Перейти до основного змісту

Тисячолітня історія манікюру: від Клеопатри до масового тренду

Історія манікюру. Колаж: Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Слово "манікюр" походить від латинського "manus", що означає кисть і "cure" — догляд. Догляд за руками розвивався тисячоліттями й має не лише естетичне значення: з давніх часів люди самовиражалися за допомогою вигляду нігтів, показуючи ними свій соціальний статус, світогляд або унікальний стиль.

У ХХІ столітті манікюр переріс у справжнє мистецтво: нігті стали новою площиною для творчих експериментів.

Суспільне Культура зібрало найцікавіше з історії нейл-арту: розповідаємо, як привілей фараонів став масовою модною традицією.

Початок нейл-арту: Стародавній Єгипет і Вавилон

Походження манікюру не можна приписати якійсь одній культурі — втім, звичай доглядати за нігтями сягає корінням ще V тисячоліття до нашої ери. Цікаво, що першими до нейл-арту вдалися чоловіки.

У Стародавньому Єгипті манікюр відображав соціальне становище: що яскравіші нігті, то вищу сходинку в суспільній ієрархії посідав їхній власник. Наприклад, фараони й члени царської сім'ї фарбували нігті в насичені кольори, а раби могли обирати тільки бліді тони.

Ба більше, єгипетські правителі мали при дворі власних майстрів манікюру. Про це археологи дізналися під час дослідження гробниці Ніусерри. Там серед свити правителя віднайшли мумії "хранителів нігтів": їхні нігті були вкриті позолотою, а кінчики пальців — хною.

Жінки в Стародавньому Єгипті. Egypt Museum

Великі цариці підтримували цю модну тенденцію: відомо, що Нефертіті надавала перевагу червоним нігтям, а Клеопатра обирала мідні й золоті барви. За правління Клеопатри видали один із перших в історії посібник із косметичних засобів, у якому велику увагу приділено догляду за руками. Навіть після смерті цариці єгипетські жреці зберігали її унікальні рецепти пахощів, фарб, цілющих відварів на основі трав та інших екзотичних компонентів.

Схожі традиції поширювалися й у Вавилоні. Там за нігтями теж доглядали здебільшого чоловіки. Знать обирала чорний манікюр, середній клас — зелений, а от бідняків нейл-арт не надто обходив. Ба більше, саме серед руїн Вавилону знайшли найдавніший та найдорожчий манікюрний набір із чистого золота, датований приблизно 3200 роком до нашої ери.

Перший лак для нігтів придумав Стародавній Китай

Якщо в Єгипті та Індії нігті фарбували за допомогою хни, то в Стародавньому Китаї винайшли прототип сучасного лаку. То була складна суміш з желатину, бджолиного воску, яєчного білка, смоли гуміарабік та рослинних барвників. Зокрема, подрібнені пелюстки троянд та орхідей давали відтінки червоного і рожевого. Щоб досягти належного ефекту, розчин тримали на нігтях по кілька годин.

Окрім цього, у Древньому Китаї сакрального значення надавали довжині нігтів. Довгі нігті символізували мудрість та високий соціальний статус: мовляв, людині з таким манікюром не доводиться тяжко працювати руками.

Такий манікюр раніше носили в Китаї. FD GALLERY

Саме тому чиновники при дворі імператора відрощували нігті, що сягали понад 25 сантиметрів. Щоб вони не обламувалися, китайці носили хучжи — спеціальні чохли з догоцінних матеріалів. Дозволити собі таку розкіш могли тільки заможні люди, адже з наперстком неможливо було займатися хатньою роботою — проте бідняків або слуг однаково могли покарати, якби ті раптом вирішили відрощувати свої нігті.

Згодом у кожної китайської династії з'явився свій характерний колір нігтів. Зокрема, за правління Чжоу манікюр найчастіше був золотим і срібним, а династія Мін обирала червоний і чорний.

Вважали також, що довгі нігті допомагають спілкуватися з богами. Схожої думки були стародавні греки. Вони ніколи не зафарбовували нігтьові лунки, асоціюючи їх з Місяцем та його фізичним втіленням, богинею Селеною — матір'ю віщування і літератури.

"Півмісячний" манікюр. bio_sculpture_official/Instagram

Тисячоліття "моветону"

Від початку нашої ери і аж до XIX століття пофарбовані та довгі нігті були не в моді: вони асоціювалися з вульгарністю та куртизанками. А за часів інквізиції за кольорові нігті жінку могли навіть звинуватити у відьомстві та спалити на багатті.

Якийсь інтерес до манікюру проявила європейська знать в епоху Відродження. Хоч нігті тоді й не фарбували, за їхньою формою та кутикулою ретельно доглядали. Втім, за океаном панували інші тенденції: південноамериканські жінки тоді любили наносити візерунки на шкіру та нігті.

За нашої ери перший манікюрний набір створили на прохання Людовика XV. У французького короля запалилася задирка на пальці — і придворний лікар створив спеціальний набір, щоб лікувати такі випадки та запобігати їм.

Відродження манікюру

На початку XIX століття манікюр знову став масовим. Його відродження пов'язують із появою паличок з апельсинового дерева, призначених для відсунення кутикули. Без цього атрибуту складно уявити навіть сучасний манікюр.

У 1870-х в Парижі та Нью-Йорку відкрилися перші манікюрні салони. Стало модно полірувати нігті за допомогою замшевої подушечки та змащувати їх олійками. Кінчики освітлювали за допомогою лимонного соку або оцту. На той час манікюр став прерогативою жінок — чоловіки від нього практично відмовилися.

Догляд за руками у 1911 році. GetArchive

Навдовзі, у 1916-му, американська компанія Cutex розробила прозорий рідкий лак для нігтів. А згодом бренд випустив його в червоному кольорі: глянцевого покриття вдалося досягнути, вдосконаливши формулу верхнього шару автомобільної фарби.

Все нове — це добре забуте старе, тож у 1925-му в моду знову увійшов "півмісячний" манікюр, як у давніх греків: у червоний або рожевий колір зафарбовували весь ніготь, окрім "лунки". Хтозна, може, й зараз, сто років по тому, цей дизайн повернеться в тренди?

У перші роки Великої депресії Велика депресія — загальносвітова потужна економічна криза, яка настала восени 1929 року та тривала до кінця 1930-х років.косметичні бренди зіткнулися з кризою. Втім, це не стосувалося Cutex, чиї продажі невпинно зростали. Цю тенденцію простежив підприємець Чарльз Ревсон — і заснував власний косметичний бізнес Revlon. У 1932 році бренд презентував іноваційну формулу лаку для нігтів. Продукт став водостійким і швидше сох (пам'ятаєте, як в Давньому Китаї це займало кілька годин?). Окрім цього, його склад вперше вивели з порошкових колірних пігментів, а не з барвника — набагато примхливішого продукту. Так протягом наступних років манікюрна палітра розширилася в десятки разів. Революційний винахід приніс компанії Revlon заслужене лідерство на ринку в 1940-х.

Реклама Cutex у Vogue, 1936. Vogue

Зрештою манікюр став масовим явищем, тож в цій царині стилю з'явилися свої закони, що змінювалися під впливом культурних тендендій. Наприклад, у 1960-х актуальним був пастельний лак та короткі нігті — практичне рішення, навіяне популярністю субкультури хіпі. А в 1970-х чорний лак став невіддільним елементом стилю рокерів та панків.

Також у 1970-х виникла вічна класика — "французький" манікюр. Його придумав засновник косметичної компанії Orly з Лос-Анджелеса Джефф Пінк. Під час показу мод у Парижі він помітив, що моделі між перевдяганнями не встигали перемальовувати нігті, щоб вони підходили під кожне вбрання. Аби освіжити манікюр, вони проводили білим олівцем лінію під кінчиком нігтьовьої пластини. Підприємець запам'ятав цей лайфхак і ввів його в тренди Голлівуду, а згодом і всього світу.

"Французький" манікюр. chelslounails/Instagram

Як придумали акрилове нарощення та гель-лак

Довгі нігті, як ми вже згадували, вважали модними ще в Древньому Китаї. Згодом люди пробували нарощувати їх шматочками льону й цигаркового паперу — і навіть купляли чужі зрізані нігті (причому такий бізнес для жінок був дуже прибутковим). Втім, накладні нігті, схожі на сучасні, виникли аж у ХХ столітті. І беруть початок вони зі стоматології.

У 1930-х стоматологи винайшли методику нарощування нігтів за допомогою пломбувального матеріалу. Перші тіпси виникли в 1935-му, а в 1954-му американський стоматолог Фредерік Слек придумав акрилове нарощення нігтів.

Щодо цього є дві версії. Перша: стоматолог випадково травмував ніготь пацієнта й вирішив поки покрити його зверху акриловим матеріалом, щоб не відриватися від роботи. Лікар помітив, що матеріал добре тримається на нігті, не завдаючи жодного болю. Друга версія: Фредерік Слек покривав акрилом нігті своєї дружини, щоб вона відучилася їх гризти.

Згодом все ж з'ясувалося, що акрилове покриття, до складу якого тоді належав метилметакрилат, було токсичним і для клієнток, і для майстрів манікюру. До того ж накладні нігті з нього були дуже товстими й крихкими водночас. У 1974 році метилметакрилат заборонили — на зміну йому в нарощенні нігтів почали застосовувати безпечніший етилметакрилат.

Реклама лаку для нігтів Chen Yu, 1942. The Vintage Traveller

До речі, гель-лак теж придумав стоматолог. У 1978 році доктор Нордстром почув від пацієнтки, яка за професією була майстринею манікюру, що запах пломбувальної суміші дуже схожий на той, яким вона користується в салоні. Нордстром вивчив склад під мікроскопом і розробив засіб для нігтів зі схожою формулою. Згодом, вже після смерті Нордстрома, його сімейна компанія продовжила вдосконалювати формулу — і у 2010 році презентувала інноваційне покриття Shellac. Розробники гарантували стійке покриття на два тижні без сколів і нерівностей — і це стало справжньою революцією для манікюрної індустрії.

Сучасний нейл-арт

У 80-х серця модниць заполонили лаки кислотних відтінків, а в 90-х гранж-культура ввела тренд на різнобарвні дизайни.

У 2000-х почав зароджуватися той рівень нейл-арту, який ми знаємо зараз. Поступово майстри почали втілювати на нігтях будь-які фантазії клієнтів: від стразів, блискіток та пірсингу до орнаментів, текстур, наліпок (перші з'явилися у 2007-му) та навіть живописних елементів. Для дизайну манікюру використовують втирку, сусальне золото, сухоцвіт, перлини, трафарети, принти та багато іншого. Деякі лаки змінюють колір залежно від температури; відбивають світло; переливаються з ефектом "котячого ока" тощо.

Тепер нігті вважають повноцінним елементом іміджу та ще однією зоною для самовираження, на рівні з одягом та зачіскою. Манікюр може багато розповісти про особистість людини, підкреслити її індивідуальний стиль.

Ба більше, зараз манікюр — це не лише декоративний елемент, а й цілий підвид мистецтва. У різних куточках світу регулярно проходять конкурси та шоу з нейл-арту, а майстри всіляко експериментують, використовуючи для дизайнів нестандартні матеріали: скло, оксамит, замшу, шкіру, дорогий папір тощо.

Простір нейл-арту не обмежується лише нігтьовою поверхнею: існують і техніки боді-арту, коли композиція з поверхні нігтя переходить на пальці, кисті, зап'ястя і передпліччя.

Протягом останніх 200 років вкоренився стереотип, що нейл-арт — це суто жіноча справа. Попри це уявлення, зараз до догляду й декорування нігтів дедалі активніше повертаються чоловіки.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media

Топ дня
Вибір редакції