У травні 2023 року голова округу Республіканської партії США у штаті Джорджія Кендісс Тейлор в інтерв'ю розповіла, що вірить у теорію пласкої Землі. Вона також заявила, що глобуси — це не що інше, як пропаганда і "промивання мізків".
Вона не самотня у цьому переконанні. За підрахунками National Geographic, у 2019 році 2 % американців вірили в те, що Земля має форму диска.
А плаский світ з'являється у фентезійних книжках, зокрема в історіях Террі Пратчетта про Дискосвіт дія відбувається у світі, що лежить на спинах чотирьох слонів, які стоять на величезній черепасі.
Чи не у всіх віруваннях стародавнього світу — від Греції до Давнього Китаю — Земля має форму диска (або квадрата), над яким розташоване куполоподібне небо.
Суспільне Культура розповідає, на чому ґрунтувалася така думка наших предків та як ця теорія дожила до наших часів.
Пласка Земля — основа вірувань та міфологій більшості цивілізацій
Щоб побачити вигнутість горизонту Землі, треба піднятися щонайменше на 10 кілометрів над її поверхнею. Але люди в давнину мали обмежені можливості для подорожей та спостережень. Їхній світ обмежувався найближчими околицями, і Земля здавалась їм пласкою та нескінченною.
Концепція пласкої Землі існує в міфологіях багатьох народів, зокрема стародавніх єгиптян, вавилонян, в ранньому індуїзмі, буддизмі та скандинавській міфології.
- Давньоєгипетські та месопотамські записи описують світ як диск, розташований в океані та накритий куполом неба.
На іракській табличці, датованій 1000 роком до н. е., Вавилон зображений у центрі плаского диска Землі. А єгиптяни уявляли Землю як величезний, плаский острів, оточений водою. Цей острів був центром Всесвіту, а Ніл був його хребтом.
- Багато ранніх філософів Древньої Греції вірили, що Земля має форму плаского диска.
Зокрема, Анаксімандр описував Землю як диск, розташований на верхній основі циліндра, а Анаксагор стверджував, що Земля пласка.
Ще частина філософів уявляли Землю як великий острів, оточений океаном, а інші — що вона є нерухомим центром Всесвіту, а всі небесні тіла обертаються навколо неї.
- Уявлення про пласку Землю можна знайти у скандинавській космології.
У скандинавській розповіді про створення світу, яка збереглася в "Молодшій Едді", йдеться про те, що під час створення Землі навколо неї було розташоване непрохідне море. У центрі Землі стоїть світове дерево Іґґдрасілль, коріння якого пронизує дев'ять світів, а гілки сягають неба. А в океані сидить змій, на імʼя Йормунґанд.
- Деякі священні тексти Індії описують Землю як концентричні кільця океанів і суші, розташовані на диску.
Також в індуїстській космології Землю часто описують як пласку поверхню, яку підтримують вісім слонів або світова черепаха.
- У Стародавньому Китаї Землю описували як квадратну, іноді злегка вигнуту вгору, оскільки "Земля бере своє тіло від Інь, тому вона пласка".
Уявлення про небо часто різнилося. Вважали, що воно могло бути круглим, сферою, що оточує Землю, яка "як жовток у яйці" плаває у цьому просторі.
Саме тому існує припущення, що китайські астрономи могли здогадуватися про кулястість планети, однак порівняння з яйцем, найімовірніше, мало просто пояснити відносне положення пласкої Землі до небес.
Віра в пласку Землю в стародавньому світі була цілком логічною, з огляду на обмеженість знань та можливостей того часу. З розвитком науки та технологій ці уявлення були змінені на більш точні та науково обґрунтовані.
Як відродилась теорія пласкої Землі
У XIX столітті уявлення про пласку Землю стали відроджуватися як негативна реакція на науковий прогрес.
Вважають, що основоположником ідеї про пласку Землю був британський винахідник Самюел Ровботам. Він стверджував, що планета є диском із центром на Північному полюсі та Антарктидою по краях.
Ровботам також провів експеримент у Бедфордському каналі в 1838 році. Через телескоп він стежив за прапором на щоглі човна, який мав проплисти 10 кілометрів. Щогла з прапором не зникала за горизонтом — тому винахідник і дійшов висновку, що Земля пласка.
Свої думки він виклав у брошурі "Зететична астрономія" у 1849 році.
Після смерті Ровботама леді Елізабет Блаунт підтримала його ідеї. А у 1893 році заснувала Всесвітнє зететичне товариство, яке діяло аж до початку Першої світової війни. Члени організації навіть видавали журнал "Земля не куля", де ділилися думками й теоріями щодо пласкої Землі.
Ідеї Ровботама поширилися і на територію Америки: Джон Довві емігрував до США у 1888 році та заснував там Християнську католицьку апостольську церкву, при якій дітей навчали того, що Земля пласка. Ці теорії транслювала й місцева радіостанція.
Уже в другій половині ХХ століття Семюель Шентон заснував Міжнародне товариство дослідження пласкої Землі (нині його більше знають як Товариство пласкої Землі). Організація була прямим спадкоємцем товариства леді Блаунт.
Вони поширювали інформаційні брошури, листівки та іншу літературу, де стверджували, що Земля пласка, а науковці та уряд прагнуть обдурити населення. Товариство також стверджувало, що висадка людини на Місяць була містифікацією, знятою в Голлівуді за сценарієм Артура Кларка або Стенлі Кубрика.
Хто просуває ідею пласкої Землі нині
Попри наукові факти та очевидні наслідки кулястості Землі, псевдонауковці продовжують поширювати теорії змови про пласку Землю.
Розвиток інтернету та соціальних мереж допоміг Товариству пласкої Землі популяризувати свої погляди по всьому світу. Всі фото круглої Землі вони називають фейковими, а GPS-навігатори нібито стараються заплутати пілотів та змушують думати, що вони літають навколо величезної кулі.
У 2018 році на Netflix навіть вийшов документальний фільм "Що там за кривою?".
У фільмі показали кілька експериментів, які роблять послідовники ідей товариства, щоб довести свою правоту. І хоча усі вони закінчилися невдало, прихильники теорії запитують, що якщо це "цілковита дурня, то чому в неї стільки прихильників і чому їх стає дедалі більше?"
А конспіролог Натан Томпсон ідею про пласку Землю аргументував віруваннями давніх людей та працями Шентона. Він також звинуватив NASA в грандіозному обмані людства. На його думку, космічне агентство об'єдналася з урядом і "поширює дезінформацію про те, що Земля куляста".
Щобільше, товариство стверджує, що диск Землі (із полярним колом у центрі) по краю має величезну стіну, Антарктиду. І саме її охороняє NASA, щоб люди не могли перебратися і випасти з диска, а води Світового океану — вилитися.
Саме так вони зароджують у людях сумніви в правдивості наукового знання, пропонують альтернативні пояснення світобудови, оскільки урядам "вигідніше популяризувати теорію круглої Землі, щоб витрачати мільйони на програми NASA".
Не існує чіткого дослідження, яке б вказувало на те, скільки людей дійсно вірять у цю теорію, але онлайн-спільноти мають сотні тисяч підписників, а YouTube переповнений творцями контенту з ідеями пласкої Землі, чиї відеоролики переглядають мільйони глядачів.
У дослідженні 2018 року, опублікованому журналом Scientific American, лише 82 % американських респондентів у віці від 18 до 24 років погодилися з твердженням "Я завжди вірив, що світ круглий". Тверда віра в те, що Земля пласка, трапляється рідко — менш як 2 % у всіх вікових групах.
Опитування 2018 року від YouGov, в якому взяли участь понад 8000 дорослих американців, показало, що кожен шостий не зовсім впевнений, що світ круглий, а опитування Datafolha 201 року, в якому взяли участь понад 2000 дорослих бразильців, показало, що 7 % людей в цій країні відкидають концепцію круглої Землі.
За підрахунками National Geographic, у 2019 році 2 % американців (6,5 млн людей) вірили в те, що Земля має форму диска.
Деякі люди, що відстоюють погляди про пласку Землю, насправді займаються тролінгом, інші використовують їх для поширення недовіри до влади й пропаганди упередженого ставлення до наукових знань.
І якщо першочергово Товариство пласкої Землі хоча б намагалося проводити дослідження для аргументації своєї позиції, то пізні прихильники теорії відкидають науковий метод і зосереджуються на емоційному впливі.
Як теорія пласкої Землі відображена у мистецтві
Малюнки світу як диска відомі ще з Середньовіччя. Такі зображення часто пов'язані з ідеєю про опозиції добро — зло, верх — низ. Наприклад, саме такою Землю зображено на зовнішніх панелях триптиха Єроніма Босха "Сад земних насолод".
А французький драматург Сірано де Бержерак у розділі 5 своєї "Комічної історії держав та імперій Місяця" (опублікованої посмертно у 1657 році) цитує Августина Блаженного, який сказав, що "в його часи Земля була пласкою, як кришка печі, і плавала на воді, як половинка розрізаного апельсина".
Ще однією згадкою в літературі є комедія Людвіга Гольберга "Еразм Монтанус" (1723). Головний герой Еразм не може одружитися з коханою дівчиною, оскільки конфліктує із селянами. Він стверджує, що Земля кругла: вони ж не вірять та змушують перед одруженнями вигукнути "Земля пласка, як млинець".
Плаский світ — це також поширена тема у фентезійних творах. Наприклад, це стосується, Нарнії Клайва Льюїса та Середзем'я Джона Толкіна, яке за лором у минулому теж було пласким, але на час подій книг вже стало сферичним.
На пласкому світі розгортається сюжет серії романів Теніт Лі "Казки з Пласкої Землі". А у книгах Террі Пратчетта про Дискосвіт дія теж відбувається в пласкому світі, що лежить на спинах чотирьох слонів, які стоять на величезній черепасі.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media