24 жовтня в український прокат повернулася відреставрована версія фільму "Мовчання ягнят" режисера Джонатана Деммі.
Випущений у 1991 році, зараз фільм має статус культового і лише кілька стрічок у піджанрі психологічного трилера змогли залишити такий глибокий слід у кінематографі та культурі.
За сюжетом молода стажерка ФБР Кларіс Старлінг намагається використати досвід ув'язненого серійного вбивці-канібала доктора Ганнібала Лектора, щоб зловити іншого серійного вбивцю, відомого як Буффало Білл.
Фільм вийшов за межі жанрових конвенцій, поєднавши жахи з глибоким дослідженням ідентичності, моралі та темних закутків людського розуму.
У цьому матеріалі Суспільне Культура розповідає про створення фільму "Мовчання ягнят", як стрічка популяризувала образ серійних вбивць у кіно, чому Джоді Фостер довелося боротися за роль і який відбиток фільм залишив у ландшафті світового кіно.
Екранізація роману та перша поява Ганнібала Лектора
Фільм "Мовчання ягнят" заснований на однойменному романі 1988 року авторства Томаса Гарріса, що став продовженням книги "Червоний дракон". Останній також був екранізований у 1986 році режисером Майклом Манном і мав назву "Мисливець на людей".
Фільм, як і книга, розповідав про колишнього фахівця ФБР Вілла Грема, якого відкликають з відставки, щоб зловити жорстокого серійного вбивцю, відомого як Зубна фея. Цікаво, що саме у романі "Червоний дракон" і у його екранізації "Мисливець на людей" вперше зявився персонаж Ганнібала Лектора (у фільмі його зіграв Браян Кокс).
Коли ж у 1988 році вийшов роман "Мовчання ягнят", книга перебувала у списку бестселерів New York Times протягом усього року, тож майбутня екранізація стала лише питанням часу.
Спочатку права на екранізацію придбав американський продюсер Джин Гекман. Він мав намір не тільки продюсувати стрічку, а й також стати режисером, і, можливо, зіграти роль Ганнібала Лектора. Однак згодом Гекмен залишив проєкт через занадто похмуру тематику, а права придбала компанія Orion Pictures, яка й стала головним дистриб'ютором та виробником фільму.
Режисерське крісло відійшло Джонатану Деммі, що був відомий своєю творчою гнучкістю і працював над фільмами різних жанрів — від романтичних комедій до драм. Демме він приніс в адаптацію унікальну чуттєвість, збалансувавши жах зі співчуттям. Одним із ключових підходів режисера став фокус на досвіді головної героїні.
Художниця-постановниця Крісті Зеа, яка до того працювала з Демме над фільмом "Одружена з мафією", пригадувала початок роботи над "Мовчання ягнят" так:
"У мене аж сироти по шкірі побігли. Я сказала: «Справді? Ти збираєшся знімати фільм про хлопця, який здирає шкіру з жінок і шиє з неї вбрання? Джонатане, що ти робиш? Ти з глузду з'їхав?»"
Проте Демме переконав її у феміністичному наративі історії, а сама Зеа стала художницею-постановницею фільму.
Сценаристом був Тед Таллі, який залишив тісний зв'язок між твором Гарріса і його адаптацією, передавши напругу та психологічну глибину персонажів.
Поганий лікар та каліфорнійська дівчина: підбір акторів на ролі
"Мовчання ягнят" стало однією з найвідоміших стрічок у фільмографіях Джоді Фостер та Ентоні Гопкінса, які зіграли головні ролі Кларіс Старлінг та Ганнібала Лектора, відповідно. Цікаво, що режисер Джонатан Деммі мав зовсім інших кандидатів на ролі, і найменше хотів бачити у стрічці Фостер.
У ролі Кларіс Старлінг Деммі хотів бачити Мішель Пфайффер, з якою він вже співпрацював у фільмі "Одружена з мафією". Спочатку Пфайффер погодилася, але згодом змінила свою думку через занадто похмурий тон фільму.
Проте інтерес до ролі виявила Джоді Фостер, яка на той момент якраз отримала "Оскар" за фільм "Обвинувачені". Продюсерській компанії Orion Films сподобалася ідея взяти її на кастинг, а от режисеру — не дуже.
"Я не думав, що Джоді Фостер підійде на цю роль. Вона така каліфорнійська людина... Я не повірив її бостонському акценту [в «Обвинувачених»]. Я бачив, як вона грає, і не був вражений", — згадував Деммі.
Деммі двічі зустрічався з Фостер і не змінив свою думку щодо неї. Однак йому сподобався її феміністичний підхід до матеріалу:
"Це про молоду жінку, яка відчайдушно намагається врятувати життя іншої молодої жінки. І щоб зробити це, вона стикається з непереборною перешкодою з усіх цих чоловіків", — сказала йому Фостер.
Водночас Деммі вирішив, що Мег Раян ідеально підійде на роль Кларіс. Проте, за його словами, Раян була "трохи ображена" цією пропозицією. Тоді режисер спробував запросити на роль Лору Дерн, але студія наклала вето на її кандидатуру, бо вона була маловідомою. Врешті-решт, Деммі поступився і затвердив Фостер на роль.
"І подивіться, що сталося! Я закохався в неї... Я назвав нашу продюсерську компанію Strong Heart Productions на честь характеру Джоді", — сказав Деммі.
Що ж до ролі Ганнібала Лектора — спочатку Деммі хотів бачити на екрані Шона Коннері, однак той дуже швидко відмовився від ролі, назвавши її "огидною". При цьому за можливість зіграти Ганнібала Лектора боролися Аль Пачіно, Дастін Гоффман і навіть Морган Фріман, але жоден із цих акторів не зацікавив Деммі. Проте режисеру запам'ятався перформанс Ентоні Гопкінса у фільмі "Людина-слон".
"Я вважав, що у фільмі «Людина-слон» він був ідеальним хорошим лікарем, просто найкращим лікарем з усіх. Я подумав: «А що станеться, якщо найкращий з усіх лікарів піде геть не по тій стежці?»"
Відповідь на це питання глядачам уже відома. За свої ролі Джоді Фостер та Ентоні Гопкінс отримали пермії "Оскар", а їхні персонажі стали культовими.
Символізм та прочитання фільму
- Фільм як метафора класової системи
У тематичному матеріалі видання Vanity Fair розповідає про Тодда Бойда — професора Школи кінематографічних мистецтв Університету штату Каліфорнія, який викладає лекції про "Мовчання ягнят" як зразковий приклад класової нерівності та американської мрії.
Згідно з його поясненням, представниця робітничого класу Кларіс Старлінг (Фостер) прагне досягти великих успіхів у ФБР і перейти до середнього класу.
Лектер (Гопкінс) — представник вищого ешелону з його вишуканими манерами. А Джейм Гамб, він же Буффало Білл (Тед Левін) — так зване біле сміття, що живе в брудному підземеллі, де здирає шкіру з жінок.
- Кольори
Ще один елемент символізму у фільмі — кольори. У "Мовчанні ягнят" переважають червоний, білий і синій — від прапора, під яким захована машина на складі Лектора, до прапорів, на яких повісили вбитого поліціянта.
"Суть полягала в тому, щоб створити враження, ніби це все безпечні зображення, які не були такими вже й безпечними. Йшлося про хлопця, який пішов хибним шляхом, і тому всі речі, які уособлюють безпеку, свободу і прагнення до щастя, тут були знищені або перекручені", — пояснювала художниця Крісті Зеа.
- Феміністичний наратив
"Мовчання ягнят" часто називають новаторським фільмом у тому сенсі, що він пропонує нетипову для свого часу феміністичну оповідь. Сюжет зосереджється на головній героїні — Кларіс Старлінг, яка існує та діє у світі, де домінують чоловіки.
Фільм перевертає типові жанрові очікування, зосереджуючи увагу на погялді Кларіс, роблячи її подорож, емоції та особистісне зростання ядром історії.
На відміну від багатьох трилерів і фільмів жахів того часу, які часто об'єктивували жінок або відводили їм пасивні ролі, "Мовчання ягнят" створило складну, розумну персонажку, чия боротьба за власну волю викликала сильний резонанс у глядачів.
- Репрезентація спільноти ЛГБТК+
Фільм "Мовчання ягнят" викликав дискусії щодо репрезентації ЛГБТК+, зокрема через зображення антагоніста — Буффало Білла, образ якого викликав суперечки щодо доцільності пов'язування квір-культури зі злочинністю та психічними захворюваннями.
Моторошні дії Буффало Білла зумовлені його бажанням трансформувати себе, яке він втілює, створюючи "костюм" зі шкіри своїх жертв. У фільмі його описують як людину, яка "ненавидить власну ідентичність" і якій відмовили в операції для трансгендерного переходу.
Для деяких глядачів цей наратив вказував на зв'язок між гендерною дисфорією, насильством і психічною нестабільністю. Проте образ персонажа Білла більше віддзеркалює тогочасну соціальну тривогу щодо мінливості гендеру та неконформних ідентичностей, які часто не розуміли та стигматизували.
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років репрезентація персонажів ЛГБТК+ у мейнстримних ЗМІ була обмеженою, а часто й проблематичною.
Через нестачу позитивних образів такий персонаж, як Буффало Білл, був особливо суперечливим, оскільки він, здавалося, посилював негативні стереотипи щодо гендерно неконформних людей.
Однак і режисер Джонатан Демме, і сценарист Тед Таллі відреагували на цю дискусію. Сам Демме зазначив, що для нього було важливо, щоб персонажа не сприймали як гомосексуала, адже це було б "зрадою" тематики фільму. Він також описав вбивцю як "когось, хто настільки жахається того, ким він є, що його відчайдушне прагнення стати кимось зовсім іншим проявляється в його некерованих спробах трансвестизму, а також поведінці й манерах, які можуть бути інтерпретовані як гейські".
Успіх стрічки
Фільм "Мовчання ягнят" вийшов на екрани в День святого Валентина 1991 року і зібрав 272,7 мільйона доларів по всьому світу з бюджетом у 19 мільйонів доларів. Це було особливо незвично для психологічного горору, скільки цей жанр часто розглядалися як нішевий, який не міг залучити широку аудиторію. Однак завдяки позитивним відгукам, захопленню глядачів і схваленню критиків фільм привернув увагу широкої аудиторії, яка відвідувала кінотеатри протягом кількох місяців.
"Мовчання ягнят" також стало першим психологічним горором із часів "Ребекки" (1940), який отримав премію "Оскар" за найкращий фільм. Стрічка здобула "велику п'ятірку" нагород від Американської кіноакадемії — "Оскари" за найкращий фільм, найкращу режисуру, найкращу чоловічу, найкращу жіночу роль та найкращий адаптований сценарій. Це був лише третій фільм в історії — після "Це сталося однієї ночі" (1934) та "Пролітаючи над гніздом зозулі" (1975), і він залишається єдиним трилером, якому вдалося досягти такого успіху.
Вплив та спадщина "Мовчання ягнят"
Вважають, що саме фільм "Мовчання ягнят" породив у культурі захоплення серійними вбивцями, а також підняв статус стрічок про злочинців.
До "Мовчання ягнят" поширеною думкою було, що сюжети про маньяків та вбивць — це фільми категорії "Б", щось нішеве, суто розважальне, що не може претендувтаи на статус престижного кіно. Але саме завдяки впливу та культовому статусу "Мовчання ягнят" змогли зявитися на світ більшість фільмів Девіда Фінчера, серіали "Декстер", "Справжній детектив" та багато інших.
"Я вважаю, що саме завдяки [«Мовчанню ягнят»] цей жанр залишається живим і модним. Це була правильна історія, правильний талант, у правильний час — на піку серійних вбивств у США", — сказав кримінолог і письменник Скотт Бонн.
Фільм зачепив дуже реальний страх перед серійними вбивцями, який був поширений у ті часи.
Наприкінці 1970-х — на початку 1990-х років у засобах масової інформації з'явилося багато матеріалів про таких сумнозвісних серійних вбивць, як Тед Банді, Джеффрі Дамер і Джон Вейн Гейсі, які тероризували громади по всій території Сполучених Штатів.
Ці вбивці одночасно жахали і захоплювали публіку, що призвело до культурної одержимості психологією і дослідження мотивів таких актів насильства. "Мовчання ягнят" віддзеркалювало ці страхи, представивши двох вигаданих, але реалістичних вбивць — Ганнібала Лектора та Буффало Білла, кожен з яких втілював різні грані феномену серійного вбивці.
Багато режисерів і сценаристів посилаються на "Мовчання ягнят" як на джерело натхнення для своєї роботи. Інноваційна структура оповіді, акцент на психологічній глибині та реалістичному зображенні насильства і травм надихнули кінематографістів на дослідження подібних тем і стилістичних рішень.
Успіх фільму показав, що жанрове кіно може прорватися в мейнстрим і заслужити повагу критиків, заохочуючи інших іти на творчий ризик і знімати похмурі, зосереджені на персонажах трилери.
За роки, що минули з моменту виходу фільму на екрани, "Мовчання ягнят" стало не просто класикою, а культурним артефактом, який продовжує визначати те, як злочин, жах і психологічну глибину зображають на екрані. Стрічка залишається орієнтиром для кінематографістів і визначальним твором у жанрі трилера, який продовжує впливати на розповідь історій як у популярній, так і у високохудожній формах.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media