Приблизно дві третини депутатів Дніпровської міської ради 7-го скликання за каденцію змінили фракційну приналежність, 14% – двічі. Такого висновку дійшло Суспільне, проаналізувавши інформацію про створення та зникнення фракцій у міськраді та міграції депутатів між фракціями та коаліціями. Міськрада змінила трьох секретарів й двічі створювала «коаліцію більшості».
Суспільне нагадує про основні пертурбації в депутатському корпусі, а також аналізує переходи народних обранців.
Арифметика на старті: 5 = 5 і 32 + 32
Восени 2015 року в Дніпровській міській раді 5 партій, які подолали 5% прохідний бар’єр, сформували 5 фракцій: найчисленнішими були фракції-опоненти – «Опозиційний блок» (25 депутатів) та «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (21 депутат). Менш численними – «Громадська сила» (7), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (6) та Об’єднання «Самопоміч» (5). Усього – 64 депутати.
На початку цієї каденції міськрада Дніпра не мала чітко визначеної депутатської більшості, і це загострило боротьбу за посаду секретаря міськради. У грудні 2015 року міський голова Борис Філатов заявив, що голоси депутати, які його підтримують й не підтримують, «розділилися рівно навпіл» – 32 на 32, однак він розраховує зібрати більшість із 33-х депутатів.А втім, сталось інакше.
Новорічний сюрприз: коаліція проти мера
У грудні 2015 року, за кілька днів до Нового року, на виїзному засіданні сесії міськради тодішні опоненти мера – фракції «Опозиційний блок», «Громадська сила» і частина Об’єднання «Самопоміч» – створили більшість й обрали секретарем міськради лідера «Громадської сили», бізнесмена Загіда Краснова. Міський голова Борис Філатов, який був його опонентом на нещодавніх виборах, заявив, що погоджується з цим рішенням ради. Однак робота міськради на кілька місяців була заблокована.
Формування коаліції з другої спроби та перші міграції
У лютому 2016 року стало зрозуміло, що так тривати не може й на міськраду чекає переформатування. 8 депутатів «Опоблоку» створили депутатську групу «Опозиційний блок – Дніпропетровськ» і, як оголосив її лідер Дмитро Безуглий, почали бути «опозицією у складі коаліції».
За кілька тижнів, 13 квітня, про переформатування в депутатському корпусі оголосили офіційно. У мерії повідомили про створення нової, тепер вже «промерської» більшості. Її сформували «УКРОП» та «Самопоміч» та 8 депутатів від «Опозиційного блоку» (депутатська група «Опозиційний блок – Дніпропетровськ»). Пізніше, того ж дня, оголосили про входження представників БПП «Солідарність». До коаліції загалом увійшло 42 депутати, що дало мерові стійку і «свою» більшість. Секретарем міськради став член фракції «Самопомочі» В’ячеслав Мішалов.
Разом з тим, у квітні 2016 року група «Опозиційний блок – Дніпропетровськ», яка на той момент складалась я з 9 депутатів, змінила назву на «За Дніпропетровськ». До неї входили Дмитро Безуглий, Анжеліка Пилипенко, Олег Григорук, Наталія Демідова, Василь Губерт, Володимир Ікол, Сергій Пустовий, Микола Царенко та Руслан Вишневецький, які раніше відкололись від фракції «Опоблоку». До речі, вже за місяць, у травні, 2016 року Верховна Рада в рамках декомунізації перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро.
Читайте також: «Чотири роки тому Дніпропетровськ став Дніпром: як це було»
Новий секретар: уже третій
2016 рік приніс зміни у керівництві міськради. Після особистісного конфлікту між мером Борисом Філатовим та секретарем В’ячеславом Мішаловим 15 листопада 2017 року відбулися вибори нового секретаря. Подаючи у відставку, Мішалов сказав, що «кількість пліток навколо його імені та посади досягла критичної маси» і він «не тримається за посаду».
Новим секретарем став «укропівець» Олександр Санжара, який працює досі.
Нові міграції: «третя хвиля розпаду «Опоблоку» й прощання з «укропівцями»
Нові помітні зміни в міськраді стались 2017 року.
У лютому сформувалася нова депутатська група «За життя». Учасниками нового об'єднання стали 5 депутатів, які відійшли від фракції «Опоблоку»: Наталя Луценко, Сергій Нікітін, В'ячеслав Сергєєв, Олена Степанян та Віктор Яровий.
А в жовтні того ж року утворилася фракція «Наш край». До неї увійшли 7 депутатів з «Опоблоку» та один від «Громадської сили»: Руслан Вишневецький, Василь Губерт, Олег Григорук, Наталія Демідова, Анжеліка Пелипенко, Сергій Пустовий, Микола Царенко та Віталій Верба. Таке переформатування назвали «третьою хвилею розпаду» «Опоблоку».
Сталися зміни й в іншій потужній фракції – «УКРОПі». Обрані від «УКРОПу» Юрій Альошкін та Дмитро Погребов склали депутатські повноваження. Обоє – після виходу з фракції. Про причини таких рішень достеменно не відомо, але міський голова Філатов заявляв, що Погребов, який також працював його заступником, допоміг пережити «найбільш кризові моменти» і повернувся в бізнес. Їхні місця в раді посіли депутати Сергій Барановський та Сергій Шевченко, які долучилися до фракції «УКРОП».
Останнє перекроювання перед виборами
Зрештою останні переформатування у складі міськради стались 22 липня 2020 року. Мер Борис Філатов оголосив про створення фракції партії «Пропозиція», засновником якої є він сам та кілька мерів міст України.
За даними руху «ЧЕСНО», до нової фракції увійшло 26 депутатів – «УКРОП» та «Наш край» у практично повному складі, а також позафракційний депутат Володимир Ікол. Наразі це найбільша фракція в міськраді.
Читайте також: «У міськраді Дніпра створили фракцію партії «Пропозиція»
Спроби забрати мандати в «перелітних» депутатів: усі – невдалі
За інформацією ГМ «ОПОРА», за період каденції були спроби відкликання 11 депутатів міської ради. Так, виборці ініціювали позбавлення мандатів 9 осіб, обраних за списками партії «Опозиційний блок», які відколись від фракції: Руслана Вишневецького, Василя Губерта, Володимира Ікола, Олега Григорука, Наталії Демідової, Анжеліки Пилипенко, Дмитра Безуглого, Сергія Пустового та Миколи Царенка. Міська виборча комісія постановила припинити цю ініціативу.
Пізніше до виборчкому надійшли повідомлення щодо відкликання депутатів Артема Хмельникова та В’ячеслава Мішалова, обраних від Об'єднання «Самопоміч». Про розгляд цієї ініціативи виборчкомом та ухвалення рішення інформації немає.
Наразі всі депутати, щодо яких була ініціатива про позбавлення крісел, продовжують працювати в раді, інформує ГМ «ОПОРА».
На фініші: хто був «найстабільнішим»
Таким чином, у цій каденції міська рада Дніпра мала трьох секретарів. У ній виникло три нові («Наш край», «За життя», «Пропозиція») й зникло дві фракції. («Наш край», «УКРОП»).
Деякі фракції зазнали відчутних втрат у чисельності. Зокрема, у фракції «Опозиційного блоку» – мінус 17 депутатів. Промерська фракція партії «УКРОП» також – формально – втратила всіх своїх депутатів й перестала існувати. Але ця втрата, по суті, не виглядає значущою, адже із 21 «укропівця» 20 сформували фракцію партії «Пропозиція», так само близьку до мера. Позафракційною залишилась тільки Анастасія Староскольцева, яка відійшла від «укропівців» раніше.
Читайте також: «В Україні створюють «партію мерів»: що відомо»
Найстабільнішою з усіх була фракція «Солідарності», де на фініші каденції працює 6 із 6-и обраних «порошенківців».
Що ж до самих депутатів, то, за підрахунками Суспільного, із 66-ох народних обранців (двоє депутатів склали повноваження, але на їхнє місце прийшли двоє), які працювали в міськраді, тільки третина (або 21 депутат) не змінила своєї фракційної приналежності. З тих, хто змінили, 9 (або 14%) – змінювали одну фракцію на іншу або фракцію на статус позафракційного не раз.
Зокрема, з них 5 обранців встигли побувати в трьох фракціях.
Окрім того, у міськраді 7-го скликання більше десятка депутатів залишали свої фракції, стаючи позафракційними. Не всі ці виходи мали резонанс й коментувались офіційно. Про останнє набуття статусу позафракційності оголосили на сесії 22 квітня 2020 року: тоді ексопоблоківці Олег Григорук і Руслан Вишневецький вирішили покинути фракцію «Наш край».
Читайте також: «У Дніпрі від СБУ вимагають перевірити білборди ОПЗЖ»
Що відомо
- Місцеві вибори мають відбутись в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень, тобто 25 жовтня 2020 року. Одночасно на всій території країни виборці обиратимуть представників місцевих органів влади та міських голів.
- У липні 2019-го Верховна рада підтримала новий виборчий кодекс, тому вибори на місцях відбуватимуться за новою системою.
- У Виборчому кодексі передбачена можливість змінити місце голосування онлайн. У травні 2020-го Центральна виборча комісія ухвалила новий порядок зміни виборчої адреси, який також дає можливість внутрішньо переміщеним особам голосувати на місцевих виборах за місцем фактичного проживання.