Вільнюський університет звільнить російського професора, який заперечував окупацію країн Балтії

Російський професор Андрій Десницький. LRT

Вільнюський університет (ВУ) у серпні розірве контракт з російським професором Андрієм Десницьким, який заперечував, що Радянський Союз окупував країни Балтії. Про це пише литовський суспільний мовник LRT.

Декан філологічного факультету Міндаугас Кветкаускас поообіцяв припинити співпрацю з професором протягом серпня. Андрій Десницький приєднався до команди університету в жовтні 2022 року.

Проросійська позиція Андрія Десницького

LRT називає Андрія Десницького дослідником Біблії, але насправді він писав не лише про релігію, а й про політику та історію. Під час проживання в Москві у Десницького виходили публікації, у яких він заперечував окупацію Литви, Латвії та Естонії. Він пояснював російській аудиторії, що Сталін не окупував ці країни, а лише наполягав на тому, щоб вони приєдналися до Радянського Союзу. Окрім цього, на його думку, Червона армія не зустріла опору в країнах Балтії, а її прихід призвів до зростання свободи.

На російському православному сайті pravmir.ru вийшла публікація Десницького "Радянська Прибалтика: що це було?" Там він навів свій аналіз історії трьох балтійських країн і написав, що Литва, Латвія та Естонія не були окуповані.

"Три балтійські республіки в той час були не демократіями, а правими націоналістичними диктатурами, — написав він. — Як би абсурдно це не звучало, танки увійшли в Ригу, Таллінн і нещодавно відданий Вільнюс (до вересня 1939 року це було польське місто Вільнюс) за повної згоди місцевої влади".

На переконання Десницького: ні армія, ні населення балтійських країн "не чинили відчутного опору", а багато хто "з радістю вітав Червону армію, вбачаючи в ній визволительку від правонаціоналістичної диктатури". "Формально кажучи, при Червоній армії було більше свободи, тому що до її приходу взагалі не було виборів", — пише Десницький у своїй статті.

Професор аналізував не лише історію, але й політичну ситуацію. На його думку, значна частина населення країн Балтії вважає відновлення незалежності помилкою.

"Сьогодні дедалі частіше можна почути, як латиші та естонці (в Литві ситуація поки що інша) називають свою національну політику після здобуття незалежності великою помилкою", — стверджує Десницький у статті.

Він також пише, що в країнах Балтії до місцевих росіян нібито ставляться, як до людей другого сорту.

Як Андрій Десницький потрапив у Вільнюський університет

Професора Десницького прийняли на роботу у Вільнюський університет у жовтні 2022 року — на восьмий місяць після початку широкомасштабної війни Росії проти України. Попри те, що до окупації Криму він стверджував, що Крим повинен належати Росії. Професор наполягав на необхідності "референдуму" про відокремлення півострова від України та передання його Росії.

Ректор Вільнюського університету Раймундас Балчюнайтис стверджує, що Десницького прийняли на посаду старшого наукового співробітника цілком заслужено: його наукова діяльність відповідала усім кваліфікаційним вимогам.

Проте варто зазначити, що Андрій Десницький отримав звання професора у 2016 році: вже під час війни в Україні, через два роки після анексії Криму.

Солвейга Раманаускене, представниця Литовської ради наук, розповіла, що з початком широкомасштабної війни наукові ступені, отримані в Росії, не визнаються, оскільки всі угоди про співпрацю були розірвані.

Вільнюський університет, Литва. Сучасна освіта — In.Net

Однак ректор Вільнюського університету Раймундас Балчюнайтис зазначив, що жодних сумнівів до диплома Десницького під час його влаштування на роботу не було. Підтвердження від ради наук не є обов'язковим.

"Диплом не викликав жодних сумнівів, особа була прийнята на роботу на короткий термін на конкретну посаду, а тому до ЛАМ не зверталися за окремим визнанням", — йдеться у відповіді ректора Латвійського університету.

Ректор також зазначив, що роботу Десницького фінансував закордонний фонд, але не розкрив його назву.

Сам Десницький відмовився коментувати ситуацію.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media