Частина Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука 25 березня 2024 року була зруйнована внаслідок російського обстрілу Києва.
Через падіння уламків зазнала руйнувань центральна частина корпусу. Зокрема, були зруйновані спортивна зала, конгрес-хол та виставковий центр. Також суттєво пошкоджені приміщення кафедр і авдиторії закладу.
Як живе академія за рік після удару, що вдалося відновити та які роботи досі в процесі — Суспільне Культура розповіла ректорка Олена Осадча.
Що вдалося відновити
Ректорка Олена Осадча розповідає, що одразу була створена комісія, яка разом із представником Міністерства культури обстежила руйнування. Крім того, вони звернулися до КП "Київекспертиза", яка підготувала два звіти за результатами обстежень: один щодо зруйнованого навчального корпусу, а другий щодо гуртожитку.
Щоб зафіксувати завдані збитки, провели реєстрацію нерухомості та отримали необхідні документи. Також підготували документи для відбудови (проєктно-кошторисну документацію, акти) та подали заявки на фінансування за програмою "Велике будівництво".
Паралельно академія співпрацювала з Бюро ЮНЕСКО в Україні. Організація залучила експерта, який теж обстежив пошкодження та дав свої рекомендації щодо прибирання уламків і відновлення. Наразі ЮНЕСКО проводить останній тендер для пошуку підрядника, який буде займатися розбором завалів.
Також триває процес підписання меморандуму між ЮНЕСКО та академією, і після його затвердження в Парижі організація планує розпочати розбирати завали.
Осадча зазначила, що власними силами академії за цей рік вдалося відновити склопакети в навчальному корпусі Академії, а за допомогою спонсорської підтримки встановили спеціальний паркан довкола руйнувань.
Крім того, із фондом Solidarity відновили систему теплопостачання, а Печерська державна адміністрація допомогла із газопостачанням у гуртожитку.
Ректорка додала, що у квітні Мінкульт знову оголосить конкурс для проєктів будівництва і вони "мають надію" отримати фінансування, оскільки відомство запевнило, що академія "в пріоритеті".
Окремо кошти на відбудову академії збирали на благодійних аукціонах. Зокрема, за ініціативи ректора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Олександра Цугорка та директора аукціонного дому "Голденс" Михайла Василенка — вони провели виставку-аукціон від НАОМА для Академії Бойчука, де зібрали більше ніж 300 тисяч гривень.
"На благодійному рахунку в нас є кошти, але ж ми розуміємо, що без всіх дозвільних документів ми не зможемо це зробити. У грудні нарешті отримали дозвіл на розбір завалів. Тому зараз і ЮНЕСКО, і Міністерство культури, і ми своїми силами продовжуємо робити все можливе для того, щоб пришвидшити цей процес", — додає Олена Осадча.
Також працюють і над майбутнім відновленням приміщень: наприкінці 2024 року за ініціативи деканки факультету дизайну Тетяни Малік провели хакатон, де студенти та викладачі генерували ідеї, як має виглядати майбутній простір.
"Ми сподіваємося, що наприкінці квітня — на початку травня будемо мати вже ці проєкти, тобто зможемо обрати найкращий. І це, звичайно, як ми мріємо, має бути такий інноваційний, модерний культурний центр. Маючи візуалізацію, будемо шукати вже потенційних спонсорів", — зазначила ректорка.
Як живе академія зараз
Олена Осадча розповіла, що у вересні 2024 року Академія Бойчука приєдналася до глобальної мережі мистецьких закладів світу ELIA і платформи UAX. Вона налічує 285 закладів та більше ніж 300 тисяч студентів.
"Ми стали членами цієї мережі і торік нас запросили на конференцію, яка відбувалася в Мілані. Ми могли презентувати фільм про нашу академію, про ті події, які сталися 25 березня минулого року", — розповідає ректорка.
Також академія знайшла сестринську школу — Вільнюську художню академію, з якою вже почали співпрацювати, щоб у майбутньому студенти мали менторську підтримку, а викладачі стажувалися за кордоном.
Окрім того, Академія Бойчука отримала два гранти від Українського культурного фонду.
Перший — на відкриття виставки "Вціліли". У її межах у приміщенні театру Івана Франка показували вцілілі роботи, які вдалося дістати з-під завалів.
Другий проєкт спрямований на відновлення кафедри монументального і станкового живопису, яка була повністю знищенна. У його межах студенти й викладачі створили роботи-рефлексії на ті події, які відбулися, і за ці кошти вдалося закупити для кафедри художні матеріали, полотна, а також мольберти.
Тепер академія готує нову виставку "Тіло — крихкість", відкриття якої заплановано на 11 квітня. На виставку завітають також представники ООН, ЮНЕСКО та Мінкульту.
"Це теж про крихкість нашого тіла, про крихкість України, і взагалі про ті виклики, з якими ми стикнулися", — розповідає Олена Осадча.
Мультидисциплінарна мисткиня Валерія Вертинська розповіла Суспільне Культура, що збиралась робити фотопроєкт про студентів академії та їхні рефлексії щодо того, як змінилось їхнє мистецтво під час повномасштабного вторгнення, і разом з ними шукали "безпечні" місця в закладі освіти.
Вона зазначила, що хоча студенти продовжують навчання у вцілілих корпусах чи на онлайн-заняттях, вони досі не знають, коли їхній простір знову стане по-справжньому безпечним. Але вони продовжують говорити через мистецтво — і тому Академія Бойчука далі живе.
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (КДАДПМД імені М. Бойчука) названа на честь художника, засновника "бойчукізму" — національного мистецького стилю, що поєднував візантійські традиції з європейськими новаціями та українським народним мистецтвом.
В основу академії закладено давні традиції українського національного мистецтва, а своє походження вона бере з рисувальної школи Миколи Мурашка, Київського художнього училища (1900—1920) та Київського училища прикладного мистецтва (1938—1957), з яких вийшли такі митці, як Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Казимир Малевич, Олександр Архипенко, Іван Кавалерідзе, Олександра Екстер та багато інших.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media