В український прокат 5 грудня вийшов треш-фолк-горор "Морена" режисера Сергія Альошечкіна. За сюжетом Аня з коханим Юрком влітку приїжджають погостювати до батьків дівчини в українське карпатське селище. На святкуванні Івана Купала місцева серцеїдка Іванка, яку прозвали Мореною, кладе око на Юрка та причаровує його. Дивні та містичні події починають траплятися із закоханими після зустрічі з Мореною. Між дівчатами спалахує конфлікт — їхні стосунки перетворюються на відчайдушну війну, яка залишає сліди крові. Ця ворожнеча назавжди змінить героїв фільму.
"Морену" характеризують як "незабутній глядацький досвід", який за абсурдністю може потягатися з "Кімнатою" Томмі ВайсоДеякі видання охрестили "Кімнату" одним із найгірших відзнятих фільмів усіх часів.. Але чим саме вирізняється ця українська стрічка?
У рецензії для Суспільне Культура кінокритикиня Альона Шилова розповідає, чому "Морена" може стати класикою українського кіно, що таке жанр треш-горору і як саме фільм вписується у нього.
У рецензії є спойлери до фільму.
Сюжет фільму "Морена"
Як у більшості горорів, сюжет "Морени" доволі простий: головна героїня Аня (Таїсія-Оксана Щурук) разом зі своїм хлопцем Юрком (Ілля Валянський) приїздить погостити до батьків у маленьке карпатське село. У цьому селі мешкає дівчина Іванка, яку всі називають відьмою та кличуть Мореною. Морена починає загравати з Юрком та поступово його спокушати, що стає зав'язкою фільму — Аня має зберегти стосунки зі своїм хлопцем та позбутися лихої відьми.
Протягом сюжету перед Анею постає низка перешкод — як містичних, так і реальних. Наприклад, Морена все ж таки спокушає Юрка, але згодом вбиває хлопця. Щоб повернути свого коханого до життя, Аня укладає з Мореною договір, що вони стануть "близькими подругами", але відьма продовжує втручатися в стосунки молодої пари. Усі в селі говорять Ані, що це не вперше, і якщо Морена поклала око на хлопця — то неодмінно його отримає. Тож, фактично, уся перша половина фільму будується на тому, що Аня "відганяє" Морену від Юрка і паралельно намагається не втратити здоровий глузд.
Поворотний момент фільму настає, коли Морена помирає: дівчина зривається з мосту й Аня не встигає її врятувати. Тоді ж починаються проблеми не містичного, а реального характеру. Батько Морени — Микола Петрович (Василь Баша) — є таким собі головним мафіозі усього села, або ж "великою шишкою", як характеризують його герої фільму. Головним прибічником Миколи Петровича є поліціянт Костик (Олександр Мельник), тож на боці батька покійної Морени — й сила грошей, і поліція. Микола Петрович переконаний, що це Аня винна у смерті Морени й прагне її знищити. З самою ж Анею починають відбуватися дивні зміни, а у селі вночі стаються несподівані смерті.
Друга половина фільму присвячена помсті Миколи Петровича та перетворенні Ані на відьму (у неї вселилася Морена, що контролює її тіло вночі). У фіналі все зводиться до кривавої бійні у будинку Миколи Петровича, де Аня та Юрко знаходять Морену. Усі стріляють одне в одного, відкривається портал у CGI-пекло, а Морена та всі антагоністи фільму помирають. Аня та Юрко виходять на вулицю, де їх вже чекає наряд поліції, і стрічка закінчується відкритим фіналом.
Чому "Морена" — це (майже) ідеальний треш-горор
"Морена" — це цікавий приклад того, як фільм, що не працює в одному жанрі, може заграти новими фарбами в іншому. Початково стрічку створювали саме як горор, тобто метою історії було гратися з нервами глядачів та відчуттями страху і саспенсу. Можливо, у 2018 році, на момент закінчення роботи над фільмом, "Морена" й могла чимось полякати. Утім, у прокат фільм вийшов тільки у 2024 році й саме з приставкою "треш", а керівник промо FILM.UA Distribution Дмитро Майстренко щиро описав свій глядацький досвід так:
"Я дивився в кінозалі цей шедевр двічі, двічі так угорав, як не угорав ще з якогось забутого студентства в компанії таких же п'яних придурків. «Морена» дає дивовижний глядацький досвід, при якому зникає поняття хорошого, поганого, посереднього, терпимого і ще якогось там кіно".
"Морена" і справді сприймається як комедія через надмірно пафосні діалоги, викручену на максимум яскраву кольорокорекцію та нереалістичну поведінку героїв. Абсурдність фільму щиро смішить, і це веселий глядацький досвід — сидіти у залі з людьми, які разом з тобою реагують на хаос, що відбувається на екрані. За цю несподівану зміну жанру "Морену" можна справді похвалити. Хоча фільм і не задумувався як комедія, він вийшов смішнішим, ніж більшість українських стрічок, які безпосередньо працюють у цьому жанрі.
Проте "Морена" абсолютно вписується у піджанр треш-горору, і ось чому:
- Сексуальна експлуатація та об'єктивація
Багато фільмів у стилі треш-горору часто звертаються до експлуатаційних наративів, з явною демонстрацією оголеності, сексуальним контентом і об'єктивацією жінок.
Що першим впадає в очі у фільмі "Морена" — так це жіночі груди. Інколи сідниці, але все ж таки рідше. Фільм буквально переповнений кадрами оголених грудей (та інших частин жіночого тіла). Від ритуалу шабашу, де жінки з різних ракурсів натирають своє тіло олійкою, до "невимушеного" фокусування на сідницях головної героїні в шортах. Можна було б сказати, що цим прийомом автори фільму висміюють те, як часто жінок сексуалізують у масовій культурі чи навіть суто у жанрі горору (наприклад, серія фільмів "Страшне кіно" часто глузувала з надмірної об'єктивації жінок через відповідні карикатурні сцени). Проте у "Морені" немає сатиричної оптики, кадри оголених грудей — це просто кадри оголених грудей. Загалом їх у фільмі так багато, що в якийсь момент збиваєшся з рахунку. Складається враження, що автори стрічки використали кожну можливість помістити жіночі принади у фокус кадру. А там, де цих можливостей не було, вони їх створили.
Протягом своєї історії горори часто визначалися жорстоким ставленням до жінок. У "Морені" тільки за останні 30 хвилин стрічки головну героїню б'ють ногами, майже ґвалтують та катують. Такий підхід є суто експлуатаційним, і в останні роки горор-фільми намагаються відійти від нього (з прикладів можна згадати "Сонцестояння" (2019), "Святу Мод" (2019), "Перл" (2022)), але він все ще залишається традиційною характеристикою треш-горору — і, на щастя чи на жаль, "Морена" у нього вписується.
- Гіперболізоване насильство та кровопролиття
Треш-горори часто представляють глядацтву графічне насильство, кровопролиття та експлуатацію, доведені до абсурду. Поширеними є криваві сцени з метою викликати шок, огиду чи спровокувати будь-яку іншу бурхливу реакцію. Фактор шоку іноді підкреслюється за допомогою нереалістичних зображень смерті та каліцтв.
У цьому сенсі "Морена" влучає в усі цілі: стрічка переповнена кривавими кадрами (де часто фігурують і оголені груди, куди ж без них) та викрученим на максимум насильством.
- Нелогічні сюжетні лінії
Якщо звичайні фільми жахів надають перевагу чіткій структурі та логічним сюжетам, то треш-горори навпаки — використовують максимально божевільні, нелогічні або хаотичні наративи. Вони віддають перевагу видовищу, хаосу та непередбачуваності.
Якою б абсурдною не здавалася "Морена" — вона чітко вписується у цей критерій. Нелогічна поведінка героїв (наприклад, Аня відмовляється їхати з села просто тому, що не хоче поступатися відьмі) тут грає на головну мету сюжету — загострити протистояння людей та міфічних істот. Тому навіть якщо й звинувачувати "Морену" в парадоксальності вчинків героїв чи безглуздих сюжетних поворотах, не можна заплющити очі на те, що ці характеристики є звичними атрибутами жанру треш-горору.
- Гіперболізовані акторські перформанси
Акторська гра у треш-горорах часто є навмисно перебільшеною. Через те, що тон таких фільмів часто є іронічним, актори спеціально можуть перегравати та гіперболізувати свої реакції, що додає фільму гумору чи абсурдності.
Акторська гра у "Морені" — це, ймовірно, один із тих небагатьох елементів, який видає, що фільм від початку не планувався як треш-горор. Актори у фільмі явно відштовхуються від того, що вони грають у серйозному горорі. Там, де їхні перформанси могли б бути гіперболізованими чи карикатурними, залишаються переважно звичайні реакції.
Діалоги "Морени" також могли б додавати більше комедійного ефекту (якби вони від початку задумувалися як такі). Наприклад, персонажі фільму часто кричать та проговорюють вголос те, що відбулося на екрані секунду тому. Це можна було б підняти до нового рівня абсурду, якби герої у найдрібніших деталях описували те, що відбулося на екрані в попередній сцені. І так фільм би висміював надмірну експозицію, яка існує у багатьох стрічках.
- Кічеві діалоги та репліки
Діалоги в треш-горорах часто вирізняються своєю кічевістю Кіч, кітч — характеризується спрямуванням на те, аби виглядати як "високе" мистецтво, наслідуючи його зовнішні риси, але використовуючи дешеві матеріали і методи виготовлення.та пафосом. Часто ці фільми здобувають культовий статус саме завдяки "крилатим фразам", або ж моментам, які глядачі починають часто цитувати.
У цьому аспекті "Морена" стає джерелом перлів, навіть незважаючи на те, що репліки героїв спочатку писалися з усією серйозністю. "Готуйся до смерті, с*чко" має всі шанси стати одним із культових моментів у кар'єрі Таїсії-Оксани Щурук.
Говорячи простими словами: "Морена" — це кіно у стилі "настільки погано, що аж добре". Саме завдяки своїй абсурдності, пафосу, жіночим грудям і кровопролиттю фільм має усі шанси стати класикою українського треш-кіно, адже його перегляд дарує справжній коктейль емоцій, яких досягають далеко не всі стрічки.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media