Новий альбом Леді Гаги Mayhem вийшов минулої п'ятниці, 7 березня. Частина публіки шаленіє від нового альбому, зазначаючи, що Гага "повернулась".
Інші ж фани розчаровані, адже очікували більш готичне і холодне звучання. Тим часом Pitchfork ставить Mayhem 8 з 10 — найвищу оцінку серед усіх альбомів Гаги.
Але з чого саме складається той самий звичний образ та звучання Леді Гаги? Та як вона змінювалась крізь роки?
Початок кар'єри
Говорити про будь-яку попзірку, не беручи до уваги її життя до слави, було би помилкою. Навіть якщо мова йде про таких людей, як Гага, для яких, здавалося б, слава є єдиним природним станом. Почасти це й дійсно так, адже ще з дитинства Стефані (справжнє ім'я співачки) мала ексцентричну натуру та прагнула популярності.
"З мене сміялися через мою провокативну або ексцентричну поведінку, тому мені доводилося стримувати себе. Я не вписувалася у колектив та почувалася фриком”, — так вона коментувала своє дитинство в одному з інтерв'ю.
Пізніше, на першому курсі університету, булінг Гаги дійшов до того, що її однокурсники створили групу у Facebook під назвою "Стефані Джерманотто, тобі ніколи не стати відомою", присвячену булінгу на той момент вісімнадцятирічної співачки, яка тільки починала свій творчий шлях з виступів у барах.
Утім, її однокурсники помилялися. Адже з того моменту пройшло менше ніж 5 років, як Леді Гага отримала своє перше визнання та славу.
Її перший студійний альбом на лейблі Interscope отримав красномовну назву The Fame.
Сингли Poker Face, Paparazzi та Just Dance моментально стали хітами, а кліпи вчинили фурор на телебаченні.
Наприклад, у кліпі на Paparazzi в гламурному контексті зображені сцени, які у ті часи зазвичай висвітлювалися радше "жовтою пресою": лірична героїня Леді Гаги встає з крісла колісного і намагається пересуватись на милицях, а на декілька секунд з'являється в образі ляльки, яка скоїла самогубство у ванній. Власне, візуальна складова завжди відігравала важливу, якщо не ключову роль у творчості Гаги.
Зокрема, своєю впізнаваною хореографією Леді Гага завдячує Леді Старлайт — трансґендерній хореографці, яка мала на той час високий статус у нью-йоркському квір-андеґраунді.
Вдячність і підтримка спільноти ЛГБТІК+ проходять крізь усю кар'єру Леді Гаги.
Слогани, що стосуються прав ЛГБТІК+, лунають на кожному її концерті, а один з головних ранніх хітів співачки, Poker Face, присвячений її особистому досвіду бісексуальності. Пісня Born This Way з однойменного альбому взагалі стала гімном квір-спільноти.
Через таку політичну позицію співачці погрожували арештом під час її виступу в Росії у 2012 році. На що Леді Гага відповіла прямо зі сцени:
"Нумо, Росіє, арештуй мене, мені начхати!”
Найскандальніші образи
Леді Гага завжди позиціювала попкультуру як частину мистецтва. Власне, на цій концепції базується один з її найуспішніших та найбільш культурно вагомих альбомів — Artpop.
Впродовж усієї своєї кар'єри Гага вплітала у свою творчість елементи перформансу.
Незмінним майданчиком для провокативних перформансів для Гаги була премія MTV Video Music Awards. З 2009 до 2011 років саме на церемонії вручення цієї премії Леді Гага показала світові три своїх найскандальніших образи.
У 2009 році ім'я Леді Гаги було іще досить новим на світовому поп-Олімпі. Втім, хіти з першого альбому та його делюкс-версії The Fame Monster міцно стояли у світових чартах. Один зі своїх хітів — сингл Paparazzi — співачка виконала на MTV VMA.
За сюжетом перформансу співачка починає стікати кров'ю приблизно на другій хвилині виступу, в якийсь момент пересувається по сцені з милицею, а під кінець вже повністю скривавлена підноситься догори.
Як і сама пісня, перформанс мав на меті зобразити зворотний бік слави та жорстокість шоу-бізнесу.
Наступного ж року світ побачив, мабуть, найвідоміший образ Гаги. Так, ту саму сукню з м’яса, яка обурила активістів за права тварин. Але ж яким був першопочатковий меседж цього перформансу?
Очікувано, це була іще одна акція у підтримку ЛГБТК+. Ця акція стосувалася політики армії США під назвою "Не питай, не кажи", суть якої полягала у тому, що до служби допускали лише тих людей гомосексуальної або бісексуальної ідентичності, які не заявляли про це відкрито.
Але, на жаль, у колективній пам'яті цей меседж дещо загубився в загальній епатажності перформансу.
Виступ на VMA у 2011 році був зверненням до чуток, які поширювалися про співачку на початку її кар'єри. Тоді у пресі та соцмережах поширювали чутки про те, нібито Леді Гага — трансґендерна жінка або інтерсекс-людина.
У тому ж 2011 році на своєму інтерв'ю американський телеведучий Андерсон Купер поставив їй питання щодо цих чуток, на яке Гага відповіла:
"Можливо, він [пеніс] в мене і справді є. Хіба це так жахливо?"
Пізніше, на церемонії VMA вона представила публіці свій новий образ — хлопця-рок-зірку на ім'я Джо Калдерон. Джо поєднував у собі зовнішні риси таких рок-зірок, як Боб Ділан, Елвіс Преслі та Алекс Тернер із гурту Arctic Monkeys.
Пізніше цей образ назвуть "ідеальним втіленням токсичної маскулінності".
У образі Джо вона виконала пісню You and I зі свого на той момент свіжого альбому Born This Way та дала декілька інтерв'ю. На сцені Джо підтримав гітарист Queen Браян Мей.
Баланс епатажу і класики
Та зрештою, коли за провокацією іде ще одна провокація, лишається єдиний спосіб, в який ще можна епатувати, а саме — випустити класичний, старомодний та конвенційний попальбом. Джазовий, витриманий та ностальгійний — таких у Гаги аж три.
Після епохального Artpop, який став маніфестом усього, що Леді Гага втілювала свою ранню еру, виходить спільний альбом з Cheek to Cheek з американським джазовим співаком Тоні Беннетом.
До повноформатного спільного альбому Гага та Беннет вже встигли попрацювати раніше над піснею The Lady Is A Tramp з альбому Беннета Duets II.
Тоні Беннет залишився задоволений співпрацею та загалом дуже цінував творчість Леді Гаги. А пізніше вона запропонувала йому записати спільний джазовий альбом.
Спільна робота стала сюрпризом для фанатів Гаги, та все одно підкорила чарти.
Наступний же альбом, Joanne, став історією про щирість, в якій Гага розставила акценти на свободі бути просто людиною.
"Я усвідомлюю, що як тільки покидаю межі своєї власної території, то я більше не є вільною. Як тільки я виходжу у світ, у якомусь сенсі я починаю належати усім довкола. Це законно — стежити за мною. Це законно — переслідувати мене на пляжі, наприклад. Я не можу подзвонити у поліцію або змусити когось піти", — так Леді Гага пояснювала стан, який зумовив роботу та реліз Joanne.
За назву альбому співачка взяла ім'я своєї покійної тітки, а сам реліз багато в чому є автобіографічним.
До альбомів цієї ери можна також зарахувати спільний альбом із Бредлі Купером, який, по суті, є збіркою пісень з фільму-мюзиклу "Народження зірки".
Після цих трьох альбомів Леді Гага знову повернулася до епатажного електропопу на альбомі Chromatica та альбомі реміксів Dawn of Chromatica, де серед реміксерів зібрала таких зірок експериментальної попмузики, як Arca, A.J. Cook, Shygirl та інших.
А роком пізніше випустила іще один спільний альбом із Тоні Беннетом і того ж року виконала гімн США на інавгурації президента Джо Байдена. Така траєкторія релізів свідчить про те, що її епатаж ніколи не був лише спробою молодої артистки пробитися у вищі ешелони.
З бунтарським досвідом у юності, вона завжди може повернутися до цього і у більш зрілому віці. Тільки вона сама вирішує, як і коли буде звучати її музика.
Леді Гага в кіно: шлях від "Оскара" до "Малини"
І хоча кінокар'єра Леді Гаги для масової публіки почалася з мюзиклу "Народження зірки", перша її поява на екрані була ще у легендарному "Клані Сопрано" в епізодичній ролі дівчинки в басейні. Виконавиці на той момент було 14 років.
Якщо не рахувати різних камео у "Сімпсонах" чи "Пліткарці", то першою серйозною роллю можна вважати роль у фільмі Роберта Родріґеса “Мачете вбиває”.
Співпраця з Родріґесом продовжилась у другій частині "Міста гріхів", яку завдедено вважати провальною.
Однією з найвідоміших ролей співачки є дві ролі в "Американській історії жахів".
Горор-антологія з великою кількістю прежставників ЛГБТК+ в акторському складі та знімальній команді просто не могла обійтися без Леді Гаги.
А роль у мюзиклі "Народження зірки" стала для співачки оскароносною та очікувано породила чутки про роман з виконавцем головної чоловічої ролі Бредлі Купером, який в період виходу фільму якраз розійшовся з російською моделлю Іриною Шейк.
Це розлютило фанатів моделі й вони почали спамити коментарі в Instagram Леді Гаги коментарями російською мовою. Втім, чутки не підтвердились, а Леді Гага отримала "Оскара" за найкращий саундтрек до фільму і стабільне високе місце у всіх музичних чартах.
Не кожній акторці за життя вдається отримати нагороду і за найкращу, і за найгіршу жіночі ролі. Що вже казати про тих, для кого акторство не є основною діяльністю. Але Леді Гага змогла.
У 2024 році вона тримала свою першу "Золоту малину" за роль Гарлі Квін у сиквелі "Джокера" Тодда Філіпса. Але для неї така нагорода явно не означає поразку. Ба більше, для Леді Гаги навіть поразка — це частина перформансу.
Любов Леді Гаги до кіно виражається не тільки в її вдалих ролях — у своїх кліпах вона нерідко надихається відомими класиками кінематографу.
У 2020 році навіть вийшов кліп на пісню 911, натхненний "Кольором граната" Сергія Параджанова.
Магія хаосу
Щодо нового альбому Гаги Mayhem, то з усією впевненістю можна сказати, що це найхаотичніша та найзагадковіша робота виконавиці. І так і має бути, адже сама назва Mayhem перекладається як "хаос".
Першим сольним синглом, який затизерив альбом Mayhem, стала пісня Disease. Моторошний кліп до треку, який вийшов до Геловіну, зняла українська кліпмейкерка Таню Муіньо.
За сюжетом Гага рятується від інших версій себе, борючись із внутрішніми страхами.
Сингл Abracadabra із танцювальним кліпом до нього моментально став хітом. Пісня присвячена життю з хронічним болем, з яким Гага була змушена боротися впродовж своєї кар'єри.
До того ж користувачі мережі, пов'язані з окультними практиками, допускають, що приспів пісні — це заклинання захисту.
Хай там як, танець із кліпу став вірусним в TikTok, а фани писали, що не відчували такого захвату від кліпу Гаги ще з часів Born This Way.
Сингли Abracadabra та Disease налаштували слухачів на радше готичне та попіндастріальне звучання, але сам альбом показав, що хаос — це взагалі не про цілісність.
Справжній Mayhem — це коли одна пісня трохи схожа на Майкла Джексона з 80-х, інша чимось нагадує Тейлор Свіфт. Паралельно тут простежується багато різних впливів ранньої Леді Гаги.
Також до альбому потрапив хітовий дует із Бруно Марсом Die with a Smile. Тож можна вважати, що ролаут альбому розпочався ще влітку 2024-го. Не в останню чергу через цей сингл Гага зараз є найбільш прослуховуваною артисткою у світі за версією Spotify.
Та і взагалі, назва альбому така сама, як і у скандально відомого норвезького блек-метал-гурту.
І там, де будь-хто інший порадився з маркетологом і змінив би назву на щось інше, Леді Гага просто взяла і випустила альбом. А в тому, що за запитом Mayhem Google тепер видаватиме спершу її альбом, а потім вже все інше — сумнівів немає.
Текст оновлений 01.04.2025. Змінена частина стосується нагороди "Оскар", яку Леді Гага отримала не за найкращу жіночу роль, а за найкращий саундтрек до фільму.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media