диплом за перше чи за друге місце.  В одинадцять років пішли змагання з висоти і з бар'єрами, бо в юнацькому віці ти пробуєш багато всього, що тобі більш подобається. І свідомо висоту я обрала вже у 14 років", – каже спортсменка.

Спортсменка зазначила, здобуте "золото" везе татові.

"Минулого року, коли я посіла друге місце на Чемпіонаті світу, він тоді мене привітав і сказав – треба вже золоті медалі колекціонувати. Я дуже хотіла вибороти золоту нагороду, не тільки для тата, для всієї країни. Пішла біла полоса, тому що після цього був фінал Діамантової Ліги, який я виграла теж, тому хочеться виборювати золоті нагороди, бо більше  уваги до переможців", – розповідає Ярослава Магучіх.

Спортивні перемоги – спосіб нагадати про війну в Україні

Каже, важливо нагадувати міжнародній спільноті про те, що відбувається в Україні і що війна продовжується.

"Від деяких людей в Європі можна почути такі питання, що деякі не знають, як все тут серйозно, що тут відбувається і після цього ти розумієш, що треба говорити, треба розказувати. Тому що вони тоді: дійсно це так? дійсно все зруйнували? Я кажу, що це дійсно так, що це не якась гра і вони в шоці", – каже дівчина.

Дівчина розповідає, деякі федерації змінюють та послаблюють свої рішення щодо заборони участі російський та білоруських спортсменів у змаганнях.

"Дуже хочеться, щоб їх не допускали. І ми не знаємо, що буде, яка позиція нашого Олімпійського комітету, тому що вона змінюється. Це залежить від рішення Міжнародного олімпійського комітету. Тому не знаю, яке буде рішення, але сподіваюся, що нам вдасться довести свою правоту", – зазначила вона.

Ярослава зазначає, що попри сирени, вдома відчуває спокій.

"Вдома краще і навіть коли я чую сирени, і можливо вибухи, то я все одно відчуваю спокій. За кордоном набагато складніше переживати", – каже дівчина.

У планах дівчини – тренування та підготовка до Олімпійських Ігор.

"Це буде моя друга доросла олімпіада, тому дуже хочеться вибороти золоту нагороду", – зазначила дівчина.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро