МОН розробляють зразки каліграфічного письма: що про це думають дизайнери

. Ілюстративне фото: Unsplash

Міністерство освіти і науки України має намір уніфікувати каліграфічне письмо літер українського алфавіту та цифр. Єдині зразки мали бути подані на затвердження керівництву МОН до 25 січня 2023 року.

Графічна та діджитал дизайнерка Олександра Корчевська-Цехош написала у Facebook повідомлення, у якому поцікавилася, чому до обговорення не запросили громадськість. Вона вважає, що серед учасників ініціативної групи немає каліграфів, натомість чимало методистів. Але постає питання щодо необхідності такої уніфікації.

Журналістка Зоя Звиняцьківська у коментарях до допису дизайнерки нагадала, що "оцінювання так званої каліграфії у шкільній програмі нової української школи скасували". Чи актуальною є ця проблема каліграфії та що не так з можливими новими рекомендаціями, – обговорюємо з дизайнеркою Олександрою Корчевською-Цехош.

Зазначимо, що ми планували побудувати розмову з дизайнеркою та представником Міністерства освіти та науки України, але на запит отримали лише письмовий коментар. Ним і будемо послуговуватися.

На чому базується ваша недовіра до прозорості затвердження нової каліграфічної норми?

Перша проблема – розробка проанансованих прописів повинна була завершитися до 25 грудня, а допис на сайті Міністерства ми побачили у січні. Це означає, що наказ був опублікований постфактум. Я вважаю у цьому порушення правил прозорості, згідно з якими має працювати Міністерство.

Ми разом із колегами-дизайнерами занурилися у це питання глибше, зв'язалися з представниками різних навчальних ВНЗ, які займаються питаннями дизайну. Провели невелику розвідку, щоб дізнатися, хто ці люди з робочої групи, які будуть приймати такі рішення, – не було представлено результатів, які мали бути проанонсовані десь за тиждень після публікації на сайті МОН наказу, тому потрібно було б бачити, що вони хочуть затвердити.

Ми не знайшли таких даних. Окрім цього, багато учасників команди, грубо кажучи, не пробиваються у гуглі, важко зрозуміти обсяг їхньої роботи у цій сфері. Частина людей справді має прописи, які можна придбати, – це круто, що є в цій команді досвідчені люди. Але річ у тому, що треба дивитися ці прописи детальніше, чи не містять вони російського шрифту. Було доволі багато червоних маячків, на які око і зреагувало. Виникає логічне запитання: що коїться?

Я пропоную зараз цитату з листа Міністерства освіти та науки України, яка, можливо, буде відповіддю чи коментарем до ваших слів.

"Серед учасників робочої групи — досвідчені фахівці методики навчання української мови, графічного дизайну і мистецтва книги, учителі-практики, наукові інтереси яких становлять питання формування графічних навичок і культури письма. Станом на 14 лютого 2023 року науковці Української академії друкарства, які фахово працюють з шрифтами, зокрема, рукописними, здійснюють технічне оформлення букв і цифр без зміни форм, які на сьогодні використовуються в освітньому процесі".

Щодо прозорості, МОН вказує у листі про наказ від 4 листопада 2022р № 988 щодо створення робочої групи. Але якщо зайти у вебархів і подивитися, коли цей наказ було опубліковано, то побачимо дату 10 січня та 12 січня, коли внесено якісь зміни, – але точно не 4 листопада. Тож питання до Міністерства, але у їхньому листі відповіді немає. Ви або ваші колеги знали про створення робочої групи у листопаді 2022 року? Під час вашого дослідження хтось говорив про цю дату?

Ні, ніхто. Багато колег були здивовані, що взагалі такі розробки йдуть, оскільки наше коло дизайнерів, зокрема тих, які цікавляться долею українського шрифта, самі роблять шрифти. Серед нас є як молоді спеціалісти, які проходять курси в альтернативній освіті, так і ті, які викладають або очолюють виші. І для них це стало новиною, щось із розряду блискавки на ясному небі. Я теж передивилася дати – наказ від 25 листопада був опублікований 10 січня, і для маневрів, навіть для якихось листів до МОН не залишалося часу.

Також хочу пригадати, що у січні 2023 року МОН опублікували власний логотип. І багато дизайнерів ставили запитання: чому вибрали його, а не попередню розробку. Її запропонувала група дизайнерів у школі "Projector", яку ініціював Олександр Трегуб (засновник школи Projector, – ред.), які долучали Кирила Ткачова, одного з найбільш талановитих шрифтарів. Цей логотип був дуже красивий і якісно зроблений, відповідав усім вимогам сучасності, там була навіть організована інфраструктура щодо зберігання – тобто він був би у швидкому доступі для дизайнерів і для будь-яких технічних потреб.

Що стосується нового логотипу, то ми адресували дизайнерською спільнотою листи до МОН з питанням, хто є автором цього логотипу? Бо він виглядає, м'яко кажучи, не дуже професійно зробленим.

І він уже використовується? Зокрема у тому листі, який ми отримали, він є.

МОН так і не дало нам відповіді, хто ж розробляв цю айдентику, як це було здійснено, на які кошти. Також МОН відмовився комунікувати, що є прикрим, адже хочеться мати діалог. Жаль, що МОН вирішує, що можна нічого не робити. Так само ми надсилали письмові звернення, електронні листи, на що МОН давало досить розмиту відповідь, що наші запити не відповідали вимогам. Але вони відповідали законодавству України про письмові звернення, тому це ще більше дивує – і піднімає питання, наскільки кваліфікованим є робота Міністерства у зв'язках з громадськістю. Тут ми вже маємо підстави свідчити, що щось не так.

У листі, який отримала наша редакція від МОН, вказують, що, цитую: "Учні 1-4 класів, здобувачі вищої педагогічної освіти – це майбутні вчителі початкових класів, керувалися єдиним зразком каліграфічного письма, цифр, українських та російських букв та їх з'єднань, що були схвалені Колегією Міністерства освіти та науки України від 18 липня 2003 року. Враховуючи ситуацію агресивного вторгнення Росії в Україну і ведення війни, за назвою документу є зрозумілим, що його актуальність вичерпано".

Ви також вказували на те, що нині ми не маємо українського шрифта для прописів, що знову ж нас підводить під використання російського шрифта під назвою "Propysy ТТФ". Але засновниця Національної освітньої платформи "Всеосвіта" Леся Литвиненко з власної ініціативи займалася розробкою шрифтів прописів. Ось її коментар щодо цієї ситуації.

Леся Литвиненко

Не зрозуміло, навіщо вони збирають групу, засідання тощо, якщо по суті прописи уже створені, їх не потрібно спрощувати. Дуже складно пояснити цю логіку. Єдина проблема, яка була в Україні протягом усіх років Незалежності, – відсутність базового шрифта, на основі якого будь-який вчитель, директор, методист може підготувати правильний методичний матеріал.

Навіть у педагогічних інститутах і педучилищах не можуть підготувати матеріал за якимось шрифтом, аби показати приклад. Коли ти сьогодні береш методичний матеріал з прописами, там є проблема написання цих прописів, написання з'єднань. Тобто базова проблема — це шрифт, відсутність прикладу.

Леся Литвиненко нещодавно розробила шрифт "Propysy", що відповідає вимогам усіх з'єднань. Vseosvita.ua

Є інша проблема, що шрифт, який ми використовуємо сьогодні, більш проросійський, – це шрифт, який був змінений з часом, і це було вигідно Росії, Московській імперії. Тому питання, що вирішує МОН, – ніхто не знає до кінця, там все завуальовано. Що там за група? Що вони вирішують? МОН не дало конкретних роз’яснень, і ми, журналісти "Всеосвіти", також зверталися до МОН з цим питанням, але відповіді не отримали.

Чи знали ви про цей шрифт, який використовують зараз методисти, саморозробний? І чи ознайомлювалися з ним?

Олександра Корчевська-Цехош:

Так. Окрім цього, є ряд інших недоліків – є багато різних з'єднань, зокрема для одних і тих самих літер. Деякі літери все ще не відповідають принципу української абетки. Наприклад, у літері "Ї" повинен бути інший характер з'єднань. Є проблемна літера "Ґ", адже її потрібно з'єднувати з іншими літерами за допомогою дуже довгої лігатуриОб'єднання двох літер в один друкований символ. Багато нелогічностей щодо того, як потім виглядають усі літери алфавіту, з якими діти стикаються пізніше.

Розумію, що проблеми виникли внаслідок нестачі комунікацій між методистами, викладачами, які працюють з темою шрифта з дітьми, і шрифторобами – Міністерство повинне цей діалог ініціювати. Можливо, вони побачать це інтерв'ю і зроблять для себе висновки.

Для Міністерства адресуюся прямо: не треба уникати допомоги шрифторобів. Вони у більшості випадків готові вам допомогти і готові все порадити. Окрім того, питання про шрифт для прописів може бути цілком національного характеру, щоб потім змінити підхід до української абетки і до розвитку рукописних навичок дітей у цілому.

Скажіть про комунікацію у майбутньому. Ми адресуємо МОН цю тезу, але МОН говорить про те, що опублікують вже найближчим часом проєкт, який буде відкритий для обговорення. Чи плануєте ви і ваші колеги, з якими ви співпрацюєте і спілкуєтеся, брати участь у цьому обговоренні і, можливо, щось рекомендувати? Або вже маєте рекомендації, попри те, що не бачили саму основу документу?

Я маю скептичні очікування щодо цього документу, але буду ознайомлюватися з ним та ініціювати з іншими шрифторобами діалог, щоби щось запропонувати. Єдине, що у більшості випадків все буде спотикатися саме об взаємодію та характер співпраці. Ініціювати безкоштовно цей процес – це велика робота, і я думаю, що шрифтороби залюбки до нього долучаться, якщо це буде організовано в межах нормальних робочих відносин за всім Законодавством України. Не у межах благодійної ініціативи, тому що, зрештою, Міністерство отримало на це кошти, і це логічно, що якщо воно погано зробить роботу, то треба буде організовувати процес, щоб це виправити.

Я думаю, що проросійський характер з'єднань літер перекочує плавно у нові прописи, оскільки методистам важко в'їхати у цю тему з українською кирилицею, зробити для себе висновки, і я не бачила, щоб хтось із них долучався до обговорень у шрифторобських спільнотах. Не хочу робити передбачень, але скептицизм мій підказує, що це може бути так.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!