Співачка та сонграйтерка Roxolana навесні цього року планує видати свій дебютний альбом.
До нього увійде пісня "Пташка", яку нещодавно авторка записала з мультиінструменталістами Wavewalkrs. У ній вона рефлексує про почуття близькості та емоційної безпеки, які дарує кохання.
Виконавиця наголошує, що навіть у моменти життєвих штормів відчуття дому можна знайти не у фізичному місці, а в емоційному зв'язку з рідними людьми.
Як пісня "Пташка" стала музичною метафорою пошуку дому та як співачка тестує свої пісні в соцмережах, перш ніж випустити їх офіційно — про це вона розповіла Марії Бурмаці в ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь.
Текстову версію для Суспільне Культура підготувала Олена Кірста.
Нещодавно ти представила композицію "Пташка". Яка історія стоїть за цією піснею?
Ця пісня існує вже досить давно — спершу її демка з'явилася в тікток. До речі, дуже багато моїх пісень створюються саме так: спочатку вони йдуть у тікток. Потім я спостерігаю, як на них реагують люди — коментують, зберігають — і розумію, що треба цю пісню випускати.
Ця пісня пролежала близько року. А потім сила інстаграму допомогла мені знайти прекрасних хлопців із Wavewalkrs. Мені дуже сподобалося їхнє звучання, і я запропонувала їм зробити аранжування. Їм настільки сподобалось працювати над піснею, що вони запропонували створити дует: я як виконавиця та авторка, а вони як гурт.
Робота над треком була тривалою і складною, але у мене немає відчуття, що ця пісня народжувалася надто довго — ось вона нещодавно народилася й ось вона тепер в ефірі.
А як ви познайомилися з хлопцями, коли ти збиралася зробити пісню? Хто кому першим зателефонував?
Я побачила їх в інстаграмі й написала в директ. Ми не були знайомі раніше, познайомилася вже безпосередньо під час роботи. Я надіслала їм демку, вони у відповідь — свою версію з аранжуванням. І у нас одразу все склалося, ми одне одного відчули.
У твоїх піснях часто бувають моменти емоційних гойдалок. А "Пташка" звучить як пошук внутрішньої опори. Це твоє особисте відчуття чи історія інших людей?
Гойдалки завжди залишаються зі мною, і я від них не відмовляюся. Кожен артист має транслювати те, що відчуває, і коли це щиро, людям це резонує.
Я не завжди хочу розповідати про що конкретно написала пісню, бо мені здається, що магія пісні в тому, що вона кожній людині резонує по-своєму.
Для когось це може бути історія про те, що ми знаходимо якусь людину, поруч із якою почуваємося як удома. Не важливо, де ми і хто ми є, який в нас статус, чого ми досягли. От ми зустріли людину — і нам більше нічого не потрібно, адже ми розуміємо, що у нас є це відчуття безпеки й затишку. Але інколи це стосується й нас самих: коли ми втрачаємо себе, ми губимося у цьому світі.
Нам немає за що зачепитися й треба повернутися до себе, поставити собі запитання: хто ти є і яке твоє коріння? Тоді ми теж знаходимо це відчуття дому.
Звук у "Пташці" трохи інший, він відрізняється від того, що ти робила раніше. Це експеримент чи продовження твого музичного шляху?
У мене було відчуття, що люди після виходу "Мистецтва" знову очікували подібного звучання. Я можу їм його дати за звучанням, тому що у мене вже лежить кілька пісень. Мені захотілося зробити щось інше.
Якщо подивитися кліп, у ньому продовжується історія та віжуал від першої пісні "Мистецтво", але з іншим, глибшим звуком. Мені здається, тут розкривається ось ця тема, коли артисти, знайшовши щось, що працює, часто намагаються за це вхопитися і бояться відпустити, адже це приносить великі перегляди, коментарі тощо.
Мені хотілося відійти від цієї теми й не боятися просто експериментувати. Вважаю, що ця пісня не радіоформат і не дуже поп, але це класна творчість і вона для когось, можливо, зрезонує і в чомусь допоможе.
Кліп "Пташки" є продовженням відео на пісню "Мистецтво". В чому воно полягає? І чи буде ще продовження?
Я думаю, що точно буде. Можливо, ми вже переїдемо з квартири, в якій ми знімали ці кліпи. У нас стиль такої неохайної старої квартири.
Насправді мені хочеться тримати цю лінію, тим більше у мене таке вперше — коли ми від синглу до синглу тримаємо якусь одну історію і не перемикаємося між настроями.
Мені це цікаво, адже це дійсно якась така історія не одного синглу, тож думаю, чому б і ні? Просто будемо давати щось під іншим кутом.
Якщо описати "Пташку" трьома словами, які це будуть слова?
Глибока, медитативна (мені всі це почали говорити й писати) та вільна.
Чи був якийсь момент під час створення пісні, який тебе найбільше вразив або здивував?
Мабуть, мої внутрішні відчуття, коли я вперше почула аранжування, тому що я дуже прискіплива до аранжувань, постійно беру участь у їхньому написанні до всіх пісень. І це була єдина пісня, яку я просто віддала, заплющила очі, тому що було дуже страшно. Після першого прослуховування я одразу закохалася. Мене саму "промурашило" від цієї пісні, а таке, відверто кажучи, буває рідко.
У цій пісні є рядок: "Може, я з тобою буду наче вдома". Для тебе дім — це місце чи люди?
І одне, і інше. Від початку повномасштабного вторгнення я зрозуміла, що дім — це точно про місце, тому що я не хочу жити ніде, окрім того місця, де живу зараз. Але, звісно, це ще відчуття і про людей. Тому що насправді відчуття дому створюють також люди, які тут живуть.
Мені здається, мені було б дуже одиноко, якби не було моїх рідних, близьких, друзів і коханої людини. Тому це симбіоз.
Останні роки нас навчили шукати опору. Де ти знаходиш свої точки опори — в людях чи в собі?
Якщо бути справедливою, скажу, що дуже часто в мене немає опори. Як і всі нормальні люди, я дуже часто сумніваюся в собі, вагаюся в ситуації довкола. Бувають моменти розпачу, коли я теж сиджу плачу і не знаю, що робити. Це нормально. Мені б хотілося знаходити опору в собі. Не завжди це вдається, тому зараз я знаходжу опору в людях навколо.
Творчий процес: як це відбувається? Де ти знаходиш натхнення? Чи є у тебе робочий ритм? Чи творчість приходить спонтанно?
Я взагалі обожнюю натхнення за те, що, здається, воно є всюди — потрібно просто бути до нього відкритим. Я можу сісти за фортепіано, награти якісь акорди — і мені одразу прийде текст і мелодія. Можу сидіти вдома і писати вірші.
Я не вірю в музу і вважаю, що натхнення приходить під час роботи. Це така ж рутинна робота, тому якщо й не хочу, я змушую себе сідати, починати хоча б щось робити: написати вірш чи якусь прогресію. Це починає затягувати, і вже щось з'являється.
А як було з піснею "Пташка"? Це було осяяння чи результат роботи з нотами й сидіння за фортепіано?
Про "Пташку" було дуже цікаво. Я гортала тікток (у мене там дуже багато інструментальної музики) і натрапила на японського піаніста. І там була якась дуже сентиментальна, мінімалістична мелодія.
Я погортала тікток, послухала її, і у мене одразу з'явилось бажання побігти пограти на фортепіано. Я сіла за інструмент і з першими акордами у мене одразу з'явилася ця фраза: "Може, я з тобою буду наче вдома".
Як ти змінилася як артистка за останні роки?
Мені здається, що я сильно змінилася. Тому що нас змінюють досвід і події навколо. Перша частина моєї творчості під час повномасштабного вторгнення була дуже змінена під формат виступів для військових.
Ми регулярно їздили до них і виконували мотиваційні пісні, тому що, наприклад, ліричні композиції нас просили не співати. Тому ось таких пісень, які я презентую зараз, у мене не було.
А зараз я більше прислухаюся до себе і не боюсь експериментувати. Звідси й пісні "Мистецтво" й супернеформатна "Пташка". Тому я крок за кроком пізнаю себе.
Що нового ти в собі відчула і відкрила?
Я відчула те, що інколи нам здається, що люди зовсім не зрозуміють те, що ми зараз зробимо, але це дає зворотний ефект. І зазвичай якраз те, що тобі здається зовсім незрозумілим, відгукується людям. Ось ця сміливість, мені здається, відкрилася.
Якби ти могла передати слухачам Радіо Промінь одне послання через музику, що б це було?
Я скажу словами не цього релізу, а попереднього: якщо вам здається, що вас ніхто не розуміє, пам'ятайте — ви мистецтво.
Чи чекати цієї весни на твій дебютний альбом?
Я сподіваюсь, що ми його дочекаємося. Я чекаю його від себе, так само як і всі інші. Там буде більше рухливих, життєствердних композицій, звісно, все в контексті сьогодення. Але це буде літній альбом із відповідним звучанням, і ще буде трохи ліричних пісень.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати найкращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст-шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media