Перейти до основного змісту

Агатангел Кримський: факти про науковця, письменника та шанувальника України

Агатангел Кримський. Колаж: Вікторія Желєзна

15 січня 1871 року народився Агатангел Кримський — мовознавець, сходознавець, літературознавець, історик, письмен­ник і перекладач.

Суспільне Культура зібрало факти про лінгвіста та літератора Агатангела Кримського до річниці його народження.

Кримське походження

Агатангел Кримський сам казав, що не має ні краплі української крові. Історикиня Гульнара Абдулаєва для програми "Культура на часі" на Суспільне Культура розповіла, що існує легенда, що прадід Кримського був муллою — духовною людиною, знавцем мусульманського ритуалу — в Бахчисараї. Однак він посварився з кримським ханом та виїхав на територію сучасної Білорусі, до міста Мстиславль. Тоді на тих територіях мешкала громада польсько-литовських татар. За словами історикині, можна припустити, що прадід там одружився з місцевою кримською татаркою. Вважається, що тоді й з'явилося прізвище Кримський.

"Їхній син з незрозумілих причин перейшов в християнство, отримав ім'я Степан і одружився з місцевою пані. Хто вона — нам невідомо. Від цього шлюбу народився батько Агатангела Кримського", — каже Гульнара Абдулаєва.

Батько Агатангела Юхим Кримський був видавцем і викладачем, писав підручники. Мати, за словами Абдулаєвої, походила з польсько-литовського шляхетного роду. Однак чи була вона кримською татаркою — наразі невідомо.

Репліка будинку, де жила родина Кримських. Суспільне: Черкаси

Батьки Агатангела Кримського переїхали на Волинь — він народився у Володимир-Волинському (нині Володимир), а згодом разом із родиною переїхав до міста Звенигородка на Черкащині. Нині замість будинку, де проживала родина Кримських, відтворена репліка, у місцевому краєзнавчому музеї виставляють їхні фотографії та особисті речі. А в музеї у Луцьку зберігаються листи Кримського.

Продовжував вивчати мови навіть у 70 років

Директорка Звенигородського краєзнавчого музею Олена Наріжна розповідала, що у родині Кримських вільно розмовляли декількома мовами. У три роки Агатангел вже вмів писати та читати. За словами Гульнари Абдулаєвої, батько багато займався із сином.

Агатангел Кримський був поліглотом: за різними даними, знав від 60 до 100 мов. Гульнара Абдулаєва уточнює, що науковець також знав різні діалекти.

"Агатангел Кримський сам казав, що краще спитати, яку мову він не знає (...) Він писав навіть мертвими мовами. Коли йому було під 70 років він починав вивчати санскрит і вавилонську мову", — розповіла Абдулаєва.

Від Звенигородки до Москви: навчання Кримського

Агатангел Кримський навчався у Звениго­родському міському училищі, Острозькій прогім­назії, 2-й Київській гімназії та Колегії Ґалаґана у Києві.

Звенигородський краєзнавчий музей. Суспільне: Черкаси

Пізніше він поїхав до Москви вивчати арабістику в Лазаревському інституті східних мов та залишився готуватися до професорського звання у Московському університеті. Водночас Кримський захоплювався історією України та українською мовою попри те, що народився в російськомовній родині.

Він відмовився очолити кафедру руської філології у Львівському університеті, оскільки зацікавився сходознавством й отримав стипен­дію на наукове відрядження до арабських країн. Тоді Агатангелу Кримському було 24 роки. У Лівані та Сирії він зібрав ма­теріали та документи, які опрацьовував до кінця життя.

Дослідження української мови

Агатангел Кримський є одним із провідних лінгвістів і засновників сходознавства в Укра­їні. Попри те, що саме сходознавство було його основним науковим зацікавленням, він досліджував і українську мову.

Кримський виступав проти теорії походження української мови з однієї колиски "трьох братніх народів" та проти теорії Погодіна, за якою давньокиївські літописи нібито написали "великоросіяни", а українці спустилися з Карпат під час навали монголо-татар.

Водночас Кримський разом з Олексієм Шахматовим видав дослідження "Нариси з історії української мови". Там він наводить докази, що українська мова існувала з X століття, пояснює Гульнара Абдулаєва.

Під керівництвом Агатангела Кримського складено "Найголовніші правила українського правопису" (1921), "Російсько-український словник" (1924–33, т. 1–3), "Російсько-український словник прав­ничої мови" (1926) та "Український діалектичний збір­ник" (1928, кн. 1; 1929, кн. 2).

Зародження Академії наук

Агатангел Кримський остаточно повернувся на територію України 1918 року. Він був одним з основоположників Української академії наук, став секретарем і головою Історико-філологічного відділу.

Також побутує історія, що Кримський погодився на пропозицію Володимира Вернадського лише за умови, якщо перевезуть та розмістять на новому місці його бібліотеку. А крім книг він привіз колекцію марок і платівки з оперною музикою.

"Агатангел Кримський і Володимир Вернадський разом створювали Національну бібліотеку Вернадського. Він (Кримський — ред.) дуже багато зробив, саме він намагався, щоби це були україномовні книжки", — розповіла Гульнара Абдулаєва.

Стосунки з інтелігенцією

У 19 років Агатангел Кримський починає листуватися з Іваном Франком, як зазначає Абдулаєва. Також Кримський листувався з Борисом Грін­ченком, Михайлом Павликом та Лесею Українкою.

Леся Українка. Дім Франка

Кримський нібито був закоханий у Лесю Українку, але вона відхилила його зізнання, проте вони залишилися друзями протягом всього життя. З Лесею Українкою Кримський ділився своїми художніми й науковими текстами та отримував від письменниці відгуки, а вона надсилала йому свої тексти.

Агатангел Кримський підтримував особисті знайомства з провідними кримськотатарськими культурно-освітніми й літературними діячами: письменником Ісмаїлом Гаспаринським, філологом Ісмаїлом Лемановим, поетами Бекіром Чобан-заде та Абдуллою Лятіф-заде. Неодноразово відвідував Крим.

Репресії та останні роки життя

Гульнара Абдулаєва розповідає, що в Агатангела Кримського був помічник, науковець Микола Левченко, якого він навіть усиновив, адже не мав власних дітей. Кримський майже втратив зір, оскільки багато читав, тож Левченко багато в чому допомагав лінгвісту.

За словами Абдулаєвої, перший удар для Кримського був, коли Левченка затримали й відправили на 5 років до таборів. Після повернення Левченко жив у помешканні Кримського на вулиці Малопідвальна у Києві. Через рік після повернення Левченко повісився у квартирі.

З 1929 року Агатангела Кримського систематично переслідували, відсторонили від наукової діяльності та заборонили йому публікуватися. Через гоніння він був у скрутному становищі.

Під час Другої світової війни, 1941 року, Кримський поїхав до сестри у Звенигородку — саме туди прийшли службовці НКВД.

"Вони сказали сестрі Агатангела Кримського, що його перевозять до Києва в цілях безпеки, тому що він важлива людина. Після цього Агатангел Кримський зник назавжди, родичі про нього нічого не знали", — каже Абдулаєва.

Лише через роки один із в'язнів Кустанайської в'язниці в Казахстані розповів, що одного дня до камери потрапив Агатангел Кримський. Це було наприкінці 1941 року. За словами в'язня, у камері з науковцем сиділи грабіжники та вбивці.

"Коли вони побачили цю скромну людину, вони його оберігали, давали свій хліб, з захопленням слухали про історію України. Тортури до в'язниці та умови у в'язниці призвели до того, що він помер 25 січня [1942]", — зазначає Абдулаєва.

Місце поховання Агатангела Кримського досі невідоме.

Літературні тексти

Агатангел Кримський насамперед відомий як науковець, однак він писав і публікував також художні тексти. Його найвідоміший роман — "Андрій Лаговський". У центрі сюжету — молодий інтелігент, професор Андрій Лаговський, який шукає власну ідентичність. Важливою частиною роману є гомосексуальність героя. Ще у тексті порушено тему віднайдення національної ідентичності.

Кримський видав поетичну збірку "Пальмове гілля", у якій він використав свої спогади про подорожі східними країнами, а також свою любов до сходознавства.

Крім того, він відомий "Повістками й ескізами з українського життя" та "Бейрутськими оповіданнями".

Театральна постанова

У київському театрі "Золоті ворота" режисерка Наталія Сиваненко створила виставу Love Revolution на основі чотирьох текстів українських письменників. Серед них — "Виривки з мемуарів одного старого гріховоди" Агатангела Кримського. Цей текст написано раніше за інші, використані для вистави: "Рахунок" Майка Йогансена, "Добрий Бог" Валер'яна Підмогильного та "Із Вариної біографії" Миколи Хвильового.

Акторський склад вистави Love Revolution. Фото: Анастасія Мантач/ театр "Золоті ворота"

"Вибір новел більше про плеяду авторів-інтелектуалів, які вже 100 років тому створювали потужний пласт філософської, глибокої прози — і саме Кримського часто називають одним із перших у цьому контексті", — розповідала режисерка Суспільне Культура.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media

Топ дня
Вибір редакції