Архітектура на межі знищення та боротьба Флоріана Юр'єва: що варто знати про стрічку "Нескінченність за Флоріаном"

Олександр Бурлака, Олексій Биков та Флоріан Юр'єв. Кадр з фільму "Нескінченність за Флоріаном". Arthouse Traffic

30 листопада в Україні розпочнуться покази фільму "Нескінченність за Флоріаном", яку 2022 року відзначили Національною премією кінокритиків "Кіноколо" як найкращий документальний фільм. Картина розповідає про боротьбу за модерністську споруду "Летюча тарілка" в Києві та творчу спадщину її архітектора Флоріана Юр'єва.

Суспільне Культура детальніше розповідає про стрічку та її центральну постать — українського митця Флоріана Юр'єва.

Архітектура на межі знищення та боротьба Флоріана Юр'єва: що необхідно знати про стрічку "Нескінченність за Флоріаном". Фото: Нескінченність за Флоріаном/Arthouse Traffic

Про що фільм "Нескінченність за Флоріаном"

У центрі сюжету — український архітектор Флоріан Юр'єв, який напередодні свого 90-річчя отримує погані новини. Держава здала в оренду забудовнику його головний архітектурний твір — "Летючу тарілку" на Либідській площі в Києві. Тепер тут має постати черговий торговельний центр. За допомогою молодих архітекторів і активістів Флоріан вирішує зірвати цю сумнівну оборудку. Разом вони поринають у боротьбу за спадщину модернізму з корумпованими посадовцями та скандальними забудовниками.

Світова прем'єра фільму відбулася в офіційній програмі 51-го Міжнародного кінофестивалю в Роттердамі — одного з найвідоміших європейських кінофестивалів, який зосереджений на роботах нових талановитих режисерів. Картина отримала нагороду на найбільшому кінофестивалі Польщі Millennium Docs Against Gravity. Українська прем'єра відбулася на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.

Хто такий Флоріан Юр'єв

Головний герой стрічки Флоріан Юр'єв був художником, архітектором, поетом, ученим, майстром музичних інструментів. Він народився в Кіренську Іркутської області 1929 року. Його батько Ілля Юр'єв був біологом, його заслали до Сибіру за дослідження в генетиці, а мати Марія Большак була корінною сибірячкою, представницею народу евенків. Вони одружилися, коли Юр'єв перебував у засланні. Своїм ім'ям Флоріан зобов'язаний бабусі (по лінії батька) — Анні фон Гаєр, яка мала чесько-німецьке походження і вела свій родовід від німецького лицаря Флоріана фон Гаєра.

З дитинства Флоріан Юр'єв мав любов до музики, зокрема до скрипки, та захоплювався малюванням. Після того, як закінчив Іркутське училище мистецтв, у 1950 році переїхав до України, щоб вступити на архітектурний факультет Київського художнього інституту (зараз НАОМА).

Саме Юр'єв розробив герб Києва із суцвіттям каштана (затверджений у 1969 році) і кольоро-фонетичний алфавіт. Серед його інших найвідоміших проєктів також проєкт мікрорайону "Нивки-3" масиву "Нивки" у Києві та будинок Українського інституту науково-технічної та економічної інформації МОН України (біля станції метро "Либідська", відомий як "Летюча тарілка").

Архітектура на межі знищення та боротьба Флоріана Юр'єва: що необхідно знати про стрічку "Нескінченність за Флоріаном". Фото: Артхаус Трафік

Проєкт "Летючої тарілки" розробили в 1960-х роках, спершу планувалося створити в будівлі світломузичний театр, проте керівництво вирішило розмістити там Інститут науково-технічної інформації, а також архів КДБ та Комуністичної партії України. За проєкт "тарілки" Юр'єва нагородили премією Держбуду СРСР "За новаторство в архітектурі" — 16 000 рублів.

У 1990-ті стан будівлі погіршився (фасад почав лущитися, комунікаційні системи виходили з ладу, приміщення порожніли), а на ремонт не вистачало коштів. У 2012 році керівництво інституту вирішило передати будівлю Фонду державного майна.

У 2015 році представили плани на будівництво нового торговельного центру Ocean Mall на місці колишнього холодильного комбінату, який розташовувався поруч із "тарілкою" і, за деякими варіантами, містив цю будівлю у своєму складі. Половину приміщень УкрІНТЕІ, де була "тарілка", міська влада здавала в оренду приватній компанії на 20 років: договір передбачав можливість автоматичного продовження оренди, а також дозволяв реконструкцію. Культурна спільнота звернула на це увагу й, зокрема, зробила "тарілку" основним місцем проведення бієнале "Київський Інтернаціонал". Щоб захистити пам'ятки модернізму, також започаткували ініціативу #savekyivmodernism. До цього процесу долучився і Флоріан Юр'єв, виславши відкритий лист з вимогою прозорого процесу реконструкції.

У жовтні 2020-го Міністерство культури та інформаційної політики внесло цю споруду до реєстру пам'яток архітектури та монументального мистецтва. Флоріан Юр'єв помер 2021 року, якраз невдовзі після надання "Летючій тарілці" статусу пам‘ятки архітектури.

Команда фільму

"Нескінченність за Флоріаном" — повнометражний дебют режисера Олексія Радинського, лауреата фестивалів "Молодість", Docudays UA, "Миколайчук Open", володаря ґран-прі кінофестивалю в Обергаузені.

"Цим фільмом я хотів наголосити на тому, що місто Київ за останні роки стало практично непридатним до життя. Причина цього проста — необмежений вплив комерційної забудови та повна деградація міської влади, яка обслуговує виключно інтереси забудовного лобі. Історія з «Летючою тарілкою» — це лише один із десятків прикладів цього. Серед них зараз варто звернути особливу увагу на той факт, що за часи Кличка в Києві ліквідовано таку кількість кінотеатрів, що тут тепер практично немає де показувати кіно. Це, до речі, додаткова причина піти та купити квиток на цей фільм у тих небагатьох місцях, які досі існують: KINO42, «Жовтень», «Український дім», Будинок кіно", — каже режисер фільму Олексій Радинський у коментарі Суспільне Культура.
Архітектура на межі знищення та боротьба Флоріана Юр'єва: що необхідно знати про стрічку "Нескінченність за Флоріаном". Фото: Артхаус Трафік

Повнометражна стрічка виросла з короткометражної роботи "Колір фасаду: синій", яка описувала боротьбу за "Летючу тарілку" на Либідській площі. Повний метр ширше розкриває спадок, який залишив Флоріан Юр'єв.

"Історія Юр'єва зачепила мене серед іншого тим, що на момент початку роботи над фільмом він був практично забутий та невідомий в Україні нікому, окрім дуже вузького кола поціновувачів. Він працював у дуже багатьох дисциплінах (окрім архітектури — живопис, поезія, філософія тощо), але в кожній з них залишався маргіналом. В останні роки життя до Юр'єва нарешті повернулася суспільна увага, але причина цього досить сумна — це сталося, коли його головний архітектурний твір («Летюча тарілка») опинився на межі знищення", — каже Радинський.

Для створення фільму використовувалися архівні матеріали з Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного та з особистого архіву Флоріана Юр'єва, а також кадри самого архітектора у форматі документальної зйомки.

Сам Флоріан Юр'єв не встиг побачити повнометражну стрічку, але він бачив короткометражну версію та прочитав режисерський сценарій "Нескінченності за Флоріаном", авторизувавши свої репліки, які звучать у фільмі.

Оператором виступив Максим Савченко, який до того також працював над стрічкою "Колір фасаду: синій".

Прокат картини обмежений — подивитися її можна буде лише в обраних кінотеатрах у короткий проміжок часу. Повний перелік кінотеатрів, у яких проходитимуть покази, незабаром з'явиться на сторінці фільму.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media