Пам'ятник Щорсу в Києві: від створення до демонтажу — у фото

Демонтаж пам'ятника Щорсу, Київ, 9 грудня 2023 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

9 грудня в Києві демонтували пам'ятник Миколі Щорсу, одному з більшовицьких ватажків. У Києві на бульварі Шевченка він простояв майже 70 років.

Суспільне Культура розповідає історію про створення монумента та його демонтаж. Пам'ятник планують передати у Музей тоталітаризму, а наразі зберігатимуть у Державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Хоча ідея встановлення пам'ятника Миколі Щорсу виникла у Йосипа Сталіна у середині 1930-х років, бронзова скульптура була встановлена у квітні 1954 року до 300-річчя Переяславської ради, вже на наступний рік після смерті диктатора. Авторами монумента стали скульптор Михайло Лисенко та двоє його тодішніх учнів — Микола Суходолов і Василь Бородай; за архітектуру відповідали Олександр Власов та Олексій Заваров. Митці детально зобразили риси обличчя Щорса, коня та збрую. Саму скульптуру виконано у традиціях кла­сичного кінного монумента: Щорс вітає киян жестом піднятої правої руки та стрункою поставою. На постаменті зображені сцени з війни 1917–1922 років. Зокрема, солдатів та офіцерів Черво­ної армії, що вітають одне одного; другий сюжет пов'язаний із битвою.

Загальна висота пам'ятника Щорсу дорівнювала 13,8 м.

Один із його авторів, Микола Суходолов, згадує у своїх записах, датованих 1998 роком, такий епізод: "Останнім часом засоби масової інформації повідомляли, що для пам'ятника М. Щорсу позував Л. Кравчук. Відповідально заявляю, що за весь період створення пам'ятника Леоніда Макаровича ми не бачили. Можливо, мав місце факт, що М. Лисенко запросив Л. Кравчука позувати для ескізу, проте таких проб у скульптора було немало, аж доки він не зустрів потрібну йому натуру — А. Божка".

Цікаво, що в той самий час Лисенко працював над іншим пам'ятником — монументом Івану Богуну для Вінниці, який так і не вдалося реалізувати. До ідеї цього пам'ятника Лисенко повернувся, але вже значно пізніше.

Раніше — протягом 1872–1926 років — на місці Щорса стояв пам'ятник Олексію Бобринському — підприємцю та меценату, одному із засновників цукрової промисловості. Він також брав участь у будівництві першої залізниці на території сучасної центральної України. Пам'ятник було демонтовано радянською владою у 1926 році й невдовзі зруйновано. Монумент Бобринському виглядав інакше: стоячи у шинелі, цукровий меценат спирався правою ногою на рейку, а на п'єдесталі були зображені барельєфи із сільськогосподарськими знаряддями та приладдям цукробурякового виробництва.

29 квітня 1954 рік: встановлення пам'ятника Щорсу в Києві. Клуб Коріного Киянина/Facebook

Автори пам'ятника Щорсу за роботою: скулптори Лисенко, Бородай та Суходолов. Клуб Коріного Киянина/Facebook

1954 рік: підготовка до монтажу пам'ятника. Клуб Коріного Киянина/Facebook

Фото: Тарас Шабловський

Джерело: Фотоальбом "Київ". Видавництво "Мистецтво", 1975 р. Фотограф: О. Сайка

Процес декомунізації, дискусія щодо мистецької цінності та демонтаж

Унаслідок процесів декомунізації, що розпочалися під час Євромайдану та Революції гідності, були спроби знести пам'ятник Щорсу. Через це він навіть втратив один зі своїх елементів — ногу коня (це сталося у березні 2017 року). На пам'ятнику писали слова "кат", "знеси мене", "декомунізація" тощо. А згодом його закрили жовто-синім банером, що захищав пам'ятник з усіх сторін.

Фото: Олег Слабоспицький/Facebook

Фото: Євген Нікіфоров/Instagram

Фото: Євген Нікіфоров/Instagram

Від початку активісти та мистецтвознавці говорили про можливість "креативної декомунізації" та потребу зберегти пам'ятник, але, наприклад, доповнити його знанням про контекст створення. Тоді ідею "креативної декомунізації" підтримував і Антон Дробович, голова Інституту нацпам'яті.

Але процес щодо переосмислення радянського минулого в культурі насправді розпочався задовго до цього.

Однією з таких спроб "переосмислити" пам'ятник Щорсу в Києві була живописна робота Олега Тістола "Там", створена у 1989 році. На ній автор, за його словами, пародійно зобразив оголену королеву Єлизавету ІІ, що підійшла до пам'ятника Щорсу в Києві. Тістол відомий своєю пильною увагою до української історії, національних рухів та зокрема доби козацтва. У своїх творах він торкається тем національної ідеї, незалежності та свободи, а також порушує питання ідентичності. Для нього використання радянських символів стає частиною роботи щодо осмислення пропаганди та її декодування. Образ Щорса та королеви Єлизавети були спробою жартівливого говоріння про тодішні політичні зміни та новий національний рух, що виникав.

У 2022 році, уже зовсім без жартів, Антон Осьмак зареєстрував на сайті КМДА петицію, в якій пропонував на місці Щорса встановити пам'ятник королеві Великої Британії. Він мотивував це тим, що встановлення пам'ятника Єлизаветі ІІ буде проявом поваги до британського народу і уряду, що є найбільшими союзниками України в боротьбі з російською військовою агресією.

На початку квітня цього року Київрада ухвалила рішення про усунення з публічного простору бюстів, меморіальних об'єктів і пам'ятників, пов'язаних із Росією та радянським минулим; серед таких рекомендованих пам'яток опинився і пам'ятник Щорсу — пам'ятка монументального мистецтва.

У листопаді цього року уряд ухвалив рішення про демонтаж пам'ятника Щорсу. 9 грудня 2023 року зранку розпочався демонтаж. Наразі скульптура зберігатиметься у Державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Поки що місце пам'ятника буде вільним: київська влада обіцяє радитися із суспільством щодо подальшої його долі.

9 грудня 2023: демонтаж. Влада Прізова/Суспільне

Влада Прізова/Суспільне

Влада Прізова/Суспільне

Демонтаж пам'ятника Щорсу, Київ, 9 грудня 2023 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

Демонтаж пам'ятника Щорсу, Київ, 9 грудня 2023 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

Люди з'юрмилися навколо демонтованого пам'ятника Щорсу, Київ, 9 грудня 2023 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media