Релігія, культура та історія — усе це суттєво впливає на те, як люди святкують Новий рік і Різдво. Особливо яскраво це видно в Азії, з її багатовіковою історією, різноманітністю культур та релігій.
Хоча християнство не є домінантною релігією, Різдво все ж святкують у більшості азійських країн, поєднуючи національні традиції з традиціями західних країн.
А от Новий рік часто вважають чи не найголовнішим святом. Кожна країна має свої особливості, які роблять цей день унікальним. В Азії його зустрічають у різні дні року, але часто за місячним календарем.
Суспільне Культура розповідає, що варто знати про святкування Різдва і Нового року в Східній та Південно-Східній Азії.
Різдво
Здається, Різдво — це виключно західне свято, пов'язане зі снігом, ялинкою та Санта Клаусом (або Святим Миколаєм). Крім того, це про християнство: віряни відвідують церкву, де проводять довгі богослужіння. Часто у цей день діти приїздять до батьків та обмінюються подарунками з близькими.
Однак світ глобалізується, і це не могло не вплинути на Азію. З одного боку, багато країн зберігають свої давні традиції, а з іншого — запозичують елементи західного святкування.
Для багатьох азійців Різдво — це не стільки релігійне свято, скільки можливість повеселитися і купити собі чи близьким подарунки. Насамперед це пов'язано з тим, що християнство не є домінантною релігією. Воно прийшло до цієї частини Азії пізніше, ніж до Європи, тому багато традицій змішалися з місцевими звичаями.
Китай
Наприклад, у Китаї Різдво це скоріше свято закоханих і молоді та більше схоже на традиційний для нас День святого Валентина. Хоча китайці й прикрашають ялинки, але це не сімейне свято, а можливість для друзів або закоханих ще раз зустрітися та подарувати одне одному подарунки.
Ба більше, Різдво не є офіційним святом і найчастіше це просто ще один робочий день. Однак є й винятки. Зокрема, в Гонконзі й Макао, де досі відчувається сильний британський і португальський впливи, люди насолоджуються дводенними вихідними.
Різдво в Китаї щороку припадає на 25 грудня.
Християни відвідують спеціальні богослужіння, а напередодні влаштовують танцювальні та театральні вистави. Святвечір називається "Мирний вечір" (Ping'an Ye 平安夜 від перекладу колядки "Тиха ніч").
Японія
Різдво в Японії поєднує західні традиції та японський колорит.
Початок святкування можна простежити з приходом християнства у країну в XVI столітті. Однак воно все ще не було широко поширене аж до епохи Мейдзі (1868–1912), коли країна нарешті відкрила свої кордони після довгого періоду національної ізоляції.
Спочатку Різдво святкувала переважно невелика християнська громада та іноземці, які жили в країні. Воно сприймалося радше як дивина, західне релігійне свято. Тому перші святкування були скромними і в основному зосереджувалися на релігійних аспектах, з церковними службами і невеликими зібраннями найближчих родичів.
Однак уже в ХХ столітті, під впливом американської культури, Різдво почало набувати нової форми. Тепер це час, коли друзі та пари влаштовують вечірки, а закохані ходять на романтичні побачення.
Святвечір теж відрізняється від традиційного — вважають, що це найромантичніший день у році, японська версія Дня святого Валентина.
KFC: найбільша різдвяна страва в Японії
Кожного Різдва приблизно 3,6 мільйона японських сімей отримують святкову вечерю, як не дивно, від Kentucky Fried Chicken. Попит настільки високий, що люди починають робити замовлення на спеціальне різдвяне меню за кілька тижнів до свята.
Але чому так відбувається? Ще у 1974 році KFC Japan запустила масштабну національну різдвяну маркетингову кампанію — Party Barrel. Це було велике відерце з куркою, яке позиціювали як альтернативу традиційній різдвяній індичці.
Ідея спала на думку одному з менеджерів, після того як він підслухав розмову пари іноземців про те, як вони скучили за традиційною їжею цієї пори року.
А оскільки в Японії не було довготривалих традицій різдвяної вечері, то з часом саме курка стала асоціюватися з Різдвом і багато японців почали вважати її невіддільною частиною свята.
Південна Корея
Хоча більшість населення сповідує буддизм, конфуціанство або взагалі не є релігійними, Різдво — досить популярне свято, особливо серед молоді.
Більшість корейців не святкують Різдво як релігійне свято. Натомість вони ставляться до нього як до дня, який можна провести з родиною чи друзями.
Однією з найяскравіших подій є неймовірно гарні світлові шоу. Наприклад, у Сеулі це Сеульський фестиваль ліхтарів, під час якого вздовж річки Чонгечон встановлюють різнокольорові ліхтарі та яскраві вогні.
Також у різдвяний період у містах можна знайти багато відкритих ковзанок і тимчасових спусків для катання на санчатах.
Лише близько 30 % південнокорейців вважають себе християнами. Вони на Різдво відвідують богослужіння в церкві та більше наголошують саме на релігійних історіях і посланнях, що стоять за цим святом.
Таїланд
Попри те, що більшість населення Таїланду сповідує буддизм (близько 85 %), Різдво стає все більш популярним святом, особливо в туристичних містах, таких як Бангкок, Паттая та Пхукет.
Крім того, саме у грудні відзначають день народження короля Таїланду, тому вулиці вже прикрашені, що додає святкової атмосфери.
Хоча офіційно Різдво не є святом в країні, однак Санта Клаус все одно приносить дітям подарунки. А в деяких районах можна побачити слонів, одягнених у костюми Санти, які розносять подарунки дітям хоботами.
Новий рік
На відміну від Різдва, Новий рік в Азії — це більше ніж просто зміна календарної дати.
Ця свято пов'язане з багатовіковими традиціями та віруваннями. Це час, коли родина збирається разом, щоб вшанувати предків та відсвяткувати початок нового циклу життя.
І хоча всі формально святкують календарний Новий рік із 31 грудня на 1 січня разом з усім світом, кожна азійська країна має власне свято, здебільшого пов'язане з місячним календарем.
Китайський Новий рік
Китайський Новий рік — це одне з найважливіших свят у році. Його дата змінюється щороку за місячно-сонячним календарем: визначають на основі місячних фаз у день другого молодика після зимового сонцестояння.
Найчастіше це число припадає на період між 21 січня і 20 лютого. До прикладу, у 2025 році його відзначатимуть 29 січня.
Китайський Новий рік є найдовшим і найважливішим святом — святкування тривають два тижні. В цей період китайці збираються сім'ями на щорічну "вечерю возз'єднання".
Перші згадки про святкування на початку нового року зафіксовані за часів династії Хань (202 р. до н. е. — 220 р. н. е.). Свято спочатку було ритуальним днем, коли молилися богам за гарний сезон посіву та збору врожаю. А також предкам, оскільки до них ставилися як до богів.
За переказами, на початку кожного року китайці мали боротися проти міфічної тварини Нянь (дослівно з китайської "Рік"). Він приходив, щоб поживитись худобою, зібраним збіжжям, інколи навіть людьми. І щоб захистити себе, люди клали їжу напроти вхідних дверей. Вони вірили: чим більше буде наїдків — тим добрішим і поступливішим буде звір.
Свято відзначають у багатьох країнах світу. Воно є основним для таких країн, як Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Тайвань, В'єтнам, Камбоджа та М'янма.
Соллаль — Новий рік у Південній Кореї
Попри довгу японську окупацію півострова Південна Корея святкує власний Новий рік — Соллаль (설날). Як і в Китаї, це час для сімейних зустрічей та вшанування предків.
Свято зазвичай припадає на січень або лютий, на другий молодик після зимового сонцестояння. Тому цьогоріч його також святкуватимуть 29 січня.
Найдавніші свідчення про, пов'язані з традиціями на Соллаль, містяться в китайських історичних працях VII століття — там згадуються практики поклоніння місцевим божествам, таким як сонце і місяць.
Звичаї та церемонії святкування передавалися з покоління в покоління і продовжилися аж до епохи Чосон. Однак після того як Корейський півострів був окупований Японією, Соллаль було заборонено. Японські правителі проводили політику асиміляції і змушували корейців відрікатися від традицій предків.
Тому в Кореї Новий рік святкували разом з Японією — 1 січня. Так продовжилося і після звільнення півострова в 1945 році та до закінчення Корейської війни у 1953 році.
І лише у 1989 році адміністрація шостого президента Ро Де У вирішила повернути традиційні святкування, зробивши Соллаль офіційним національним святом.
Соллаль є сімейним святом для корейців. Молодь повертається у рідні міста, до батьків та родичів. Часто вони приїздять на батькіщину із-за кордону, оскльки це чи не єдина можливість зібратися сім'ї разом.
У ці дні корейці також вшановують своїх предків. Традиційні страви ставлять на стіл як підношення, а обряд починається з глибоких поклонів усіх членів сім'ї. Тут також моляться за добробут усієї родини.
Основною стравою, яку їдять на Новий рік у Південній Кореї, є токгук (떡국) — традиційний суп, що складається з рисових коржів (ток), які найчастіше подають у бульйоні на основі яловичини і зазвичай прикрашають яйцем, зеленою цибулею та м'ясом.
Корейці вірять, що з'їсти токгук означає додати ще один рік до свого життя.
Ошьоґацу — японський новий рік
Новий рік (お正月, ошьоґацу) — одне з найважливіших свят для японців.
До 1872 року його традиційно святкували в перший день року за місячно-сонячним календарем Тенпо.
Святкувати 1 січня почали в 1873 році за наказом імператора Мейдзі — разом із запровадженням григоріанського календаря. Хоча деякі регіони Японії, наприклад у префектурі Окінава та на островах Амамі в префектурі Кагосіма, продовжують святкувати його десь наприкінці січня — початку лютого.
З ошьоґацу багато японців асоціюють "новий початок". Вони розгяладють кожен рік як окрему сутність. Це означає, що все, що сталося в попередньому році, зроблено і залишено в минулому. Попереду — свіжий, чистий аркуш, сповнений нових надій і мрій.
Одна з найвідоміших традицій — прикрашання будинку. Згідно з японською культурою, важливо, щоб прикраси мали певне значення.
Наприклад, shimekazari — одна з найпоширеніших новорічних прикрас у Японії. Цей вінок виготовляють із шименави, священної солом'яної мотузки, що складається з рису, гіркого апельсина та сосни, і вішають на вхідні двері будинку, символізуючи процвітання та відлякуючи злих духів.
Інша поширена прикраса, kadomatsu. Її виготовляють зі шматочків бамбукових стебел, гілочок сливи та сосни і зазвичай розміщують попарно. Ці прикраси також символізують процвітання і пропонують притулок Тошідамі, богу щедрого врожаю згідно із синтоїстським віруванням.
Ще одна поширена традиція — слухати дзвін дзвонів опівночі, коли офіційно настає новий рік. З останнім — сто восьмим за рахунком — ударом повинні відступити всі проблеми минулого року. Саме це породило давній звичай "боненкай" — "забувати старий рік".
Сонгкран — Таїланд
Хоча у Таїланді офіційно святкують Новий рік 1 січня, Сонгкран лишається національним святом.
Сонгкран — тайський Новий рік, який відзначають із 13 по 15 квітня.
Назва походить із санскриту (संक्रांति), дослівно означає "зміна" чи "трансформація". Цей період припадає на час, коли сонце переходить зі знаку Риб в знак Овна.
Святкування триває три дні, які офіційно затверджені як державні вихідні у Таїланді.
У цей день люди відвідують буддистські храми та дарують ченцям їжу. Однак найвідоміша традиція свята — обливання водою, оскільки вона символічно очищає душу та змиває гріхи.
Зазвичай влада перекриває центральні вулиці міст і на них розгортаються справжні водяні битви. А на неперекритих вулицях їздять пікапи з бочками з водою, з яких також поливають перехожих і мотоциклістів.
Окрім води тайці намазують білу пудру на обличчя у знак благословення. Це єдиний день у році, коли дозволено чіпати чуже обличчя, зокрема й випадкових перехожих.
Сонгкран — це свято, коли тайці відвідують родичів, відвідують могили, які також поливають водою.
Попри те, що традиції зберігаються, свято зазнає змін під впливом сучасної культури. З'являються нові елементи святкування, але традиційні цінності все ще залишаються важливими для більшості тайців.
Незважаючи на різноманітність культур та релігій, святкування Різдва і Нового року в азійських країнах об'єднує одна спільна риса — це час для сім'ї, друзів та традицій. Від яскравих фестивалів до спокійних сімейних вечерь, кожна країна має свої особливі звичаї, які передаються з покоління в покоління.
Незалежно від того, чи святкують за місячним календарем чи разом з усім західним світом, одне залишається незмінним — це бажання зустріти новий рік з надією та сподіваннями на кращі зміни.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media