З 13 вересня по 27 жовтня 2024 року Український музей сучасного мистецтва (UMCA) спільно з Національним центром "Український дім" презентують масштабний виставковий проєкт "Кола Сільваші", присвячений творчості одного з найвпливовіших українських художників другої половини ХХ — початку ХХІ століть — Тіберія Сільваші.
Про це повідомляє UMCA.
Виставка стане першою великою музейною ретроспективою митця, яка охопить різноманітні етапи його творчості, даючи глядачам змогу ознайомитися з широким спектром його мистецьких практик і впливів.
Експозиція охоплює різні контексти й медіуми, в яких працював художник, зокрема проєкти, які змінювалися або залишилися нереалізованими. Важливим аспектом виставки є демонстрація творчого шляху Сільваші через його роботу з простором, кольором, формою та концепцією часу.
Виставковий проєкт охопить усі п'ять поверхів "Українського дому" та буде експоновано роботи 86 художників — від класиків світового мистецтва до сучасних митців.
Кураторська команда та концепція виставки
До кураторської команди проєкту увійшли: Лідія Аполлонова, Ольга Балашова, Анна-Марія Кучеренко, Борис Філоненко та Ярослав Футимський.
Їхня концепція полягає в тому, щоб представити Тіберія Сільваші не тільки як художника, але і як ключову фігуру сучасного українського мистецтва. Його творчість, тексти, колективні проєкти та взаємодія з іншими митцями суттєво вплинули на формування мистецького ландшафту України, як зазначають куратори у тексті до виставки.
Зокрема, куратори наголошують, що Тіберій Сільваші є не лише живописцем, але й теоретиком та куратором, який об'єднує навколо себе три покоління українських художників. Власне, виставка "Кола Сільваші" покликана підкреслити цей вплив на інші покоління та представити нові погляди на його творчість.
"Зараз, коли ми як ніколи потребуємо опори на власну культуру, життєво необхідно дати змогу українцям познайомитися з практикою Тіберія Сільваші і з ним самим", — зазначає Ольга Балашова, голова правління Українського музею сучасного мистецтва. Вона підкреслює важливість цієї виставки як частини процесу відновлення та розвитку української культурної ідентичності в умовах сучасних викликів.
"Кола Сільваші" — це другий великий виставковий проєкт Українського музею сучасного мистецтва / UMCA, створений у партнерстві з Національним центром "Український дім". Перша виставка "Ти як?" проходила влітку 2023 року та висвітлювала теми, пов'язані з повномасштабним вторгненням. Тоді музей презентував великий корпус робіт митців, що були створені від 23 лютого 2022 року.
Про Тіберія Сільваші
Тіберій Сільваші — один із найвпливовіших і активних сучасних українських митців. Художник, що працює в жанрі нефігуративного живопису.
Він народився 13 червня 1947 року в місті Мукачево, Закарпатська область. Його мистецька освіта почалася у 1962–1966 роках у Республіканській художній школі імені Тараса Шевченка в Києві, а продовжилася в Київському державному художньому інституті, де він навчався з 1965 по 1972 роки. Він був учнем Тетяни Яблонської та художню освіту здобув саме під її керівництвом.
У 1978 році Сільваші став членом Національної спілки художників України.
Його рання кар'єра припала на радянські часи, коли абстрактне мистецтво вважалося "формалістичним" і не допускалося до офіційних виставок. Тому багато його робіт перебували в андеграунді.
У 1992 році Сільваші став одним із засновників мистецької групи "Живописний заповідник", яка об'єднала українських художників, що прагнули розвивати нефігуративне мистецтво. Група мала важливе значення для формування нової української хвилі у сучасному мистецтві.
Сільваші також був куратором кількох міжнародних проєктів, таких як "Ненаративність" (1996) та "Бієнале нефігуративного живопису" (1998).
Про вплив та мистецтво Сільваші
Його перша персональна виставка відбулася в 1993 році у Тулузі, Франція. З того часу Сільваші мав близько 40 персональних виставок, зокрема у великих культурних центрах Європи та США.
У 2022 році він отримав найвищу нагороду в українському мистецтві — Національну премію України імені Тараса Шевченка.
Творчість Сільваші глибоко досліджує колористичні можливості живопису. Він розглядає живопис як засіб не тільки для створення образів, але і для трансформації простору. Його роботи виводять глядачів за межі картини, змушуючи їх фізично відчувати колір у просторі. Однією з ключових ідей художника є прагнення "розсунути межі картини", перетворюючи сприйняття живопису на тактильний і просторовий досвід.
Протягом багатьох років він був у центрі українського художнього процесу. Він не тільки активно брав участь у створенні нових мистецьких проєктів, але й розробляв концепції та підходи, які змінювали погляди на сучасне мистецтво. Зокрема, мистецтвознавиця Галина Скляренко зазначає, що Сільваші розробляє власну теорію "кольоропису", де фарба та колір стають основними елементами для створення відчутного простору.
Його творчість залишається важливою частиною українського мистецького процесу, який постійно трансформується під впливом змін у світовому мистецтві.
У своїх роботах Сільваші часто досліджує екзистенційні питання буття, використовуючи мистецтво як засіб для філософських рефлексій.
"В екзистенціальній одинокості людини в світі, мистецтво залишається єдиною можливістю встановити гармонію. В такі моменти буття розкривається як істина. І мистецтво стає інструментом запису істини. А виставка — її презентацією", — зазначає сам художник, підкреслюючи важливість мистецтва як форми істинного вираження.
Що говорив Тіберій Сільваші про мистецтво та вплив війни
- "Війна зробила час гомогенним — календар майже не потрібний. Це нова реальність, можливо, реальність «війни» «нового типу», що позначає певний «кінець» епохи картини світу. Зміна картини на картинку не змінює реальності болю, сліз, втрат, страждань" (з інтерв'ю для Bird In Flight).
- "Війна — це травма. І на цю травму може відповісти найшвидше або художник, або репортер. Функція репортера — це реакція. Реакція художника — набагато складніша..."(з конспекту розмови на Суспільне Культура).
- "Можливо, емоцію найлегше висловити через жест — тому під час світових воєн і розквітнув експресіонізм. Я думаю про автоматизм травми: автоматичніше говорити про неї малюнком, ніж сформулювати ці речі в слові" (з конспекту розмови на Суспільне Культура).
- "Я думав про всі рани, нанесені ворогом на тіла людей, на тіла наших міст, сіл, на поля... Думав про всіх людей на світі, яким це безумство війни перекреслило майбутнє" (з інтерв'ю для Bird In Flight).
- "Головне завдання мистецтва — це посилення емпатії в інших суспільствах... Відповідно, я бачу головне призначення мистецтва саме в цій площині" (з конспекту розмови на Суспільне Культура).
Що таке нефігуративний живопис
Нефігуративний живопис — це напрям у мистецтві, який відмовляється від зображення реальних об'єктів, фігур чи сцен і зосереджується на абстрактних формах, кольорах, лініях і текстурах.
Основна його мета — передати емоції, ідеї або враження без використання традиційного фігуративного зображення, що робить акцент на внутрішньому змісті твору, а не на його зовнішній реалістичності.
Художники цього напряму часто використовують колір і форму як самостійні виразні елементи, які не обмежені потребою наслідувати реальність.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]