В лос-анджелеському кінотеатрі Dolby 2 березня 2025 року відбудеться 97-ма премія вручення кінопремії "Оскар" — головної нагороди Американської кіноакадемії.
З цієї нагоди ми вирішили пригадати, що ж їдять під час цієї визначної події, як меню на "Оскарах" змінювалося протягом десятиліть, і як Вольфганг Пак — американсько-австрійський шеф — сьогодні готує бенкет на півтори тисячі гостей церемонії, а також на усіх її працівників.
Голодні зірки та контрабанда перекусів
Почнемо з найменш цікавої інформації: безпосередньо на церемонії вручення кінопремії "Оскар" ніхто не їсть.
Запрошені на церемонії гості приходять за годину (чи за дві) заздалегідь, позують на червоній доріжці та прямують до головної зали кінотеатру Dolby, де радіють за своїх колег, виголошують промови, витирають сльози розчарування чи схвильовано отримують омріяну статуетку.
Все це триває понад три з половиною години — у 2002 році гостям довелося сидіти у кінотеатрі чотири з половиною години, наприклад — і хоча випивки тут вистачає, їжу нікому не подають (нехай формально у фоє і стоїть маленький столик із перекусами).
Принаймні поки триває сама церемонія, адже потім на гостей чекає губернаторський бал Академії — офіційна вечірка події.
Тому зірки регулярно скаржаться та навіть намагаються потайки проносити у зал хоч якісь перекуси — наприклад, сендвічі з шинкою чи печиво.
На "Золотих глобусах", ще одній відомій американській кінопремії, ситуація дещо схожа: хоча гостям формально подають вечерю, її потрібно встигнути з'їсти ще до початку трансляції, тож зірки, яких довго фотографують на червоній доріжці, часто пропускають можливість поїсти перед початком церемонії.
Їжа на "Оскарах" минулого
"Оскари" не завжди були "голодною" церемонією — та й початково ця подія аж ніяк не нагадувала ту розкішну церемонію, яку ми знаємо завдяки сьогоднішнім телеефірам.
На першій церемонії у травні 1929 року було лише 270 гостей, а переможців оголошували не наживо, а заздалегідь, тож це було скоріше святкуванням, а не сповненою несподіванок подією.
До речі, квиток на ту церемонію коштував 5 доларів — тобто десь 100 доларів з урахуванням інфляції.
Гостям подавали запечену курятину на тостах, стручкову квасолю, картоплю фрі та пасероване на вершковому маслі філе морського язика. На десерт був торт, поданий з ванільним або шоколадним морозивом.
Протягом наступних десятиліть меню потрохи розширювали, але воно залишалося доволі консервативним: гостям подавали оливки та нарізану соломкою селеру, томатний суп та запечену курку зі стручковою квасолею.
Пізніше формат церемонії змінили: у 1943 році вирішили, що проводити її у формі бенкету буде неповагою до жертв війни, і надалі проводили вручення без їжі, у центральній залі кінотеатру.
Традиція збереглася, але після вручення нагород все одно проводили святкову вечерю, стиль якої змінювався залежно від соціокультурних норм часу.
Наприклад, у сімдесятих на меню вплинула тогочасна мода на французьку кухню, тож у 1971 році гостям подавали такі страви: креветки та крабові ніжки у вершковому соусі, курку кордон-блю, стейк та смажену картоплю із соусом з червоного вина з артишоками та горохом.
З середини 1990-х відповідальним за їжу на "Оскарах" став знаменитий австрійсько-американський кухар Вольфганг Пак, який і досі щороку дивує гостей сумішшю експериментів, власних фірмових страв та їжі у формі золотої оскарівської статуетки.
Вольфганг Пак: головний шеф "Оскарів"
67-річний шеф-кухар австрійського походження переїхав до Каліфорнії в 1975 році та доволі швидко став легендою місцевої кулінарної сцени.
Зараз його імперія налічує кілька десятків вишуканих ресторанів, декілька кулінарних шоу, а також лінійку консервованих супів та заморожених піц (Пак став першим селебриті-шефом, який запустив власні напівфабрикати та мережу ресторанів швидкого харчування).
Коли Пак уперше почав організовувати їжу на "Оскарах", його бачення не суттєво відрізнялося від того, що гостям подавали у попередні роки — ось тільки добре знайомі з його фірмовими стравами знаменитості ще й вимагали від австрійця готувати їм улюблені страви на замовлення.
Але у 2004 році шеф вигадав новий концепт, який і досі залишається фішкою губернаторського балу — страви у формі крихітних оскарівських статуеток.
Спочатку це було лише печиво, яке подавали вже на десерт, потім до нього додалися крихітні канапки з лососем у формі статуеток, а останніми роками гостей дивували усім від пудингів у формі "Оскара" до золотих статуеток із шоколаду.
Окрім цього, на події обов'язково знаходиться місце для фірмових піц Пака — запечених у дерев'яній печі та з незвичними топінгами на кшталт копченої качки.
Пак та його команда готують не лише для гостей події, але й для всіх працівників: охоронців, музикантів, офіціантів, операторів та майстрів зі світла.
Усього команді щороку потрібно приблизно 170 кілограмів копченого лосося, 100 кілограмів брюссельської капусти, 120 кілограмів сиру пармезан, 3600 яєць, 6000 мінібулочок бріош для бургерів, а також 7000 мініатюрних шоколадних "Оскарів" та близько 3700 пляшок ігристого вина.
За словами самого Пака, усе це готується в останню хвилину, але якщо мати добре налагоджену командну роботу, то це нескладно: "Згадайте про бенкети Османів і Габсбургів. Як мінімум, нам не потрібно готувати їжу для 10 000 людей у сільській місцевості без холодильника".
При цьому шеф встигає вразити гостей особистим підходом — наприклад, коли Анг Лі викрав "Оскар" за найкращу режисуру, Пак простежив за тим, аби до столу, де сидів режисер, винесли класичні китайські страви.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media