"Те, що заважає стати проповіддю, стає нею": у Нідерландах відкрилася виставка 14 українських митців

Частина експозиції. Facebook/Alevtina Kakhidze

У Нідерландах, у місті Герлені до 1 вересня триватиме виставка 14 сучасних українських художників What Hinders A Sermon Becomes One — "Те, що заважає стати проповіддю, стає нею".

"У костелі Святого Панкратія Алевтина Кахідзе показує роботи 14 сучасних українських художників. Роботи перегукуються з концепціями католицької віри. Так само війна і руйнування та їхні фізичні й психічні наслідки одразу відчутні у різних формах вираження", — йдеться в описі виставки.

У костелі представлені роботи таких мисткинь і митців:

Мисткиня розповідає, що паляниця — це різновид українського домашнього хліба і у перші дня після початку повномасштабного вторгнення саме це слово стало маркером, за допомогою якого виявляли російських диверсантів. Адже носії російської мови не можуть вимовити його без акценту.

На другому тижні художниця з родиною переїхала у Карпати, де знайшла гладкі відшліфовані річкові камінці, які нагадували паляниці: "Тепер я продаю свої паляниці, щоб зібрати гроші для військових і популяризувати українську культуру та ідентичність".

Робота була створена 13 березня, коли росіяни обстрілювали ракетами Харків — тоді одна з них зруйнувала будинок, вбивши матір із двома маленькими дітьми, одному з яких не виповнилося й року.

"Цей малюнок був створений моєю кров'ю, коли я була на фронті, і є частиною серії малюнків кров'ю як відповідь на колективну травму", — розповідає мисткиня.

  • Михайло Алєксеєнко, "Келих з вином", із серії "Фрагменти" (2022)

Митець розповідає, що ця серія виникла внаслідок експедиційних поїздок, що документували деокуповані райони навколо Києва. Серед зруйнованих будинків він помітив розбитий кришталь і посуд.

"Моя художня практика, пов'язана з естетикою взаємодії та переосмислення радянського минулого, зокрема через шанування кришталю, перегукувалася з цими розбитими уламками. За згодою власників, я взяв ці уламки як артефакти, що свідчать про пам'ять про жахливі події, і спробував склеїти їх докупи", — зазначає він.

Facebook
  • Тамара Турлюн, витинанка "Ангел" (2023)

Витинанка — це техніка, за допомогою якої можна з будь-якого аркуша паперу (із зошита, газети чи картону) й навіть без ножиць створити зображення — просто складаючи папір удвічі й відриваючи шматочки.

"В «Ангелі» я розмірковую над ідеєю ангелів-охоронців, які захищають українців. Яким має бути ангел у країні, де народ перебуває у стані війни?"
  • Тереза Яковина, "Світло", із серії "Записки одного вечора: «Довоєнне радіо»" (2023)

Ця серія — колекція невеликих об'єктів, виставлених під склом, — деталі, що залишилися поза кадром, про повсякденні явища, які ніде не задокументовані, про маленькі мікроісторичні події на тлі великих історичних контекстів.

"Я хотіла увічнити тендітні композиції, що виникали на столі, у всій повноті їхнього соціального значення. Форми, утворені з воску свічок, наче частини мого розкиданого тіла, переплітаються з розмовами, переживаннями та елементами альтернативної енергетики та освітлення", — розповідає мисткиня.

Facebook
  • Богдан Бунчак, аудіоробота "Що заважає проповіді стати проповіддю" (2023)

Митець був у війську і демобілізувався після поранення.

"Я знайшов у собі сили використовувати мистецтво як мову для виголошення проповідей. Це привело мене до ідеї імпровізувати і створити прямий радіоефір, що поєднує музику, слова та історії про життя. Хоча це не проповідь у традиційному біблійному розумінні, я сподіваюся, що те, що не може бути проповіддю, перетворюється на неї".
  • Володимир Кузнецов "Страшний суд", із серії "Коліївщина" (2013)

Митець розповідає, що це третій твір із серії "Страшний суд", спочатку створений для виставки "Велике і величне", яка відбувалася в "Мистецькому арсеналі" й була присвячена 1025-річчю хрещення Київської Русі. На картині зображено Ірину Крашкову — жінку, зґвалтовану міліцією у 2013 році у Врадіївці, — на тлі ЧАЕС у вогні.

  • Станіслав Туріна, артефакти "Хрест Святого Петра" (2022) та "Дякую (2024), березень 2022 року

Перший — це хрестик, зроблений з частини вішалки для одягу, маркера і нитки для вишивання.

Другий — це артефакт "вдячності". "Іноді ви вже подякували людині за допомогу, але хочете висловити свою вдячність ще більше" — пояснює автор.

  • Юрій Болса, інсталяція без назви із серії "Іграшкові пам'ятники" (2022)

Після початку вторгнення митець переглянув свої старі іграшки та книги, які були ніби маленькі меморіали, які нагадували про події та травми з дитинства.

"Подібно до того, як спливають спогади у літньої людини, що проходить повз меморіал Другої світової війни, я вирішив створювати пам'ятники з іграшок".
  • Альбіна Ялоза "Втрачений рай" — пейзаж, вкритий кратерами від снарядів (2012–2022)
  • Євген Голубєнцев, "Скелет Ісуса" (2019)

Голубєнцев — художник із синдромом Дауна і має порушення слуху. Ця робота показує намальовану фігуру Христа на могилі, яка, за словами автора, має різні шари асоціацій.

  • Юлія Еліас, "Пропозиція" із серії "Краватки допомоги" (2022)

Еліас відкрила центр гуманітарної допомоги у своїй студії в Утрехті, де разом із волонтерами збирала медикаменти, їжу, одяг та засоби гігієни для людей в Україні. Серед пожертв була коробка з чоловічими краватками, і Юлія створила текстильну роботу, де був зображений літак F-16.

Facebook
  • Александер Кроліковскі, "Смерть (Пройдися в моїх черевиках)"

Кроліковскі працював волонтером у морзі у Вишгороді після звільнення Київщині. Щоб впоратися зі щоденними жахіттями, він робив поетичні враження про смерть.

  • Кристина Мельник, "Душевний" (2023)

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media