У 1942 році Наталя Левченко врятувала єврейського хлопця від розстрілу німецькими окупантами. Тоді їй було чотирнадцять. У 1996 році спеціальна комісія Ізраїльського центру пам’яті жертв Голокосту Яд Вашем надала їй звання «Праведника народів світу». Загалом в Україні таких праведників 2 тисячі 659.
У 2019 році колишню вулицю Шмідта у Новомосковську офіційно перейменували на вулицю імені Наталі Левченко. Її історію журналістам Суспільного переповів син Сергій Левченко.
Коли німецькі війська захопили Новомосковськ, його мама Наталія була ще підлітком, каже син. Її родину вигнали з власної оселі. У пошуках житла вони оселились у покинутому будинку біля річки Самари. Каже, мати розповідала, як на власні очі бачила, коли у березні 1942 року німці зігнали усіх євреїв Новомосковська разом та у човнах везли на розстріл.
«Вони на човни садили групами єврейські сім'ї, вивозили на ту сторону річки, вивозили в цей кар'єр, який вже з'явився у результаті видобутку піску й там їх розстрілювали. При цьому вони забирали речі й все інше», – каже чоловік.
"Обігріли й заховали за дровами"
В останньому човні, що пропливав повз будинок сім'ї Наталі, сидів її одноліток – єврейський хлопчик Леонід Гольверк. Аби не потрапити під розстріл, він вистрибнув у крижану воду.
«Поліцай каже: «Пристріли цього хлопчика». А інший каже: «Навіщо, він сам помре у цій воді». І коли вони переплили на другу сторону річки й повели ці єврейські сім'ї на розстріл, цей хлопець у воді. Матері сказали й вона його забрала в човен і привезла до хати. Вони його обігріли, зняли цю одежу. І заховали його за дровами», – розказав син Праведниці.
Сергій каже, що потім мати вивезла Леоніда за межі Новомосковська на човні у напрямку Харківської області. Так хлопець зміг втекти від німецьких військ та врятуватись. І через 53 роки Леонід знайшов свою рятівницю і приїхав до неї в гості.
«Вони одне одного не впізнали. Тому що зрозуміло, що були дітьми, – і вже похилого віку люди. Але потім коли вони почали обговорювати спогади, вони ідентифікували один одного», – розповів чоловік.
Дослідники шукають й інших рятівників євреїв
Директор музею “Пам'яті єврейського народу та Голокосту в Україні” Ігор Щупак каже, більшість тих, хто рятував євреїв вбивали. Нині в Україні нараховується 2 659 Праведників народів світу. На Дніпропетровщині їх 71. Пошуки тривають і досі.
«Триває дослідницька робота, триває те, що робить громадська організація, окремі дослідники, те, що робить Держава Ізраїль. Те, що робить посольства Ізраїлю. Але ж очевидно, що чим далі, тим менше залишається живих свідків тих трагічних подій, тих людей, які можуть свідчити про ці героїчні вчинки», – зауважив науковець.
Званням «Праведника народів світу» відзначає спеціальна комісія Ізраїльського центру пам’яті жертв Голокосту Яд Вашем. Для цього вона збирає свідчення врятованих євреїв та спілкується із самими праведниками.
Повне відео:
Що відомо
- 14 травня в Україні вперше вшановують пам’ять українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
- За інформацією Інституту національної пам’яті, у роки Другої світової війни жертвами нацистської політики, спрямованої на винищення народів та груп, які нацисти вважали неповноцінними, стали 6 мільйонів євреїв. З них 1,5 мільйона були з території сучасної України.
- Більша частина фактичних вбивств євреїв під час Голокосту відбувалася в таборах смерті в окупованій Польщі, переслідування євреїв, їх виселення у гетто і депортація з їхніх будинків відбувалися на очах у їхніх неєврейських сусідів в містах та селищах по всій Європі.
- На честь Праведників в містах та селах Дніпропетровщини назвали 14 вулиць. Це найбільше у світі, повідомив директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» і Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Ігор Щупак.
Читайте також
- Досліджує свій рід. У Кривому Розі відкрили виставку аргентинського художника українського походження
- 70 імен жертв. На місці масових розстрілів часів Голокосту на Дніпропетровщині встановили табличку
- "Стрілянина тривала 25-30 хвилин". У Кам'янському встановлюють імена загиблих під час Голокосту
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро