Через Telegram та TikTok-блогерів Росія найбільше поширює пропаганду та дезінформацію — Сагайдак

. Фото надані авторкою

Російська пропаганда найбільше використовує для поширення фейків та дезінформації такі соціальні мережі як Telegram і TikTok.

Про це в інтерв'ю для Суспільне Культура розповіла керівниця відділу стратегічних комунікацій у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Марія Сагайдак.

За її словами, ворог адаптує свої тактики у створенні фейків. "Ми схильні говорити, що через анонімні канали соцмережа Telegram була найбільшим джерелом дезінформації. Але зараз активізувався TikTok — Росія використовує багато різних ноунейм-блогерів, які проводять кампанії з дискредитації української влади, політичного та військового керівництва", — говорить вона.

Сагайдак зауважує, що за моніторингами Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, від одного блогера може бути по 20–30 відео на день схожого характеру.

Вона нагадує про необхідність перевіряти джерела та наголошує на п'яти важливих моментів, на які слід звертати увагу в боротьбі з дезінформацією:

  1. Джерело, звідки ви отримуєте інформацію. Це важливо навіть якщо ви читаєте медіа, якому довіряєте. Один-два додаткові кроки, але це убезпечить вас від шкідливого впливу.
  2. Наявність емоцій в повідомленнях. Слова-індикатори — "увага", "зрада", "зневіра", "терміново". Зокрема, Росія почала активно використовувати платну рекламу у Facebook і вона найчастіше емоційна. Найкраще не реагувати, не поширювати і не репостити цю інформацію.
  3. Перевірка зображень і відео. З початку повномасштабного вторгнення бачимо, як активно використовується штучний інтелект для поширення дезінформації. Наприклад, відео нібито від Зеленського, також із Залужним та іншими офіційними особами. Нещодавно з'явилися створені Росією дипфейк-відео із зірками, начебто Елайджа Вуд і Тейлор Свіфт критикують Зеленського, виступають проти підтримки України. Технології удосконалюються і цього, очевидно, буде більше, а механізми протидії лише розробляються.
  4. Також варто критично ставитися до фотографій нібито офіційних заяв від військового чи політичного керівництва. Експертка радить користуватися інструментами для перевірки зображень, які не важко опанувати і які є у вільному доступі: RevEye Reverse Image Search — розширення для Chrome; TinEye — перевірка зображення за посиланням; Image Edited? — пошук слідів редагування; FotoForensics — сайт для пошуку слідів редагування та встановлення даних про зображення; Who stole my pictures — плагін для Mozilla Firefox.
  5. Читати далі, ніж заголовок. Часто журналісти й блогери виносять на початок найбільш клікабельну інформацію, і це може створити викривлене бачення новини та наганяти паніку. Сагайдак заохочує читати все повідомлення, переходити за посиланням і розуміти, що в багатьох випадках зміст повідомлення може і близько не відповідати заголовку, який викликає в нас хвилю переживань чи емоцій.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media