Новий "Сенс" на Хрещатику: як минули перший тиждень роботи та презентація книжки "Бахмут"

Презентація книжки "Бахмут" Мирослава Лаюка в книгарні "Сенс" на Хрещатику. Фото: Артем Галкін для Ukraïner

Нова київська книгарня-кав'ярня "Сенс" на Хрещатику розпочала роботу в тестовому форматі 16 лютого. Команда готувалася до запуску протягом чотирьох з половиною місяців — що досить оперативно для масштабів приміщення: трьох поверхів і 1500 квадратних метрів.

У колективі "Сенсу" стверджують, що книгарня має на меті стати "культурним простором, де будуть народжуватися ідеї та нові ініціативи". Вже 23 лютого там відбулася перша презентація — книжки репортажів та есеїв Мирослава Лаюка "Бахмут". Окрім цього, у "Сенсі" відкрилася авторська виставка фотографа-документаліста Данила Павлова.

Суспільне Культура відвідало подію: розповідаємо про книжку "Бахмут" та підбиваємо підсумки першого тижня роботи "Сенсу".

Про відкриття "Сенсу" на Хрещатику та перші успіхи проєкту

Комунікаційниця книгарні-кав'ярні Анастасія Радіонова розповіла Суспільне Культура, що тестовий запуск проєкту відбувся раптово: вони анонсували першу подію, але навіть зранку 16 лютого не були впевнені, чи зможе в цей день вже запрацювати книжкова частина й кав'ярня.

Саме тому "приємною несподіванкою" для "Сенсу" стало те, як перші відвідувачі збиралися біля дверей ще до того, як їх відчинили.

Тоді ж у книгарні відбувся й перший публічний захід — презентація кліпу на пісню "Виживи" гурту "Жадан і Собаки" та Ірени Карпи. Виступ відвідало близько 200 людей. Окрім цього, команді вдалося зібрати майже 100 тисяч гривень на потреби 13 бригади оперативного призначення НГУ "Хартія".

"У перші вихідні роботи в «Сенсі» на Хрещатику було надзвичайно натхненно і людяно – люди збирались у черги на касах", — зазначає Анастасія Радіонова.

За її словами, за перший тиждень роботи найбільше інтересу у відвідувачів було до таких книжок:

  • "Я бачу, вас цікавить пітьма" Ілларіона Павлюка;
  • "За Перекопом є земля" Анастасії Левкової;
  • "Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети" Ґреґа Маккеона;
  • "Посібник з убивства для хорошої дівчинки" Голлі Джексон;
  • "Танці з кістками" Андрія Сем'янкiва;
  • "Смерть у Венеції та інші новели" Томаса Манна.

Наразі "Сенс" на Хрещатику працює в тестовому режимі: як стверджують у команді, потрібно "допрацювати ще кілька критично важливих моментів". Насамперед хочуть облаштувати ліфт, щоб зробити простір безбар'єрним та інклюзивним. Окрім цього, триває ремонт на другому поверсі, який має стати "важливим подієвим майданчиком".

"Попереду на нас чекає ще багато роботи, та ми точно задоволені і запуском, і першим тижнем роботи, і злагодженою роботою команди. А особливо тішимося кількістю відвідувачів та теплих відгуків від наших гостей. Відчуваємо, що такі простори, як «Сенс» на Хрещатику, дуже потрібні українцям", — підсумувала Радіонова.

Презентація книжки "Бахмут" Мирослава Лаюка в книгарні "Сенс" на Хрещатику. Фото: Артем Галкін для Ukraïner, надане Суспільне Культура

Про презентацію книжки "Бахмут" та відкриття фотовиставки у "Сенсі"

Книжка "Бахмут" від видавництва Ukraїner описує місто в період зими й початку весни 2023 року — час, коли за нього точилися найінтенсивніші бої.

Видання складається з двох розділів:

  • "Фіксація" — репортажі письменника Мирослава Лаюка та світлини фотографа Данила Павлова про військових, які тоді захищали Бахмут, і цивільних, що там залишалися;
  • "Коментування", який містить есеї Мирослава Лаюка — роздуми, своєрідні передмови й післямови до історій, описаних у репортажах.

Ідея цієї книжки з'явилася в червні 2023-го — після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС.

Під час презентації Мирослав Лаюк зазначив, що фіксувати події війни — це стратегічно важлива річ в умовах інформаційної боротьби з ворогом і "прямий обов'язок" усіх, хто вміє писати книжки, знімати фільми, створювати контент тощо.

Мирослав Лаюк на презентації в книгарні "Сенс" на Хрещатику. Фото — Артем Галкін для Ukraïner

"Пам’ять невпинно стирається: ми забуваємо найстрашніші травми, які з нами сталися. Однак мусить бути справедливість, достойна пам’ять про тих, хто віддав своє життя в цій війні. Після нашої перемоги, коли відбуватиметься суд в Гаазі, мають існувати книжки, розказані українцями. Ми мусимо підтвердити свою суб’єктність. І такі видання повинні нагадувати суспільству про ці страшні події. Ми не мали права не писати цю книжку", — наголосив він.

Ба більше, автор переконаний, що створювати цей доробок української репортажної літератури про війну потрібно негайно. Він розповів, як нещодавно пробував зробити один матеріал, пов'язаний з подіями в Бучі, й зрозумів, що тепер здійснити цей задум стало практично неможливо:

"Люди закриваються, знаходять якісь нові зони комфорту. Ми вже не можемо говорити про дуже багато речей. Втрачена та первісна емоція: відкритість, готовність розказати правду, яка, можливо, когось врятує".

Книжка "Бахмут" Мирослава Лаюка. Фото: Артем Галкін для Ukraïner, надане Суспільне Культура

Мирослав Лаюк додав, що вважає текстову форму документування війни найбільш довговічною. Мовляв, у прямому ефірі багато чого фіксується, однак з часом чимало медійних матеріалів можуть зникнути. Натомість книжка протягом кількох тисячоліть залишається основним методом фіксації подій, бо "дає емоцію та найточнішу рефлексію".

У своїй промові письменник згадав кілька прикладів книжок, схожих на "Бахмут": "Сєвєродонецьк" Світлани Ославської, "Деокупація" Богдана Логвиненка, "Позивний для Йова" Олександра Михеда тощо.

Автори книжки акцентують на тому, що без фіксації події губляться, не потрапляючи в інформаційний простір. Вони згадали фотографію Євгена Малолєтки з пологового будинку в Маріуполі, який бомбардували росіяни 9 березня 2022 року. Ця світлина "розлетілася" мережею, і весь світ дізнався про те, що відбувається в місті. Однак у той самий день росіяни завдали авіаудару по п’ятиповерхівці в Ізюмі. Загинули десятки людей, проте ця подія не набула настільки широкого розголосу через брак належної фіксації.

"У цій інформаційній війні ми маємо створювати таку кількість контенту й такої якості, щоб у російської пропаганди просто не виникало ніяких можливостей викривити історію", — сказав Данило Павлов.
Данило Павлов на презентації книжки "Бахмут" у книгарні "Сенс" на Хрещатику. Фото: Артем Галкін для Ukraïner, надане Суспільне Культура

Виставка Данила Павлова складається з фотографій Бахмута 2022–2023 років. Згідно з пресрелізом, вони не тільки фіксують місто, охоплене війною, його тодішніх жителів та оборонців, а й свідчать про те, наскільки важливі документальні зйомки, як зріс їхній рівень в Україні від початку повномасштабного вторгнення.

Фотовиставка триватиме в "Сенсі" на Хрещатику з 23 лютого до 8 березня.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media