Перейти до основного змісту

Нові правила компанії Meta щодо мови ненависті дозволяють користувачам називати ЛГБТК-людей психічно хворими: що відомо

Логотип компанії Meta. AP

Компанія Meta, якій належать соцмережі Facebook та Instagram, внесла зміни у свою політику модерації. Тепер користувачі можуть звинувачувати людей у психічних захворюваннях через їхню сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.

Про це повідомляє NBC News.

Нові правила компанії, як і раніше, забороняють образи щодо інтелекту або психічних захворювань користувачів. Втім, тепер Meta відмовиться від деяких правил, які захищають ЛГБТ-спільноту.

Зокрема, користувачі зможуть ділитися "твердженнями про психічні захворювання або відхилення, засновані на гендері або сексуальній орієнтації, з урахуванням політичного і релігійного дискурсу про трансгендерність і гомосексуальність".

Ба більше, Meta скасує правило, за яким користувачам не можна було називати трансгендерних або небінарних людей "це".

Окрім цього, тепер скасовується заборона на образи за ознаками раси, етнічної та релігійної належності, національного походження, інвалідності, касти, сексуальної орієнтації, статі, гендерної ідентичності та серйозних захворювань.

Реакція правозахисників

GLAAD (Альянс геїв та лесбійок проти дискредитації), група захисту ЛГБТК+, засудила ці зміни.

"Без належної політики щодо мови ворожнечі Meta дає зелене світло насильству над ЛГБТК-людьми, жінками, іммігрантами та іншими маргіналізованими групами. Цими змінами Meta продовжує нормалізувати ненависть до ЛГБТК заради прибутку — коштом своїх користувачів і справжньої свободи вираження поглядів. Політика фактчекінгу та протидії мові ненависті захищає свободу слова", — наголосила президентка GLAAD Сара Кейт Елліс.

Також Meta відмовиться від фактчекінгу

Нові правила щодо мови ворожнечі є частиною більш широких та серйозних змін.

Зокрема, гендиректор Meta Марк Цукерберг заявив, що тепер буде інший підхід до того, як модерується контент у Facebook, Instagram, Threads. Так компанія хоче повернутися до "фундаментальної відданості свободі слова".

З 2016 року в Meta працювала система перевірки фактів від незалежних фактчекінгових організацій. Однак, за словами Цукерберга, програма працювала не так, як очікували, (принаймні у США) і нібито стала інструментом для цензури.

"Якими б добрими не були наміри, обмеження з часом розширилися до такого рівня, що ми робимо забагато помилок, розчаровуємо наших користувачів і надто часто заважаємо свободі висловлювання, яку прагнемо забезпечити. Занадто багато нешкідливого контенту зазнає цензури, занадто багато людей помилково потрапляють у «в’язницю Facebook», і ми часто надто повільно реагуємо, коли вони це роблять", — пояснив Цукерберг.

Тож тепер Meta запроваджує новий підхід, схожий на той, який Ілон Маск запустив у X (раніше — Twitter) після купівлі соцмережі. Замість програми фактчекінгу в соцмережах запроваджують Community Notes ("Примітки спільноти"). Це означає, що спільнота сама вирішуватиме, які публікації вводять в оману та потребують додаткового контексту.

Після запуску програми Meta не буде писати власні примітки чи вирішувати, які примітки показувати. Згідно з заявою, писати та оцінювати користь приміток будуть самі користувачі.

Детальніше про це — в матеріалі Суспільне Культура.

Яке значення ці зміни мають для України

Керівник центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей прокоментував Суспільному, як ці зміни вплинуть на український медіапростір.

Він вважає, що Meta перекладає власну відповідальність на користувачів, коли сподівається на дієвість колективної саморегуляції.

"Головний ризик полягає в тому, що в таких умовах можуть виникнути організовані групи, які будуть систематично спотворювати факти або нав'язувати власний порядок денний в соцмережах в обхід фактчекерів, які існували раніше", — наголошує Соловей.

Він додає, що фактчекери могли регулювати поширення дезінформації під час війни:

"Багато можливостей росіян вплинути на українську аудиторію були нівельовані обмеженнями соцмережі, яка регулювала можливість маніпуляцій. Тому в умовах війни сподівання на саморегуляцію мережі — це трохи небезпечний експеримент, який може призвести до зміни акцентів тієї чи іншої ситуації".

Водночас Ігор Соловей звертається до прикладу соцмережі X, де аналогічні зміни більше стосуються США, а на український контент поки не дуже впливають:

"Рішення корпорації Meta спрямоване більше на політичну ситуацію всередині країни — це такий політичний реверанс новій владі США. Чи будуть ці нововведення поширені на територію України, ми поки не знаємо, будемо спостерігати".

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media

Топ дня
Вибір редакції