"Драматичні картини" Василя Мови (Лиманського): про що "Старе гніздо й молоді птахи" — роман із рекомендацій Забужко

Сторінки з видання 1907 року "Старе гнїздо й молоді птахи" Василя Мови (Лиманського). Violity/palych01k

Українська письменниця Оксана Забужко оприлюднила власну добірку найкращих українських романів ХІХ–ХХ століть. У списку опинилася драма Василя Мови (Лиманського) "Старе гніздо й молоді птахи".

Суспільне Культура зібрало все, що відомо про письменника та роман, який так вразив Забужко.

Хто такий Василь Мова

Василь Мова український письменник, мемуарист, перекладач. Він народився 1 січня 1842 року на хуторі біля Солодкого Лиману неподалік Азовського моря (нині Краснодарський край у Росії).

Навчався в Уманському окружному училищі, Катеринодарській військовій гімназії, а потім у Харківському університеті.

Великий вплив на формування майбутнього поета мало його спілкування з Яковом Кухаренком — класиком української кубанської літератури та другом Тараса Шевченка.

У квітні 1861 року опублікував свої перші вірші у журналі "Основа" та кілька статей на захист поезії Шевченка. Але поштовхом до активної творчості стала поїздка у Київ 1876 року і знайомство з перекладачем та письменником Олександром Кониським.

Твори Мови (Лиманського) друкували в галицьких газетах і журналах "Правда", "Діло", "Зоря", "Світ" та інших. Однак значна частина його текстів була опублікована лише після смерті автора.

Зокрема, драма "Старе гніздо і молоді птахи", яка змальовує життя Чорноморського козацького війська в 1860-ті роки.

Public domain, via Wikimedia Commons

Творча спадщина Василя Мови

Василь Мова залишив по собі досить багато текстів.

Зокрема, він є автором:

  • незавершеного переспіву "Слова про похід Ігоря";
  • інтермедії "Куліш, Байда і козаки" до драми Пантелеймона Куліша "Байда, князь Вишневецький";
  • утрачених текстів — "Російсько-українського словаря" (доведений до літери "І"), п'єси "Тривога";
  • оповідань "Шептуха", "Сякий-такий журавель", "Сердитий поштар", "Каторжний", "Катеринщина", "Роботяги і злодії", "Горпина Погибиха і Вівдя Тараниха", "Городовик".

Він друкував твори здебільшого під псевдонімом Василь Лиманський. Але також підписував як В. Мигуцький, В. Мигученко і так далі.

Про що драма "Старе гніздо й молоді птахи"

Найвідомішим твором Мови залишається драма "Старе гніздо й молоді птахи", яка набула популярності ще на початку ХХ століття.

Олекса Ставицький називає його "інсценізованим романом", Юрій Шевельов — "романом у діалогах", а сам автор у листі до Кониського писав: "…закінчив і потрошку переписую драматичні картини: «Лихо з дітьми!»Літературознавці вважають, що ця назва – перший варіант заголовка."

Оскільки перший варіант тексту не зберігся, то датою завершення вважають 1883 рік, спираючись на цей лист Кониському.

У драмі показано життя і побут кубанського козацтва кінця 50-х років ХІХ століття, тобто в останній період його самоврядування.

У центрі сюжету — руйнування родини полковника Пилипа Загреби. На прикладі заможної козацької сім'ї Мова показує розпад "військово-патріархального укладу життя морського козацтва" через безліч зовнішніх обставин. Це і нові форми господарства, і колонізаторська політика у Російській імперії, і насаджування антинародної культури.

Вперше "Старе гніздо й молоді птахи" надрукували у журналі "Літературно-науковий вісник" за 1907 рік (майже через 25 років після написання), і того ж року видали окремою книжкою в Києві.

У 1911 вийшло друге видання у Харкові, але видавець повівся досить вільно з текстом, значно його скоротивши, через що навіть змінився фінал. У тому ж році в скороченому варіанті роман поставили на сцені театру Миколи Садовського в Києві.

Останнє перевидання книжки вийшло в 1990 році у видавництві "Дніпро". Але за часів незалежності її не друкували.

Violity

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media