У Київському національному академічному Молодому театрі 19 та 20 жовтня відбулися прем'єрні покази вистави "Небезпечні зв'язки" режисера Андрія Білоуса за мотивами однойменного роману французького письменника П'єра Шодерло де Лакло.
За словами режисера, "Небезпечні зв'язки" — це казка для дорослих про боротьбу добра і зла, доброчесності й пороку.
Суспільне Культура розповідає, чому варто звернути увагу на яскраву новинку цього театрального сезону.
Сюжет
Вистава "Небезпечні зв'язки" створена за мотивами однойменного роману XVIII століття, який висвітлює розпусні звичаї французького дворянства напередодні Французької революції 1789 року. Щоправда, в постанові Молодого театру дія переноситься у 20-ті роки ХХ століття. І атрибутика цієї епохи постає на сцені дуже яскраво: з перших секунд глядачі переймають дух гамірних кабаре та сп'янілого від післявоєнної свободи суспільства.
У центрі оповіді — маркіза де Мертей (Дар'я Баріхашвілі / Вікторія Ромашко) і віконт де Вальмон (Олександр Ромашко). Їхня головна пристрасть — віртуозно гратися людськими долями, зваблювати та розбивати серця.
Цього разу до павутини їхніх хитросплетених інтриг потрапляє 15-річна Сесіль Воланж (Дар'я Грачова / Софія Саніна), кузина маркізи де Мертей. Дівчинку хочуть видати заміж за набагато старшого чоловіка, який зациклений у дівочій цнотливості й вимагає, щоб у нареченої було благочестиве монастирське виховання.
Сесіль же, яка кілька років провела під суворим наглядом монахинь, вривається у світське життя із широко розплющеними очима: їй усе цікаво, усе хочеться спробувати й відчути на власному досвіді. Тож, попри корисливі плани своєї матінки, вона закохується в молодого вчителя музики Дансені (Владислав Савченко). Пара починає таємно листуватися.
Мертей же має власні рахунки з нареченим Сесіль — мсьє Жеркуром (Ігор Портянко / Анатолій Сомик). Вона просить Вальмона спокусити кузину — щоб у шлюбну ніч виявилося, що дівчина вже не цнотлива й Жеркур "зганьбився на весь Париж". Проте на заваді підступному плану Мертей стає раптове захоплення Вальмона заміжньою мадам де Турвель (Ніколетта Мочані / Влада Білоконь).
Зрештою досвідчені гравці людськими долями, Мертей та Вальмон, укладають диявольське парі, яке для обох обернеться пасткою.
Дар'я Баріхашвілі, яка грає Мертей, зізналася, що близькості з цією героїнею не має — проте змогла її пожаліти:
"Я завжди намагаюсь зрозуміти роль, над якою працюю: долю героїні, її переконання, поведінку, розуміння життя — що призвело до того, щоб вона так вчиняла. Намагаюсь полюбити персонажку, якою б вона не була. Ми ж завжди вважаємо себе хорошими, так бачимо себе зсередини. А вже які ми насправді — судять інші люди з наших вчинків та дій".
Вікторія Ромашко теж виконує роль маркізи де Мертей. Акторка зазначила, що змогла зрозуміти персонажку, хоч та й далека від її особистих душевних прагнень і переконань, — адже "в кожного з нас є тінь, яка прагне вийти з затінку".
"Для мене маркіза де Мертей — це глибоко нещасна людина, яка найбільше на світі боялася втратити контроль, загубити своє «я», боялася підкоритися своєму серцю, стати жертвою власних почуттів — тому вирішила що всі процеси в її тілі і душі мають контролювати тільки її воля та свідомість. На перший погляд може здатися, що вона просякнута силою — та насправді тільки страхами. Напевно, кожному знайомий вибір: ніколи нікому не відкриватись чи ризикнути всім і розчинитися в почуттях. Мені дуже шкода Мертей, що вона так і не ризикнула бути щасливою", — наголосила Вікторія Ромашко.
Олександр Ромашко, своєю чергою, зауважує, що Вальмон — справді складна особистість. Актор називає його "діамантом у короні, яку носить чудовисько". Чудовиськом, справжнім монстром, у цій метафорі виступає мадам де Мертей, Вальмон же — прекрасний діамант.
"Я сприймаю його людиною з дуже потужною душевною силою, яка закохалася в деструктивну особистість. Як то кажуть, любов сліпа, серцю не накажеш, тож тепер Вальмон робить все, щоб задовольнити потреби своєї коханої жінки. Він навіть готовий принести в жертву власні почуття до іншої людини, мадам де Турвель. Він приносить на вівтар це справжнє, чисте й добре кохання, яке створює, а не руйнує, заради тієї єдиної, яку він обожнює і бажає".
Олександр Ромашко додає, що перевтілитися в цю суперечливу роль йому було не складно:
"Я — актор дуже гутаперчевий, пластичний. Спочатку мені було важко зрозуміти, як ця людина мислить, але далі я зумів думати, як Вальмон — тому все пішло, ніби по маслу. Адже актори мають бути, як вода: в яку форму їх режисер наливає, такої форми вони й мають набувати".
Зв'язок із першоджерелом
Режисер Андрій Білоус у коментарі для Суспільне Культура зазначив, що "Небезпечні зв'язки" П'єра Шодерло де Лакло — це один із найвідоміших творів світової літератури, який дає можливість торкнутися до багатьох бентежних тем розвитку особистості. Він переконаний, що ця історія не втрачає актуальності навіть три століття по тому, адже охоплює проблеми моралі, які завжди виникатимуть внаслідок боротьби людських вад і шляхетності.
"Це класичний твір: він буде актуальним доти, доки люди будуть закохуватися, зваблювати, зраджувати, брехати, грати різні ролі в житті. Усе це хвилює нас завжди, тому що така природа людських стосунків. Так само, в усі часи люди будуть робити моральний вибір. Це те, що існує в мікросвіті кожної особистості, незалежно від соціальних і політичних контекстів", — наголосив Білоус.
Деякі аспекти, як-от час подій, відрізняються від роману, проте основний конфлікт, образи персонажів, їхні стосунки та сюжетні перипетії у виставі збережено. Також змін зазнав оригінальний текст: "Небезпечні зв'язки" написані у формі листування, а для театру потрібні були діалоги.
Андрій Білоус радить усім прочитати оригінальний роман, адже "жодне сценічне або екранне втілення не зрівняється з першоджерелом", але зазначає, що зануритися в історію легко зможуть навіть ті, хто не знайомі з романом Шодерло де Лакло.
Вказано, що жанр вистави — "жорстокі ігри". Режисер пояснює це так:
"Ця історія — казка для дорослих про боротьбу добра і зла. Як у будь-якій казці, добро завжди перемагає. Втім, це казка для дорослих, тож і боротьба тут має дуже жорстоку форму — гри людськими долями".
Сценографія та музичний супровід
"Небезпечні зв'язки" — наймасовіша прем'єра цього сезону для Молодого театру, адже на сцені одночасно грають близько 30 артистів.
Уявіть собі це феєричне видовище: Париж, 20-ті роки, цирковий перформанс. Акробати кружляють у гімнастичних трюках; метушаться клоуни; грає мускулами м'язистий силач; кокетливо стріляють очима куртизанки. Аристократи в блискучому вбранні ведуть світські бесіди за келихом ігристого, а на тлі лунає запальний джаз.
Художником-постановником вистави був Борис Орлов. Йому ж варто віддати належне за костюми, яких у "Небезпечних зв'язках" було понад 120. Раніше Орлов працював над сценографією таких вистав Молодого театру, як "Шинель", "Кролик Гарві", "Підступність і кохання", "Місто сонця" тощо.
Композитор вистави Ілля Чопоров міг запам'ятатися глядачам участю в беззаперечному хіті минулого сезону — мюзиклі "Кабаре". Під його керівництвом у "Небезпечних зв'язках" звучить живий оркестр.
Ще один важливий елемент новинки від Молодого театру — пікантні сцени: деякі з них гумористичні, від інших шкірою йде мороз. Андрій Білоус говорить, що еротизм — це невіддільна частина оригінального роману, і саме через це він багато років вважався забороненим.
Хронометраж вистави становить три години з антрактом.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media