Перейти до основного змісту

На Берлінале пройшла світова прем'єра "Стрічки часу" Катерини Горностай: овації тривали 10 хвилин | ФОТО

Режисерка Катерина Горностай перед прем'єрою "Стрічки часу", 20 лютого 2025 року, Берлін. Аліна Рудя

На Берлінському кінофестивалі 20 лютого відбулася світова прем'єра документального фільму "Стрічка часу" української режисерки Катерини Горностай. Після показу тривали 10-хвилинні овації.

Про це йдеться у пресрелізі, наданому Суспільне Культура.

На перший показ "Стрічки часу" зібралася повна зала. Біля червоної доріжки творчу команду фільму зустрічала група підтримки з українськими прапорами, яка також заспівала гімн.

Група підтримки перед прем'єрою фільму "Стрічка часу", Берлін, 20 лютого 2025 року. Аліна Рудя

На червоній доріжці показалась команда документального фільму: продюсерки Ольга Брегман та Наталія Лібет, продюсер Віктор Шевченко, виконавча продюсерка Зоя Литвин, копродюсери Франсу Ле Голл та Маріон Гут (Люксембург), Рінскє Раап (Нідерланди) та Віктор Еде (Франція), оператор-постановник Олександр Рощин, саунддизайнер Михайло Закутський.

А також були герої "Стрічки часу" — директор Михайло-Коцюбинського ліцею Чернігівської області Микола Шпак, в. о. директора литовсько-українського ліцею № 1 у Бородянці Світлана Попова, вчитель, а нині український військовий Борис Ховряк, учениця Ольга Бригінець.

Команда та герої фільму "Стрічка часу" на червоній доріжці Берлінале, 20 лютого 2025 року. Євгенія Гапон

Команда та герої фільму "Стрічка часу" на сцені після прем'єри на Берлінале, 20 лютого 2025 року. Аліна Рудя

Катерина Горностай прийшла на власну прем'єру на Берлінале лише за два дні після народження сина. У лікарні з сином залишився батько, режисер монтажу "Стрічки часу" Нікон Романченко. Команда фільму зазначає, що це перший випадок появи малюка учасниці на світ під час кінофестивалю.

Катерина Горностай підписує фото з партнером Ніконом Романченком та сином, Берлін, 20 лютого 2025 року. Аліна Рудя

Фільм "Стрічка часу" Катерина Горностай присвятила пам'яті свого молодшого брата Максима Горностая, який загинув на сході України 2023 року.

Катерина Горностай (у центрі) та героїня фільму Ольга Бригінець (зліва) у залі під час прем'єри "Стрічки часу", Берлін, 20 лютого 2025 року. Аліна Рудя

"Під час роботи над звуком у нашому фільмі я згадала — голоси птахів заспокоюють психіку. Це неймовірний ефект зашитий в природу людини. Наші предки саме за пташиними піснями визначали, що ця місцевість безпечна, адже птахи затихають при наближенні хижака. Коли ми знімали наш фільм, ми записали голоси різних птахів в усіх містах, де побували в Україні. І ми хочемо, щоб птахи співали в Україні і надалі, і наша батьківщина стала безпечним місцем. Впевнена, це наша спільна мрія", — розповіла Катерина Горностай у промові після показу фільму.

Герой фільму "Стрічка часу" Борис Ховряк на пресконференції у Берліні. Євгенія Гапон

Один з героїв фільму, Борис Ховряк, під час офіційної пресконференції фільму, відповідаючи на питання іноземних журналістів, що він відчув, коли залишив посаду вчителя і став на захист України, зазначив:

"Ми мусимо захистити наших дітей, Україну та українську освіту від агресії Російської Федерації. Зважаючи на факти, які змусили мене піти воювати, незалежно від всього, що відбувається зараз, і всіх зовнішніх обставин, ми будемо продовжувати захищати наших дітей".

Крім того, на пресконференцію команда та герої фільму принесли український прапор із фронту.

Команда та герої фільму "Стрічка часу" сфотографувалися з прапором з фронту, Берлін. Євгенія Гапон

Про фільм "Стрічка часу"

Уперше за майже тридцять років фільм української режисерки увійшов до основного конкурсу Берлінського кінофестивалю. В 1997 році це була стрічка Кіри Муратової "Три історії", у 2025-му — "Стрічка часу" Катерини Горностай.

Документальний повнометражний фільм Катерини Горностай змагається за головний приз — "Золотого ведмедя" та Documentary Award Берлінського кінофестивалю.

Постер для стрічки створила харківська художня студія для дітей Aza Nizi Maza. Автором зображення став 11-річний Лев Давидченко, дизайнеркою — Даша Подольцева.

Стрічка покаже шкільне життя у Черкасах, Харкові, Бородянці та Бучі на Київщині. А найтрагічнішим епізодом фільму є похорон у місті Ромни на Сумщині — за два дні до того школу знищив прямим влучанням російський дрон, що забрав життя директорки, заступниці, бібліотекаря і секретарки школи.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media

Топ дня
Вибір редакції