Юрій Андрухович — український письменник, один із представників українського постмодернізму, чия творчість вплинула на розвиток української літератури періоду незалежності.
Сьогодні, 13 березня йому виповнюється 65 років — з цієї нагоди Суспільне Культура зібрало 5 найбільш знакових творів автора.
"Рекреації"
"Рекреації" — дебютний роман Юрія Андруховича, опублікований у 1992 році.
У центрі оповіді — компанія українських поетів, які приїжджають у вигадане карпатське містечко Чортопіль на Свято Воскресаючого Духу (такий собі аналог бразильського фестивалю).
Під час святкування друзі роз'єднуються і проводять ніч окремо. Кожен із них за кілька годин проживає особливий досвід та змінюється.
На написання цього твору автора надихнули культурні процеси кінця 80-х, зокрема початок "фестивальної епохи". Андрухович написав "Рекреації" приблизно за два тижні. Тоді він навчався в Москві й цей роман став можливістю "не втрачати духовних зв'язків з ненькою-Україною".
Спочатку рукопис прочитало близько 10 видавництв: редактори хвалили твір, але публікувати його відмовлялися. Втім, після проголошення незалежності в Україну перебралася редакція часопису української еміграції "Сучасність" — і видала друком "Рекреації".
Літературний дебют Юрія Андруховича сприйняли неоднозначно:
"Редакція отримала десятки, чи й сотні листів з вимогою вибачитися за цю публікацію і ніколи більше цього автора не допускати. Бо вони будуть вимагати повернення коштів за передплату, бойкотувати часопис і так далі. Чесно кажучи, я не дуже сподівався такого. Я розумів, що цей текст викличе якісь емоції та збурення. Але я не очікував, що зайде так далеко. Перечитуючи цей текст сьогодні, я дивуюся, наскільки 25 років тому наша читацька громадськість була якісно іншою. В якомусь сенсі — значно вимогливішою, але й набагато догматичнішою. Вона не бажала сприймати будь-чого несподіваного".
"Московіада"
Другий роман Юрія Андруховича, "Московіада", вийшов у 1992 році. У ньому автор продовжив традицію: знову карнавальний настрій, а в центрі подій — молодий поет.
Оповідь вихоплює один день із життя студента Літературного інституту в Москві Отто фон Ф. Звичну буденність героя, сповнену пиятики та сексуальних пригод, змінює неочікувана пригода: він потрапляє в підземелля московського метро.
Цей текст — взірець постмодернізму: химерний, сюрреалістичний, фантасмагоричний. У ньому Юрій Андрухович проаналізував реалії СРСР на тлі розпаду комуністичної імперії.
Як і попередній роман Андруховича, "Московіаду" гостро розкритикували: насамперед через відсутність цілісного сюжету. Втім, навіть тридцять років по тому цей контроверсійний твір залишається актуальним та вважається новітньою класикою.
"Перверзія"
У 1996 році вийшов роман "Перверзія", який закриває умовну трилогію Андруховича про богемного поета в епіцентрі фатальних перетворень "фізики в метафізику" і навпаки.
Юрій Андрухович продовжував експериментувати: цього разу він вирішив вийти за межі традиційного "українського крейдяного кола". Сюжет розповідає про поїздку українського письменника Станіслава Перфецького до Венеції, де відбувається симпозіум "Посткарнавальне безглуздя світу: що на обрії?".
Назва "Перверзія" відсилає до латинського "перекручення" — і в книзі дійсно тісно переплітаються реальність та фантазія, життя та смерть, кохання й ненависть. Це детективна історія, у якій вирує гримуча суміш гротеску, іронії, еротики та містики.
"Дванадцять обручів"
Четвертий роман Юрія Андруховича вийшов у 2003 році. За нього автора нагородили літературною премією Центральної Європи Angelus.
Назва твору походить від вірша Богдана-Ігоря Антонича "Елегія про ключі від кохання", де йдеться про "дванадцять обручів весни".
Роман розповідає про те, як компанія друзів опинилася в гірському пансіонаті українських Карпат — і їхня мандрівка перетворилася на фатальну пригоду.
"Радіоніч"
"Радіо Ніч" — це водночас гостросюжетний та ліричний твір з елементами фентезі.
"Як і в «реальній дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого загадкового лідера. Йосип Ротський (не плутати ні з Йосіфом Бродським, ні з Йозефом Ротом), музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби — це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не звладати, і банківська таємниця, з якою не впоратися. В'язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Чи справді останній?" — йдеться в анотації.
Роман Андруховича отримав престижну літературну премію Гейне, а також був перекладений на англійську, німецьку, іспанську, французьку, польську, словацьку, угорську, хорватську, болгарську, румунську мови.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media