"Скіфське золото", Лавра та Україна в ЮНЕСКО: 5 подій і явищ, які вдалося повернути чи відновити у 2023 році

. Києво-Печерська лавра. Фото: УНІАН

Протягом 2023 року відбувалося багато важливих подій для української культури.

У цій невеликій добірці Суспільне Культура пропонує згадати те, що ми нам вдалося повернути чи відновити.

"Скіфське золото"

До України повернулося "Скіфське золото". Це сталося через 10 років судів та переговорів, після того як експонати з чотирьох музеїв Криму були представлені на виставці "Крим: золото й таємниці Чорного моря" у Музеї Алларда Пірсона у Нідерландах.

Експонати мали повернутись до Криму після завершення виставки. Проте через анексію півострова Росією це стало неможливим. Росія намагалась повернути артефакти саме до Криму, Україна ж наголошувала на тому, що таке рішення є неправомірним та нелегальним. Так у Нідерландах розпочався судовий процес, який затягнувся на 10 років.

У грудні 2016-го суд в Амстердамі постановив передати кримські артефакти Україні відповідно до закону про спадщину. Апеляційний суд Амстердама також постановив передати артефакти Україні, але вже на підставі Закону України "Про музеї" та наказу Мінкульту від березня 2014 року.

Однак музеї Криму подали касаційну скаргу до Верховного Суду Нідерландів із проханням скасувати рішення Апеляційного суду. Та 9 червня Верховний Суд Нідерландів відхилив касаційну скаргу й залишив апеляційне рішення без змін.

У листопаді цього року передав артефакти до Національного музею історії України – саме там вони зберігатимуться до деокупації Криму.

Києво-Печерська лавра

Уряд повернув майно Києво-Печерської лаври в управління держави.

Зокрема, на початку року Успенський собор і Трапезну церкву Києво-Печерської лаври остаточно повернули в користування державі. Комісія для прийняття-передання цих двох культових споруд завершила свою роботу 5 січня.

Останні 35 років на території цієї святині розміщувалась Українська православна церква Московського патріархату. У 2013 році за часів правління Януковича уряд передав їй майно Києво-Печерської лаври в безоплатне користування.

А 24 грудня у переддень Різдва вперше на великій лаврській дзвіниці прозвучав "Щедрик" у виконанні Академічної хорової капели Українського радіо під керівництвом головної диригентки Юлії Ткач.

Відновлення роботи театру в Чернігові та музею в Одесі

Попри постійні ризики обстрілів та загрози знищення, українські культурні інституції знаходять у собі сили повернутися до роботи. Так, зокрема, у серпні росіяни вдарили по центру Чернігова, влучили і в обласний музично-драматичний театр. Його почали відновлювати, вже у жовтні театр відкрив новий сезон. І хоча проводити вистави зараз можливо лише на одній сцені, колектив театру гастролюватиме Україною.

Ще один приклад такої стійкості — Одеський національний художній музей. Після російської атаки 5 листопада він поновив свою роботу в грудні. Тоді, 5 листопада, ракета вибухнула біля паркану установи. Зараз у музеї працює лише перший поверх, а головний вхід залишається аварійним, однак музейники працювали над трьома виставками.

Руйнування культурної спадщини та постійні ризики обстрілів стали важливими аргументами у перемовинах між Україною та ЮНЕСКО. Цього року Україна вперше увійшла до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Угода відкриває нові можливості. Передбачає зобов'язання держави, яка має культурну і природну спадщину, а також сприяє міжнародній співпраці з питань її охорони. Україна може вносити об'єкти до Списку всесвітньої спадщини під загрозою. Так, наприклад, у вересні 20 об'єктів України додали до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, а в грудні — ще п'ять.

Повернення масштабних подій

Хоча минулого року фестивалі продовжували працювати, цьогоріч багато з них почали відновлювати роботу офлайн. Наприклад, у червні в Києві відбувся 20-й ювілейний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.

У програмі фестивалю було більше 50 фільмів із більш ніж 20 країн світу. Зокрема, був представлений український фільм Мстислава Чернова – "20 днів у Маріуполі", який є серед претендентів на номінантів премії "Оскар" 2024 року аж у двох номінаціях. А також фільм Романа Любого "Залізні метелики" про катастрофу MH17 на Донеччині.

Українські фестивалі – як музичні, так і літературні та мистецькі, – почали збирати гроші на підтримку армії, впроваджувати події, які осмислюють воєнний стан, а головне міркувати про те, яким може бути життя у післявоєнній Україні.

Поновлення культурного життя також стосується й відкриттів. Наприклад, цього року у Львові було відкрито два мистецькі центри — Jam Factory та "РадіоГараж".

А наступного року заплановано відкриття Центру сучасного мистецтва у Кривому Розі.

Дерусифікація: версія 2023

В Україні продовжує тривати дерусифікація, що стосується не лише перейменування вулиць, метрополітену та закладів культури, але й публічного простору загалом. Зокрема:

  • Перейменували станції столичного метрополітену: "Дружби народів" тепер має назву "Звіринецька" – за історичною місцевістю між Печерськом та Видубичами в Києві. А "Площа Льва Толстого" отримала назву "Площа Українських героїв".
  • "Київський музей Пушкіна" вже вдруге змінив назву і тепер називається "Садиба на Кудрявці".

Одним із яскравих подій року стала заміна радянського герба на монументі "Батьківщина-Мати" на український тризуб. А гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук запропонував переназвати пам'ятник на "Україна-мати".

Вартість проєкту становила 28 млн грн, усі роботи виконали коштом донорів.

Ще одним важливим моментом став демонтаж пам'ятника Миколі Щорсу — одному з більшовицьких ватажків. На початку квітня цього року Київрада ухвалила рішення про усунення з публічного простору бюстів, меморіальних об'єктів і пам'ятників, пов'язаних із Росією та радянським минулим; серед таких рекомендованих пам'яток опинився і пам'ятник Щорсу — пам'ятка монументального мистецтва. У листопаді цього року уряд ухвалив рішення про демонтаж пам'ятника Щорсу. 9 грудня 2023 року зранку розпочався демонтаж. Він простояв на бульварі Шевченка у Києві майже 70 років.

Однією з подій року став і перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар.

Відтепер в Україні змінились дати багатьох свят, постів, днів ушанування: вони змістились на 13 днів назад. Зокрема, цьогоріч Україна вперше святкує Різдво за новим календарем 25 грудня.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media