40 років тому в Нью-Йорку вбили Джона Леннона. Розповідаємо, як це було

.

Пізно увечері 8 грудня 1980 року молодий чоловік п'ять разів вистрілив з револьвера в спину популярному британському музикантові та колишньому учаснику "The Beatles" Джону Леннону. У цей момент співак повертався додому зі звукозаписної студії зі своєю дружиною Йоко Оно.

Це була вже не перша спроба Чепмена застрелити Леннона. Наприкінці жовтня 1980 року він перший раз прилетів до Нью-Йорка, але не зумів купити патрони для револьвера. 5 листопада він повернувся в рідну Атланту за набоями, але під враженням від фільму "Звичайні люди" передумав здійснювати замах. На жаль, ненадовго – 6 грудня він повернувся в Нью-Йорк.

8 грудня більшу частину дня Чепмен провів біля будинку Леннона. Близько 16-ї години, коли музикант вийшов з дому на студію звукозапису, Марк попросив його залишити автограф на платівці "Double Fantasy" – студійному альбомі Джона і Йоко. У цей момент фотограф-любитель Пол Гореш, якому Чепмен заплатив 50 доларів, зробив знімок, який став передостанньою прижиттєвою фотографією Леннона. Наступні кілька годин Чепмен чекав на повернення музиканта біля будівлі "Дакота".

Йоко Оно і Джон Леннон.

25-річний Марк Чепмен не намагався сховатися. Поліція застала його на тому ж місці за читанням улюбленої книги – "Ловець у житі" Джерома Селінджера. Після він пояснив, що пішов на вбивство через розчарування в Ленноні. Однак психологи прийшли до висновку, що Чепмен страждав від нарцисизму і, як не парадоксально, низької самооцінки. Відсутність уваги до своєї персони перетворилася на патологічне бажання слави, через яке Чепмен виявляв зневагу до почуттів і життя інших людей.

Леннона привезли в лікарню на задньому сидінні поліцейської машини, але, за повідомленням лікаря, "він не мав ні найменшого шансу вижити" попри те, що йому зробили кілька переливань крові. О 23:15 медики констатували смерть.

Тоді президент США Рональд Рейган – який пізніше сам пережив замах – назвав вбивство "великою трагедією". Вдова музиканта оголосила, що публічних похоронів не буде. Замість цього вона послала шанувальникам, які співали за її вікном, повідомлення із закликом зібратися в неділю біля амфітеатру в Центральному парку.

Разом з Маккартні вдова закликала фанатів ніколи не згадувати ім'я Чепмена. 10 грудня 1980 року тіло Леннона було піддане кремації на кладовищі, а прах відданий Оно. 14 грудня близько 200 тисяч людей вийшли на мороз в Нью-Йорку, щоб віддати шану Леннону. Усі міські радіостанції мовчали упродовж 10 хвилин.

Чепмен був визнаний осудним, постав перед судом і був засуджений до довічного позбавлення волі з правом дострокового звільнення не раніше, ніж через 20 років. Під час відбування покарання він одружився. Його дружина вже 8 років проживає поруч із в'язницею, де Чепмена утримують в спеціальній зоні "заради його власної безпеки".

Марк Чепмен.

Марк заявив, що готовий нести відповідальність "скільки б часу це не тривало", проте з 2000 року почав заявляти про каяття і робити спроби вийти з в'язниці. Попри це, у 2020 році суд відхилив його вже 11-ту апеляцію. Наступне слухання щодо умовно-дострокового заплановане на 2022 рік.

У вересні 2020 року Чепмен вибачився за скоєне перед Йоко Оно. Свої вибачення Чепмен озвучив перед комісією з питань умовно-дострокового звільнення у виправній установі Венде в Нью-Йорку. Оно раніше відхиляла всі спроби Чепмена вибачитися і заявляла, що "живе в страху" перед звільненням з в'язниці вбивці її чоловіка.

А в листопаді на американському аукціоні Goldin Auctions виставили платівку, яку лідер "The Beatles" підписав Чепмену в день вбивства. "Пропонується, мабуть, найважливіша реліквія Rock N Roll, яку коли-небудь продавали: це альбом "Double Fantasy", який Джон Леннон підписав для свого майбутнього вбивці Марка Девіда Чепмена приблизно за 5 годин до того, як Чепмен вбив його", – зазначено в описі на сайті аукціону.

У 2010 році, в 30-ту річницю загибелі Леннона, журнал Rolling Stone вперше опублікував повну версію його інтерв'ю, зробленого 5 грудня 1980 року. Музикант міркував про те, що критики більше зацікавлені у "мертвих героях" і був сповнений оптимізму щодо своєї родини та майбутнього.

"Критики самі плекають занадто багато ілюзій щодо людей мистецтва і самі ліплять з них ідолів. Але вони люблять музикантів, лише поки вони знаходяться на зльоті", – відзначав Леннон. – "Я не хочу знову йти цією дорогою. Їм потрібні мертві герої, такі як Сід Вішес і Джеймс Дін. Я не хочу бути мертвим героєм, так що забудьте про критиків".

Читайте також

"Я з тобою": спогади про видатного українського композитора Мирослава Скорика

Ігор Білозір. Святий вогонь української пісні, який згас 20 років тому