Королева пустелі та найтемніший янгол з усіх: рецензія на "Фуріоза: Шалений Макс. Сага"

Кадр з фільму Кадр з фільму "Фуріоза: Шалений Макс. Сага" . Warner Bros. Pictures

23 травня в український прокат виходить пригодницький екшн "Фуріоза: Шалений Макс. Сага" у головній ролі з Анею Тейлор-Джой.

Стрічка є приквелом до фільму Джорджа Міллера "Шалений Макс: Дорога люті", а її світова прем'єра відбулася на Каннському кінофестивалі, де фільм отримав 7 хвилин овацій.

За сюжетом, коли світ занепав, юну Фуріозу викрадають із Зеленого Місця Багатьох Матерів та віддають до рук великої Байкерської Орди на чолі з Дементусом. Пробираючись разом Пусткою, вони натрапляють на Цитадель Несмертела Джо. Поки два тирани воюють за панування, на Фуріозу чекає багато випробувань у спробі віднайти шлях додому.

За свою роботу у стрічці Аня Тейлор-Джой отримала схвальні відгуки від глядачів та критиків, а сама акторка розповідала, що підготовка до цієї ролі була найважчою у її кар'єрі.

У цій рецензії Суспільне Культура кінокритикиня Альона Шилова розповідає, чи вартує "Фуріоза" довгих овацій та чи залишаться фанати "Шаленого Макса" задоволеними після перегляду.

У тексті присутні спойлери до фільму.

У 2015 році режисер Джордж Міллер полонив глядача своєю стрічкою "Шалений Макс. Дорога люті". Фільм став четвертим у франшизі про Макса Рокатанського, у головній ролі з Томом Гарді, хоча, як жартували глядачі, актор у стрічці переважно ричить та дивиться на усіх з-під лоба.

Водочас, велику увагу привернула героїня Фуріози у виконанні Шарліз Терон, чия роль у фільмі була більш значущою, адже саме її рішення врятувати наречених Несмертела Джо (головного антагоніста) стало спусковим гачком для головних подій історії.

"Шалений Макс. Дорога люті" хвалили за все — від епічного візуалу до не менш вражаючого саундтреку, що принесло фільму десять номінацій на премію "Оскар", зокрема за "Найкращий фільм", "Найкращу режисуру" та "Найкращі візуальні ефекти".

Warner Bros. Pictures

Режисер Джордж Міллер і співавтор сценарію Нік Лауторіс витратили понад 15 років на написання фільму "Шалений Макс: Дорога люті". Частина довготривалості цього процесу полягала у тому, що автори розробили передісторії для кожного персонажа, особливо зосередившись на Фуріозі. Такий детальний бекграунд персонажки призвів до створення окремого сценарію, зосередженого навколо постаті Фуріози, який акторка Шарліз Терон використовувала під час зйомок, щоб краще розуміти свою героїню. Маючи вже готовий матеріал та зважаючи на успіх "Дороги люті" створення окремого фільму про Фуріозу стало лише питанням часу.

У новій частині саги головна роль відійшла Ані Тейлор-Джой. Хоча Шарліз Терон була розчарована, що не змогла повернутися до своєї персонажки, вона назвала Тейлор-Джой "однією з найкращих акторок". Тож, маючи благословення своєї попередниці Аня Тейлор-Джой з ще більшим ентузіазмом взялася за свою роль.

Зважаючи на такий шалений успіх попереднього фільму франшизи, перед "Фуріоза: Шалений Макс. Сага" стояла доволі висока планка.

Тож чи вдалося новому фільму Міллера виправдати очікування глядачів?

Warner Bros. Pictures

"Фуріозу" важко назвати "новою" "Дорогою Люті", але це гідна передісторія, яка розширює всесвіт "Шаленого Макса" і дає обіцяне — розповідає про становлення Імераторки Фуріози.

Глядач спостерігає за героїнєю з малих років — від моменту коли її викрадає Дементус (Кріс Гемсворт) і до подій "Дороги люті". Глибше пояснюється характер та мотивація Фуріози повернутися до Зеленого Місця Багатьох Матерів, її ненависть до диктаторів та усамітнений спосіб життя.

При цьому йти на приквел "Шаленого Макса" і очікувати на глибоку психологічну історію, це, все одно що, як казав Квентін Тарантіно, "йти на концерт Метталіки та просити зробити музику тихіше". Все ж таки, головною візитівкою франшизи стали масштабні війни на машинах у пустелі і саме вони займають більшість екранного часу "Фуріози". Дорожні війни у фільмі і справді видовищні, вони зняті чітко та деталізовано, щоб глядач міг усе роздивитися. При цьому динамічно та яскраво, наслідуючи традиції попереднього фільму.

У "Фуріозі" хіба що, немає настільки динамічного саундтреку, який западав би у пам'ять, що дивно, адже музику для обох фільмів писав один композитор. Але порівнюючи "Дорогу люті" та "Фуріозу" варто зважати на те, що "Дорога люті" сильно виділялася з усіх пригодницьких екшенів і "освіжила" франшизу "Шаленого Макса" завдяки новим технологіям камери, візуальним ефектам та вже згаданій музиці. Цей фільм, по суті, не було з чим порівнювати, а от у "Фуріози", закономірно, вже є попередник і взірець.

Тому справедливо припустити, що в деяких моментах "Фуріоза" не відчувається настільки ж потужно, як "Дорога люті", але тільки через те, що попередній фільм задає доволі високу планку. В усьому іншому нова стрічка з Аньою Тейлор-Джой наповнена вигадливими гонками, видовищними битвами та цікавими деталями всесвіту.

Warner Bros. Pictures

Наприклад, герой Дементуса у виконанні Кріса Гемсворта, який стає другим диктатором та розпочинає війну з Несмертелом Джо. Це розумне розширення всесвіту "Шаленого Макса", яке показує, що окрім Цитаделі існували інші осередки та угрупування.

Сприйняття героя Гемсворта — питання смаку.

Комусь його лиходій видасться лякаючим і трагічним водночас, але у мене під час перегляду складалося враження, що сам актор не дуже вписується у задану роль. Дементус Гемсворта — хаотичний, місцями комічний та навіжений, але його важко сприймати як глобальний осередок зла, яким він і стає для Фуріози.

Саме Дементус вбиває її матір, коханого, відрізає її шлях додому і протягом усього фільму є головною перепоною у житті Фуріози. Тобто він має відчуватися таким собі Гансом Ланда (Крістов Вальц у "Безславних виродках") її життя, а натомість виглядає як Капелюшник Джонні Деппа (з "Аліса в країні див"), що геть злетів з катушок. Ймовірно, автори робили ставку саме на оце безумство, що межує з гумором та небезпекою, які і мали робити персонажа Дементуса таким страхітливим. Але чи то через образ героя, чи то через гру та акторський типаж Гемсворта, Дементус не дотягує до звання головного лиходія, скоріше, карикатурного.

Warner Bros. Pictures

Натомість, Аня Тейлор-Джой у ролі Фуріози абсолютно органічна. Хоча загальна кількість її реплік у фільмі не сягає більше 30, це дає режисеру можливість зробити ставку саме на акторський талант Тейлор-Джой і не прогадати. Головний фокус переходить на очі акторки та її мікро-міміку і цих двох елементів більш ніж достатньо, щоб показати усю озлобленість та лють Фуріози.

Фінал фільму, у якому Фуріоза мститься Дементусу, а заодно промовляє і більшість своїх реплік за фільм, відчувається особливо сильно. Гра Тейло-Джой та слова "поверни мені їх" справляють потужне враження і в цей момент з'являється бажання, щоб акторці дали більше реплік, глибше дослідили психологічний портрет Фуріози. Але це була б несправедлива вимога до фільму, головним фокусом якого є видовищність та погоні в пустелі.

Ось що бентежить — так це волосся Фуріози.

У "Дорога люті" Шарліз Терон поставала перед глядачем з максимально короткою стрижкою, яка стала впізнаваним атрибутом зовнішності героїні, на ряду з механічною рукою. У "Фуріозі" глядачам розповідають і про те, як героїня втратила руку, і показують "фінальну трансформацію" у якій вона з'являється зі своєю канонічною зачіскою. От тільки більшу частину екранного часу Фуріоза бігає по пустелі з довгим розпатланим волоссям і це виглядає максимально дивно. На початку фільму глядачам вже показали, як вона стриже собі волосся, щоб втекти від ролі нареченої Несмертана Джо та видати себе за хлопчика. От тільки волосся знову відростає, і замість того, щоб стабільно стригти його, героїня просто ховає його, але потім і це робити перестає.

Взагалі статус Фуріози у Цитаделі теж викликає питання. Коли вона була малою дівчинкою Дементус віддає її у гарем Несмертана Джо. Майже одразу Фуріоза тікає звідти, обрізає волосся та прикидаючись хлопчиком, починає працювати над будівництвом машин для Джо. Глядачу також діють зрозуміти, що у Цитаделі є чіткий розподіл — чоловіки (включно з синами Джо) займають або ж керівні посади, або є чорноробами, у той час як жінки живуть у гаремі та народжують дітей. Жодної жінки на керівній посаді чи серед тих же чорноробів немає, тобто відчувається конкретний розподіл.

При цьому, коли Фуріоза починає сама водити ці машини, усім раптово стає начхати на її стать. Вона перестає ховати волосся, спить в ангарі суто з чоловіками і ніяк не приховує той факт, що вона жінка. Ще дивніше, що ані у Несмертана Джо, ані у його прибічників не викликає жодних підозр те, що декілька років тому з гарему зникла дівчинка, а тепер перед ними якась підозріла жінка, що вміє водити машини. Цей елемент сценарію просто замовчується і через це тільки ще більше спантеличує.

Зрозуміло, що довге волосся зберігалося для того, щоб зовнішня трансформація героїні наприкінці відчувалася сильніше. Але те, як це обіграні у решті сценарію викликає багато запитань.

Warner Bros. Pictures

Фуріоза: Шалений Макс. Сага" — це чудова епічна стрічка, яка чітко виконує свою функцію.

У фільмі більш ніж достатньо вигадливих перегон та екшн сцен. Стрічка повністю розкриває передісторію Фуріози, та знайомить глядача з новими героями та нюансами постапокаліптичного світу, що робить всесвіт "Шаленого Макса" цікавішим та ґрунтовнішим.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media