Культурна експансія Південної Кореї або як світ полюбив к-поп і дорами

Що треба знати про к-поп: виконавці, фільми та дизайн. Колаж Поліна Горлач/Суспільне Культура

Кілька десятків років тому Південна Корея скоріше асоціювалася з Корейською війною, аніж з оскарівськими фільмами, багатосерійними дорамами та найпопулярнішими й найпродаванішими світовими артистами. Нині ж молоде покоління "зумерів" може й взагалі не згадати про те, що війна на Корейському півострові досі триває, а першою асоціацією назве якийсь із к-поп-гуртів.

Південна Корея — одна з тих країн, які намагаються налагодити співпрацю з іншими за допомогою так званої мʼякої сили. Цей термін ще у 1990 році запропонував політолог із Гарварду Джозеф Наєм. Його використовують на позначення впливу, який країна чинить через власний імідж, а не через грубу військову чи економічну силу.

Як корейська культура проявляється в нашому повсякденні

США привчили світ купувати їхні джинси Levi’s, телефони Apple, пити Coca-Cola та любити голлівудські блокбастери, перетворивши все це на частину свого глобального бренду.

І ми не помітили, як техніка у нас почала асоціюватися із Samsung і LG. Тільки у рейтингу Interbrand за 2019 рік зі 100 найкращих світових брендів Samsung зайняв шосту позицію з вартістю бренду 61,1 мільярда доларів.

Бренди Hyundai й Kia роблять щось схоже в автомобільній промисловості.

А AmorePacific є найбільшою компанією в індустрії краси Південної Кореї і займає сьоме місце в списку 10 найкращих світових косметичних компаній у Women Wear Daily (WWD).

Те ж саме і з культурою: найпопулярнішим треком у TikTok у 2023 році стала пісня гурту Fifly Fifly – Cupid з більш ніж 20 мільйонами відео. А пісні Stella Jang — Colors або LISA — MONEY на платформі використовували люди по всьому світу, навіть не знаючи, що це треки артистів з Південної Кореї.

У трійці найпродаваніших світових артистів одразу два гурти з Кореї – Seventeen та Stray Kids, вони поступилися тільки Тейлор Свіфт. Щобільше, у 2021 та 2020 роках перше місце цього рейтингу займали BTS, які стали першим гуртом у топі після One Direction 2013 року.

Раніше саме соціальна сатира південнокорейського режисера Пон Джунхо "Паразити" стала першою неангломовною стрічкою, яка отримала "Оскар" за найкращий фільм та ще три статуетки в інших номінаціях.

Промо фільму "Паразити". Пресслужба стрічки

А у 2020 році драма про життя корейських іммігрантів у США "Мінарі" забрала статуетку за найкращу жіночу роль другого плану.

Саме "халлю" дало Кореї можливість продемонструвати решті світу свою культуру, розважальні продукти та власних паназійських суперзірок. З шаленої популярності корейських дорам і к-поп-артистів фокус уваги перемістився на корейські цінності, суспільство, емоції та красиві місця. Це дало Кореї шанс створити нове сприйняття та образ себе в усьому світі й через це сформувати дуже сильний бренд.

Що таке "халлю" і як все починалося

Слово "халлю" вперше з'явилося десь у 1999 році — його світу подарували китайські журналісти, коли південнокорейський фільм "Шірі" (Shirі) став популярним у Китаї, Сінгапурі, Японії, Тайвані та інших азійських країнах.

У перекладі з корейської "халлю" означає "корейська хвиля". Цей термін використовують на позначення росту популярності корейської культури загалом та попкультури зокрема.

Усе почалося під час азійської фінансової кризи 1997–1998 років.

Тодішній президент Південної Кореї Кім Йонсам вирішив, що країна може заробити на фільмах та серіалах. А його наступник Кім Дечжун перетворив підтримку культури на державну стратегію.

Корейські телепродюсери пропонували дешевші ефірні програми, які за якістю перевершували японські й гонконзькі аналоги. При цьому корейські актори й артисти пропагували традиційні цінності сім'ї, дружби й романтичної любові. Економія подіяла і корейців почали сприймати серйозно.

У 2019 році в книзі "Висхідна м'яка сила Південної Кореї" Джозеф Най дав таку оцінку впливовості корейської хвилі: "У підсумку Південна Корея почне проєктувати зовнішню політику, яка дозволить їй відігравати вагомішу роль у міжнародних інститутах і мережах, потрібних для глобального управління".

Влада Південної Кореї сформувала просту структуру підтримки своєї культури: міністерство культури підтримує внутрішню індустрію, а міністерство закордонних справ просуває її у світі.

І це також приносить до бюджету гроші. Тільки у 2018 році уряд Південної Кореї оцінив дохід від культурного експорту в понад 4,4 мільярда доларів.

До того ж "халлю" — це приклад побудови політичних взаємозв'язків між країнами. Одним із досягнень були практичні результати у процесі зближення Південної та Північної Кореї (КНДР).

І якщо у 50-х Південна Корея за допомогою гучномовців через кордон транслювала к-поп-музику в напрямку КНДР, то у 2018 році до сусідньої країни відправилося 160 артистів для виступу на концерті "Весна іде" (Spring Comes).

На концерті був лідер КДНР Кім Ченин. Він навіть змінив свій розклад, щоб зустрітися з південнокорейським к-поп-гуртом Red Velvet.

Зустріч Кім Ченина з корейським к-поп-гуртом Red Velvet. Фото: koreaboo.com

Кіно і дорами

Для більшості іноземців знайомство з корейською культурою починається саме з серіалів, або корейських дорам (початково японський термін, який згодом стали використовувати як загальну назва для телесеріалів, які випускають у Східній Азії).

Їх легко сприймають за кордоном завдяки простоті, різноманіттю та універсальності тем. До того ж підкупає й висока якість виробництва — зйомки, акторської майстерності та спецефектів.

Серед переваг і музика.

OST-и (оригінальні звукові доріжки, original soundtrack) зазвичай створюють спеціально для кожного проєкту і виконувати їх кличуть найпопулярніших к-поп-зірок, що додатково привертає увагу до продукту. Крім того, часто у фільмах та дорамах знімаються артисти:

  • IU (справжнє ім'я —Лі Чіин) знімалася в дорамі "Готель дель Луна";
  • Bibi (справжнє ім'я — Кім Хенсо) — у "Найгіршому злі";
  • Пак Джіхун (колишній учасник гурту Wanna One) — у "Слабкому герої";
  • учасниця Blackpink Кім Джісу зіграла головну роль у дорамі "Підсніжник";
  • багато у кіно знімаються учасники гуртів Astro Чха Ину, Чхве Мінхо із SHINee, Кім Джунмьон (Сухо) і До Кьонсу (D.O) із EXO та багато інших.

Щоб привабити глядачів за кордоном, корейців у більшості дорам зображують заможними та щасливими людьми, які живуть наче в утопії. Багато сюжетів традиційно зосереджені на спокійних прибережних та сільських районах Кореї, а основна тема — важливі для азійської аудиторії цінності.

"Уряд хоче бачити фільми, які зображують Корею сильною країною з індустріалізованим суспільством, де люди можуть вільно висловлювати свої думки — на відміну від Північної Кореї",зазначає професор кафедри азійських студій Британського Колумбійського університету в Канаді Дон Бейкер.

Нині ж дорами досліджують і відображають значно ширший спектр тем: це і конфлікт між традиційними цінностями та сучасним глобалізованим світом, булінг (особливо в школі, армії та великих корпораціях), проблеми людей з інвалідністю тощо.

"Більшість корейських стрічок, які стали всесвітньо відомими, якраз показують жадібність і похмуру реальність Південної Кореї — чого уряд країни, певно, волів би не показувати світові", каже Сідарбоу Сіджі, фахівчиня з питань Кореї, яка нині викладає в Індіанському університеті в Блумінгтоні, США.

Спочатку південнокорейська влада не підтримувала режисерів, які зображали життя країни в непривабливому світлі. Такі митці перебували у чорному списку: їм не виділяли фінансування й не сприяли зйомкам. Режисер "Паразитів" Пон Джунхо зазначав, що належав до такого списку і якийсь час він був настільки бідним, що навіть мусив віддати в ломбард свій ноутбук.

На щастя, пізніше таку практику скасували.

Одним із найпопулярніших корейських серіалів є "Гра в кальмара" (2021), яка стала справжнім феноменом. Дорама розповідає про людей, які беруть участь у серії смертельних ігор за право отримати величезну суму грошей.

"Гра в кальмара" стала найпопулярнішим серіалом на Netflix, а також отримала безліч нагород. Стримінгова платформа анонсувала, що дораму продовжили на другий сезон — його очікують у 2024 році.

Кадр із дорами "Гра в кальмара". З відкритих джерел

Корейських акторів та зірок почали все частіше запрошувати на зйомки в Голлівуд. Серед найвідоміших співпраць:

  • Пак Соджун — спочатку в нього була коротка роль у оскароносному фільмі "Паразити", а уже у 2023 році він з'явився у ролі принца Яна у фільмі кіновсесвіту Marvel "Марвели".
Пак Соджун. Getty Images/Han Myung-Gu/WireImage
  • Ма Донсок (ім'я при народженні — Лі Донсок) став відомим за другорядною роллю у фільмі "Потяг до Пусана", а у 2019-му з'явився у фільмі Marvel "Вічні", де втілив персонажа Гільгамеша.
Ма Донсок. Getty Images/Andreas Rentz
  • Лі Бьонхон у Голлівуді став відомим ще у 2009 році, коли з'явився у фільмі "Атака кобри" та його продовженні "Атака кобри 2" разом із Брюсом Віллісом. Також він зіграв у "Термінаторі: Генезис" (2015) та у "Чудовій сімці" (2016).

Це перший південнокорейський актор, який є членом Академії кінематографічних мистецтв і наук.

Лі Бьонхон. Getty Images/Robin Marchant
  • Юн Йочон — найбільш відома своєю роллю у фільмі "Мінарі" (американська драма режисера Лі Айзека Чана, 2020), за яку вона отримала премії "Оскар", BAFTA та нагороду Американської Гільдії кіноакторів у категорії "Найкраща актриса другого плану", а також була номінована на премію Critics' Choice.

Перша південнокорейська актриса, відзначена премією Американської кіноакадемії.

Юн Йочон. Getty Images/Michael Kovac for AFI)
  • Пе Дуна дебютувала у 2012 році в Голлівуді у фільмі "Хмарний атлас", де зіграла одразу декілька ролей. А у 2015–2018 роках знімалася у американському науково-фантастичному серіалі "Восьме чуття" від Netflix.
Пе Дуна. Getty Images/Emilio Madrid for Netflix

Зростання популярності корейських серіалів та фільмів є позитивним явищем. Воно також просуває корейську культуру та мову.

Популярні корейські дорами і фільми

  • "Готель «Дель Луна»" (2019)

Головні ролі виконали Лі Чіин у ролі власниці готелю і Йо Чінку в ролі менеджера однойменного готелю, який обслуговує тільки привидів.

Це восьма за рейтингом корейська драма в історії кабельного телебачення.

  • "Потяг до Пусану" (2016)

Фільм-трилер, знятий Йон Санхо. Світова прем'єра стрічки відбулася у 2016 році на Каннському кінофестивалі.

Стрічка розповідає про пасажирів швидкісного потягу Сеул–Пусан, яким доводиться протистояти зомбі-апокаліпсису.

  • "Небесний замок" (2018)

На момент виходу в ефір дорама стала найрейтинговішим телесералом в історії корейського кабельного телебачення.

Дорама отримала позитивні відгуки критиків і здобула численні нагороди, зокрема чотири відзнаки на 55-й церемонії вручення Baeksang Arts Awards.

  • "Незаплановане кохання" (2019)

Південнокорейська дорама, що розповідає історію про жінку Юн Сері з Південної Кореї, яка випадково потрапляє до Північної Кореї.

  • "Надзвичайна юристка У" (2022)

Дорама розповідає історію У Йону — аутичної юристки, яка працює у великій юридичній фірмі. У неї високий IQ, чудова пам’ять і творче мислення, але низький емоційний інтелект і погані соціальні навички.

Що варто знати про к-поп

Але найбільше, мабуть, зараз Південну Корею впізнають за її музикою. У 2018 році BBC Radio назвало к-поп "секретною зброєю Кореї".

Перед тим як захопити увесь світ, "халлю" проникло у сусідні азійські країни — зокрема, в Японію, другий за величиною музичний ринок у світі.

Першою південнокорейською артисткою, яка підкорила японську сцену, стала BoA, що дебютувала за два місяці до свого 14-річчя у 2000 році. А у 2001-му випустила свій дебютний японський альбом Listen To My Heart, який продали мільйонним тиражем.

Вона так швидко завоювала японську публіку, що це, на думку багатьох, сприяло потеплінню корейсько-японських стосунків на початку 2000-х років.

"Коли BoA стала хітом, японські діти захотіли приїхати до Кореї, [вони] дивилися BoA і думали про Корею як про країну, де живе така дивовижна дівчина", — згадував Лі Суман, тодішній керівник агенства SM Entertaiment.

Пізніше BoA співпрацювала з продюсерами в США, зокрема її перший сингл Eat You Up став першим музичним відео, яке показали на MTV K — каналі MTV, орієнтованому безпосередньо на корейську та східноазійську аудиторію. Вона посіла восьме місце в чарті танцювальних клубних пісень Billboard, де протрималася 12 тижнів поспіль.

А альбом Girls On Top у 2009 році потрапив до чарту Billboard Top 200, посівши 127 місце, що зробило виконавицю першою корейською артисткою в рейтингу.

Хоча американський альбом BoA не отримав великого комерційного успіху, її вважають однією з тих, хто допомогли просунути корейську хвилю в США. Співачка ознайомила нову аудиторію з корейською попмузикою, що, як сказав Лі Суман, полегшило завдання артистам, які прийшли після неї.

Попри це у 2012 році багато людей у Америці та Європі ще не знали про к-поп. Саме тоді PSY став популярним із виходом синглу Gangnam Style. Ця пісня стала хітом, досягнувши першого місця в чартах понад 30 країн світу. PSY також став першим корейським артистом, який зібрав понад мільярд переглядів на YouTube. Станом на початок березня 2024 року кліп має більш як 5 мільярдів переглядів.

Нині ж не обов'язково бути фанатами к-попу, щоб почути про BTS, Blackpink, Twice, EXO, Seventeen чи Stray Kids. Їхні альбоми продають мільйонними тиражами. Сьогодні існує щонайменше 115 активних к-поп-гуртів — тільки у 2023 році дебютував 61 музичний колектив.

K-поп — це не просто музика, це нині окрема субкультура, що популярна як серед підлітків, так і серед старших людей по всьому світу. Завдяки інтернету і доступності цифрового контенту к-поп охоплює чи не всі вікові категорії.

Згідно зі звітом Корейської фундації, у 2019 році було щонайменше 89 мільйонів шанувальників "халлю" в 113 країнах. З них понад 70 мільйонів жили в Азії та Океанії, 11,8 мільйона — в Америці та 6,6 — мільйона в Європі.

Важливою частиною цього рівняння є орієнтація к-попу на батьків.

К-поп як такий не має політичних чи релігійних послань. Зокрема, через цензуру від міністерства рівності та сім'ї. Там можуть цензурувати будь-яку музику, яку вважають занадто політизованою.

З іншого боку, в піснях і кліпах південнокорейських виконавців майже немає відсилань до сексу, пияцтва або клубних вечірок. Тому це робить к-поп альтернативою сучасній попсцені.

Зрештою, багато артистів займаються самоцензурою і не дозволяють собі зайвого, щоб не потрапити під заборону й охопити якомога більшу аудиторію.

Водночас частина к-поп-артистів не боїться експериментувати: вони випробовують межі музичних жанрів, створюють щось еклектичне, що не зустрінеш на традиційній попсцені, змішують стилі, переосмислюють класичні мелодії (як уся дискографія гурту NMIXX, пісня BLACKPINK — Shut Down, яка використовує семпл третьої частини другого скрипкового концерту італійського композитора Нікколо Паганіні La Campanella, або чи не перша пісня в стилі психоделічного трансу на корейській сцені — Side Effects від Stray Kids).

Також багато розважальних к-поп-компаній створюють цілий всесвіт, використовуючи кліпи як частину історії. Це приваблює прихильників різних жанрів, не тільки популярної музики, а й репу, року чи класичної музики, змушує шанувальників у кожному відео шукати підказки — як пазли, щоб скласти цілу картинку.

Окремо увагу світу до корейської музики привертають і різноманітні шоу: телеканали разом із розважальними компаніями влаштовують шоу на виживання — щось на кшталт "Голосу", "Американського ідола" або "Фабрики зірок", куди часто запрошують учасників з інших країн.

Наприклад, у Boys Planet або Produce часто беруть участь представники інших азійських країн: Японії, Таїланду, Філіппін або Китаю, а також етнічні корейці, які народилися і виросли за кордоном. Але шоу створює видимість того, що будь-хто з азійськими коренями може приєднатися до корейської індустрії — і це приваблює глядачів та шанувальників з усього світу.

Одним із найуспішніших вважають шоу Show Me The Money — змагання реперів. Перший випуск вийшов у 2012 році, і формат набув такої популярності, що його продали Таїланду та В'єтнаму.

Зокрема, пісня Okey Dokey — Zico та Mino стала неймовірно популярною у TikTok, у своїх відео її використовували навіть ті люди, які ніколи не чули про к-поп.

Оскільки корейська хвиля набирає обертів, успіх к-поп-артистів у світі підштовхує модні бренди до співпраці з ними. Їх запрошують на модні покази, на подіум, вони все частіше стають амбасадорами брендів.

Варто згадати G-Dragon, учасника гурту BIG BANG, який приєднався до модного дому Chanel: його присутність на показі мод у Парижі 2015 року викликала багато галасу в медіа. Зокрема тому, що він був не тільки першим серед к-поп-артистів, але й одним з небагатьох запрошених азійських зірок.

Карл Лагерфельд і G-Dragon після показу Chanel весна-літо 2016 в Парижі, Франція. Getty Images/Rindoff/Le Segretain

Відтоді, з розвитком корейської індустрії розваг, багато інших корейських айдолів здобули визнання у світі моди. Оскільки зірки к-попу мають одні з найбільших і найвідданіших груп цифрових прихильників – будь-яка взаємодія з публікою та/або брендами генерує буквально мільйони коментарів та поширень. Відповідно: продажі брендів ростуть, і все більше людей по всьому світу стають дедалі обізнанішими у світі моди.

Серед останніх найвідоміших співпраць модних брендів із к-поп-зірками:

  • Чонгук (BTS) та Calvin Klein;
  • Хьонджін (Stray Kids) та Versace;
  • Хеїн (NewJeans) та Фелікс (Stray Kids) з Louis Vuitton;
  • Джісу (Blackpink) та Dior;
  • Дженні (Blackpink) та Chanel і Calvin Klein;
  • Джонхан (Seventeen), Розе (Blackpink) та TEN (NCT) з Yves Saint Laurent;
  • Кай (EXO) з Yves Saint Laurent та Gucci й багато інших.
Лі Фелікс, учасник гурту Stray Kids, на подіумі Louis Vuitton для жіночої колекції прет-а-порте осінь-зима 2024/2025 в межах Тижня моди в Парижі, 5 березня 2024 року. Getty Images/MIGUEL MEDINA/AFP

За допомогою к-попу Сеул також прагне продемонструвати своє доброзичливе ставлення до різних країн. Насамперед це стосується Східної та Південно-Східної Азії.

  • У 2017 році президент Мун Чжеін подарував на весілля підписану копію нового альбому гурту EXO доньці президента Індонезії. Тоді була підписана угода про постачання з Кореї легкоколійного транспорту.
  • У 2017 також відбувся візит до КНР. Президента супроводжували діячі культури, серед них і вищезгаданий гурт EXO. Це мало переконати Сі Цзіньпіна в зацікавленості Сеулу відновити культурні та економічні зв'язки.
  • У 2018 році гурт EXO року зустрілися у Сеулі з Мун Чжеіном, Дональдом Трампом та його донькою Іванкою під час державного обіду в Синьому домі (офіційна резиденція президента Республіки Корея).
  • EXO виступили у 2018 році під час церемонії закриття Зимових Олімпійських ігор в Пхьончхані.
  • У 2019 році Хан Донман, посол Республіки Кореї на Філіппінах, подарував президентові країни Родріго Дутерте альбом BTS.
  • Гурт BTS відвідав засідання 73-ї сесії Генеральної асамблеї ООН з промовою проти насилля над дітьми та зібрав майже півтора мільйона доларів на кампанію, спрямовану на боротьбу з булінгом.
  • Гурт Stray Kids виступив у межах павільйону Кореї на Expo 2020 (виставка відбулася у 2022 році через пандемію Covid).

Такі кроки важливі, оскільки подібні подарунки є символічними жестами дружби, що створюють позитивне враження про південнокорейських діячів.

Кого послухати

  • Seventeen

Південнокорейський бойзбенд, створений Pledis Entertainment у 2015 році. Гурт складається з 13 учасників.

Seventeen завоював велику авдиторію з моменту свого дебюту й став міжнародно визнаним к-поп-гуртом з авторською музикою та перформансами.

У 2023 році вони стали другим найпродаванішим артистом у всьому світі, поступившись тільки Тейлор Свіфт. А у 2024 році вони будуть перший к-поп-гуртом на сцені фестивалю Ґластонбері.

  • Stray Kids

Південнокорейський бойзбенд, сформований у 2018 році компанією JYP Entertainment через однойменне реаліті-шоу. Колектив складається з восьми учасників.

Музичний стиль гурту є сумішшю к-попу, хіп-хопу та електронної музики. У медіа їх часто називають "самопродюсованим айдол-гуртом", оскільки значну роль у створенні пісень відіграє продюсерський юніт 3Racha із власне учасників Stray Kids.

  • Red Velvet

Південнокорейський дівочий гурт, сформований у 2014 році компанією SM Entertainment, складається з п'яти учасниць.

Гурт визнали одним із найпопулярніших к-поп-колективів у всьому світі такі видання,як Time та Billboard.

У 2018 році їздили у Північну Корею та виступали перед Кім Ченином, який пізніше зустрівся з ними особисто.

  • NCT

Південнокорейський бойзбенд, сформований компанією SM Entertainment. Концепція гурту передбачає нескінченну кількість учасників проєкту, згрупованих у підрозділи, що мають базуватися в різних світових столицях.

Зараз гурт складається із 26 учасників у 6 юнітах: NCT U, NCT 127, NCT Dream, WayV, NCT DoJaeJung, and NCT Wish.

У 2018 році юніт NCT U приїздив в Україну і зняв відеокліп у Києві на пісню BOSS. Кліп фільмували в "Українському домі", в покинутому столичному автобусному парку № 7 та Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Також NCT U зняв у Києві кліп Baby Don’t Stop.

  • ATEEZ

Південнокорейський бойзбенд, сформований у 2018 році компанією KQ Entertainment. Складається з восьми учасників. Гурт дебютував 24 жовтня 2018 року.

У 2024 році вони стануть першим чоловічим південнокорейським гуртом, який виступить на сцені фестивалю Coachella. А 10 квітня у Музеї "Ґреммі" відкриється перша виставка, присвячена к-попу, де представлять творчість ATEEZ та їхніх колег по лейблу xikers.

  • EXO

Південнокорейсько-китайський хлопчачий гурт, сформований у 2011 році компанією SM Entertainment. На цей момент колектив складається з 9 учасників. Але спочатку гурт дебютував із 12 учасниками, поділеними на Exo-K (Корея) та Exo-M (Китай).

З 2014 по 2018 рік EXO належав до п'ятірки найвпливовіших знаменитостей у списку Forbes Korea Power Celebrity, а різні медіа називали їх "королями к-попу" та "найбільшим бойзбендом у світі".

У 2018 році вони виступили під час церемонії закриття Зимових Олімпійських ігор у Пхьончхані.

Замість висновків

Корейська культура постійно перебуває у фокусі уваги уряду і отримує від нього дуже вагому підтримку. Тільки відділ індустрії популярної культури при Міністерстві культури, спорту та туризму Кореї має бюджет приблизно 5,5 млрд доларів.

Уряд також активно займається управлінням "халлю" за межами Кореї: проводить фестивалі та PR-кампанії для популяризації культури і створює сприятливе середовище для індустрії розваг.

Станом на серпень 2020 року Корейська культурно-інформаційна служба створила 32 корейські культурні центри у 28 країнах Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Європи та Америки.

Корейські зірки стають амбасадорами світових модних брендів, їх запрошують бути хедлайнерами найбільших музичних фестивалів.

Тільки у 2023 році Stray Kids виступили на фестивалі Lollapalooza у Парижі (Франція), а TXT — у Чикаго (США). На фестивалі Coachella у США уже виступали Blackpink, а у 2024-му долучаться інші корейські гурти ATEEZ, The Rose і LE SSERAFIM.

Дон Бейкер зазначає, що не очікував такого успіху культурної дипломатії Сеулу. Він пояснює феномен "халлю" так: "Воно розповідає про універсальні речі. У «Паразитах», приміром, це розрив між бідними та заможними. Це те, з чим люди за межами Кореї можуть себе ототожнити".

Сідарбоу Сіджі додає: корейська культура, на відміну від китайської, змогла закріпитися на Заході ще й тому, що там не сприймають її як загрозу.

"Усі ж знають, що таке Китай, як він намагається домінувати, влада у Китаї дуже недемократична, і це багатьох бентежить. І все це не дає китайській культурі стати настільки ж популярною. А ще аудиторія в Китаї достатньо велика — і немає потреби орієнтувати культуру на зовнішній ринок", — зазначає експертка.

Загалом для Сеулу це не просто комерційне явище, а й політичний інструмент. Корея за допомогою культури змогла зробити бренд своєї країни. А завдяки соціальним мережам стало можливо швидко просувати корейський спосіб життя через попмузику та кінематограф.

Водночас зріс попит на корейську косметику, одяг, техніку, їжу, автомобілі. З часів появи "халлю" в кілька разів збільшився потік туристів: тільки у 2018 році країну відвідало майже 20 млн осіб.

Основні компоненти корейської хвилі — фільми, музика і серіали — породили нове покоління корейських знаменитостей, які здобули статус суперзірок не тільки в усіх країнах Південно-Східної Азії, включно з Японією, Китаєм, Сінгапуром, Гонконгом, Тайваньем та В'єтнамом, а й по всьому світу.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media