Суспільне Культура пропонує добірку серпневих виставок у Львові, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, Києві та Хмельницькому. Деякі з них відкрилися наприкінці липня, але їх все ще можна відвідати у серпні.
"Посеред бурі"
Де: SPLAV, вул. Нижній Вал 23 (вхід у двір через арку), 1-й під’їзд, 3-й поверх
Коли: з 8 серпня до 8 вересня, четвер — неділя з 15:00 по 19:00
Назву цього проекту можна інтерпретувати як символічний вислів стану, у якому перебуває суспільство під час конфлікту — перманентної катастрофи, що вимагає від людини знаходити ресурси для виживання та внутрішнього збереження.
Експозиція містить ряд творів, в яких художниця використовує метафору скам’яніння для вираження внутрішнього заціпеніння, викликаного спостереженням за безперервним ланцюгом трагічних подій. Пухнавцева досліджує ментальну застиглість, яка, з її точки зору, несе в собі потенціал стати ресурсом для глибшого споглядання та переосмислення дійсності.
Роботи на виставці відрізняються тим, що художниця трансформує поверхню каменю у матеріал для збереження особистих переживань та вражень. Вона обертає фізичну непорушність каменю в символічний носій пам'яті, що зберігає сліди людських емоцій та історій. Цей підхід не лише відображає унікальне бачення Тетяни Пухнавцевої, але й акцентує увагу на можливості мистецтва служити як засіб терапевтичного та катартичного впливу на глядача.
Виставка стає місцем, де кожен відвідувач може відчути зв'язок з внутрішнім світом художниці, а також зі своїми власними переживаннями.
"Ментальна облога"
Де: "Асортиментна кімната", вул. Січових Стрільців, 15, Івано-Франківськ
Коли: з 3 по 17 серпня, четвер — субота з 12:00 до 18:00
Кураторка: Ася Цісар
Представлені роботи Віталія Греха, створені у період 2022-2024 років, занурюють глядача у глибини особистого досвіду художника, який переживає екзистенційні кризи та тектонічні зсуви у суспільстві внаслідок війни.
Художник використовує живопис як засіб дослідження та рефлексії, ілюструючи, як війна перетворює знайомий ландшафт і впливає на внутрішній світ людини. Віталій Грех нашаровує контексти та відчуття, створюючи метафоричні зображення, де міста вростають у тіла людей, а фрагменти тіл — у тіло міста, підкреслюючи нерозривний зв'язок між людиною і її середовищем. Лінії та розриви з карт стають не лише географічними даними, але й слідами на обличчях людей, віддзеркалюючи внутрішні та зовнішні боротьби.
Кожна картина на виставці є спробою зрозуміти та обговорити довготривалі наслідки облоги, як фізичної, так і ментальної, де постійна невизначеність і тривожне очікування заповнюють думки. Ця серія творів відкриває перед глядачем можливість візуального дослідження сучасної реальності, в якій інформація з екранів та вулиць не припиняє впливати на внутрішній світ людини.
"Координація на степ"
Де: "Асортиментна кімната", вул. Січових Стрільців, 15, Івано-Франківськ
Коли: з 7 по 21 серпня, четвер — субота з 12:00 до 18:00
Виставка є роздумом над вразливістю степової зони України, особливо в контексті її географічного розташування та сучасних викликів. Цей проект продовжує тему роботи Софії Короткевич в серії "Простір: Небезпека", розширюючи діалог до більш широких територій півдня та сходу України, які переживають екологічні та воєнні наслідки.
Художниця використовує різні медіа, включаючи соняшникове насіння та туш на перфокартах радянського періоду, щоб підкреслити зв'язок між минулим та сучасністю, а також між культурними та політичними конотаціями матеріалів. Перфокарти, як символ радянської епохи, тепер перетворені в полотно, на якому зображені координати степу — неповні та з пропусками, які символізують непередбачуваність та випадковість атак.
Вразливість ландшафту також висвітлюється через скляні об'єкти та гербарії, в яких зафіксовані скелети, рослини та земля, спечена в муфельній печі. Ці об'єкти не тільки підкреслюють крихкість та обмеженість доступу до землі, але й відображають фізичне ушкодження, яке спричинене вогнем та воєнними діями.
Один з ключових елементів виставки — інсталяція, що запрошує відвідувачів на особисту рефлексію. Ця інсталяція створює простір для інтимної взаємодії з власними переживаннями та думками, спонукаючи кожного замислитися над своїм внутрішнім ландшафтом у контексті ширшого культурного та соціального дискурсу.
Таким чином, виставка не тільки фіксує реальність переживань українського ландшафту, але й стає місцем глибокої культурної та особистісної рефлексії, де мистецтво перетинається з історією та сучасністю, викликаючи сильні емоційні реакції та розуміння.
"Малюйквітиводи"
Де: The Naked Room, вул. Рейтарська, 21, Київ
Коли: з 7 серпня по 8 вересня, щодня з 12:00 до 21:00
В експозиції представлені графічні роботи, створені Олегом Перковським під час резиденції у 2023-24 роках, які піднімають питання кризи в мистецтві та сучасних соціальних викликах, зокрема під час російсько-української війни.
Однією з ключових тем проєкту є рефлексія на тему, як мистецтво може відгукуватися та адаптуватися до екстремальних умов. Це ідея постійної трансформації художнього методу, яку художник ілюструє через звернення до природи та її зображення, зокрема краєвидів Закарпаття, зображених на етикетках мінеральних вод.
Проте, на виставці присутня й певна порожнеча: місце для останньої роботи, яку художник не встиг завершити через свою раптову мобілізацію. Ця незавершена робота стає метафорою перерваного життя та творчості, яка відображає реалії війни.
Петро Ряска зазначає, що в проєкті художник обговорює не лише візуальні та культурні аспекти, але й економічні, пригадуючи історію Закарпаття, коли місцеві бізнесмени використовували ресурси регіону для особистого збагачення. Водночас використання мінеральної води як об'єкта графічних робіт стає символом культурного споживання і трансформації.
Виставка "Малюйквітиводи" ставить під сумнів конвенціональні погляди на роль мистецтва в суспільстві, пропонуючи глядачам не просто споглядати твори, а вдумливо рефлексувати над їх змістом та контекстом, в якому вони були створені. Ця виставка є своєрідним діалогом між минулим і сьогоденням, між красою природи і жорстокістю війни, запрошуючи відвідувачів задуматися над власним сприйняттям і відповідальністю перед історією та сучасністю.
Перша персональна виставка Олега Перковського у Києві під назвою "Малюйквітиводи", реалізована за підтримки резиденції "Вибачте номерів немає".
"Крізь потаємні дверцята"
Де: Музей Варвари та Богдана Ханенків, Київ
Коли: 8 та 22 серпня, з 12:00 до 19:00
Кураторки-лекторки: Олена Живкова та Мар'яна Варчук
У новому проєкті Музею Ханенків за прихованим входом до "Золотого кабінету" лише на один день з'являтиметься один із творів азійської колекції, яка налічує близько 25 тисяч предметів.
У серпні будуть експонувати картину "Сутінки на узбережжі" одного із найяскравіших представників гаазької школи XIX століття, мариніста Гендріка Віллема Месдага, та європейські мініатюрні портрети XVIII століття.
З початку повномасштабної війни усі ці предмети були захищені та законсервовані, однак їм потрібен постійний догляд реставраторів і кураторів. Така можливість дає час від часу виводити на показ один предмет і представляти його на тимчасовому експозиційному майданчику. Це може бути як відомий відвідувачам шедевр, так і предмет, що довгий час перебував у депозитарії. Проте кожен з них є цінним і несе свою унікальну історію, якою музей буде ділитися з відвідувачами.
"Музейна історія"
Де: Одеський національний художній музей
Коли: з 10 серпня, середа — неділя з 12:00 по 19:00
Куратори: Володимир Дамаскін та Валерій Коршунов
Ця виставка присвячена 125-річчю з дня відкриття музею та є глибоким дослідженням і переосмисленням його багатої історії.
За останні роки музей провів значну роботу з дослідження своєї історії та колекцій, а також із переосмислення своєї ролі в сучасному суспільстві. Музеї традиційно сприймають як місця, де зберігаються старовинні предмети, але колишній директор Олександр Ройтбурд зі своєю командою довів, що музей має бути живим, динамічним простором, який належить людям, а не лише експонатам.
В архівах музею збереглися світлини 1920–30-х років, зроблені працівниками музею. На них зображений перший директор Народного художнього музею Цвіль Емський-Могилевський, який керував монтажем експозицій або сидів у центрі екскурсійних груп. Ці світлини нагадують про Олександра Ройтбурда, який також вніс величезний вклад у розвиток музею, перетворюючи його на живу структуру.
"Зміїний: острів, що боронять боги"
Де: Одеський археологічний музей, вул. Ланжеронівська, 4, Одеса
Коли: з 4 серпня, вівторок — неділя, з 10:00 по 18:00
Одеський археологічний музей відкриває нову виставку, яка розповідає про героїчне минуле та сучасність острова Зміїний. Це не лише розповідь про призабуті події давнини, а й нагадування, що справжні герої живуть серед нас і зараз.
На виставці представлені артефакти, знайдені під час археологічних розкопок на Зміїному, які до цього ніколи не експонували. Відвідувачі матимуть можливість дізнатися про життя та культуру давніх греків, які населяли цей острів, та його стратегічне значення протягом віків — як у мирні, так і у воєнні часи.
Виставка поєднує Античність із сучасністю, розповідаючи історію давньогрецького героя Ахілла разом із героїчним захистом острова від російських загарбників. Окрема тема виставки присвячена долі осередку Одеського археологічного музею на острові Зміїному, який був зруйнований під час бойових дій.
"Олександр Ройтбурд. Теорема влади"
Де: Музей сучасного мистецтва Одеси, вул. Троїцька, 43, Одеса
Коли: з 8 серпня до 22 вересня, вівторок — неділя, з 13:00 по 21:00
Куратор: Костянтин Дорошенко
Координатор виставки в Одесі: Семен Кантор
Виставка робіт Олександра Ройтбурда є продовженням зусиль команди PinchukArtCentre у промоції українського мистецтва та пошуках цікавих особистостей у сфері українського мистецтва. Її планували відкрити ще у березні 2022 року, але відклали через повномасштабне вторгнення Росії. Вперше виставковий проєкт показували у PinchukArtCentre в Києві, з 8 березня по 14 липня 2024 року.
Куратор виставки — Костянтин Дорошенко, який багато років співпрацював з Олександром Ройтбурдом і був серед тих, хто створювали платформу для розвитку українського сучасного мистецтва. Учасниця команди Леся Кучинська разом із Дорошенком почала дослідницьку роботу над проєктом три роки тому.
Олександр Бурлака — автор сценографії виставки — створив драматургію, інтуїтивно спираючись на свій досвід співпраці з Ройтбурдом, зокрема на виставці "Кодекс Межигір'я" в Національному художньому музеї України у 2014 році. Він намагався наблизити експозиційний простір до Одеського національного художнього музею та театральності Ройтбурда.
Дорошенко наголошує, що "Теорема влади" — не ретроспектива творчості Олександра Ройтбурда, а результат дослідження його мистецтва. Назва виставки відображає переконання Ройтбурда, що мистецтво та культура мають право на владу і вплив. Художник прагнув змінити роль мистецтва у суспільстві, давши йому голос і можливість впливати на державу в напрямі цінностей свободи, за які зараз бореться Україна.
"Відсутність ґрунту для проростання"
Де: Галерея "Лавра", вул. Лаврська, 7Б, Київ
Коли: з 6 до 30 серпня, вівторок — пʼятниця з 10:30 по 18:00, субота 10:30 по 18:00.
Ця виставка є дослідженням складних стосунків між художником Юрієм Болсою та його рідним містом. Один із ключових образів експозиції — масивна металева клумба, встановлена на головній площі Червонограда під час реновації. Клумба символізує нове індустріальне місто, але через відсутність належного догляду насадження у ній висохли, залишивши лише мертві рослини та сухий ґрунт.
Юрій Болса використовує цей образ як метафору для відображення розвитку міста та долі його жителів. Металева клумба, яка існує без природної екосистеми, стає символом чогось вирваного та виставленого напоказ, без розуміння правильного функціонування. Відсутність місця для проростання рослин у клумбі аналогічна до обмеженості простору та свободи вибору в місті.
Художник також досліджує почуття залежності від зовнішніх факторів, які визначають діяльність та обмежують свободу вибору. Рослини у клумбах не можуть розростатися, як би вони того не хотіли, що підсилює відчуття відокремленості й відчуженості.
"Сонце сходить на заході"
Де: Палац культури металургів, проспект Металургів, 7, Кривий Ріг
Коли: з 1 серпня до 8 вересня, щосуботи та щонеділі з 12:00 до 19:00
Куратор: Костянтин Дорошенко
Виставка присвячена 90-річчю гірничо-металургійного підприємства "АрселорМіттал Кривий Ріг". Мета проєкту — вшанувати людей поважного віку, які працювали на підприємстві, та підкреслити їхній внесок у розвиток суспільства.
Проєкт має на меті створити платформу для творчої взаємодії між різними поколіннями, забезпечити безперервність культурного та мистецького розвитку й сприяти формуванню криворізької мистецької спільноти. У ньому беруть участь митці та ветерани підприємства: результатом їхньої спільної роботи стануть художні твори, наповнені людиноорієнтованим розумінням міста, його історії та можливих візій майбутнього.
Серед художників, що беруть участь у проєкті: Анатолій Андржеєвський, Олена Джуріна, Настя Ех, Оксана Жарун та Ксенія Костянець.
Куратор проєкту Костянтин Дорошенко зазначив: "Цифрова епоха з її соціальними мережами дає голос кожному, ламаючи минулі ієрархії та виводячи людину зі знецінювального статусу ринкового ресурсу. Ці зміни живлять глобальну хвилю емансипації різних дискримінованих груп. Вони стають більш видимими, разом із тим — суспільство стає уважнішим до їхнього потенціалу. Це явище, яке отримало назву нової етики, артикулює, зокрема, питання ейджизму".
Організатори стверджують, що російська війна проти України також є викликом солідарності та вмінню бачити й чути одне одного. В ці часи досвід, творчість і візія кожного набувають особливої цінності. Проєкт пропонує діалог між художниками та ветеранами праці, створюючи міст між минулим і майбутнім.
"Розмивання"
Де: Туристичний інформаційний центр, проспект Соборний, 151, Запоріжжя
Коли: з 2 по 20 серпня, щодня з 09:00 до 18:00
Концепт виставки "Розмивання" доповнили новими роботами, над якими Данило Мовчан працював останнім часом. З 26 лютого 2022 року Данило почав створювати акварельні роботи, які відображають його переживання та емоції від нової реальності. Виконавши понад 100 робіт, митець звертається до особистих відчуттів, які хвилюють всіх українців у ці важкі дні.
"Немає таких кольорів на землі, щоб передати цю трагедію. Біль всього тіла неможливо описати. Життя в стані війни принесло великий неспокій в мій світ. Я почав шукати способи поділитись цим з людьми. Пережити свою історію цих подій. Образи війни почали творити в моїй уяві ці композиції", — розповідає митець.
У своїх акварельних роботах Мовчан шукає вираження ідей, які не міг втілити в іконописі. Суспільне життя та події тісно переплелися з його творчістю, створюючи унікальні композиції, які відображають складні реалії війни.
Данило Мовчан, член Української спілки іконописців з 2012 року, брав участь у понад 100 групових виставках та багатьох міжнародних пленерах в Україні й за кордоном. Його твори зберігаються у церквах та приватних колекціях у різних країнах світу, включно з Україною, Польщою, Німеччиною, Фінляндією, Італією, Францією, Канадою та США.
"Тиша спогадів"
Де: простір "Справжній Київ", вул. Нагірна, 2, Київ
Коли: з 3 по 25 серпня, кожні вихідні серпня з 13:00 до 20:00
Кураторка: Яна Весніна
Художниця Женя Лук'яненко представить серію натюрмортів, які поєднують предмети, час і колір, створюючи унікальні композиції. Жанр натюрморту, або nature morte, має багату історію, протягом якої його значення змінювалося. Він розпочинався як антураж до загальних сюжетів, потім став самостійним жанром, що передавав алегоричні та метафоричні повідомлення. Наприклад, зображений лимон міг символізувати гіркоту існування, а очищений від шкірки — плин часу. В епоху імпресіонізму натюрморт отримав нові експерименти зі світлом і мазками, а в часи ready made він перетворився на об'єкт у просторі — інсталяцію.
На виставці "Тиша спогадів" Лук'яненко поєднує предмети минулого із сучасним мистецтвом, підкреслюючи їхню значущість і красу. У залах старовинної садиби відтінки полотен потворюють кольори кімнат, створюючи гармонійну атмосферу. Текстури будинку ніби струмують між об'єктами, переносячись на полотна, а артефакти простору створюють свій натюрморт.
Експозиція охоплює живописні роботи з композиціями з маленьких скляних пляшечок, порцелянових ваз та драперій. Оточені стінами старовинного будинку, ці предмети стають частиною "простору спогадів", викликаючи образи минулого та переносячи їх у сучасність. Вони були свідками бурхливої історії, а тепер слугують зберігачами побаченого, віддзеркалюючи побут сторіч.
Кураторка виставки Яна Весніна підкреслює, що кожен натюрморт тут є певною медитацією на тему часу та цінностей речей, які він безповоротно забирає з собою. Ці роботи нагадують нам про неминучий плин часу та важливість збереження пам'яті про минуле.
"Друге дихання Землі"
Де: галерея Imagine Point, Голосіївський проспект, 86/1, Київ
Коли: з 19 липня до 31 серпня, вівторок — субота з 12:00 по 19:00
Це третій етап масштабного проєкту "Дихання землі". Перший етап, виставка "Дихання землі", відбувся у 2011 році в ЦСМ "М17", а другий, "Дихання Землі. Архе", — у 2014 році в Національному музеї Тараса Шевченка.
Провідна тема землі як джерела натхнення сучасних художників набуває нового емоційного звучання під час війни, коли поранена земля страждає. Мистецька мова експозиції мінімалістична і лаконічна, що підкреслює глибину відчуття: земля не потребує прикрас, вона сама є суб'єктом мистецтва.
Автори експозиції закликають дослухатися до землі, торкатися її легко, відчувати її хвилювання та зміни настроїв. Митці прагнуть надати землі нового дихання через свої твори на полотні, папері, у тканині, дереві та металі з вірою у її відновлення та відродження.
В експозиції представлені живописні, графічні, левкасні, скульптурні твори та інсталяції художників, які тонко відчувають зміни дихання землі та вміють дихати з нею в унісон. Серед них: Ігор Янович (1944–2023), Тіберій Сільваші, Вачаган Норазян, Олексій Малих, Матвій Вайсберг, Лев Маркосян, Олеся Джураєва, Валерій Шкарупа, Василь Татарський, Ахра Аджинджал, Андрій Янович, Антон Саєнко, Мирослав Вайда, Олександра Кришовська, Максим Мазур, Радислав Дзюба, Віталій Кохан та Марина Афанасьєва.
"Не\випадкові пари. Олександр Гнилицький (1961–2009)"
Де: Хмельницький обласний художній музей, вул. Проскурівська, 47, Хмельницький
Коли: з 18 липня по 8 вересня, вівторок — неділя з 09:00 до 18:00
Леся Заяць, мисткиня та кураторка проєкту, представляє виставку, яка охоплює творчий шлях Анатолія Гнилицького від 1987 до 2009 року. Виставка організована за принципом mix&match, що дає групувати ранні та пізні роботи художника у пари, створюючи непередбачуваний діалог між палітрами, мотивами та епохами.
Виставкова біографія Гнилицького охоплює два століття, але умовно поділена на ранні та пізні періоди. Як зазначила мистецтвознавиця Катерина Стукалова, його творчість надзвичайно різноманітна та водночас послідовна. Кожна робота діє по-своєму, а їхнє парне представлення відкриває нові можливості для інтерпретації — від естетичної насолоди гармонією чи контрастом до створення дискурсивного простору.
Відвідувачі виставки зможуть побачити різноманітні роботи Гнилицького, які відрізняються за структурою, якістю та технікою виконання. Відеороботи з 1990-х та 2000-х років також демонструють технічні та концептуальні зміни. Водночас у всіх роботах простежуються спільні лейтмотиви й теми, до яких митець постійно повертався.
Леся Заяць підкреслює, що важливими аспектами виставки є світло і тінь, стихія та містичний реалізм, фігура та її відсутність, мементо морі та нонфінітизм, радикальна перспектива та гумор, приватний наратив і сантехніка. Проєкт є експериментом контекстуалізації та втіленням концепції "когерентності в різноманітті", як висловилася Катерина Стукалова.
"Domowroty / ПОВЕРНЕННЯ / Homing. Влодзімєж Пухальскі"
Де: Муніципальний мистецький центр, вул. Стефаника, 11, Львів
Коли: з 27 липня до 1 грудня, щодня з 10:00 до 21:00
Куратор: Андрій Бояров
Влодзімєж Пухальскі народився у 1909 році у Великих Мостах, неподалік Львова. Він з дитинства цікавився природою та фотографією. Після навчання в Інституті фотографії Львівської політехніки під керівництвом Генрика Міколяша та Вітольда Ромера він створив свою унікальну мистецьку індивідуальність.
Раннім magnum opus Пухальского стали багаторічні спостереження за міграціями білих лелек у селі Бутини. Феномен "хоумінгу" — повернення птахів до рідних місць — став для нього ключовою темою досліджень, яка сьогодні набуває нового звучання, відображаючи людську прив'язаність до дому та прагнення повернутися.
Фотографії Львова 1930-х років вирізняються свіжим сприйняттям міста, що виділяється на тлі стандартних видів. Пухальскі показує місто через призму живої природи, додаючи своїм роботам унікальності та глибини.
Всі роботи та архівні матеріали Пухальского походять зі збірки Королівського музею в Нєполоміцах. Виставка, яка вперше відкрилася у Міжнародному центрі культури у Кракові у 2022 році під куруванням Андрія Боярова, отримала титул "Виставки року" в плебісциті "Радіо Краків" та нагороду вроцлавського книжкового ярмарку Перо Фредри за супровідну публікацію. У 2023 році виставка експонувалася в Галереї фотографії міста Жешува.
Центр міської історії та Муніципальний мистецький центр є співорганізаторами виставки.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media