Паліндром презентував альбом "Найліпші питання собі". До лонгплею увійшло сім треків. Три сингли ми вже чули до цього та бачили відеокліпи — "Вирости", "Саудаде" та "Вітер в голові". Кліп на трек — закриття альбому "Не торкає" вийшов за день до релізу альбому.
Юлія Ткачук попросила Степана Бурбана розповісти, про що ж треки з його альбому та як він їх створював, у матеріалі для "Artилерії" x Суспільне Культура.
Передісторія
"Найліпші питання собі" створено в період з весни до літа 2023 року. І це перший альбом Паліндрома, записаний із живими інструментами. Зведенням і мастерингом уже звично займався Монтеск’є (Ігор Хоркавий).
В альбомі Паліндром "намагався передати свій стан спантеличеності через риторичні питання до себе самого: іноді з надмірним драматичним пафосом, а іноді з бурлескним гумором":
"Це повільний альбом. Напевно, передусім альбом у навушники для одного слухача. Немає двох джойстиків".
Далі — лише пряма мова Степана.
Старт — "Як зупинити ранок"
Якщо ви слухали, то, мабуть, помітили, що пісня виконана в досить нуарній естетиці. Це дає зрозуміти, що на цьому альбомі ми не будемо веселитись, танцювати і (що там модно?) – оспівувати мертву русню під якусь швидку веселу музику.
Це пісня про ранок, який безповоротно наступає. Але хочеться, є якась надважлива мета — зупинити цей ранок. Тому що він приносить закінчення чогось і хочеться розтягнути ніч, аби вона тривала вічність, аби вона не закінчувалася.
Екватор — "Вирости", "Саудаде" та "Вітер в голові"
У мене така проблема, що я якось намагаюся поєднувати відео й аудіо. І тоді виходить доконаний твір. Не завжди, але зазвичай.
"Вирости" — про безпорадність, якісь риторичні питання самому собі: як осідлати світ зі всіма його проблемами навколо тебе і нарешті показати, що ти дорослий, що ти береш відповідальність за свої вчинки, а не бавишся в якогось підлітка, в якусь вічну інфантильну дитину.
"Саудаде", як на мене, дуже добре працює з відеокліпом. Йдеться про те, що вже не так важливо, що відбувається після смерті, коли ти про неї так часто думаєш. Важливо бачити якийсь вічний сон, де біля тебе близька тобі людина і у вас продовжується ваше життя, ваш побут, ваші подорожі, мрії про майбутнє.
"Вітер в голові" – це дифірамб самому собі. Знаєте цей мем: "Сьогодні такий п*@датий день, але не такий п*@датий, як я"? Оце про це пісня, але крізь призму іронії. Тому що дуже часто я бачу за останні роки якісь дивні заголовки, що "Паліндром – це культурний герой", а в коментах "пророк" і "геній". І ці речі, вони адекватну людину надихають виключно на якісь іронічні рефлексії. Просто це якось красиво обстібати. На жаль, я не вмію це робити, очевидно. І зрозуміло це, мабуть, лише мені й декільком знайомим. Для більшості ця пісня про любов, тому що звертаюсь я до когось із якимись теплими почуттями. Але це не так. Це пісня для мене коханого.
Друга половина — "Капітан" та "Час пісок"
Примітка: Перша — улюблена пісня авторки матеріалу.
Пісня "Капітан" — найважча у плані тексту, переймання, входження в якийсь стан. Здається, Ляна помітила у фейсбуці чергову новину про те, що на війні загинув знайомий. І це якось нашаровується, цих згадок про знайомих з кожним днем все більше, більше постів, які присвячені пам‘яті. Це пісня про пам‘ять, про те, що ця пам‘ять — одна з найважливіших речей. Не формальна пам‘ять, а щиро відрефлексована. Тобто аби всі ці речі: хвилини мовчання, згадки про загиблих воїнів — не стали формальністю. Це все має відчуватися в суспільстві як щось дуже важливе.
У приспіві до треку "Час пісок" є фраза "за смертю двері зачиняємо". І це реально конкретна думка, яка відвідала мене під час однієї з нещодавніх ракетних атак по Львову, коли в будинку десь у когось повибивало шибки. І ти виходиш в коридор, щоб подивитися, що там. А в кінці повертаєшся додому, закриваєш двері, й думаєш: "за смертю двері зачиняємо". Звучить, можливо, надто поетично і пафосно, але якось воно так записалося в записник у телеграмі й потім стало в пригоді.
Це пісня про сьогоднішній час. Він наповнений різними речами, які не корелюються між собою. І він дуже швидкий. А фразу "час — пісок" я десь ще в дитинстві почув. Що вона означає — до кінця не зрозуміло, але її можна вкласти в якусь одну метафору. У дитинстві ти сидиш у пісочниці, й довкола тебе стільки піску. А ти ще тоді не розумієш, що згодом він тобі знадобиться, коли ти не будеш нічого встигати. Мабуть, ти б той пісок розфасував по кишенях, будучи дитиною, якби ти знав.
Фініш — "Не торкає"
Як на мене, ми виходимо з альбому на досить хорошій ноті. “Не торкає” народилася теж якось так імпульсивно. Ілля Орлов скинув мені акустичний кавалок пісні з пропозицією: можливо, мені сподобається, можливо, можна щось накидати по тексту. І власне, так і сталося.
Написався текст, який, з одного боку, наче про якусь безвихідь і суцільний людський екзистенційний жах. А з іншого боку, це іронія. Тому що, по-перше, співати серйозно про якісь свої екзистенційні проблеми, якусь безвихідь у час війни дуже дивно. Тому що зазвичай, коли ти трохи аналізуєш своє життя і якісь свої проблеми, висмоктані з пальця, то усвідомлюєш, у якому часі ти живеш, що переживають інші люди. І одразу якось попускає і хочеться з цього посміятися. Це пісня про те, що як би тобі важко не було – глянь на ці проблеми з дистанції і просто посмійся з них.
Ця пісня ще є таким свідомим чи несвідомим омажем на один гурт — Alice in Chains і їхню пісню Nutshell. Це, якщо не пародія, то точно сатиричний омаж на неї. Тому що вслухатися в текст про камені в нирках і все решта… Не знаю, чи можна залишитися якимось байдужим і не посміхнутися.
Щоб дізнатися більше про українську інді-сцену, дивіться проєкт "Artилерія" на YouTube-каналі Суспільне Культура.
Читайте інші матеріали Суспільне Культура x "Artилерія":
- "Я здав альбом, коли працював на звалищі" — чим та як індімузиканти заробляють на життя
- "Хочу, щоб люди не до*#%увалися одне до одного": Alice Change про новий альбом, комплекси та самотність
- Перестати бути малоросами: Сергій Воронов ("Джозерс") про стару і нову українську музику
Дивіться спільний концерт "Artилерії" і "Слей шоу" — "Музика Незалежності".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube.
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media