Чи українці читають — версія 2023 року: висновки робили видавництва, літературні фестивалі та книгарні

. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

2023 рік у багатьох аспектах став переломним для української книговидавничої сфери. Нарешті, після стількох років несправедливої конкуренції з російською книгою на ринку, підписано закон, який забороняє ввезення на територію України книжок із Росії та Білорусі.

Вітчизняні автори здобували міжнародні нагороди, видавництва відкривали аудиторії нових авторок та авторів і презентували світові новинки в українських перекладах, з'являлися нові літературні заходи, книгарні та читацькі клуби. Окрім того, удвічі збільшилася частка українців, які читають щодня, тепер вона становить 17 %. Таке опитування провела дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги та ГО "Форум видавців".

Суспільне Культура поспілкувалося з організаторами фестивалів, видавцями, дистриб'юторами, а також Українським інститутом книги, щоб підбити літературні підсумки року.

Книжкові фестивалі

Минулого року початок повномасштабного вторгнення поставив плин культурного життя країни на паузу. Це торкнулося й літературних подій, які ще не встигли оговтатися після застою через пандемію. "Книжковий Арсенал" у 2022-му році скасували, а Book Forum Lviv відбувся в скороченому форматі — без традиційного книжкового ярмарку від видавців. Здавалося, що читати "не на часі". Попри все, галузь вистояла, і у 2023 році українці отримали можливість не тільки відвідати улюблені традиційні заходи, а й побувати на тих, які відбувалися вперше.

"Книжковий Арсенал"

Тема ХІ "Книжкового Арсеналу" — "Коли все має значення". Цей концепт промовисто натякав, що навіть у дуже темні часи розвиток культури залишається важливим. Такий маніфест, схоже, відгукнувся й людям: на фестиваль за три з половиною дні (цьлого року зменшилась кількість подій — 100 заходів) прийшло 28 тисяч людей. Для порівняння — у "доповномасштабному" 2021-му кількість відвідувачів становила 35 тисяч за п'ять днів. Це свідчить про те, що українці досі спраглі до літзаходів.

XI Книжковий Арсенал. Книжковий Арсенал/Сергій Хандусенко/Facebook

Утім, організатори зазначають, що змінилася аудиторія фестивалю. Це стало наслідком війни — аудиторія та учасники заходів долучилися до лав ЗСУ, а у місті з'явилися вимушені переселенці, стало менше відвідувачів з дітьми, адже багато родин поїхали з міста.

"В українців існує інтерес до публічних подій, до відвідин фестивалю, його програмних подій, до того, щоб відчути себе собою тут і зараз, побути серед своїх людей, підтримати одне одного, підтримати українську культуру, літературний процес та видавничу галузь, відрефлексувати власні досвіди, отримати сильні враження, які дозволять поповнити свої внутрішні ресурси та посилити нашу спільну здатність чинити спротив агресору – це все було надзвичайно цінно та дуже потужно, помітно", — прокоментувала директорка "Книжкового Арсеналу" Юлія Козловець.

XI Книжковий Арсенал. Фото: Володимир Осипенко/Facebook

Цьогоріч на "Книжковому Арсеналі" літературні новинки вперше представляли на стендах книгарні, а не безпосередньо видавці. Як стверджує директорка, це рішення було "обґрунтованим та чи не єдиним можливим" на той час і в тих умовах.

Майже в усіх заходах звучала тема війни, українського спротиву, актуальних викликів, які зараз постають перед Україною: нашим суспільством, культурою та книговидавничою сферою. Окремої уваги заслуговувала секція ярмарку з книгами про російсько-українську війну. Її оператором була муніципальна книгарня "Сяйво книги" в співкураторстві з Ганною Скоріною — авторкою проєкту "#Книги_про_війну" та дослідницею воєнної літератури.

Козловець зауважила, що експериментальний формат запустив суспільне обговорення тем, які давно мали значення: ціноутворення, відкриті дані, роль книгарень у промоції читання, систему книгорозповсюдження, канали комунікації видавців з читачами тощо. Фінальне рішення про дати фестивалю, його масштаб та експериментальний формат прийняли аж у березні — через постійні зміни та непередбачуваність безпекової ситуації в Києві. Козловець стверджує: неодноразово виникала думка про скасування фестивалю.

Але разом із тим, на її погляд, усі наступні книжкові події міста певним чином стали можливими завдяки успіху "Книжкового Арсеналу", адже саме він "перезапустив мистецьке життя країни".

Директорка "Книжкового Арсеналу" Юлія Козловець на XI "Книжковому Арсеналі". Книжковий Арсенал/Олег Перевєрзєв/Facebook

"Я радію появі інших книжкових подій та ярмарків, пожвавленню галузі, спільним ініціативам видавців. Це все дуже мотивує та додає натхнення і нашій команді теж. Тішуся тому, що ярмарок, яким оперували книгарні, привернув увагу до них як до надзвичайно важливих елементів видавничої індустрії, підтримав їх, і ми бачимо, як цей процес зараз активно розвивається, відкриваються нові й нові книгарні", — зазначила Козловець.

Для наступного "Книжкового Арсеналу" команда розглядає різні сценарії — зокрема, і з поверненням стендів від видавців.

KyivBookFest

Деякі видавці негативно відреагували на змінену концепцію "Книжкового Арсеналу": мовляв, "їхні інтереси на врахували". Символічною відповіддю на таку дискомунікацію став KyivBookFest — новий фестиваль, який вперше відбувся цього року, 8–10 вересня у Києві.

Ідея створення такої літературної події ще кілька років тому спала на думку керівнику видавництва "Наш Формат" Владиславу Кириченку. Проте її відклали на майбутнє через пандемію, а згодом російське вторгнення. Але цього року до задуму повернулися, і його підтримали інші представники книжкового ринку. Разом вони створили ініціативну групу видавців, яка і заснувала проєкт KyivBookFest.

Фестиваль складався зі звичного книжкового ярмарку та галузевого форуму. Упродовж трьох днів KyivBookFest відвідали понад 25 тисяч людей. Потрапити всередину можна було за донат на професійну та світоглядну літературу для ЗСУ. Завдяки цьому на фестивалі зібрали понад 800 тисяч гривень. Топовими заходами KyivBookFest стали ті, що з військовими та про війну.

Організатори підсумували, що як на подію, яка проходила вперше, KyivBookFest мав необхідний рівень безпеки та показав "хороший результат". Так, згідно з опитуваннями команди фестивалю, 98 % учасників задоволені, а 100 % планують брати участь у наступному році.

"Це для нас справді перемога, адже ми добре розуміємо, з якими складнощами стикаються видавці під час різних фестивалів. І тому ми радіємо, що змогли забезпечити колегам найкращі умови", — зазначили організатори KyivBookFest.

KyivBookFest. Kyivbookfest/Валентин Кузан/Facebook

Book Forum Lviv

З 4 по 8 жовтня відбувся також і ювілейний, тридцятий, Book Forum Lviv під гаслом "Перепис майбутнього". Цьогоріч він змінив традиційну основну локацію — замість Палацу Потоцьких заходи провели в парку біля Порохової вежі.

Як і в попередні роки, фестиваль відбувся у змішаному форматі: і онлайн, і офлайн. У команді наголошують, що їм "вдалося реалізувати більше, ніж передбачав план-мінімум". Загальна кількість відвідувачів сягнула 20 000 осіб та 62 348 інтернет-глядачів. За даними внутрішнього опитування фестивалю, 15 % відвідувачів були на Book Forum Lviv вперше.

Як зазначають у команді фестивалю, цього року суттєвих змін не відбулося, адже вони розпочалися ще на початку пандемії. Саме через коронавірус у 2020 році Book Forum Lviv провели онлайн, а у 2021-му — взагалі скасували. За словами організаторів, у 2023-му захід був у п'ять разів меншим і за площею книжкового ярмарку, і за кількістю подій у програмі, аніж в активні роки.

XXX Book Forum Lviv. Форум Видавців/Facebook

Програма від видавців на 40–50 % складалася з подій, присвячених війні. Основна програма від команди "Форуму" також повністю фокусувалася на цій темі. А найпопулярнішою подією фестивалю стала дискусія на тему "Війна як крах цивілізації: чи буде щастя після війни?".

У команді Book Forum Lviv цього року помітили "сплеск видавничої справи в Україні та зацікавленості українською (як сучасною, так і класичною) літературою та сучасною інтелектуальною думкою".

Суспільне Культура також долучилося до фестивалю — на Book Forum Lviv відбулася презентація дитячої книжки "Хоробрі казки" від команди Суспільного.

Kyiv Book Weekend

Фестиваль-дебютант Kyiv Book Weekend, який відбувся з 8 по 10 грудня в Міжнародному виставковому центрі (неподалік станції метро "Лівобережна" в Києві) мав свою особливість: окрім книжкового ярмарку та класичних літературних подій, на ньому була представлена аніме-сцена. Там говорили про косплей, комікси, к-поп, азійську культуру тощо. Загалом за три дні фестивалю пройшло понад 110 подій.

Kyiv Book Weekend. Kyiv Book Weekend/Facebook

Очікувано однією з найпопулярніших стала подія на воєнну тематику — публічна дискусія "Російсько-Українська війна. Два контексти" між істориками Володимиром В'ятровичем, Сергієм Плохієм та Олегом Криштопою.

Фестиваль відвідало приблизно 6 тисяч осіб, що не дуже багато. Як зазначає видання "Читомо", за відгуками майже всіх опитаних видавців, низьку відвідуваність спричинили такі чинники: знижки в чорну п'ятницю, після якої пройшло надто мало часу; погана промоція; дорогий вхідний квиток; невідоме для книжкової спільноти місце; повітряні тривоги; несподіванка із закриттям частини метро; невдалий час початку роботи ярмарку — з 9:00 (протягом перших двох годин ще просто не було гостей).

Kyiv Book Weekend. Kyiv Book Weekend/Facebook

Українські видавництва у 2023

За даними Українського інституту книги, загалом цього року 270 підприємств зареєструвалися як видавці.

"Над книжковим ринком вже не нависає тягар імпортованих з Росії книжок, і українські видавці активно заповнюють новинками всі жанрові ніші. Галузь продовжує приваблювати нових гравців", — зазначає директорка УІК Олександра Коваль.

Серед нових представників українського літературного ринку: видавництво мальописів "Третій колір", "Ще одну сторінку", "Видавництво 333", Projector Publishing, Kitap Qalesi з кримськотатарською літературою, "Гравітація" та інші.

Директорка УІК Олександра Коваль у коментарі для Суспільне Культура зазначила, що зараз найбільший виклик для видавців — це "проблема зростання". Їм порібно запропонувати читачам якнайбільше якісних новинок, а на це часом бракує кадрових ресурсів та обігових коштів.

Суспільне Культура поспілкувалося з кількома українськими видавництвами про те, наскільки продуктивним та успішним для них став 2023 рік.

"Лабораторія"

За 2023 рік команда Антона Мартинова видала 40 тайтлів — це вдвічі більше, ніж вдалося реалізувати у 2022-му. Найуспішнішим для "Лабораторії" цьогоріч став великий кримський роман Анастасії Левкової "За Перекопом є земля". Загальний наклад книги наразі становить більше як 25 тисяч примірників з моменту релізу в травні. Ця ж книжка стала бестселером "Книжкового Арсеналу".

У трійку найпопулярніших книжок видавництва за 2023 рік потрапив "Маріуполь. Надія" Надії Сухорукової, а також мемуари Тома Фелтона — "По той бік чарівної палички".

У команді видавництва зауважили помітне збільшення інтересу до художньої літератури: кажуть, що динаміка її продажів активніша за нонфікшн, хоча деякі тайтли останнього "теж не відстають".

Рік тому "Лабораторія" почала публікувати книжки українських авторів (до того видавництво займалося виключно перекладною літературою). За цей період вийшло 15 нових книжок: три з них потрапили в довгі списки "Книги року BBC", а дві стали фіналістками премії. Декілька книжок "Лабораторії" вийшли у Словаччині, відбулися також релізи англійською мовою. А незабаром декілька тайтлів з'являться корейською та польською мовами.

Під кінець року "Лабораторія" запустила серію зарубіжної класики: відкрили її новелами Томаса Манна і планують масштабувати цей сегмент.

У команді видавництва зазначають: протягом року працювали в очікуванні блекаутів, тож не сподівалися на продуктивну роботу восени. Зважаючи на це, 2023-й був результативним для "Лабораторії": таким його зробили участь у книжкових фестивалях (як нових, так і тих, що "повернулися"), розширення команди, здобуття премій та, найголовніше, "активна підтримка від читачів".

Видавництво "Лабораторія". Лабораторія/Facebook

Vivat

У 2023 році у видавництві Vivat вийшли 222 новинки. 28 з них додрукували другим і третім накладом. Загалом разом із додруками — 490 тайтлів. За словами генеральної директорки Юлії Орлової, у прийдешньому році Vivat планує видати "щонайменше 400 книжок".

Серед найпопулярніших новинок:

  • сучасна проза "Залишся, якщо кохаєш" Колін Гувер
  • "Завтра, завтра, завтра" Габріель Зевін,
  • фентезі "Двір холоду і зоряного сяйва" Сари Дж. Маас,
  • любовні романи "Гіпотеза кохання" Алі Гейзелвуд та "Іспанський любовний обман" Елени Армас.

Читачі виявили зацікавленість і до щоденників та вибраних віршів Володимира Вакуленка.

У видавництві зазначають, що перший наклад "Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші" українці розкупили за три тижні. Виручені кошти видавництво повністю передало родині Вакуленка. Станом на зараз вже розкупили другий та третій наклади цієї книжки.

У десятці найуспішніших новинок за цей рік — довідник "Зброя перемоги" Михайла Жирохова та постапокаліптичний роман "Дім солі" Світлани Тараторіної. Команда видавництва зробила висновок, що в читачів "зберігається інтерес до психології, української культури та історії", проте література, яка "дозволяє відпочити і перемкнутися, отримати приємні емоції", теж популярна.

Цього року Vivat відкрив чотири нові книгарні: дві в Івано-Франківську та ще по одній у Києві й Харкові.

Видавництво запустило серію "Vivat класика", яку курує літературознавиця Ярина Цимбал. Vivat зазначає: особливість цієї серії в тому, що "вони перші видають твори наближеними до оригінального тексту". Серед текстів:

  • "Рівновага" Володимира Винниченка,
  • "Невеличка драма" Валер'яна Підмогильного,
  • "Конотопська відьма" Григорія Квітки-Основ'яненка.
  • Твори Івана Франка, Ольги Кобилянської, Юрія Яновського — зараз на передзамовленні й мають побачити світ у січні 2024 року.

Всього у серії заплановано 12 тайтлів.

Генеральна директорка Vivat Юлія Орлова також розповіла, що видавництво цьогоріч запустило конкурс романів у жанрі feel-good fictionЗ вимог конкурсу: "У романі feel-good fiction мають бути: бурхливі почуття, романтичні пригоди, тілесна чуттєвість, перипетії на шляху до фіналу, відчуття тепла і радості, що покращує настрій. Це мають бути історії героїв, в яких не все ідеально, але вони шукають себе, стосунки, дарують віру"., у межах якого отримали 143 рукописи. Книжки трьох переможців нині готують до друку.

Юлія Орлова згадала й про цілі, яких за рік досягнути не вдалося: "На жаль, нам не вдалося повністю повернутися до Харкова. Достатньо велика команда видавництва працює на відстані. Це дуже важко, адже втрачається спільний вайб і відчуття плеча, зменшується продуктивність — а зараз ми всі потребуємо моральної допомоги і підтримки".

Книжки Vivat. Vivat/Facebook

"Видавництво Старого Лева"

Цього року команда ВСЛ на чолі з Мар'яною Савкою видала 110 новинок. Найпопулярнішими книжками (серед ненових тайтлів) у 2023 році стали: "Я бачу, вас цікавить пітьма" Ілларіона Павлюка (лише за цей рік продалося 44 тисячі примірників цієї книжки), "Мистецтво війни" Сунь-дзи у перекладі Сергія Лесняка та "Спитайте Мієчку" Євгенії Кузнєцової.

У команді ВСЛ зазначають: дуже відчутно зросло зацікавлення до книжок саме українських авторів:

"Чи не вперше з 2014 року, коли вийшла «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, топ продажів «Видавництва Старого Лева» очолила книжка українського автора – Ілларіона Павлюка. Та ще й з настільки неймовірними продажами – понад 40 тисяч лише за рік".

Права на видання книжки "Амадока" Софії Андрухович, до речі, цьогоріч придбало одне з найбільших і найвпливовіших у світі видавництв Simon & Schuster (США). Загалом же за 2023 рік ВСЛ підписало 76 договорів у 29 країнах на продаж прав до книжок українських авторів та ілюстраторів.

"Видавництво Старого Лева" стало найкращим дитячим видавництвом Європи, отримавши перемогу в BOP-2023 – Bologna Prize for the Best Children’s Publishers of the Year у категорії "Європа".

Американське видання книжки "Хто зробить сніг" Марʼяни й Тараса Прохаськів у перекладі Бориса Дралюка та Дженіфер Крофт потрапило до рейтингу найкращих книг для дітей та підлітків 2023 року за версією The New York Times.

А "Драбина" Євгенії Кузнєцової стала "Книгою року ВВС".

ВСЛ запустило серію "Новітня класика": у її межах публікує ілюстровані видання культових творів українських авторів, які вийшли за час незалежності України. Наразі в серії вже є "Московіада" Юрія Андруховича з ілюстраціями творчої майстерні "Аґрафка", "Тема для медитації" Леоніда Кононовича з ілюстраціями Слави Шульц, "Жінки їхніх чоловіків. Старі люди" — дві ранні книги Софії Андрухович, проілюстровані Оленою Стельмах, а також "Лексикон таємних знань" Тараса Прохаська з ілюстраціями Катерини Сад.

Наступного року в цій серії вийдуть, зокрема, книги Василя Кожелянка, Тані Малярчук, Михайла Бриниха, Любка Дереша, Галини Вдовиченко.

У 2023 році відбувлося відкриття трьох нових книгарень: двох у Львові та найбільшої "Книгарні-кавярні Старого Лева" в Києві.

А спільно з фестивалем Coffee, Books & Vintage, ВСЛ зібрало 844 книжки для бібліотеки селища Замглай Чернігівської області та 1006 книжок для бібліотек села Іванчуківка й Ізюму на Харківщині.

Книгарня-кав'ярня Старого Лева. Видавництво Старого Лева/Facebook

"Віхола"

"Віхола", яка спеціалізується здебільшого на українському нонфікшні, за 2023 рік презентувала близько 40 новинок. Серед лідерів продажів видавництва:

  1. "Танці з кістками", Андрій Семʼянків (MED GOblin) — 27 603 примірників;
  2. "Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією", Володимир Станчишин — 13 812 примірників;
  3. "Для стосунків потрібні двоє", Володимир Станчишин — 9 123 примірників;
  4. "Без маячні про перші місячні", Юлія Ярмоленко — 8 209 примірників;
  5. "Матера вам не наймичка, або Чому діти – це прекрасно", Катя Бльостка — 6 582 примірників;
  6. "Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта про війну", Володимир Станчишин — 6 331 примірників;
  7. "Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку ХХ століття", Віра Агеєва — 6 290 примірників;
  8. "За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини", Віра Агеєва — 6 097 примірників;
  9. "Теорії змов. Як (не)стати конспірологом", Максим Яковлєв — 5 711 примірників;
  10. "Тіло, секс, шлюб. Історія інтимних стосунків в українських традиціях", Ірина Ігнатенко — 5 606 примірників.

"У 2023-му ми навчилися жити у цій новій реальності — відповідно, читацькі вподобання змінилися", — стверджує співзасновниця "Віхоли" Наталія Шнир. Так, цьогоріч зріс інтерес читачів до художніх текстів, зокрема фентезі, трилерів та детективів. Минулого ж року, для прикладу, ситуація була трохи іншою: тоді переважали історія та психологія. Люди всіляко намагалися впоратися з усвідомленням війни й вторгнення — зрозуміти, як жити далі.

Наталія Шнир каже, що протягом року суттєвих змін у роботі видавництва не відбулося. Воно продовжує працювати з українськими авторами та "потроху охоплювати нові для себе ніші". Зокрема, цього року "Віхола" стала "активніше приділяти увагу художнім текстам": команда вже відібрала для видання низку книжок у різних жанрах – від детективів і фентезі до урбаністичних історій.

Крім того, "Віхола" планує видавати історичні книжки: зокрема, планують тексти про кочівників, Крим, Голодомор, вбивство Коновальця, Трипілля, а також історії окремих міст України: Дніпра, Вінниці, Луцька. Досліджують і нішу кулінарних книжок, розпочинаючи її з новинки від блогерки Тетяни Юшиної "Твої найкращі рецепти".

Наталія Шнир зауважила, що за 2023 рік команді так і не вдалося знайти офіс.

"Справа в тому, що ми починали свою роботу у 2020 році, в розпал пандемії, тому про жодні зустрічі мова не йшла. Усі процеси ми налагоджували дистанційно і продовжуємо це робити зараз. Але команда потроху росте, тож у 2023-му ми почали активніше розглядати питання про пошуки офісу. Ми впритул наблизилися до того, щоб орендувати приміщення, але не склалося", — розповіла вона.

Книга видавництва "Віхола" — "Теорії змов". vikhola.ua/Facebook

Ist Publishing

Видавництво інтелектуального нонфікшну Ist Publishing за 2023 рік опублікувало трохи більше десятка книг — за словами команди, це число перевищує довоєнні показники.

Найуспішнішою (як у 2023-му, так і за сім років існування видавництва) стала книга "Російський колоніалізм" Максима Еріставі. Це ілюстрований посібник із 48 прикладами вторгнення Росії в інші країни впродовж останніх 100 років. За словами команди, видання вийшло одночасно двома мовами — і англійська версія має більший попит, ніж українська. Зрештою, видання отримало перемогу в категорії "Утилітарна книга" на конкурсі "Найкращий книжковий дизайн 2023".

Вже на початку року команда планує вихід книги "Спостереження за болем інших" Сьюзен Зонтаґ.

"Бачимо, що до візуальних видань зростає інтерес, бо художні образи говорять до аудиторії універсальною мовою — це особливо працює для нас на міжнародному ринку", — стверджує співзасновниця видавництва Катерина Носко.

За цей рік Ist Publishing повернулося до роботи в редакції, розширило команду та перезапустило сайт. Водночас 2023 року команда видавництва Ist Publishing займалася створенням колекції візуальних видань для "Мистецької бібліотеки" у Львові.

"Цей проєкт займав велику частину роботи та був пріоритетним у нашій некомерційній діяльності. Також це була наша перша співпраця як ГО з міською радою та системою міських бібліотек. Ми отримали цей колосальний досвід винятково завдяки синергії в команді та нашим ідеологічним міркуванням", — поділилася Катерина Носко.

Книгарні та читацькі клуби

Згідно з дослідженням Українського інституту книги, станом на 2023 рік в Україні діє понад 400 книгарень. Найбільша їхня кількість — у Києві (близько сотні) та Львівській області (50).

Окрім цього, Книжкова палата зазначає, що випуск українських видань у 2023-му вже перевершив минулорічний — як за назвами (12 379 проти 9 691) , так і за накладами (19 327 тис. примірників проти 11 553 тис. примірників). Відповідно, зростає потреба в розширенні ринку збуту видавничої продукції.

За останній рік у державі не лише розширилися мережеві книгарні, а й з'явилися нові великі та менші локальні крамниці, серед них — Readeat, "Сковорода" чи "Плекай".

Та книгарні виконують роль не лише дистриб'юторів видавничої продукції, а й культурних просторів. Багато з них стають майданчиками для читацьких клубів та різноманітних мистецьких подій, кількість яких значно збільшилась, а аудиторія таких заходів, за словами організаторів, — зросла.

"Сенс"

Команда "Сенсу" стверджує, що у 2023-му попит на художню літературу та нонфікшн був майже однаковий.

У сегменті художньої літератури покупці активно цікавились саме українською класикою. З нонфікшну попит був на книжки, які допомагають українцям дослідити свою ідентичність – тобто тексти про історію, мистецтво, літературознавство.

За рік "Сенс" провів 80 культурних подій. За словами команди, найбільше запам'яталася презентація книжки Віри Агеєвої "Марсіани на Хрещатику", яка зібрала в книгарні близько 200 людей.

"Це було щось неймовірне, адже слухачі були всюди — навіть у дитячій кімнаті. На вулиці стояла черга з тих, хто на презентацію не потрапив, але чекав на автограф", — згадують працівники.

За 2023 рік "Сенс" провів 11 зібрань власного книжкового клубу. Учасники читають українську літературу — класичну та сучасну. Команда наголошує, що кожна читацька зустріч мала якусь свою особливість. Наприклад, одного разу актор театру імені Івана Франка Віталій Ажнов декламував уривок з "Кайдашевої сімʼї", а іншого — повноцінним учасником обговорення став песик.

На початку грудня власник книгарні заявив про відкриття нової крамниці. Її планують відкрити вже у січні 2024 року теж у Києві — за адресою Хрещатик, 34.

Книгарня "Сенс" у Києві. sens_kyiv/Facebook

"Сковорода"

У книгарні "Сковорода" — схожа ситуація. Також у топах продажу цьогоріч була художня українська література: сучасна та класична. За 8 місяців роботи книгарня продала близько 4 тисяч примірників (70 % — художня література, 30 % — нонфікшн).

"Українська література зараз все більше набирає популярності. Нам любо це бачити та сприяти такій тенденції, бо в концепцію нашої книгарні вкладався акцент на українську класику. Наша команда захоплюється вивченням української літератури. При тому, ми маємо влучну локацію та назву, бо розташовуємося на вулиці Сковороди", — розповіла команда "Сковороди" у коментарі для Суспільне Культура.

Попри те, що книгарня відкрилася лише у квітні 2023-го, за цей час вона вже встигла стати осередком культурних заходів. Для працівників найбільш пам'ятною стала дебютна подія, присвячена книзі Тараса Лютого "Сковорода. Самовладання".

У "Сковороді" майже кожні вихідні проводять книжкові клуби. Серед тих, які регулярно функціонують у книгарні: клуб від подкасту "Скісна Риска" (10—15 людей), клуб від організації "Буксвоп" (приблизно 20 людей), клуб від "Монологу" (орієнтовно 15 людей).

Книгарня "Сковорода" в Києві. skovoroda.na.skovorody/Facebook

Українська книга: становище у світі та плани на 2024 рік

Зрештою, як зазначила Олександра Коваль, "героїчний спротив українців російській агресії поставив в центр уваги світу все українське" — зокрема, і книжки теж. Про це свідчить і те, що у 2023 році вийшло понад 130 перекладів українських книжок іноземними мовами. Зростання інтересу до української літератури відбулося, зокрема, у жанровому сигменті.

Тож з усіма перемогами й поразками українська галузь книговидавництва живе, дихає, розвивається та розширюється. Попереду ще багато роботи — втім, українці таки читають, цікавляться своєю літературою та підтримують своїх авторів та авторок — і 2023 рік однозначно це підтвердив.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media