Вимушено переміщені: у Лейпцигу на ярмарку представили збірник інтерв'ю з мисткинями, які працюють у місті з 2022 року

Обладинка книжки. Надано редакторським колективом

Лейпцизький книжковий ярмарок тривав із 21 до 24 березня, Україну представляв національний стенд. У його межах презентували книжку про культурних діячок, які знайшли прихисток у Лейпцигу.

Про це Суспільне Культура розповіли упорядники видання.

Книжка має назву "ПРОСТІР ДОТОРКУ. Українські та лейпцизькі працівниці культури в діалозі". Це збірник інтерв'ю та робіт 16 художниць, які працювали у Лейпцигу з 2022 року. А також інтерв'ю з інституціями, які допомагали мисткиням у місті.

У вступному слові до книги Скаді Єнніке (мер культури міста Лейпциг) зазначає: "Вражає, як українські художники/-ці, описуючи проблематику, з якою працюють, вимагають також визнання власної культурної та національної належності".

Інтервʼю для книги дали:

  • Валентина Петрова — художниця, кураторка, режисерка, квір-анархо-феміністка;
  • Ельза Губанова — мисткиня та кураторка;
  • Настя Сопільник — мисткиня, яка з квітня 2022 року вивчає медіаарт в Лейпцизькій академії мистецтв; працює з відео, звуком, фотографією і 3D-друком;
  • Анна Алієва — історикиня мистецтва;
  • Оксана Дутчак — соціологиня і соціальна антропологиня;
  • Катерина Бадянова — мистецтвознавиця, художниця, учасниця кураторського об'єднання "Худрада";
  • Євгенія Майор — мультимедійна художниця, принтмейкерка, дизайнерка й операторка;
  • Поліна Полікарпова — незалежна фотографка і художниця з костюмів у незалежному харківському театрі "Нафта";
  • Олександра Костіна — членкиня Європейської кіноакадемії, продюсерка компанії BOSONFILM та фільму "Памфір";
  • Христина Козловська — письменниця, поетка;
  • Уляна Биченкова — аудіовізуальна художниця, дизайнерка, дослідниця та кураторка;
  • Анна Щербина — художниця, режисерка та кураторка;
  • Анна Перепечай — мисткиня та активістка;
  • Вікторія Довгадз — художниця, яка переважно працює з фотографією та відео;
  • Юлія Гончар — мисткиня, що використовує драматургію як ключовий інструмент побудови часу і простору;
  • Леон Зайдль — художник, куратор, музикант та дослідник, який базується в Лейпцигу.

Видання також додає, що навмисно послуговується лише фемінітивами, оскільки більшість чоловіків не можуть виїжджати з України під час воєнного стану, тож здебільшого до Німеччини приїхали саме художниці.

Надано редакторським колективом

Надано редакторським колективом

Надано редакторським колективом

Надано редакторським колективом

Надано редакторським колективом

У вступі до видання редакторська команда зазначає, що завдяки цим розмовам "змогла відчути, зрозуміти, і навіть перенестися знову у 2022 рік", коли авторки рятувалися від війни.

"На превеликий жаль, війна досі триває, і ці короткі нотатки, створені протягом двох років, скоріше фіксують певний стан, аніж дають фінальну відповідь чи рефлексію".

Вони додають, що це дуже особисті розповіді, де авторки згадують своє переміщення, спроби адаптуватися та розмірковують про політичну і соціальну ситуацію в Німеччині.

Також у виданні представлені роботи художниці й художника, які не є громадянами України, але їх об'єднує те, що вони в різний час, починаючи з 2022 року, були в Києві та працювали у межах міжнародної резиденції і сформували власний погляд на ситуацію в країні.

Окрім того, у книзі вміщені розмови з інституціями, які допомагали мисткиням у місті. Єнніке додає, що дуже приємно, що мешканці Лейпцига до них прислухаються, а заклади відкриваються "для осмислення цих проблематик і розвивають їх далі".

Видання зазначає, що після початку повномасштабного російського вторгнення тільки до Лейпцига приїхало понад 12 тисяч людей, серед яких були працівниці культури, художниці, дизайнери, режисери та драматурги.

І одразу, на третій день після вторгнення, у Лейпцизі заснували LISTOK — ініціативу солідарності та відкритої культури, щоб створити групу підтримки і мати змогу реагувати на потреби вимушено переміщених осіб.

Свою програму для митців-біженців представила Академія образотворчого мистецтва.

Редакторки видання зазначають, що після двох років війни українська культура стала частиною розмаїтого Лейпцига: у міських бібліотеках з'явилося 1700 книжок українською мовою, а в кінотеатрі Cinemateque регулярно відбуваються кіносеанси.

Україна на Лейпцизькому книжковому ярмарку

Україну представляв національний стенд та спеціальна літературна програма "Українські історії опору та ідентичності".

У межах програми провели 28 подій за участі відомих вітчизняних та закордонних письменників, літературознавців, журналістів та лідерів думок.

У офіційному відкритті українського стенда взяли участь:

  • Астрід Бьоміш (директорка Лейпцизького книжкового ярмарку);
  • Скаді Єнніке (мер культури міста Лейпциг);
  • Фабіан Мюльталер (директор Goethe-Institut в Україні);
  • Олеся Островська-Люта (директорка культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал");
  • Олівер Шенк (державний міністр і голова Державної канцелярії Саксонії);
  • Катерина Рітц-Ракуль (очільниця Українського інституту в Німеччині).
Український інститут книги

Український інститут книги

Український стенд відвідали президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, міністерка культури Клаудія Рот та генеральний секретар Goethe-Institut Йоганес Еберт.

А на самому стенді можна було знайти 11 видавництв із понад 150 книжковими новинками.

Зокрема, була представлена книжка "Хоробрі казки" від Суспільного.

Facebook

Лейпцизький книжковий ярмарок — другий за величиною після Франкфуртського книжкового ярмарку. Його проводять щороку в середині березня. Фестиваль започаткували в XVII столітті.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media