Українська фотографка Катерина Гринько матиме чотири виставки художньо-документального проєкту "Нічний експрес" в галереї FotoNostrum в Барселоні у листопаді 2024 — травні 2025 року.
Про це йдеться в пресрелізі, наданому Суспільне Культура.
"Нічний експрес" — це художньо-документальний фотопроєкт, який розповідає про нічні подорожі потягами 023/024 між Києвом і Хелмом.
Художня фотографка Катерина Гринько не евакуювалася з Києва від початку повномасштабного вторгнення, а вперше виїхала за кордон у квітні 2023-го — саме під час тієї подорожі вона почала готувати фотопроєкт та вести щоденник подорожей.
"Попри внутрішню тривогу, включно зі страхом замкнутого простору та іншими страхами, я наважилася фотографувати під час своїх подорожей і писала щоденник. Під час кожної наступної подорожі в потязі моє занепокоєння поступово зникало, що спонукало мене обміркувати шляхи вдосконалення процесу документування середовища поїзда. Тож я почала возити своє власне джерело світла і працювала щоночі, поки всі сплять, щоб нікому не заважати. Я знімала сцени порожніх купе та вагонів, робила автопортрети та записувала свої почуття в щоденнику", — коментує авторка.
Всього Гринько у 2023 році провела і задокументувала 8 мандрівок між Україною і Польщею. Архів фотографки містить понад 100 світлин, а кожна подорож має щоденник, де авторка описує свої відчуття, думки, почуті діалоги інших пасажирів.
Фотопроєкт "Нічний експрес" у 2024 році здобув перемогу на 22-й премії Джулії Маргарет Кемерон у категорії "Документальна фотографія". У межах програми фото з серії покажуть на чотирьох виставках в Барселоні в FotoNostrum Mediterranean House of Photography, C/ de la Diputació, 48, L'Eixample:
- з 21 листопада по 1 грудня 2024 року;
- з 12 по 22 грудня 2024 року;
- з 3 по 13 квітня 2025 року;
- з 24 квітня по 14 травня 2025 року.
"Мій останній запис в щоденнику звучить так: «Ми перетнули кордон. Я нічого не відчуваю. Ні тривоги, ні турбот. Просто туга за домом. Мені здається, тепер я можу зрозуміти біженців, які сумують за своїм домом. Але я не біженка. Чи можу я справді це зрозуміти? Не впевнена. І я вірю, що зможу безпечно повернутися додому. Я сумую за чоловіком і двома котами. Вони мені потрібні. Я їм потрібна. Я потрібна моїй країні. Ласкаво просимо додому». У кожного своя історія, яку кожен переживає по своєму. Немає неважливих історій, як і немає неважливих життів. Ми повинні вчитися слухати, чути та ставитися з розумінням одне до одного в такий тяжкий час", – ділиться фотографка.
Катерина Гринько — художня фотографка, яка живе і працює в Києві. Фотографія та колір є її основним медіумом, за допомогою якого авторка виражає своє художнє бачення. У роботах досліджує емоційні стани, родинні зв'язки, ідентичність, поєднання мистецтва та науки.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media