На 14 вересня припадає річниця затримання та побиття Махси Аміні — дівчини, чия смерть стала поштовхом до наймасштабніших протестів в Ірані — "Жінка, життя, свобода".
У цьому матеріалі розповідаємо, чи змінилася ситуація рік потому.
З чого все почалося: Махса Аміні та рух за свободу
У 2022 році Іран охопила наймасштабніша хвиля протестів в історії країни. Приводом стала смерть Махси Аміні — 22-річної дівчини, яку 14 вересня 2022 заарештувала поліція моралі через "публічне недотримання іранських правил носіння хіджабу". Дівчину катували, внаслідок цього вона потрапила у лікарню та померла. Це сталося 16 вересня.
Перші протести відбулися після похорону Аміні 17 вересня в її рідному місті Саккез: жінки зривали свої хіджаби на знак солідарності з загиблою дівчиною. Люди скандували гасла проти влади і вимагали справедливості для винних у злочині. Тоді ж під час демонстрації біля головної урядової будівлі в Саккезі, поліція відкрила вогонь по протестувальникам, а також використовувала сльозогінний газ. Протест у Саккезі вважається одним із найжорстокіших серед тих, що відбувалися в Ірані протягом року.
Протести ширилися містами Ірана, але й також були у різних країнах. Люди виходили з гаслами "Jin, jiyan, azadi!" — "Жінка, життя, свобода", а також "Смерть диктатору" — проти верховного лідера Ірану Алі Хаменея. Жінки демонстративно підпалювали свої хіджаби та публічно обрізали волосся.
На багатьох акціях звучали також слова підтримки Україні — адже це відбувалося на тлі російсько-іранських угод щодо купівлі дронів. Протестувальники наполягали: іранське суспільство не підтримує війну та проти рішення влади.
Підлітковий протест
До протестів приєдналися не тільки дорослі жінки. Цей тренд став важливим і для дівчат-підлітків. Багато іранських школярок демонстрували свою підтримку у соціальних мережах.
Видання The New Yorker написало історію про дівчат в іранській школі, які після початку протестів показували свою підтримку, експерементуючи з волоссям. Дівчата також відмовлялися вдягати чадруЛегке покривало, яким жінки-мусульманки запинаються з голови до ніг, залишаючи відкритими лише очі. на щорічну шкільну фотосесію, і в результаті їх не допустили до участі в ній. Одна дівчинка прийшла з волоссям, пофарбованим у колір цукрової вати, а іншу ученицю відсторонили від занять після того, як вона наростила волосся платинового кольору. Керівництво школи погрожувало дівчаткам низькими оцінками за дисципліну. Видання пише про випадок, коли дівчат зібрали у школі на розмову та запропонували їм носити чадру на шиї. Для дівчат ця пропозиція стала перемогою.
У жовтні 2022 року ситуація загострилася — з'явилися повідомлення про отруєння іранських школярок. Постаті зловмисників так і не встановили, а симптоми дівчат влада пояснила як "стрес", "хвилювання" та "психічне зараження".
Перший напад стався 30 листопада в місті Кум, внаслідок чого 18 школярок госпіталізували. Відтоді напади сталися щонайменше у 290 школах у 28 провінціях.
Хвороби в школах знов розпалили громадську лють. Громадяни з новою силою звернулися до закликів про припинення правління Ісламської Республіки. Тільки 7 березня 2023 року, більше ніж шість місяців після початку цих випадків, Іран оголосив, що здійснив перші арешти в межах серії таємничих отруєнь школярок. На той момент постраждали понад 5 тисяч учнів та учениць.
Понад 100 людей в Ірані заарештували. Президент Ебрагім Раїсі доручив Міністерствам внутрішніх справ і розвідки постійно інформувати про випадки отруєнь, назвавши їх "ворожою змовою, спрямованою на створення страху і відчаю" серед населення.
На думку активістів, за нападами стоять релігійні групи, які виступають проти освіти для дівчат. Ще одна думка: ці випадки мали придушити у дівчат потенціал до протесту.
У грудні влада заявила, що перегляне закон носіння хіджабу.
Катування та смерті
Під час протестів "Жінка, життя, свобода" багато жінок, чоловіків і дітей були застрелені або вбиті прямо на вулиці, стріляли в обличчя та геніталії протестувальників. Деяких протестувальників було страчено у в'язниці, деякі померли в результаті жорстокого поводження поліції та катувань.
У листопаді 2022 року суд ухвалив перший смертний вирок. Влада переховувала тіла убитих та загиблих від їхніх рідних.
Станом на січень 2023 року медіа, чотири людини було страчено, щонайменше 522 людей загинули за чотири місяці антиурядових протестів в Ірані. Про це йшлося у звіті, опублікованому 15 січня базованим у США Агентством новин правозахисників (HRANA). Серед загиблих було 70 неповнолітніх.
Правозахисні групи нараховували приблизно 500 жертв серед цивільного населення за перші чотири місяці протесту. В наступні місяці ця цифра збільшилась.
Доступ до інтернету та робота медіа
З самого початку протестів активісти прагнули, щоб їх почули та висвітлели протести у світових ЗМІ. Зі свого боку, уряд Ірану вживав заходів, щоб мінімізувати це, наскільки можливо. Іноземним кореспондентам (наприклад, BBC) заборонили висвітлювати протести, знімати їх на відео або навіть фотографувати.
Як наслідок, головним ключем до поширення новин та інформації стала так звана громадянська журналістика — іранці почали розміщувати відеозаписи протестів у соціальних мережах. Проте влада Ірану намагається заборонити і цю діяльність — за даними групи інтернет-моніторингу NetBlocks, з моменту початку протестів інтернет в країні часто відключався або масово переривався.
За даними Міжнародної федерації журналістів, 32 журналістів заарештували, а два додатки соціальних мереж, що залишилися, Instagram і WhatsApp, були заблоковані.
У вересні 2022 року адміністрація Байдена видала директиву про санкції на підтримку іранських протестувальників, звільнивши від них технологічні компанії, які хотіли надавати послуги іранцям. Після того, як про це написав у своєму Twitter (X) Держсекретар США Ентоні Блінкен, реакцію лишив і Ілон Маск. Він написав: "Активую Starlink...". Вже у січні 2022 року Макс повідомив про те, що його компанія вже має майже 100 активних пристроїв Starlink в Ірані, які надають послуги супутникового інтернету.
"Я користуюся ним близько трьох місяців, їх [приймачі] надіслала група іранських організацій в Європі для активістів у країні, якісь анонімні люди подзвонили мені і дали їх", — сказав анонімний активіст в інтерв'ю Rudaw.
За словами активіста, налаштування системи є проблематичним для пересічної людини, оскільки вона повинна знати, як використовувати VPN, щоб активувати її, оскільки Іран перебуває під санкціями.
Політична підтримка
Свою підтримку протестувальникам в Ірані одразу висловили представники Аргентини, Австрії, Бельгії, Болівії, Боснії та Герцоговини, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ізраїль та багато інших країн.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш 27 вересня закликав іранські сили безпеки "утримуватися від застосування непотрібної або непропорційної сили". А виконуюча обов'язки Верховного комісара ООН з прав людини Нада ан-Нашіф висловила занепокоєння з приводу смерті Аміні та реакції іранської влади на протести, що виникли внаслідок цього. Равіна Шамдасані, речниця Управління Верховного комісара ООН з прав людини, через кілька днів закликала клерикальне керівництво Ірану "повністю поважати права на свободу думки, вираження поглядів, мирних зібрань та об'єднань".
А проте, протестувальники говорять про те, що ця увага є недостатньою.
Що відбувається сьогодні в Ірані?
На початку цього року протести в основному вщухли. А проте, вже у серпні влада Ірану оголосила про нову кампанію з примусу жінок носити хіджаб, та повернула поліцію моралі на вулиці.
У липні 2023 року Amnesty International повідомляли про випадки, коли жінок, які не носять хіджаб, звільняють із роботи і конфісковують їхні автомобілі.
У серпні 2023 року закордонні правозахисні організації стали повідомляти про численні арешти та затримання різних громадських і профспілкових активістів, а також членів сімей тих, хто був заарештований або вбитий під час минулорічних масових протестів по всьому Ірану. Загалом, за останні п'ять місяців було затримано щонайменше 72 члени сімей загиблих під час антиурядових протестів.
12 вересня 2023 року президент країни Ебрагім Раїсі в інтерв'ю NBC News захистив реакцію свого уряду на демонстрації і попередив, що ті, хто намагається посіяти нестабільність в Ісламській Республіці, заплатять "велику ціну".
Іранська рада пенсіонерів (The Iranian Retirement Council) заявила на своєму телеграм-каналі, що "ті, хто був затриманий, є дітьми революції, і ми стояли і будемо стояти поруч з ними".
У коментарі Суспільне Культура громадська діячка українського та іранського походження Дарія Делавар-КасмаіЇї батько іранець, а мати українка. Дівчина народилась та виросла в Києві. Нині проживаю в Амстердамі, де працює комунікаційною менеджеркою у програмі ментального здоров’я переміщених українців в Нідерландах "Емпатія". говорить, що сьогодні протестам у Ірані приділяють недостатню увагу, адже відбувається "тихий терор":
"Жінки все більше не покривають голову та тіло. Норми по-тихеньку руйнуються, хоча й не так швидко, як би того хотілося. Звісно, скрізь на тебе чатує поліція з кийками, які заб'ють тебе до півсмерті за порушення псевдодогм. Не покриваєш голову в машині? Тобі прийде штраф або до тебе прийдуть на «розмову» додому. Почався тихий терор. На мою думку міжнарода спільнота про це недостатньо говорить".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.me