У Києві відбудеться концерт українського фанку. Мар'яна Хемій пояснює, чому 1970-ті повертаються

. Кадр з фільму "Вусатий фанк"

4 травня у київському Caribbean Club відбудеться концерт-перформанс Old School Ukrainian Funk за участі Альберта Цукренка та гурту МОВА.

Про те, чому увага до фанку повертається і чому український фанк "цнотливий", розповідає редакторка і співзасновниця "Тиктор медіа", продюсерка проєкту Old School Ukrainian Funk Мар’яна Хемій.

Проєкт "Old School Ukrainian Funk" відроджує пласт української попмузики 60–80-х років, зокрема фанку 70-х, яка була придушена за часів СРСР і забута після його розпаду.
Мар'яна Хемій. Автор фото Геннадій Шевлягін

Чим цікавий український фанк, які його особливості?

Фанком українську естрадну музику 1970-х років назвали вже постфактум — за подібну до американського фанку синкоповану ритміку. Що цікаво, вона була органічною для авторів — часто вихідців із заходу України. Адже автентичній музиці цих регіонів притаманна синкопованість, яка є характерною ознакою стилю.

2021 року вийшов документальний фільм Віталія Бардецького й Олександра Ковша "Вусатий фанк", присвячений цьому музичному феномену. Так через пів століття фільм породив хвилю інтересу до музики 1970-х — спонукав глядачів шукати більше інформації, переслуховувати старі альбоми, шукати збірки на Youtube.

Тогочасна українська музика була суголосна зі світовими трендами, водночас вона цілком самобутня й оригінальна. Українські виконавці майстерно вплітали у власні пісні техніки європейської й американської музики, яку слухали потайки. Унікальність же виростала зокрема з традицій українського вокального багатоголосся. У складі вокально-інструментальних ансамблів були 8–10 виконавців, тож коли вони співали одночасно, звучали як невеликий хор.

Серед найвідоміших — ВІА "Кобза", "Арніка", "Смерічка", "Візерунки шляхів", "Ватра", "Водограй", "Березень" та інші.

Читати також: Голос буковинського біґ-біту, дизайнер одягу та актор першого українського мюзиклу — Василь Зінкевич

Чому на ваш погляд він став цікавим для українського суспільства, і зокрема молоді? Чи можна розглядати відродження інтересу до українського фанку з точки зору ностальгії?

Через історично обумовлені причини українська культура неодноразово втрачала тяглість, кожне наступне покоління проходить шлях пошуку й відкриттів наново. Зараз для цього значно сприятливіші умови, ніж будь-коли — інформація доступна на відстані одного кліку. А з початком повномасштабного вторгнення інтерес до українського, особливо серед молоді, стрімко зріс.

У тих, хто застав музику 1970-х, вона, звісно, асоціюється з молодістю, свободою, чимось новим. Молоді ж сприймають її без цієї емоційної прив’язки, але здатні оцінити її високу естетичність. Тим більше, що вони не "заражені" комплексом меншовартості, який насаджувався українцям в радянські часи.

Крім того, мода циклічна, для неї характерні хвилеподібні підйоми інтересу до минулих епох і їхніх культурних проявів, до стилістики — як в одязі, зачісках, зовнішньому вигляді, так і в музиці. Зараз, до прикладу, київські гурти "МОВА" і "Циферблат", львівський ВІА "Квартирник", уманський Our Atlantiс додають елементи й естетику "українського фанку" у власні композиції або переосмислюють естрадні хіти 1960–1980-х.

Афіша Old School Ukrainian Funk
Читати також: Все про Володимира Івасюка: життя, кохання і таємниця смерті автора "Червоної рути"

Історія українських 1970-х — це ще й історія заборон, цензури та репресій. Як це позначилося на музиці того часу?

Репертуар ВІА обов’язково повинен був містити пісні російською мовою й ідеологічно правильні композиції. Інакше творча діяльність цих колективів була б неможливою. Окрім того, західна музика в Союзі була забороненою, тож прямо "посилатися" на неї виконавці не могли. Держава задавала згори і строго контролювала естетику й форму, тому український фанк значно відрізнявся від західного.

Якщо американський фанк відвертий, розкутий, сексуальний, то український натомість — значно стриманіший у текстах пісень і сценічній поведінці виконавців. Через ці особливості дослідник української естради Альберт Цукренко називає його цнотливим фанком, а Андрій Литвинок, музикант проєкту Old School Ukrainian Funk, — фанком у стійці "Струнко!".

У 1970-і тривала заборона на презентацію українського як прогресивного, тож культура у всіх її проявах переважно обмежувалася сільською тематикою. Як наслідок — у репертуарі гуртів багато народних пісень, а не авторського матеріалу. Віталася любовна тематика, оспівування природи рідного краю і подібне.

Тим цінніше відкривати для себе тогочасні шедеври, які проросли крізь заборони й не втратили свіжість, оригінальність, автентичність, а також їхніх авторів — митців, які в умовах жорсткого ідеологічного контролю зберегли гідність бути собою, українцями.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!