З 17 по 23 жовтня у Києві пройшов кінофестиваль Київський тиждень критики (КТК).
У межах фестивалю глядачі могли побачити фільми з фестивалів у Венеції, Варшаві та Карлових Варах, а також каннські гіти. Також у програмі фестивалю — 7 нових українських фільмів, ретроспективи, нагородження премією "Кіноколо" та багато інших яскравих подій.
У цьому матеріалі Суспільне Культура розповідає про 10 кіноподій, які відбулися в межах восьмого Київського тижня критики.
Премія "Кіноколо" та нові номінації
Традиційно у день відкриття фестивалю премія кінокритиків "Кіноколо", яка цього року пройшла вже в сьоме, оголосила переможців. Цього року нагороди вручили в 11 номінаціях: вперше обрали найкращий повнометражний і короткометражний документальні фільми у двох окремих категоріях. Серед лауреатів:
- Найкращий повнометражний ігровий фільм: "Сірі бджоли", режисер Дмитро Мойсеєв, продюсерка Іванна Дядюра;
- Найкраща режисура: Дмитро Мойсеєв ("Сірі бджоли");
- Найкраща акторка: Олена Узлюк ("Уроки толерантності");
- Найкращий актор: Віктор Жданов ("Сірі бджоли");
- За досягнення: Ольга Бірзул, книжка "Твоя книга про кіно";
- Найкращий анімаційний фільм: "Я померла в Ірпені", режисерка Анастасія Фалілеєва, продюсери Анастасія Фалілеєва, Мартін Вандас, Юрай Красногорськи;
- Найкращий короткометражний документальний фільм: "Там, де закінчується Росія", режисер Олексій Радинський, продюсерка Люба Кнорозок;
- Найкращий короткометражний ігровий фільм: "Додаткові сцени", режисери Роман Хімей, Ярема Малащук, продюсер Віктор Шевченко;
- Найкращий повнометражний документальний фільм: "Фрагменти льоду", режисерка Марія Стоянова, продюсери Аліна Горлова, Максим Наконечний;
- Відкриття року: "Фрагменти льоду", режисерка Марія Стоянова;
- Найкращий сценарій фільму: Алла Тютюнник, Роман Бондарчук, Дар'я Аверченко ("Редакція").
Телеканал Суспільне Культура транслював церемонію в прямому ефірі.
Фільм-відкриття прямо з Канн
Цього року фільмом — відкриттям Київського тижня критики стала стрічка "Емілія Перес" режисера Жака Одьяра. Одна з героїнь цього фільму, роль якої зіграла акторка та співачка Селена Гомес, також стала окрасою офіційного постера цьогорічного фестивалю.
Сам фільм є мюзиклом про голову наркокартелю, що прагне вийти з кримінального бізнесу та стати жінкою. Стрічка була однією з головних фавориток на "Золоту пальмову гілку", а усі три акторки, що виконали головні ролі, отримали приз журі Каннського кінофестивалю.
У коментарі для Суспільне Культура кінокритик та програмний директор "Миколайчука OPEN" Алекс Малишенко назвав "Емілію Перес" одним із найяскравіших фільмів фестивалю: "Фільм, який найбільше виправдав очікування — «Емілія Перес» Жака Одьяра. Стильний, майстерний та сміливий мюзикл про наркобарона, який намагається порвати з минулим і змінює стать та ідентичність для цього. На основі побаченого можу передбачити, що ми ще не один раз почуємо про «Емілію Перес» протягом оскарівських перегонів".
Новий випуск "Кінокола"
У 2022 році у межах шостого Київського тижня критики було оголошено про те, що після 16-річної перерви журнал "Кіноколо" повертається у друк. Тоді ж презентували концепцію першого поновленого випуску під назвою "Україна в огні", який офіційно вийшов у червні 2024 року.
Цього разу видавничий дім "Антиквар" представив вже другий випуск журналу, що присвячений Київському тижню критики і має назву "Критика як вона є".
"Засадниче питання — яким було, є та буде кінокритичне діло? Чому воно важливе для кіноробів та глядачів? Більшість журнальних текстів, як і має бути в такому виданні — аналітичні та, власне, критичні. Вони спираються на досвід і практику цьогорічного Київського тижня критики", — зазначають видавці.
Фільм "Реал" Олега Сенцова
У межах фестивалю відбувся спеціальний показ нового фільму Олега Сенцова під назвою "Реал". Вперше стрічку представили цього року в Карлових Варах. Нині режисер захищає Україну в складі Сил оборони, а в основі цього документального фільму — випадково знятий його тактичною камерою бій, що стався навесні 2023 року.
Ще під час презентації фільму в Карлових Варах Сенцов заявив, що "Реал" не класична стрічка з певним сюжетом, кульмінацією та розв'язкою, оформленими у зручній для глядачів формі. У стрічці взагалі немає монтажу, а на постпродакшні команда лише мінімально покращила незначні технічні аспекти.
"Є просто один кадр довжиною півтори години, знятий випадково під час одного з боїв того літа. Це бій за позицію «Реал», причому сам бій ви не побачите, оскільки я сам був на іншій позиції. Коли я подивився цей матеріал на своїй GoPro через пів року після того бою, то хотів його видалити, бо думав, що це нікому не цікаво. Але я його передивився ще раз і зрозумів, що щось там є. І це треба показати людям, щоб вони відчули, якою є справжня війна", — розповів режисер.
За словами Алекса Малишенка "Реал" став найважливішим показом фестивалю. Малишенко також зауважив, що на показі були побратими режисера, які там само з аудиторією вперше подивилися цей фільм, і це створило особливу атмосферу прем'єри.
Прем'єра "Бруталіста"
Ще один гарячий фестивальний гіт, українська прем'єра якого відбулася у межах КТК. "Бруталіст" отримав "Срібного лева" за найкращу режисерську роботу, премію Arca CinemaGiovani та Premio CinemaSarà, приз Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) — і це все лише у межах Венеційського кінофестивалю.
"Помпезне полотно про архітектуру, про фігуру творця і його стосунки із замовником, про темні сторони таланту та амбіцій, про американську мрію і про відлуння великої війни. «Бруталіст» Бредлі Корбета знятий на 70-міліметрову плівку і структурований за логікою опери — з увертюрою, двома частинами (між якими — антракт) та епілогом. Едрієн Броуді грає роль всієї свої кар'єри — вигаданого короля бруталістської архітектури, студента Баугаусу, угорського єврея Ласло Тота. Йому протистоїть Гай Пірс у ролі своєрідного громадянина Кейна — монструозної фігури, яка міцно вшита в американську культуру", — зазначила кураторка фестивалю Дарія Бадьор.
Ретроспектива "Химерний час"
Ретроспектива "Химерний час" була створена спільно з "Довженко-центром" і дала глядачам можливість подивитися на "інше" поетичне українське кіно.
"Українське кіно часто асоціюють із кіно поетичним. Ця традиція виходила за межі наративів і естетичних засобів реалізму, бо українське кіно було пов'язане з традиціями фантастичної української класичної літератури та фольклору", — коментують куратори фестивалю.
У межах цієї програми також відбулися потворні прем'єри заново відсканованих копій фільмів — "Чудо в краю забуття", "Градус чорного місяця", які довгий час існували у неналежній якості.
"Під час фестивалю я подивилась фільм «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ» Сергія Маслобойщикова. Я плакала на фільмі через те, що це настільки якісна, масштабна робота, просто рівня Федеріко Фелліні. Але так мало українців знає про цей фільм, ніхто нам ніколи про нього не розповідав. Я просто сиділа і плакала, по-перше, від вдячності, що для мене відкрили цей фільм, і по-друге, через те, що я чомусь нічого про нього не знала. Саме тому Київський тиждень критики дає сильний поштовх, щоб продовжувати далі самостійно дивитись класне кіно", — сказала відвідувачка фестивалю та режисерка Марина Шкрабалюк у коментарі для Суспільне Культура.
Фокус: Україна — Нідерланди
У межах програми були показані шість прем'єр сучасних гітів українського та нідерландського кіно. Куратори фестивалю обрали для програми три стрічки, які найкраще дають уявлення про стан нідерландського кінематографу: "Молоко" Стефані Колк, "Коли ми програли німцям" Ґвідо ван Дріла та "Солодкі мрії" Ени Сендіяревич.
З іншого боку команда кінокритиків із Нідерландів обрала три фільми, що відображають український кінопроцес, із його жанровими та авторськими пошуками: "Сірі бджоли" Дмитра Мойсеєва, "Редакцію" Романа Бондарчука та "День як день" Романа Блажана.
Новий Соррентіно
Новий фільм оскароносного італійського режисера Паоло Соррентіно (який найбільш відомий своїми роботами "Молодий папа" та "Велика краса") також був у цьогорічній програмі КТК. "Партенопа" стала черговим любовним листом до Неаполя, рідного міста режисера.
За сюжетом 1950 року тут народилася надзвичайно вродлива жінка, названа Партенопою на честь міфічної сирени. Вона зачаровує кожного, кого зустрічає, чоловіки прагнуть її уваги, а сама Партенопа намагається знайти баланс між зовнішньою привабливістю та внутрішнім світом, прагнучи більшого, ніж просто захоплені погляди.
Ще більше українського кіно
Не рахуючи ретроспективу фільмів, які увійшли до програми "Химерний час", загалом на цьогорічному КТК було представлено 7 нових українських фільмів. Хоча деякі з цих стрічок вже згадані у пунктах вище, сучасне українське кіно все одно заслуговує на окрему увагу та підтримку, адже воно продовжує створюватися в умовах повномасштабної війни. Серед цих робіт:
- "Медовий місяць" Жанни Озірної (фільм був представлений у межах спеціального показу);
- "Донька" Єгора Олесова (українська гала-прем'єра);
- "Реал" Олега Сенцова (українська гала-прем'єра);
- "Сірі бджоли" Дмитра Мойсеєва (програма —Україна Нідерланди);
- "Редакція" Романа Бондарчука (програма —Україна Нідерланди);
- "День як день" Романа Блажана (програма —Україна Нідерланди);
- "Спротив та єдність. Кінематографісти пояснюють, як не втратити майбутнє" Сергія Неретіна (спеціальний показ).
Зокрема, стрічка "Донька" отримала низку неоднозначних реакцій від глядачів, через зображення досвіду війни та окупації. За словами Малишенко, варто продовжувати дискусію про те, чи актуально вже знімати ігрові картини про Бучу, Маріуполь та інші трагедії і як правильно це робити.
З іншого боку, як зазначив продюсер кіно і телебачення Олексій Гладушевський у коментарі для Суспільне Культура, ці фільми є першими кроками у спробі переосмислення досвіду війни в ігровій формі:
"Такі фільми як «Донька», «Медовий місяць» та «Сірі бджоли» — незалежно від того, подобаються вони чи ні — порушують дуже важливу тему: як мовою кіно говорити про сучасну війну. Навіть якщо в процесі допускаються помилки, це все одно правильно — дивитися, обговорювати, шукати нові форми та можливості. Це надзвичайно важливо".
Збір на РЕБи для бійців Покровського напрямку
У межах Київського тижня критики також активно проводили збір на 2 РЕБи для роти Євгена Черникова (Крима) — актора стрічки "Носоріг", а з початком повномасштабної війни — військовослужбовця, що зараз перебуває на Покровському напрямку. Метою збору є придбання 2 автомобільних РЕБів для екіпажів FPV.
Ця ініціатива показує, як змінилися реалії для української кіноіндустрії з моменту повномасштабного вторгнення, і також як вона адаптується під цю нову дійсність, показуючи, що українське кіно та культура не існують окремо від війни.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media