Міха Козимиренко — український поет ромського походження, перекладач, композитор, член Спілки письменників України.
Написав кілька десятків творів ромською мовою, створив ромську абетку та отримав літературну премію Івана Франка. Про життя й творчість поета розповідає Ірина Миколайчук.
Міха Козимиренко народився 6 лютого 1938 року в Чернігові у сім'ї українського рома та українки. В тому ж році батька репресували до Сибіру, а у серпні 1942 року близько 45 кровних родичів поета, включно з рідними дядьками та тітками, загинули під час масового розстрілу ромів німцями в Чернігові.
Міха залишився живим завдяки сусіду, українцю Олександру Бондаренку, до якого мати — Варвара Минівна — перекинула хлопчика через огорожу і той сховав його.
Після війни сім'я переїхала до Коростеня, де Міха навчався в загальноосвітній школі № 6, а згодом вступив до Київського музичного училища ім. Глієра. У 1989 році закінчив факультет музики та хорового співу Ніжинського педінституту.
Після служби в армії повернувся в Коростень і працював викладачем у музичній школі де майже 40 років навчав дітей музики. Поет брав активну участь у житті Житомирщини, порушував у пресі й на радіо проблеми освіти та культурного відродження ромів.
"Ромам приємно, що у них є поет, якого знають не тільки в Україні. Серед українців я почуваюсь дуже вільно. Володію українською мовою та знаю культуру, знаю і болючі місця, і наші досягнення, і політичні моменти, тобто я в курсі справ. Але серед ромів я ще трішки чужий", — розповідав сам про себе Міха в інтерв'ю каналу "Коростень ТВ" у 2004 році.
Поета завжди хвилювала доля ромів, якість їхнього життя, рівень освіти та імідж ромської культури у світі.
Своїми перекладами української поезії на ромську мову він створював місток між ромською й українською культурами.
В Україні Міху Козимиренка прозвали "ромським Кобзарем" за симпатію до творчості Шевченка, близько тридцяти творів якого він переклав за життя.
У 1996 році вийшла збірка перекладів ромською "Думи мої" («Думі мырэ»), і поет першим переклав на ромську мову поеми "Катерина" та "Відьма".
Загалом Міха переклав близько тридцяти творів Тараса Шевченка на ромську мову й отримав премію за популяризацію української літератури за кордоном.
У 1996 році письменник став автором ромської абетки, а в 1998 році у співавторстві з українським письменником молдавського походження Іліє Мазоре написав ромський буквар "О Чхіндлар". Ілюстроване видання було допущено Міністерством освіти України як підручник для учнів на факультативних заняттях і курсах за вибором.
Поет співпрацював з єдиною ромською газетою в Україні "Романі Яг" ("Циганська ватра") і згодом став заступником редактора. Також був членом правління Асоціації ромів України, і за його ініціативою було відкрито декілька недільних шкіл для ромських дітей.
У 2002 році Міха Козимиренко стояв на чолі створення ромської організації "Циганське сонце", яка надавала правовий захист ромам. Також він став одним з ініціаторів встановлення монументів загиблим ромам під час Другої світової війни, зокрема в Бабиному Яру в Києві та в Подусівському лісі в Чернігові.
Коли у світ цей прийде ром,
засяє зірка над шатром,
всміхнуться тихо гори й доли,
здригнуться коні в чистім полі.
Запалить місяць чорні хмари,
озвуться скрипки і гітари,
а з ними й пісня за селом,
коли у світ цей прийде ром…
(уривок вірша "Коли помре останній ром" авторства Міхи Козимиренка)
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media