Музей у Чикаго заперечує, що картина Еґона Шіле потрапила до них через пограбування вбитого єврея під час Голокосту

Картина Еґона Шіле "Російський військовополонений". Фото: Art Institute of Chicago

Чиказький художній інститут стверджує, що законно придбав картину "Російський військовополонений" Еґона Шіле. Хоча прокуратура Мангеттена вважає, що цю роботу могли вкрасти в австрійського колекціонера Фріца Ґрюнбаума під час Голокосту.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

Окружна прокуратура Нью-Йорка заявила, що картина "Російський військовополонений", яку музей придбав 1966 року, була викрадена. Однак музей наголошує, що картина"не була викрадена під час [Другої світової війни], але натомість була законно продана членами сім’ї, що вижили після [Другої світової війни]" — невісткою Фріца Ґрюнбаума.

Прокуратура стверджувала, що музей ігнорував докази шахрайства для приховування того, що картину вкрали нацисти 1938 року — напередодні Другої світової війни.

"Немає жодних доказів — жодних — того, що твір був фізично вилучений нацистами", — заявив музей у судових документах.

Що передувало

Наприкінці минулого літа суд Нью-Йорка дозволив окружній прокуратурі Мангеттена конфіскувати три картини Шіле з американських музеїв: "Російський військовополонений", "Портрет чоловіка" (1917) та "Дівчина з чорним волоссям" (1911). У Чиказькому інституті картина залишилась, очікуючи на рішення суду.

Фріц Ґрюнбаум — австрійсько-єврейський колекціонер мистецтва та артист кабаре, якого вбили в концтаборі Дахау в 1941 році. Крім того, він критикував нацистську владу. За різними даними, у колекції Ґрюнбаума було 400–500 картин, з них 80 — авторства Шіле. Спадкоємці стверджують, що у 1938 році, коли Ґрюнбаум вже був у концтаборі, нацисти змусили його підписати довіреність на дружину щодо творів. Пізніше картини з колекції пограбували, вони опинилися по всьому світу.

Спадкоємці Тімоті Рейф, Девід Френкель і Мілош Вавра домагаються повернення картин. Вони вже намагалися через федеральний суд отримати картини, але наприкінці лютого 2024-го суд вирішив, що термін позовної давності минув. Пізніше подали інший позов до кримінального суду.

Музей стверджує, що хоч сам Ґрюнбаум став жертвою нацистів, його колекція мистецтва не була конфіскована, а залишилася в родині, "Російського військовополоненого" після війни (1956) продала невістка Матильда Лукач.

"Жодного разу протягом десятиліть судових процесів і розслідувань, зосереджених безпосередньо на колекції мистецтва Ґрюнбаумів, не з’явилося жодного документального доказу на підтримку теорії про те, що нацистський режим фізично конфіскував, а потім продав чи іншим чином розпорядився мистецькою колекцією Ґрюнбаума", — наголошують у музеї.

Однак у спадкоємців вже були успішні справи з повернення картин. Так, у 2018 році Верховний суд штату Нью-Йорк встановив, що "підпис під дулом" на довіреності не може бути законною підставою для переміщення власності. Тоді спадкоємці повернули два твори Шіле: "Жінка в чорному пінафорі" та "Жінка, яка ховає обличчя".

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media