7 листопада на екрани виходить художній фільм-драма "Буча". Він заснований на реальних подіях і розповідає про волонтера з Казахстану Костянтина Гудаускаса, який в період окупації на Київщині в лютому-березні 2022 року вивіз на підконтрольну Україні територію понад 200 людей.
Матеріали фільму переглядали американські сенатори перед голосуванням за допомогу Україні, а вже готова стрічка посіла ІІ місце глядацьких симпатій на Варшавському кінофестивалі цьогоріч.
Юлія Кузьменко побувала на допрем'єрному показі стрічки 30 жовтня в Києві. Як обирали акторів фільму, співпрацювали з ГУР і вплели алюзії "Божественної комедії" Данте — читайте в матеріалі.
Комунікаційники фільму вважають, що, попри назву, українцям не варто боятися ретравматизації від перегляду фільму.
"Буча" — це художній фільм, а не документальний, до того ж тут у центрі — історія Костянтина, його особистих мотивів розпочати волонтерство під час війни проти України.
Центральні персонажі стрічки "Буча"
Прототип головного героя фільму — Костянтин Гудаускас. Це литовський єврей з корінням з України — сім'ю його бабусі депортували з Києва. Він громадянин Казахстану, який у 2019 році отримав політичний притулок в Україні. Це сталося після виборів президента.
Костянтин був на допрем'єрному показі та сказав Суспільному, що в Казахстані займався правозахисною діяльністю:
"У 2019 році, на жаль, ми повірили, що можуть бути вибориЗамість Нурсултана Назарбаєва, який очолював Казахстан з 1990 року, у 2019 році президентом обраний його ставленик Касим Жомарт-Токаєв, що був спікером верхньої палати парламенту, але це обернулося транзитом влади. І ті, хто брав у цьому активну участь (протестували проти результатів виборів — ред.), потрапили під каток. Декілька моїх друзів не дожили до того суду, що ви бачили тут на початку фільму".
Костянтин додав, що в той період зрозумів, що суспільство Казахстану не готове до того, щоб змінювати життя у своїй країні. "А я не хочу віддавати своє життя просто отак, на повітря", — каже волонтер.
Під час вступного слова після показу стрічки він розповів, що і тоді, на початку вторгнення, і зараз у нього був і є вибір — поїхати з України.
"Мені є куди їхати, у мене багато родичів в Європі, Сполучених Штатах. Але, знаєте, байдужість – це те ж саме, що бути співучасником цього терору, що відбувається зараз".
Костянтин досі волонтерить, шукає необхідне військовим: одяг, засоби зв'язку, автівки та запчастини до них, сітки тощо.
"Буча не закінчилася. Я це бачу щомісячно, коли я їду до хлопців, туди за Куп'янськ або на Донеччину. Я бачу не тільки військових, я бачу людей, які живуть у зруйнованих будинках. Вони вірять і мають надію, що все буде добре. Але це добре буде тоді, коли буде єднання. У Києві [в лютому-березні 2022-го] не було людини, яка б мені тоді відмовила, щоб прийняти чиюсь родину, вивезену з Бучі. І це тоді мене залишило в Україні завжди. Я люблю Україну, люблю всіх українців за те, що вони можуть бути єдиним цілим".
Костянтин вивчив українську мову, нею розмовляв на показі. Він каже, що вже не відрізняє себе від українців і для нього нинішня війна — це теж боротьба за свободу. Свобода не дається так просто. Її треба виборювати. Дякую всім.
Костянтина у фільмі грав польський актор Цезарій Лукашевич. Режисер Станіслав Тіунов та сценарист і продюсер Олександр Щур розповіли Суспільному, як знайшли виконавця на головну роль.
"Оскільки Костя — громадянин Казахстану, литовський єврей, то ми хотіли, щоб, по-перше, у нас відрізнявся головний актор. Щоб було трохи видно зовні, що він не українець. По-друге, ми хотіли зробити проєкт більш міжнародним, тому ми запропонували [іноземній акторській спільноті] і відгукнулися багато британських і польських акторів — зо два десятки поляків і два десятки британців, до того ж топові актори", — каже Щур.
Тіунов розповів про кінопроби. З Цезарієм вони відбулися коротким зумом. Режисер каже, що відчув, що це саме той актор — такий конект він порівняв із тим, як закохуєшся чи одразу полюбиш якусь страву.
"Це такий кіношний меджик, коли ти бачиш, що оцей актор зробить все. Він передасть інколи біль, інколи щастя, оці всі емоції, які пережив Костя. Ти відчуваєш, що це твоя людина. Ми дуже небагато з ним розмовляли, і я просто ні хвилини не сумнівався в тому, що він зможе це зробити", — каже режисер.
Творча група бачила під час зйомок, як глибоко Лукашевич переживає історію всередині — все те, що відбувалося.
Окрім протагоніста Костянтина, протягом усього фільму фігурує Ніколай Іванович — російський офіцер, що керує окупацією на Київщині. Його зіграв український актор В'ячеслав Довженко.
Сценарист Олександр Щур зауважив хорошу гру митця і додав: половина артистів просто відмовлялися братися за ролі російських окупантів у фільмі.
Для роботи над персонажем Довженка сценарист Олександр Щур вивчав звіти правозахисної організації Human Rights Report. Щоб передати ідеологію росіян, місяцями слухав пропагандистського ведучого Володимира Соловйова, бойовика, що воював проти України з 2014-гго, Ігоря Стрєлкова-Гіркіна та інших росіян.
Прототипами Ніколая Івановича були три образи реальних людей. До одного з них у Ворзелі насправді звертався Костянтин Гудаускас, щоб попросити дозволу поховати людей — це показано у фільмі.
Посилання до "Божественної комедії" Данте
Творці фільму надихалися італійським поетом і мислителем Данте Аліґ'єрі. "Тому що для нас Буча стала таким метафоричним пеклом для таких людей, як Костянтин, який, як герой Данте туди спускався і вивозив людей", — каже команда.
Епіграфом до фільму є слова Данте "Шлях до раю починається з пекла", а також у фільмі лунає цитата, яку приписують італійському поету: "Найгарячіші місця в пеклі залишено людям, які в часи великих потрясінь зберігають нейтралітет". Проте це неточний переказ із "Божественної комедії" Данте — він писав, що для "нейтральних" немає місця ні в пеклі, ні в раю.
Олександр Щур розповів, що вони зі Станіславом Тіуновим заклали другий смисловий шар у фільмі. Тут по черзі й волонтеру Костянтину, і російським солдатам трапляються всі 7 смертних гріхів. Про перший із них митці розповіли — це жадібність. Костянтин, вивізши сім'ю розвідника, віддає йому жабку, яку забула дитина в його автівці. Жаба тут як символ жадібності. Натомість росіяни грабують на Київщині ювелірну крамницю і забирають коштовності, серед яких кулон — золота жабка.
Щур закликає всіх переглянути стрічку та знайти всі 7 гріхів і те, як їм протистоять або здаються Костянтин та армійці РФ.
"У фільмі є також ще з десяток інших цитат Данте. Коли ми робили закритий показ у Ватикані, архієпископи були у захваті, сказали: «Боже, у вас така релігійна картина, стільки символіки»", — додав продюсер й автор сценарію.
Чи була співпраця з владою та військом
У створенні та зніманні фільму команді допомагали Міністерство оборони, Генштаб ЗСУ, Головне управління розвідки, Державна прикордонна служба, Нацполіція, київські міська рада та ОВА.
Зокрема, розвідка надавала багато реальних даних, перехоплених телефонних розмов росіян. Як зазначив сценарист Олександр Щур, якісь діалоги окупантів лунають в епізодах дослівно. Вони пересипані лайкою, і митець жартує з цього: "Я інтелігентний хлопчик з Одеси, я не знаю стільки лайливих слів".
Попрацювавши з розвідкою, Олександр Щур запевняє: наші розвідники — справжні фахівці, і після війни ми почуємо про такі операції, де наш ГУР крутіший за ЦРУЦентральне розвідувальне управління в США, "Моссад"Національна розвідувальна служба Ізраїлю тощо.
ГУР знали про Костянтина Гудаускаса, адже коли йому свого часу надавали посвідку на проживання, то українські спецслужби перевіряли його особу — і на початку вторгнення їм було відомо, що казахський паспорт чоловіка може допомогти, щоб його пропускали росіяни. Епізод на початку фільму, де Костянтин вивозить через російські блокпости сім'ю розвідника — взятий з життя, там поміняли всі імена, аби не можна було ідентифікувати спецслужбовця.
Як розповідав Костянтин в одному з інтерв'ю, розвідка допомагала йому з координацією, аби він міг і далі вивозити цивільних.
На передпоказі 30 жовтня в Києві команда розповіла й про корисну для знімання горизонтальну допомогу від військових: "Уся російська військова техніка, яку ви бачите, це справжня російська захоплена військова техніка. Нам надавав її наш Генштаб. Давали й казали: «Тільки заправте». Пам'таю, ми заправляли бронетранспортер — і він на наступний день їхав на Бахмут (за нього в період зйомок фільму саме точилися бої — ред.)", — каже Олександр Щур.
Крім того, деякі сцени фільму відзняли в реальних будинках, де відбувалися події. Зокрема, Костянтин вивіз сім'ю композитора Ігоря Поклада з окупованого Ворзеля — сцени з будинку музиканта знімали справді в його житлі. Над фільмом працювали ранньою весною 2023 року — в такі самі погодні умови.
Музика
Музику до фільму написав азербайджанський композитор та продюсер Іса Меліков.
Офіційний саундтрек "Квітень", написав Роман Бахарєв, гурт BAH.ROMA. Для Бахарєва це перший досвід роботи для кіно. Він сподівається, що не останній.
Роман був на допрем'єрному показі та розповів, що Буча для нього — особистий тригер. Після деокупації Київщини він з музичним колективом вирушив із концертами. Саме в Бучі вони співали ще тоді пісні російською мовою.
"І дівчата, які прийшли на цей концерт, прийшли через пекло окупації. І вони затуляли вуха. Сиділи і не могли чути російську мову. Це був останній концерт, на якому я співав свої старі російськомовні пісні", — ділиться Роман.
До роботи над "Бучею" його запросив Станіслав Тіунов під час одного концерту при свічках — тоді саме були перші блекаути в Києві: "Він сказав мені, що треба щось поправити з діалогами з гучністю. А потім виявилось, що потрібно зробити чимало музики". Перший раз Станіслав і Роман переглядали фільм разом онлайн шість годин: музикант з Києва, режисер тоді був у Лос-Анджелесі.
"Я робив якісь нотатки. І потім десь протягом трьох тижнів я майже не спав, весь час сидів і робив музику і показував її режисеру. Мені важливо було передати саме ті емоції, які вкладав туди режисер", — говорить композитор.
А фінальний саундтрек він створив за три дні — терміново було потрібно для трейлера, але перша версія Романа Бахарєва не підійшла: "Потрібен був екшн, якийсь рок".
Бюджет стрічки "Буча"
Творці стрічки наголошують, що на кіно не було витрачено жодної копійки з держбюджету.
600 тисяч доларів надали бізнес-спільноти як інвестиції. Ці кошти потрібно буде повертати. Також надходили донати від українців і громадян США, Польщі, Канади.
Фільм на показах у світі
Цього жовтня на 40-му Варшавському міжнародному кінофестивалі (WFF) стрічка посіла друге місце з 57 повнометражних у номінації "приз глядацьких симпатій".
До того матеріали фільму демонстрували на у 2023-му на Берлінале в Німеччині, а також у Нью-Йорку та Бостоні в межах окремих показів. В
осени того ж року — на 80-му міжнародних кінофестивалях у Венеції (Італія) і Торонто (Канада).
А вже цьогоріч матеріали фільму показували на кіноринках Каннського кінофестивалю й кінофестивалю Трайбека у Нью-Йорку.
Команда на допрем'єрному показі 30 жовтня розповіла: розуміли, навіщо роблять це зокрема для закордону.
"Коли ми показували фільм американським конгресменам — тоді вони саме повинні були голосувати, давати допомогу Україні чи ні — один із них сказав «F*ck the wall, let's help Ukraine». «F*ck the wall» – це фінанси на стіну з Мексикою", — говорить Олександр Щур.
Наступний крок у планах творчої групи — зробити все можливе, щоб цей фільм побачили в Європі, в Північній Америці, в Латинській Америці. Вони сподіваються в цьому на допомогу від українців — медійно просунути фільм.
Чому фільм "Буча" на часі для українців
Автори фільму наголосили, що цей фільм актуальний зараз, бо потрібно нагадати українцям про єдність, яка рятувала їх у перші місяці повномасштабного вторгнення Росії.
Виступив Олександр Печериця — актор і військовий ЗСУ, який зіграв у "Бучі" бійця на українському блокпосту.
"Під час перегляду фільму в мене виникла думка. Я згадав, яка це була згуртованість у той час. Пам'ятаєте, друзі? Було не питання, чи собачку треба вивезти, чи привезти бабусі, сусідці, якісь ліки — і ми всі були уважні один до одного. Ми всі були такою сильною командою, що у нашого ворога просто не було сил", — сказав він.
Печериця сказав, що відчуває зараз у суспільстві втому і ознаки байдужості, зокрема для донатів чи допомоги одне одному. "Це фундаментальна, екзистенційна боротьба за наше існування. Або ми, або нас. Іншого, на жаль, варіанту не буде", — закликає актор бути єдними.
Коли фільм у прокаті?
Стрічка "Буча" буде в українському прокаті з 7 листопада щонайменше до Нового року.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media