Афродизіаки — названі так на честь Афродити, грецької богині любові та краси — речовини, які нібито пробуджують сексуальне бажання, збільшують витривалість у ліжку чи покращують сексуальну вірильність загалом.
Людство фактично з початку своєї історії шукало чудодійні зілля чи інгредієнти, які могли б магічним способом збудити еротичні почуття.
Наприклад, у 160 році до н. е. одного римського письменника звинуватили у тому, що він нібито використовував чарівні трунки, аби закохати у себе заможну вдову.
Ідея того, що правильно підібрані інгредієнти можуть посилити або взагалі створити почуття закоханості, лише набула популярності завдяки літературі. Наприклад, любовні зілля фігурували і в епічній оповіді про Трістана та Ізольду, і в "Сні літньої ночі" Вільяма Шекспіра.
Серед історичних афродизіаків були надзвичайно різноманітні рецепти: трави, перетерті висушені органи тварин або взагалі складні ритуали, для виконання яких жінкам доводилося змащувати усе своє тіло медом та качатися по пшениці, а потім випікати із зібраного таким чином зерна для свого обранця хлібину.
Суспільне Культура підготувало для вас абетку найпоширеніших історичних харчових афродизіаків та з'ясувало, як у цих інгредієнтів виникла така репутація, і що про їх збуджувальні властивості говорить сучасна наука.
Амбра
У Середньовіччі араби використовували як афродизіак амбру — сіру липку речовину із сильним запахом, яка утворюється у шлунках китів і справді містить речовини, що підіймають рівень тестостерону в чоловіків.
У часи Османської імперії амбру додавали до кави — до речі, ще однієї речовини, яку вважали афродизіаком — але пізніше її почали більше використовувати як складник парфумів.
Утім, що б вам не захотілося з нею зробити, сьогодні придбати чисту амбру буде непросто: попит на неї майже призвів до вимирання китів, тож тепер навіть найбільш імениті парфумерні доми надають перевагу синтетичним аналогам.
Вітамін Е
Приблизно з 1970-х і до середини 1980-х диво-препарат, відомий як вітамін Е, отримував надзвичайну увагу від світових ЗМІ.
Багато передач і журнальних статей приписували речовині, відомій як альфа-токоферол, фантастичні ефекти: нібито вона покращує потенцію та настрій, допомагає схуднути, покращує увагу та сприяє сильному лібідо.
Навіть сьогодні її іноді називають вітаміном мужності або фертильності. Але чи має все це якесь наукове підґрунтя?
Загалом вітамін Е справді є важливою для організму речовиною, але зазвичай ми отримуємо достатню кількість цього вітаміну просто з харчування — він міститься і у бобових, і в горіхах, і у пшениці. Тож додатково споживати його не потрібно, хіба що у вас дуже специфічний раціон.
Та звідки у цього вітаміну така репутація?
Річ у тім, що дослідники декілька разів виявляли, що безплідні щури часом могли завагітніти після введення вітаміну Е.
Однак у рекламних матеріалах зазвичай не згадується той факт, що подібні експерименти з іншими видами тварин не показали успіху, а впливу речовини на репродукцію людей взагалі не було встановлено.
Підсумовуючи: вітамін Е, як і інші вітаміни, корисний для нашого здоров'я, проте приписувати йому роль афродизіака було б надто сміливо.
Женьшень
А ось женьшень — рослину, яку першими почали використовувати як афродизіак корейці — навіть сьогодні нескладно знайти у секс-шопах чи магазинах традиційної медицини.
З Кореї історії про збуджувальні властивості женьшеню потрапили у Китай, де рослина стала важливим складником традиційних медичних препаратів. Чи справді женьшень покращує потенцію?
Науковці приділяли цьому питанню мало уваги, але все ж одне дослідження на цю тему було: вчені з Сеульського університету якось спробували з'ясувати, чи може женьшень бути рослинною альтернативою віагрі.
Результати були багатообіцяльними: 60 % учасників експерименту повідомили, що відчули помітне покращення потенції, а вчені стверджували у своїх висновках, що женьшень показує схожий результат із сучасними ліками на кшталт віагри.
Утім, деякі їхні колеги розкритикували це дослідження — зрештою, експеримент із лише сорока піддослідними може бути занадто маленьким, аби говорити про серйозні результати.
Ікра
Схожа ситуація і з ікрою, якій також вже сторіччями приписують певні ефекти.
Традиційна мудрість стверджує, що ікра осетрових асоціюється з безмежною природною плодючістю: загалом історично афродизіаками нерідко вважали будь-які інгредієнти, які своїм зовнішнім виглядом нагадували про фертильність або людські геніталії (привіт, устриці!).
Сьогодні ікру (насамперед — чорну) також асоціюють зі звабленням, але цього разу скоріше через її надмірно високу ціну та репутацію "розкішного" інгредієнта.
Локриця
Локриця, або солодка (Glycyrrhiza glabra) — чагарник, який зазвичай росте в Південній Європі, Південно-Західній Азії та Індії.
Рослина має протизапальні властивості та надзвичайно сильний солодкий присмак — власне, тому її історично використовують як ліки для горла чи від кашлю. Звісно, здорове горло — це чудово, але ми б не додавали цю рослину до своєї абетки афродизіаків якби її здатності обмежувалися знеболенням.
Локрицю здавна використовують для виготовлення любовних еліксирів, а, наприклад, в Індії це вірування збереглося аж до XX сторіччя.
Ось рецепт магічного зілля 1911 року: "Якщо солодку разом з такою ж кількістю розтопленого масла і меду випити з молоком, ви досягнете максимальної сили для здійснення коїтусу".
У Непалі і досі можна придбати як афродизіак настоянку на корені солодки, а традиційна китайська медицина використовує цю рослину як засіб для потенції.
Маточне молочко
Ще одним історичним афродизіаком маточне молочко — багата на вітаміни та мікроелементи їжа, яку робочі бджоли виробляють для бджолиної матки.
Вплив цієї речовини на розвиток бджоли вражає: личинки, які отримають його, перетворюються на статевозрілих бджолиних маток лише за 16 днів.
Для порівняння, інші личинки протягом 21 дня розвиваються у набагато менших (і безстатевих) робочих бджіл. З погляду хімії ця речовина багата на вітаміни комплексу В, білки, амінокислоти, гормоноподібні речовини, мінерали та різні мікроелементи.
У традиційних медицинах корінних народів світу її часто використовують, щоб сповільнити старіння, але іноді також як ліки від низького лібідо чи імпотенції.
На думку сучасних науковців, попри справді велику кількість поживних речовин, маточне молочко навряд можна вважати ефективним афродизіаком. Зрештою, люди та бджоли — це дещо різне, і ми б навряд хотіли, аби маточне молочко діяло на нас так само, як на личинок.
Ріг носорога
Перетертий ріг носорога — один із найдавніших, найвідоміших та найбільш контраверсійних афродизіаків.
Мисливці кам'яної доби асоціювали цю тварину з фертильністю та чоловічою силою, але ці вірування досі живі: у традиційних китайських аптеках навіть сьогодні можна придбати порошок із рога носорога як ліки від імпотенції (хоч це формально і незаконно).
Найдавніше джерело, яке детально описує використання рога носорога — написаний у XVI сторіччі до н. е. трактат китайського лікаря Лі Шіх Чена, в якому автор навів близько 12 тисяч рецептів різноманітних лікарських засобів із трав, корінців і органів тварин.
Ось які використання пропонує Лі Шіх Чен для рогу носорога: ліки від зміїних укусів, галюцинацій, головного болю, температури, опіків та імпотенції.
Чи підтверджує ці вірування сучасна медицина? Подивимося на хімічний склад цього інгредієнта.
У рогах носорогів містяться ті самі протеїни, що і у людському волоссі та нігтях. Ще там можна знайти амінокислоти, кальцій, пептиди та фосфати — корисні речовини, але не найбільш багатообіцяльні складники, якщо потрібно покращити потенцію чи лібідо.
Устриці
Як ми вже казали, будь-який інгредієнт, який хоч якось нагадує геніталії, з великою ймовірністю колись вважався афродизіаком: ця доля спіткала, наприклад, банани, спаржу, огірки і картоплю.
Але найвідоміша їжа, яка здобула собі славу збуджувальної речовини насамперед завдяки своєму вигляду — устриці, про які два тисячоліття тому римський поет Ювенал обурено писав наступне: "Ці істоти безсоромні, а споживати їх у їжу можуть лише такі ж безсоромні та хтиві жінки".
А ось Джакомо Джіроламо Казанова — письменник, юрист, шукач пригод та легендарний коханець, якого, вочевидь, хтиві жінки не лякали, — устриць любив та регулярно подавав їх на своїх вечірках-оргіях.
Так само їх подавали на бенкетах куртизанки від Франції і аж до Японії, де устриці також вважали засобом для потенції. До речі, данською назва устриць буквально перекладається як "риба-вульва".
Але чи справді устриці збуджують почуття? Можливо. Річ не лише у тому, що вони містять амінокислоти, які (принаймні на це вказують дослідження на тваринах) можуть впливати на рівні естрогену та тестостерону, а також збільшувати кількість сперматозоїдів у чоловіків, а й у їхньому психологічному ефекті.
Те, що устриці зовні нагадують жіночі статеві органи, а ще мають рідкувату слизьку текстуру та солонуватий присмак, навіює асоціації, які справді можуть викликати збудження.
Шпанська мушка
Шпанська мушка — зеленувата істота, яка насправді є жуком, а не мушкою, — завдячує своїй славі афродизіаку Маркізу де Саду, який одного разу подав на своєму званому балі шоколадні цукерки, наповнені перетертими комахами.
За словами очевидців, цукерки змусили гостей де Сада втратити будь-який самоконтроль та віддаватися сексуальним утіхам, а бал перетворився на дику римську оргію.
Це було не перше використання речовини як афродизіаку: у 1572 році жінка звинуватила свого чоловіка, що той, вживши порошок із шпанської мушки, змусив її кохатися з ним 40 разів протягом однієї ночі.
Утім, саме де Сад зробив речовину відомою на весь світ, хоч його бал і мав сумнозвісні наслідки: декілька гостей померли від цього афродизіаку (насправді шпанська мушка отруйна), а декілька десятків людей отримали отруєння різних ступенів тяжкості.
Шпанська мушка навряд має доказові збуджувальні властивості, але точно відомо, що вона подразнює шкіру до утворення пухирців, а вживання її у їжу викликає доволі сильне отруєння.
Яйця
А ось і новіший, але потенційно доказовий афродизіак — курячі яйця. Норвезький дослідник Бйодне Ескеленд нещодавно запатентував засіб для посилення лібідо, в основі якого — екстракт із курячих яєць.
Річ у тім, що у свіжозапліднених курячих яйцях надзвичайно високий вміст амінокислот, які під час досліджень показали позитивний вплив на лібідо як чоловіків, так і жінок.
На думку науковця, це спричинено тим, що у певних амінокислотах є фрагменти ендорфінів, які у поєднанні з такими речовинами, як аргінін та феніламін (які є у курячих яйцях), можуть справді викликати почуття радості та сексуального збудження.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media