Дует з незвичною для нашої місцини назвою Das Wortspiel — справа рук продюсера і композитора Макса Смоголя та вокалістки Мар’яни Головко. Це творчий експеримент, в якому музиканти граються із жанрами та стилями, а також із сенсами, що прямо зазначено в назві проєкту. Про музику як терапію, нові стосунки з рідною мовою та необхідність завжди залишатися чесними Мар’яна Головко та Макс Смоголь розповіли в ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь.
З нами на зв’язку телефоном з Берліна саундпродюсер і співак Макс Смоголь, а просто в студії – мультижанрова артистка Мар’яна Головко. Будь-яка колаборація могла закінчитися просто синглом. Чому ви вирішили створити дует і записати альбом?
Мар’яна: У першу чергу я мушу сказати, що це базується на дружбі. Уже багато років у нас тепла дружба з Максимом. Я завжди ставилася до Макса як до саундпродюсера, до якого якщо звертаєшся – стовідсотково буде щось надзвичайно красиве. Я дуже хвилювалася, коли йшла до нього з якимись пропозиціями, бо в нього витончений смак. Знала, якщо моя пісня йому сподобається і він згодиться зробити на неї аранжування, – все буде супер!
Макс: Мар’яно, вибач, що перебиваю, але коли таке було, щоб я не погоджувався?
Мар’яна: То в тому ж і справа – ти ніколи не казав того, що могло мене засмутити. Це була для мене велика радість, ми співпрацювали, щось робили і з гуртом, в якому Макс працював. А потім я створила свій сольний проєкт SUOK. А перед війною зробили музичну банду і встигли зробити кілька класних концертів разом. Під час війни це було лікування душі – працювати разом.
А чому ви назвали свій гурт Das Wortspiel? Максе, це до тебе питання, ти ж у Берліні.
Макс: Ну так, це німецькою перекладається як "гра слів". Спочатку хотів англійською назвати – "Word play". Мені здавалося це доречним. Мар’яна була тут скоріше таким диктором, більш начитувала, менше співала. Усі знають Мар’яну як вокалістку. А тут вона просто читала свої вірші, я щось зверху награвав, і здавалося, що "Гра слів" – чудова назва.
Цим можна правильно пояснити людині, яка ще не чула музику, про що воно. Але оскільки ми були в Німеччині, а моя дівчина Ольга дуже добре знає німецьку, саме вона запропонувала спробувати назву Das Wortspiel. І нам сподобалося, як це звучить. До речі, спочатку ми думали, що так буде називатися наш альбом.
Назва вашого дуету перекладається як "Гра слів", а як щодо гри в сенси? Які саме сенси ви хочете принести своєю творчістю? Про що вам важливо розповісти?
Мар’яна: Саме в цьому альбомі звучить моя поезія, Макс в декількох піснях теж долучився. І ці вірші пронизані темою війни. Про війну і так дуже багато говорять, але музика дає можливість людям рефлексувати, і це має терапевтичний ефект. Ми сподіваємося, що і з цим альбомом так буде. Ми дуже щасливі, що нам пішов на зустріч добрий мій друг Юрій Іздрик. Він дозволив використати його вірші для нашого альбому.
У вас ще є твір за творчістю Ольги Кобилянської?
Мар’яна: Так, це окремий трек. І для мене це окрема тема. Ольга Кобилянська та її тексти для людини, яка працює як диктор зі словом, – це виснажливий труд. Читати це важко, але так красиво. Я відправила Максу текст і він вже зробив до нього музику. І коли я послухала вже текст з музикою, у мене був якийсь катарсис. Не знаю, Максе, як ти це зробив, але мені дуже сильно зайшло.
Макс: Зробити цей трек було ідеєю Мар’яни. Вона розповіла мені про оповідання Ольги Кобилянської "Битва", ми подумали і я вирішив, що було б цікаво зробити атмосферний саунд-дизайн, який би ілюстрував те, про що розповідає Мар’яна. Тому цей трек останній на альбомі. У якомусь сенсі це бонус-трек. Там не музична структура, а скоріше емоційно-настроєва.
Серед всього того, що зараз виходить на стрімінгах, багато, так би мовити, "плакатної" музики. Пісні, в яких все зрозуміло: або хтось сумує, або хтось радіє. У вашій творчості все інакше.
Макс: Ми робили все максимально чесно. У нас не було завдання зробити комерційний трек, комерційний альбом. Не було завдання комусь сподобатися. Це наші переживання. Це творчість у чистому вигляді. Насправді я завжди стараюся робити саме так. Я довго працював комерційним композитором, писав багато музики для реклами, для серіалів. Часто, коли стоїть якесь таке завдання, ти не розкриваєшся як творець. Це ремесло: ти робиш, що вмієш.
А наша співпраця з Мар’яною – це був шанс зробити чесно. Я вперше писав музику далеко від нашої суперстудії, де все під рукою. Де в будь-який момент можна було все взяти і все звучало круто. Коли ми створювали цей альбом, у мене був тільки ноутбук, навушники, гітара та декілька перкусій. Але хотілося багато що сказати. Багато чого було на душі. І я сподіваюся, що слухач відчує, що це було чесно і від душі.
У вашому дебютному альбомі ви фіксуєте почуття, які пережили за цей рік. Переважно це лють і біль. Чому вам так важливо проговорити вголос свою травму?
Мар’яна: Як щойно влучно сказав Макс, це був процес проживання. Ми не ставили собі на меті докричатися до когось. Просто ти сідаєш з блокнотом ввечері поплакати через, скажімо, трагічні події у Дніпрі, і з тебе йдуть слова. Ти не можеш себе зупинити.
Я та людина, яка раніше багато писала російською мовою, була білінгва. Пісень також писала багато російською. Але з першого дня війни я більше не можу цього робити. Мої україномовні вірші для мене дуже цінні. Писати українською мені набагато важче. Зараз у мене цікавий період – знайомство з рідною мовою на глибшому рівні. Коли ти пишеш вірш – це наче любовні стосунки з мовою.
Назва вашого альбому начебто натякає на те, що має бути продовження, що має з’явитися другий розділ.
Макс: Сподіваюся, що болю там вже буде менше. Як не крути, це були рефлексії на тему того, що відбувається з нами і з нашою країною. Я вірю в те, що скоро нам усім буде трохи легше. Настане нарешті наша перемога. Хотілося би, щоб частина друга вийшла вже після нашої перемоги і була наповнена вже трохи іншими емоціями і сенсами. Ми спеціально так назвали альбом – "CHAPTER I", щоб потім було і "CHAPTER IІ", і "CHAPTER IІІ". А може, і не буде.
Мар’яна: Найважливіше для співака – то свобода. Хочеться лишити цей проєкт у вільному океані можливостей. Але ми віримо, що ми будемо продовжувати.
Макс: Ну в мене вже є ідеї нові.
А коли вас можна буде почути наживо в Україні?
Мар’яна: Такі речі ми ще не планували. Найближчий виступ у нас, певно, буде в Німеччині. Але в Україні, як тільки заплануємо, то одразу прийдемо до вас і усім розкажемо, де то станеться.
Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська і Міла Кравчук.
Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!