Робота над мобільним застосунком Kharkiv Architecture Manual розпочалася ще до повномасштабної війни. Громадська організація Urban Forms Center замислила створити додаток як зручний мобільний гід для туристів та дослідників, що відвідують Харків та цікавляться архітектурою модернізму.
А проте, з початком повномасштабного вторгнення, коли ситуація кардинально змінилася і стало очевидно, що прифронтовий Харків не скоро прийматиме цивільних мандрівників, а самі об’єкти архітектури опинилися під загрозою знищення, команда проєкту побачила у своїй роботі інше значення.
Наразі цифровий путівник модерністською архітектурою міста працює у тестовому режимі та містить два маршрути центральною частиною Харкова.
Валерія Шевченко спеціально для Суспільне Культура розповідає про застосунок та пояснює, як ним користуватися на відстані.
Маршрут 1: "Майдан Свободи"
8 зупинок:
Держпром — Готель "Харків" — Каразінський університет (Північний корпус) — Каразінський університет (Головний корпус) — Харківська обласна державна адміністрація — Укртелеком — Майдан Свободи
Маршрут 2: "Пушкінська вулиця"
15 зупинок:
Трест "Донвугілля" — Хоральна синагога — Лютеранська кірха — Житловий будинок "Електрик" — Житловий будинок Паровозобудівного заводу — Житловий будинок Товариства колишніх політкаторжан — Житловий будинок "Комунар" — Житловий будинок "Червоний банківець" — Інститут проблем ендокринної патології — Інститут медичної радіології та онкології — Гуртожиток "Гігант" — Молодіжний парк — Толкачівська комуна — Будинок на Чайковській, 16 — Фізико-технічний інститут
Як формувалися маршрути?
Мапа маршрутів у застосунку базується на тих ареалах та локаціях, якими понад 12 років Євгенія Губкіна водила туристів і науковців з усього світу, друзів, колег, культурних менеджерів, активістів тощо.
"У мене за плечима досвід піших прогулянок Харковом великими та маленькими групами, дискусій по ходу і розповідей про історію міста, історію та культуру нашої країни, наші колективні травми. Коли починаєш говорити про історію, виявляється, що вона побудована все-таки на спільних травмувальних досвідах, які ми мали", — розповідає Євгенія.
За її словами, маршрути й вибірка об’єктів дуже важливі, адже за тим, куди саме застосунок скеровує людей, багато чого стає ясно. Анастасія Боженко додає:
"Саме тому ми з Женею Губкіною, обговорюючи вибір об’єктів, зосередилися не лише на тих, які важливі з погляду архітектури, але й тих, що мають значення як місця пам’яті".
Як користуватися застосунком?
Додаток має зручну мапу, на якій вказані об'єкти з текстовими описами й детальною інформацією, що складаються у маршрути. Роздивляючись архітектуру будівель, ви також знайдете рідкісні архівні фотографії, професійну сучасну зйомку та 3D-моделі, що демонструють, якими ці об'єкти були впродовж XX століття і який їхній теперішній стан, під час війни.
Усі маршрути супроводжуються унікальними авторськими аудіогідами українською та англійською мовами, а також історико-архітектурними картками кожного об’єкту. Використовуючи різні інструменти, застосунок створює цілісну атмосферу занурення в Харків, навіть якщо ви користуєтесь ним за сотні й тисячі кілометрів від міста. Наразі автори пропонують користувачам у будь-якій точці планети подивитися на місто очима місцевих архітекторів, фотографів та істориків, які документують життя будівель під час війни й розмірковують про їхню історію.
Які фахівці працювали над проєктом?
Авторка ідеї та підбірки об'єктів — дослідниця архітектури Євгенія Губкіна. У процесі створення команда також консультувалася з істориками Ярославом Переходько, який зараз воює у лавах ЗСУ, та Катериною Кублицькою. За злагоджену роботу команди розробників та науковців в ситуації війни відповідав проєктний менеджер Дмитро Сисоєв. Фотограф — документаліст Павло Дорогой, який увесь час залишається у Харкові та фіксує зміни, що відбуваються з містом. Усі тексти ґрунтуються на фахових дослідженнях та написані історикинею Анастасією Боженко.
"Мій інтерес до Харкова почався з написання дисертаційного дослідження. Воно стосувалося трошки іншого періоду (кінця ХІХ — початку ХХ століття) і більше не архітектурного простору, а формування міського способу життя. В якийсь момент мені стало затісно в межах суто академічного, «кабінетного» дослідження, тому я прийшла до Urban Forms Center. Для мене дослідження архітектури — це відкривання шарів, крок за кроком, як на археологічній практиці на першому курсі", — розповідає історикиня Анастасія Боженко.
За словами Анастасії, перебування за межами країни, а також те, що архіви та бібліотеки Харкова тривалий час через обстріли не працювали навіть у дистанційному режимі, значно обмежувало можливості пошуку джерел та літератури.
Дослідження переважно базувалися на архітектурній періодиці міжвоєнного та трошки післявоєнного періоду (наприклад, видання "Строительство и архитектура", "Архітектура Радянської України"), а також на роботах краєзнавчого спрямування. Анастасія Боженко окремо відзначає нотатку про будинок за адресою вулиця Чайковська, 16 та роль дослідника цього будинку Едуарда Зуба, який займався топографією терору в Харкові. На жаль, з листопада 2022 року його вважають зниклим безвісти під Бахмутом.
Про внесок історика та консультанта Ярослава Переходько розповідає Євгенія Губкіна:
"Ярик багато років був моїм співкуратором, співавтором багатьох статей і творчих робіт. Ми з ним завжди стояли на принципах горизонтальності та мультиперспективності й при цьому простоти та інтерактивності форми у наших публічних та просвітницьких проєктах, які могли говорити з широкою аудиторією на складні теми. Завжди дивилися у бік чогось складного, контроверсійного, багатошарового. Зараз він воює і на полі бою наближає перемогу в цій війні, яка передовсім є війною ціннісною".
У чому цінність проєкту зараз?
Одна з головних цілей проєкту — ознайомлювати широку аудиторію у світі з матеріальною культурною спадщиною України та Харкова 1920–1930-х років, привертаючи увагу до її цінності й належності до феномену світового модернізму.
Анастасія Боженко додає: "Зараз тема архітектурної спадщини актуальна ще й тому, що радянська архітектура, з одного боку, є спадщиною, що дисонує через деколонізацію та декомунізацію, але з іншого боку — також страждає від обстрілів російських ракет. І тому розмова про спадщину модернізму, а особливо сталінського ампіру, виходить далеко за межі дискусій про стиль та формотворення (від чого, я як історикиня доволі далека і не є в цьому експерткою). Вона переходить у площину проблем колективної пам’яті та питання, що нам робити зі своїм складним минулим."
Пишучи свою частину текстів, Анастасія звертала увагу саме на складне минуле архітектурних об’єктів. Серед них — парк Молодіжний та вже згадуваний будинок на вулиці Чайковській.
"Гуляючи Харковом, відвідувач часто не усвідомлює, наскільки драматичні та важливі для колективної пам’яті події відбувалися в цьому місті. Тож, з одного боку, Kharkiv Architecture Manual цікавий і важливий для дослідників модернізму, а з іншого — він формує простір пам’яті, особливо для тих місць, де це не є очевидним, не позначено меморіальною табличкою чи знаком", — розмірковує історикиня.
Комплексний, міждисциплінарний погляд на архітектуру є значущим і на думку Євгенії Губкіної:
"Будь-якому історику архітектури, архітекторові чи містобудівельнику треба побачити архітектуру ширше, ніж просто стіни, форми та естетичні аспекти. У цьому якраз допомагає спілкування з істориками, культурологами, соціологами, антропологами та іншими спеціалістами гуманітарних наук. Ставити собі складні запитання: як творилося місто чи конкретний об’єкт, які процеси стояли за цим, які напруження або конфлікти, які етичні та травматичні аспекти? І загалом — навіщо потрібна нам ця спадщина, про що вона говорить і у яких стосунках ми з нею перебуваємо? Це втягує у глибшу дискусію, яка є настільки необхідною, що без неї ми будемо занадто схожі на північного сусіда".
Чого чекати у застосунку надалі?
Urban Forms Center планує розвивати застосунок, додаючи нові об'єкти та маршрути. У подальшій перспективі — дослідження інших архітектурних стилів, з яких складається спадщина Харкова, та вихід в інші міста України.
Команда проєкту вірить, що колись Kharkiv Architecture Manual повернеться і до своєї первісної функції — фахово супроводжувати людей, що досліджують та цікавляться архітектурою, під час пішої прогулянки містами мирної України.
Що відомо про Kharkiv Architecture Manual
Kharkiv Architecture Manual — це цифровий путівник містом, яке відоме своєю архітектурою модернізму. Застосунок можна завантажити на офіційних майданчиках Android та iOS. Т
акож працює сайт, який містить основні матеріали про проєкт і представлені у ньому маршрути двома мовами — українською та англійською.
Цифровий проєкт “Посібник з архітектури Харкова” реалізує громадська організація Urban Forms Center у партнерстві з Будинком мистецтв міста Брно та Brno Architecture Manual за фінансової підтримки програми House of Europe.
Це архівний матеріал. Вперше його було опубліковано 4 липня 2023.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media