Китайська мова — це мова з тисячолітньою історією і багатими культурними конотаціями, які відобразилася на її лексиці та граматиці. Вона містить багато архаїзмів і запозичень з інших мов.
Саме китайська — найпоширеніша у світі: нею розмовляє понад 1,3 мільярда людей, а писати почали ще в третьому столітті до нашої ери.
Саме тому переклад із китайської — це не просто передача інформації, а справжнє мистецтво інтерпретації. Робота з текстом вимагає не тільки знання граматики і лексики, але й глибокого розуміння китайської культури та менталітету.
Суспільне Культура поспілкувалося з перекладачкою з китайської мови Олександрою Беспалою про труднощі перекладу та чому українцям варто звернути увагу на азійську літературу.
Олександра Беспала перекладає переважно для видавництва "Сафран", яке зорієнтоване саме на східну літературу. Серед перекладених нею книжок — маньхваМаньхва — китайські комікси, більшість з яких випускаються на Тайвані й в Гонконзі. "Путівка в Потойбіччя", мальописи "Берегиня" й "Книгарня, в якій причаївся лев". А також роман "Місто привидів", вихід якого очікують незабаром.
Беспала говорить, що переклад — це нагода не просто читати, а й "відтворювати" текст, робити його доступним ширшому колу читачів.
Крім того, їй подобається ділитися цікавими історіями. Зараз найбільше перекладачка працює над текстами авторів із Тайваню: "Тайванська література і культура є надзвичайно цікавими і багато в чому близькими нам, українцям".
"Звісно, бувають моменти, коли я годинами б'юся над одним реченням, аби воно вийшло таким само доладним, таким само сильним, як в оригіналі — і щиро тішуся, коли це вдається", — додає вона.
Особливості китайської мови
Більшість людей знають, що писемність у китайській мові ієрогліфічна. Крім того, вона фундаментально відрізняється від української за генеалогічною і типологічною класифікацією, розповідає Беспала.
"У китайській мові, наприклад, один ієрогліф може мати багато значень, а слова мають гнучку частиномовну належність (тобто одне слово може бути й іменником, і дієсловом, і прислівником тощо), структура речення може впливати на значення і призначення окремих його компонентів. Крім того, китайська мова тонована і саме зміни інтонацій є безпосередніми індикаторами значення — один склад, вимовлений з різними тонами — це вже два різні значення".
Вона додає, що навіть тим українським читачам, які не планують вивчати китайську, варто поцікавитися системами перекладу та запису власних назв. Осклільки конфлікт, пов'язаний з наявністю різних систем транскрипції, є актуальним і для китайської мови.
Труднощі в перекладі: адаптація та локальні деталі
За словами Беспалої, труднощів із перекладом із китайської багато.
"Серед найскладніших моментів — культурні особливості, специфічні реалії, відповідники яких відсутні в українській. Тайвань послуговується геть іншою філософсько-релігійною системою, і картина світу, що формувалася у поколіннях, дуже відрізняється української, тому постає питання, як передати усі відповідні елементи тексту так, аби українські читачі сприйняли їх належним чином".
Однак, вона додає, у видавництва "Сафран" є редактор Ю-Суань Су. Він тайванець, який навчався в Україні і знає українську мову, а отже, може вказати на помилки в перекладі або ж порадити, як покращити текст.
Труднощі також полягають у тому, щоб обрати стратегію, коли для певного культурного явища можна обрати український відповідник.
"На рівні приказок чи крилатих висловів, наприклад, іноді я допускаю «жертвування» оригінальною образністю, аби вдало й ефективно передати значення і забарвлення конструкції. Водночас є речі, як-от свята, ритуали, навіть пісні чи клички, які я до українських реалій свідомо не адаптую, навіть маючи альтернативи: усе-таки це тайванський текст, тож я не відчуваю за собою права забирати з нього питомо тайванські елементи".
Проблеми передання китайських слів на українською мовою
Основна проблема з транслітерацією з китайської полягає у тому, що нині в українській лінгвістиці існує кілька систем, деякі з яких відверто застарілі й неадаптовані до української мови. Однак вибір завжди лишається за перекладачами, тому часто в книжках різних видавництв ті самі слова можуть писати по-різному.
Найбільш звична система відома зараз як Академічна система транскрибування китайських слів та власних назв українською мовою. Її часто асоціюють із системою Палладія — традиційною російською системою транслітерації, яка була розроблена ще у ХІХ столітті та яку продовжували використовувати і в СРСР.
Через те, що до здобуття незалежності власне українські синологічні студії були не такими розвиненими, саме ця система найбільше закріпилася в Україні.
"Втім, академічну систему демонізувати через цю асоціацію не варто: вона має кілька важливих якісних розбіжностей з системою Палладія, тобто краще адаптована під українську мову, ніж якісь попередньо затверджені системи", — додає Беспала.
Втім, перекладачка використовує систему практичної транскрипції китайської мови, розроблену Надією Кірносовою і Наталією Цісар (яку часто називають системою Кірносової-Цісар).
За словами Беспалої, вона розроблена на фонологічних засадах і має переваги порівняно з академічною системою, особливо з погляду адаптації власних назв для носіїв української мови.
Так, наприклад, за академічною системою пишуть "Чжуанцзи" і "феншуй", тоді як за цією більш влучно буде "Джвандзи" або "феншвей".
"Дискусія стосовно використання систем транскрипції триває, наразі так виходить, що кожне видавництво робить вибір самостійно: наприклад, у «Проблемі трьох тіл» або в «Червоному ґаоляні» ви натрапите на одну систему, а в «Хроніках поцуплених роверів» чи «Дешифрувати» — іншу".
Крім того, розповідає перекладачка, досі зберігається і проблема транскрипції кантонської мови (або ж кантонського діалекту), оскільки вона фонологічно відрізняється від китайської, а отже, й запис власних назв українською має бути відповідний.
І ця проблема нині актуалізується, адже на українському ринку з'являються тексти з Гонконґу.
Про перекладені тексти
Беспала розповідає, що досі кожен переклад для неї — особливий. Тим паче, поки її перекладацький доробок не такий вже й великий.
"«Путівка в Потойбіччя» — перший мій опублікований переклад. Ця маньхва для мене, відтак, завжди буде особливою, бо саме вона відкрила мені шлях.
Також «Путівка» дуже дотепна, але водночас культурно багата, з глибоким змістом. Вже, до речі, вийшло два томи, на третій том чекають навіть у Тайвані".
"«Берегиня» — теж надзвичайно особливий для мене тайтл. Це перша тайванська маньхва, що вийшла у «Сафрані». Я перекладала другий том — і він теж для мене дуже важливий.
«Берегиня» — феміністична, містична історія, події якої відбуваються за часів династії Цін. В цій історії стільки глибини і щирих емоцій, що вона лишиться зі мною назавжди"
"«Книгарня, в якій причаївся лев» — це маньхва, у якій, на відміну від попередніх, нема жодної містики. Та труднощі все одно були: по-перше, там згадується багато манґ, інколи доволі нішевих; по-друге, один з основних сюжетних елементів — це гра ґо, про філософію і правила якої я знала надзвичайно мало.
На щастя, в процесі перекладу і редактури нам дуже сильно допомогли пан Юрій з UA Geek, пані Юлія з Київського клубу ґо «Супутник», пан Ігор з Зали японських ігрових мистецтв Japan Dojo. Врешті-решт, у першому томі «Книгарні» ми вмістили майже 70 приміток до тексту".
"«Місто привидів» Кевіна Ченя — це перший переклад великого прозового твору. Робота була тривалою, місцями надзвичайно складною, але неймовірно цікавою.
Насамперед цей роман сам собою дуже крутий! Цього літа я мала нагоду познайомитися з автором — він дуже приємний і відкритий, щиро тішився, що його твір перекладають українською, і дуже розхвалював обкладинку українського видання".
"Є в моєму доробку і гонконзька маньхва «Побачимось у спогадах» — наш спільний переклад з колегою-китаїсткою Дариною Моргун для видавництва Vovkulaka.
Вона і сюжетно, і за оформленням відрізняється від попередніх моїх перекладів, тож теж запам'ятовується! Це неймовірно красиве видання — графічний альбом з детальними замальовками Гонконґу і цікавою, щемкою історією".
Над чим би хотіла попрацювати Олександра Беспала
Беспала розповідає, що зараз її перекладацькі мрії прості: "Я бажаю перекладати, перекладати, ще раз перекладати".
"Звісно, хочеться, щоб умови для цього були відповідні: щоб завжди були тайтли на переклад, щоб був попит на книжки. Кожен новий переклад для мене — це крок, і я не завжди знаю, що чекає мене десь там, попереду".
Однак найбільш смілива мрія для неї — долучитися до створення антології тайванської літератури українською мовою.
Оскільки такі антології — це кропіткий, важкий, тривалий процес, але водночас і чудова можливість для української аудиторії побачити всю глибину і все різноманіття, яке пропонує тайванська література.
Чому українцям варто читати азійську літературу
На думку перекладачки, причин, з яких українцям варто дізнаватися більше про Азію, багато.
По-перше, оскільки сучасний світ стрімко глобалізується, кожен отримує можливість зв'язатися моментально майже з будь-якою культурою чи спільнотою.
А по-друге, "якщо ми не будемо розповідати про себе світу, всьому світу включно з Азією, то про нас розкажуть інші, а небезпеку такої відсутності нас у іноземному інфопросторі ми бачимо просто зараз".
Тож варто читати азійську літературу, оскільки "ми не можемо розповісти про себе, спершу не познайомившись із країнами та культурами, де хочемо себе представити. Взаємний інтерес сприяє розвитку міцних відносин — як культурних зокрема, так і дипломатичних загалом".
Крім того, на думку перекладачки, азійська культура та література надзвичайно цікаві.
Бо Далекий Схід — колиска одних із найдавніших цивілізацій і джерело багатьох важливих для всього світу винаходів; а власне Південно-Східна Азія — місце народження буддизму, однієї з трьох найпоширеніших релігій і унікальної світоглядної філософії.
"Особисто для мене одним з найбільших і найприємніших відкриттів у роботі з Азією є Тайвань — як культурно, так і політично. Тайвань нині має найвищий показник демократії у Азії (Democracy index Тайваню у 2023 році, наприклад, вищий за індекси США, Австралії, Німеччини та інших). Це при тому, що тільки пів століття тому на острові панував тоталітаризм, а перші загальнонаціональні президентські вибори відбулися тільки в 1996 році (до цього президента обирала Національна рада — орган, подібний до української Верховної Ради). До того ж Тайвань дуже активно підтримує Україну з самого початку повномасштабного вторгнення".
Поради, що почитати та подивитися, від Олександри Беспалої
- "Місто привидів" Кевіна Ченя
"І не тільки з особистих інтересів, адже це мій переклад. А тому що ця книга говорить про родинну історію, і частково навіть загальнонаціональну травму, звертає увагу на питання ідентичності, прийняття, ролі жінки у родині й у суспільстві тощо. Це багаторівнева книжка, дуже цікава, щемка й емоційна".
- ілюстроване видання "Мистецтво Азії та ісламського світу"
Цю книгу створили за сприяння команди Музею імені Богдана і Варвари Ханенків.
Нині фонди музею перебувають у сховищі через повномасштабне воргнення Росії, саме це видання дає можливість наблизитися до колекцій, ознайомитися з експонатами або ж дізнатися про них більше.
У передмові йдеться про саму історію колекції, яка переживала і лиха, і обкрадання, і численні переїзди — майже тобі пригодницький роман.
- Фільми тайванського режисера Лі Аня
Беспала розповідає, що більшість можуть знати його за фільмами "Розум і почуття" (1995), "Горбата гора" (2005), "Життя Пі" (2012).
Однак вона хотіла б порадити фільми, відомі як трилогія "Таткові краще видно" (Father Knows Best), зокрема фільм "Їж, пий, чоловік, жінка" (Eat, Drink, Man, Woman, 1994), оскільки ця стрічка вдало показує конфлікт між поколіннями і зміну загальних переконань у суспільстві на користь більш прогресивних поглядів.
"До того ж один з персонажів — професійний шеф, тож кадри приготування традиційних страв такі тривалі, детальні й гарні, що не можуть не викликати інтересу до тайваньської кухні".
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media