Чому тема абортів стала одним із дискусійних питань виборів президента США 2024 та як це пов'язано з культурою — пояснює Суспільне Культура.
Сексуальна революція та право на здоров'я
Минуло понад 50 років від другої хвилі фемінізму в США, коли однією з ключових тем стало питання репродуктивного здоров'я.
Ключовою подією того часу було рішення Верховного суду США у справі Роу проти Вейда в 1973 році. Тоді було визначено право на аборт у перші два триместри вагітності, суд закріпив це рішення за конституцією. Ця справа та рішення суддів стали історичними, адже визначили право жінки на власне тіло та здоров'я.
Хто такі Роу та Вейд
"Роу" та "Вейд" є символічними іменами, які використовувалися для захисту конфіденційності осіб, залучених до справи.
- Роу – це псевдонім, який використовувала Норма Маккорвей, яка виступила позивачкою в справі. Вона прагнула отримати право на легальний аборт у штаті Техас, де це було заборонено, за винятком випадків, коли життю матері загрожувала небезпека.
- Вейд – це Генрі Вейд, прокурор округу Даллас у штаті Техас, який представляв сторону захисту і підтримував чинне законодавство штату, що забороняло аборти.
Справа розпочалася в 1970 році й завершилася рішенням Верховного суду США в 1973 році.
Як жінки робили аборти до цього
До цього моменту аборти в США були нелегальними: жінки самостійно шукали шляхи перервати вагітність, або ж зверталися до підпільних фахівців з абортів, що часто призводило до серйозних ускладнень, інвалідності чи навіть смерті. Дехто подорожував до інших країн. Однією з відомих ініціатив того часу був "Колектив Джейн" в Чикаго — жінки таємно організовували аборти для жінок та підтримували їхнє здоров'я.
Однією з тих, хто зробили аборт нелегально, була журналістка та ікона американської другої хвилі фемінізму Глорія Стайнем.
Стайнем була головною редакторкою журналу Ms. — першого феміністичного журналу. Навесні 1972 року видання вийшло з головною статтею "Ми робили аборти", що містила історії 53 жінок та підписи тих, хто підтримували репродуктивне здоров'я.
У 2022 році Стайнем прокоментувала The New York Times: "Ця боротьба триває в моєму житті ще з 1950-х років. Перший публічний виступ, який я пам'ятаю, на тему абортів і репродуктивної свободи, відбувся в 1969 році. Це здається повторюваним і жорстоким, але водночас дещо неминучим, адже патріархат за визначенням полягає у контролі над жіночими тілами. І ми все ще певною мірою живемо в патріархаті, що видно з того, хто перебуває в Білому домі, хто в Конгресі, хто в законодавчих органах штатів. Це також дещо расовий патріархат".
На хвилі обговорень розвивається друга хвиля феміністичного руху. У цьому контексті з'являються роботи Джуді Чікаго, Міріам Шапіро, Сюзанни Лейсі, Джудіт Бернштейн, Шейли де Бреттвіль, Мері Бет Едельсон, Керолі Шніман, Рейчел Розенталь. Знаковим стає проєкт Womanhouse у Чикаго, де художниці організовують своє ком'юніті та працюють над роботами. Одна з них — перформанс "Трилогія про народження", що складається із трьох актів, де жінки символічно народжують одна одну.
Ще один знаковий проєкт того часу — "Звана вечеря" (The Dinner Party), створена у 1979 році Джуді Чикаго. Художниця серверує трикутний стіл тарілками у формі вульв — квітки чи метелика.
У цій інсталяції вона порушила питання, пов'язані з роллю жінок в історії, говорила про внесок великих мисткинь та політичних діячок, а також торкалась теми громадських прав та свобод. Інсталяцію критикували не лише за її відвертість та провокативність. Критикині мистецтва запитували й інше: чому в цій інсталяції не говориться про роль та внесок чорношкірих жінок?
"Білі жінки-феміністки, не менше, ніж білі жінки загалом, не можуть уявити, що чорні жінки мають піхву", — писала Еліс Вокер у есеї The "Sexual Politics" of The Dinner Party для журналу Ms.
Вокер — американська письменниця та громадська діячка, що стала першою афроамериканкою, яка отримала Пулітцерівську премію з художньої літератури. Вона отримала її у 1982 році за роман "Барва пурпурова".
Консервативний поворот у 1980 році
Після справи Роу проти Вейда питання абортів стало полем битви між лібералами та консерваторами.
Республіканська партія виступила проти легалізації абортів, що стало частиною їхньої передвиборчої платформи. Натомість демократи розглядали право жінок на аборт як частину прав людини та соціального прогресу.
Упродовж наступних десятиліть з'явилися різні обмеження, а політичні партії все більш виразно розділили свої погляди.
Під час виборів 1980 року Рональд Рейган від Республіканської партії відкрито виступав проти абортів, натомість його опонент-демократ Джиммі Картер зберігав нейтральну позицію, хоча і був загалом за вибір жінок. На виборах тоді переміг Рональд Рейган. Вибори американців також відбувалися на тлі дипломатичної кризи з Іраном та поганої економіки.
У 1989 році художниця Барбара Крюгер створила роботу "Твоє тіло — поле битви" (Your Body Is a Battleground). Відома своїм сміливим мистецтвом, що спирається на текст, вона створювала провокативні повідомлення про тілесну автономію жінок.
Сексуальна революція 1990-х
Через десятиліття ставлення до абортів лібералізувалося: у 1992 році Білл Клінтон виступав за доступ до безпечних абортів як права жінок. Це також стало результатом зміни суспільних процесів та третьої хвилі фемінізму. Тоді більшість американців підтримували можливість аборту хоча б на ранніх стадіях вагітності.
Чому тема абортів знов стала актуальною
24 червня 2022 року у справі Dobbs v. Jackson Women’s Health Organization Верховний суд США переглянув попереднє рішення Роу проти Вейда та ухвалив, що конституція не гарантує права на аборт. Як це впливає на права людини і здоров'я жінок у США — пояснює Суспільне.
Саме це рішення дозволило окремим штатам самостійно вирішувати, чи дозволяти аборти, і створило можливість для повної заборони абортів у багатьох із них.
Першим штатом, який ухвалив нові обмеження, став штат Міссісіпі: там заборонили аборти після 15 тижнів вагітності. Штат Індіана ухвалив повну заборону абортів.
Вибори США 2024: що кажуть Гарріс та Трамп
Сьогодні у США питання абортів знов перетворилося на потужний політичний інструмент.
Гарріс — перша чорношкіра жінка, що є кандидаткою в президенти США, питання здоров'я — одне з ключових у її програмі. У своїї кампанії Гарріс говорить про розширення доступу до абортів, особливо за допомогою телемедицини для медикаментозного аборту. Вона виступає за підтримку екстреної допомоги, пов'язаної з вагітністю, доступ до контрацепції тощо. Це робить її компанію більш переконливою, особливо для жіночої та молодшої аудиторії.
Наголос на жіночих правах підкреслено стилістикою рекламної кампанії Гарріс, яка побудована довкола творчості однієї з найвідоміших чорношкірих сучасних мисткинь — Кері Марі Віімз та її знакової серії "Кухонний стіл" (від поч. 1990-х).
Відео під назвою "Стіл Камали" почало транслюватися 30 жовтня на цифрових платформах.
"Це кухонний стіл. Тут ми збираємося сім'єю. Тут ми їмо разом, оплачуємо рахунки. Саме там Камала Гарріс зрозуміла важливість служіння людям... Підтягніть стілець. За столиком Камали Харріс є місце для вас", — йдеться в рекламі.
У своїй серії Віімз показує чорношкірих жінок та саму себе, що сидять за кухонним столом. Її серія, як і її творчість загалом, — про питання ідентичності, що особливо включає досвід афроамериканської спільноти; права та досвід жінок у суспільстві; історія та культурна пам’ять у контексті колоніалізму, рабства та соціальної несправедливості.
25 жовтня 2024 Калама Гарріс провела передвиборчий мітинг в Г'юстоні, який був присвячений праву на аборт. Спікеркою на ньому також була співачка Бейонсе Ноулз, яка підтримала Гарріс та заявила: "Ми стоїмо на порозі неймовірних змін, на межі історії. Ми всі є частиною чогось набагато більшого. Ми повинні проголосувати. Ти нам треба".
Протягом передвиборчої кампанії Трамп встиг поміняти свою думку: якщо на початку він заявляв про готовність 15-тижневої федеральної заборони абортів з окремими винятками, то нещодавно зауважив, що вважає за краще залишити політику абортів окремим штатам. У його агітаційних матеріалах також обговорюється обмеження доступу до медикаментозного аборту та потенційна криміналізація розсилок ліків, пов'язаних з абортами.
Право на вибір — як відомі американки говорять про репродуктивне здоров'я
Однією з тих, хто публічно говорить про аборти, є акторка Дженніфер Лоуренс. Вона бере участь у громадській діяльності та поширює обізнаність щодо репродуктивного здоров'я.
Про власний досвід аборту в мемуарах Thicker Than Water розповіла Керрі Вашингтон. Рішення поділитися особистою історію вона пояснила необхідністю зменшити стигматизацію щодо питання абортів.
Крім того, колишня перша леді Сполучених Штатів Америки Меланія Трамп у своїх мемуарах також підтримала питання абортів у країні.
"Чому хтось інший, крім самої жінки, має право визначати, що вона робить зі своїм тілом? Фундаментальне право жінки на особисту свободу, на власне життя, дає їй право перервати вагітність, якщо вона бажає", — пише колишня перша леді США.
Серед тих, хто публічно виступає за права жінок, також Бейонсе, Біллі Айліш і Тейлор Свіфт.
Під час виступу на фестивалі Austin City Limits у 2021 році Біллі Айліш розкритикувала закон Техасу, що обмежує аборти. Вона сказала, що "не хотіла брати участь у шоу" на знак протесту проти цього закону, та зрештою погодилась. На знак протесту вона вивела надпис "ЗАБОРОНЯЄ НАШІ ТІЛА" на екрани позаду неї під час свого виступу. Айліш також викрикнула зі сцени: "Моє тіло, мій *** вибір!", а пізніше закликала чоловіків активніше залучатися до захисту прав жінок.
"Ми голосуємо за Камалу Гарріс та Тіма Волза, бо вони борються за захист наших репродуктивних свобод, нашої планети та нашої демократії", — заявила Айліш у своєму нещодавньому відео, опублікованому на платформі X, відкрито підтримавши Камалу Гарріс.
Тейлор Свіфт зробила пост у Twitter у 2022-му, коментуючи справу Роу проти Вейда. Вона написала, що була "абсолютно налякана" цим рішенням. Вона однією з перших висловила свою підтримку Камалі Гарріс.
З нещодавніх прикладів реакції мистецтва на ризик заборони абортів — вишивка Діани Веймар, присвячені абортам. Художниця пише на платках історії жінок: "про життя – це про смерть" або "аборт стосується надій та мрій пацієнтки та того, як вона хоче бути у світі".
"У цих хустинках приховано багато нерозказаних історій, багато приватної сміливості тих жінок, які здаються скромними та слухняними. Сподіваюсь, вони здивують нас у день виборів!" — американська поетка Кета Поллітт коментує роботи художниці.
"ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ НЕ Є СЮРПРИЗОМ" — цей текст міститься на одній з робіт художниці Дженні Гольцер. Її практика спирається на текстові слогани й звертається до широких мас через іронію та гострі коментарі.
У 2022 році у своєму Twitter-акаунті вона написала стосовно справи Роу проти Вейда: "Ми повинні захищати права індивіда, які захищають здоров'я суспільства".
Раніше Гольцер робила серію робіт WTF (2022) на основі заяв Трампа у Twitter: вона викарбовувала його слова на пластинах зі зістареного свинцю та міді, наголошуючи на ризиках популізму та консерваторів. А у 2020 році, мисткиня створила серію проєкцій "Голосуй за майбутнє", які розмістила у Лос-Анжелесі. Цю серію вона відтворила й перед президентськими виборами у США 2024 року.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media