"Хочу побачити перемогу України разом зі своїми друзями": історії іноземців, які вивчили українську мову

Колаж: Вікторія Желєзна

"Коли ти говориш з кимось його рідною мовою, ти говориш з його душею", ─ впевнено каже українською викладач англійської мови Деніел Брумфілд. До міжнародного дня рідної мови 21 лютого Суспільне Культура підготувало історії іноземців з Японії, Великої Британії, США та Колумбії, які вивчили українську мову.

Розповідаємо про те, що їх надихнуло опанувати українську. Також пропонуємо у тексті корисні мовні ресурси, які допоможуть у вивченні української. Тож, якщо ваші знайомі іноземці вивчають українську мову або ви самі хочете поглибити свої знання, то матеріал точно стане у нагоді.

Російське вторгнення в Україну призвело до сплеску популярності української мови у світі. Так, наприклад, за даними онлайн сервісу для вивчення мов Duolingо, що має безкоштовний мобільний застосунок, у лютому 2022 понад 1,3 мільйона людей на знак солідарності почали вивчати українську мову. За шість місяців російсько-української війни кількість людей, які вивчають українську мову, зросла на 2229% в Ірландії у порівнянні з минулим роком, на 1651% у Німеччині, на 1615% у Польщі, на 1515% у Чехії тощо.

Читайте також: "Міжнародний день рідної мови. Що ми знаємо про українську"
Інфографіка з сайту Duolingo

Один з прикладів — волонтерський освітній проєкт "Мова — ДНК нації": кількість відвідувачів цього сайту за 2022 рік зросла в кілька разів. Це платформа для вдосконалення знань української мови, тому найбільше візитів з України, далі йдуть Польща, Німеччина, США, Чехія, Велика Британія, Нідерланди тощо.

Звісно, ми не можемо бути певні, що це саме іноземці, а не українці, що вимушено виїхали за кордон через війну. Але ми можемо побачити, що все більше людей хочуть вивчати або вдосконалювати українську.

"Мова ─ ДНК нації" створена у 2014 році трьома ентузіастами зі щирого бажання ділитися закоханістю в мову: авторкою проєкту, ілюстратором і програмістом. Там є вправи не тільки на орфографію, а ще й на наголос, антисуржик, фразеологізми. Мій улюблений розділ "Перевірка тексту" дозволяє не тільки знайти помилки, а й ще прочитати пояснення та рекомендації щодо заміни слів, наприклад, русизмів.

"Мова має значення, бо це не просто слова, не лише ознака національної приналежності. Це значно більше, особливо сьогодні, коли йде війна за наше існування. Мова — це сигнал "свій", "безпека", де б ви не були. Мова — це громадянська позиція людини й бізнесу. Мова — це символ сміливості та боротьби за свободу. Саме тому ми у своїй комунікації не втомлюємося повторювати, що українська — це мова вільних людей", ─ Наталія Клименко, засновниця проєкту “Мова — ДНК нації”.

У матеріалі Суспільного Культура ми зібрали чотири історії іноземців, що вивчили українську мову ще до того, як це стало мейнстримом.

Такаші Хірано, фотограф та журналіст з Японії

Такаші Хірано. Фото надане Такаші Хірано

Японський фотограф та журналіст Такаші Хірано в інтерв'ю Суспільному розповів про свій шлях до України, де він працює з 2008 року.

Українську мову він захотів вивчати ще в дитинстві, коли вперше в книжці прочитав про Україну. Це була серія книг про різні країни світу кількома томами для старших школярів. Хлопець зацікавився, чому він раніше ніколи не чув про таку велику країну зі своєю багатою культурою, традиціями, мовою, промисловістю. Почав шукати інформацію про Україну.

Згодом в Токійському університеті іноземних мов вивчав українську як факультатив раз на тиждень у професора Накадза́ва Хідехі́ко, який досліджував українську мову. Українську вивчив, але не зміг знайти роботу, пов'язану з Україною. А мрія залишилася. Тому Такаші Хірано відстежував оголошення, де може стати у нагоді українська. Нарешті побачив, що потрібен викладач японської у Львові, в Національному університеті Франка, та відправив резюме.

Коли влаштувався на роботу, думав, що це на кілька років. Але коли почав жити у Львові, захотів залишитися на довший час. Тому прийняв рішення вступити на магістратуру в Україні. Опісля неї залишився працювати у посольстві Японії в Україні у Києві.

Читайте також: "Як перейти на українську в побуті: 10 порад"
Такаші Хірано. Фото надане Такаші Хірано

24 лютого він прийняв рішення залишитися в Україні. Спочатку вагався, бо батьки в Японії переживали через ризики загрози застосування ядерної зброї з боку Росії та просили його повернутися. Але тоді з боку японського суспільства був величезний запит на інформацію про російсько-українську війну. Такаші думав, що він не може поїхати з України, поки його друзі на фронті та кажуть, що до останнього будуть захищати свої міста, свою країну, свої родини.

"Я маю можливість виїхати, але я хочу побачити цю війну до кінця. Я хочу побачити перемогу України разом зі своїми друзями"

Тепер японський журналіст вивчає кримськотатарську мову та вже може спілкуватися нею. Каже, що для вивчення цієї мови бракує матеріалів, тому вивчати її складніше, ніж українську. На його думку, для цього важливо імплементувати Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, яку уряд ухвалив напередодні повномасштабного вторгнення (23 лютого 2022 року), попри тривалий воєнний стан. Він почав вивчати кримськотатарську, тому що переймається про майбутнє цієї мови, яка, за оцінкою ЮНЕСКО, перебуває під загрозою зникнення.

Такаші Хірано думає, що треба популяризувати її, і для цього насамперед він сам має знати, якою є ця мова: "Тепер я відчуваю, що це найкраща мова, якою можна передавати наступним поколінням України найдрібніші та найестетичніші елементи та моменти історії, культури та природи Криму".

Деніел Брумфілд, викладач англійської мови з Великої Британії

Деніел Брумфілд. Фото: twitter/Brooms1989

Деніел Брумфілд, засновник онлайн-школи англійської мови Redwood, родом із Великої Британії. З дитинства обожнював вивчати інші культури. У середній школі вивчав французьку, німецьку та латинську мови. Після того, як вивчав французьку в університеті та рік жив у Франції, вирішив стати викладачем.

Потім 3 місяці жив в Італії, країна була прекрасна, але зарплати ледь вистачало на життя. Побачив вакансію викладача в Одесі. Україна на той момент була абсолютно невідома для нього, подумав, що це буде як пригода: нова мова, нова культура, саме те, що він шукав. Спочатку хотів залишитися лише на рік.

"Після подій Революції Гідності у 2014 році я майже покинув країну, але я так радий що залишився. Я закохався в людей тут, в спосіб життя в Одесі. Кажуть, що якість життя у Британії краще, і це може бути правда. Там вища зарплата, але не так комфортно жити, як тут", – розповідав Деніел Брумфілд на своєму YouTube каналі кілька років тому.

Читайте також: "7 книжок, щоб перейти на українську, від радіожурналіста Сергія Стуканова"

Після чотирьох років в Одесі компанія, в який він працював викладачем англійської, запропонувала переїхати до України. Тут він живе вже п’ять років, інколи навідуючись до рідних в Англії. Коли почалося російське вторгнення в 2022 році, продовжив жити на дві країни.

Брумфілд пригадує, що коли у 2013 році вперше прилетів в Україну в аеропорт Бориспіль, щоб приїхати до Одеси, то купив український розмовник. Колеги тоді з нього сміялися:

"Єдине місце, де можна почути було тоді почути українську в Одесі, ─ "МакДональдз". Тому я вивчав російську. Але коли я переїхав до Києва, мені стало ніяково, що я не не міг зрозуміти людей, які зверталися до мене українською".

Він багато разів чув, що раз він розуміє російську, то зможе зрозуміти українську. Однак на практиці це виявилося абсолютно не так — він нічого не розумів. Тому вирішив вивчати українську. Двічі на тиждень брав уроки з викладачем, і тепер розмовляє українською краще, ніж російською.

Twitter Брумфілда, твіт зроблений у лютому 2023 року. Фото: twitter/Brooms1989

"Найкраща для мене мотивація — це те, як люди реагують, коли я говорю українською. Коли я говорив російською, людям було або трохи цікаво, або зовсім байдуже, просто ще один іноземець, який розмовляє російською. Але коли розмовляю українською, я бачу, що люди набагато відкритіші та хочуть зі мною поділитися своїми історіями. Коли ти говориш з кимось його рідною мовою, ти говориш з його душею.

Я не хотів би критикувати людей за ту мову, якою вони розмовляють, Україна є демократичною державою і люди тут можуть розмовляти тією мовою, якою забажають. Але я б закликав усіх говорити українською. Я вважаю, що мова – це зброя проти окупантів.

Знаю, що Україна сильна, незламна, що вона вистоїть. Росіяни століттями намагалися знищити українську мову, українську ідентичність, але вони вже багато разів терпіли невдачу. І зараз зазнають невдачу, вони ніколи не переможуть.

Я пишаюся тим, що я можу розмовляти вашою мовою, бути частиною вашого суспільства та досліджувати цю справді надзвичайну країну", ─ записав відео у листопаді 2022 року на День української писемності та мови британець та, за власним визначенням, борщоїд Деніел Брумфілд.

Читайте також: "Посолка, членкиня та філологиня: як фемінітиви віддаляють нас від РФ"

Шон Вільямс, музикант, США/Румунія

Шон Вільямс. Фото: Facebook/shaun.p.williams

Докторант з етномузикознавства Шон Вільямс родом з Огайо, США. З 2016 року живе в Бухаресті, проводить дослідження в Румунії та грає зі своїм гуртом.

У 2008-2012 роках він був в Україні як волонтер Корпусу Миру США. Жив у Рахові на Закарпатті, а потім у Коломиї на Івано-Франківщині. Спочатку він пройшов три місяці інтенсивного мовного навчання з викладачами з Корпусу Миру в Козельці Чернігівської області, а згодом вивчав українську літературу у професорки Світлани Мельник в університеті Індіани, США.

"Мене загалом цікавлять мови, і для мене було важливо вивчити українську, щоб інтегруватися у свою спільноту", ─ каже Шон Вільямс.

"Найважче для мене в українській мові – це відмінки! Вони досі проблематичні для мене. Вимова далась легко, мабуть, тому, що я вже говорив німецькою і мав певний досвід у створенні нових звуків".

Улюблений український фразеологізм Вільямса: "Мені по цимбалах!"

Шон Вільямс від самого початку війни у 2014 році підтримував українців. Тому під час російського вторгнення у 2022 році одразу долучився до допомоги: "Живучи відносно недалеко від України, в Румунії, я не міг просто сидіти в комфорті свого дому, знаючи, що мої друзі та колишні колеги в Україні страждають.

Спочатку я працював волонтером на прикордонному переході в Сігеті/Солотвино, а потім почав співпрацювати з деякими організаціями в Румунії, щоб доставляти гуманітарну допомогу в Україну щотижня, а потім щомісяця".

Едуардо Москосо, керівник відділу в компанії програмних рішень, Колумбія/США

Едуард Москосо. Фото надані Едуардо Москосо

Едуардо Москосо народився в Колумбії, але вже понад 20 років живе в Форт-Лодердейл, США. Працює в компанії, яка займається програмними рішеннями для бізнесу. Він був одружений з українкою та продовжує підтримувати стосунки з її родиною.

"Закохавшись у культуру та людей, відвідуючи країну багато разів протягом останніх 5 років, я усвідомив важливість мати змогу розуміти українську мову та розмовляти нею, оскільки планую стати більш активним у соціальному та бізнес-просторі. Моя пристрасть і любов до України мотивують мене допомагати країні та її людям долати наслідки російського вторгнення. Багато людей, об'єднаних однією справою, можуть створити нестримну силу змін. Вивчення мови є ще одним кроком до глибшого зв’язку з корінням цієї прекрасної країни та того, що вона представляє для свого народу та світу".

Через друзів і партнерів Едуардо Москосо познайомився з українською та іншими слов'янськими мовами. Здебільшого слухав музику, щоб ознайомитися з вимовою та вивчати тексти пісень, самостійно вивчив кирилицю. Це дало йому перевагу швидко розуміти та вивчати вимову та граматику української мови. Останні 3 місяці відвідує приватні уроки української мови у журналістки та засновниці українського мовного марафону Ольги Сітковської, про яку ми вже згадували у попередніх наших публікаціях.

Найскладнішим у вивченні української мови для Едуардо стала літера "и". Фонетика, що пов'язана з літерою, не є звичним звуком для іспанської та англійської

."Рим був побудований не за один день, і "и" точно буде нагадуванням, що деякий час я буду говорити зі смішним акцентом. Найлегше у вивченні української мені далися прикметники – це суперсила, і я радий, що іспанська мова дала мені її", – поділився Едуардо Москосо.

Кілька корисних ресурсів для вивчення української

Футболка з написом: "Обережно, українська мова". Фото: УНІАН

  • Онлайн-сервіс Duolingo
  • Освітній проєкт "Мова – ДНК нації".
  • Розмовний клуб "Нарешті". Це не стільки заняття, скільки комфортний осередок для спілкування українською будь-якого рівня. Також "Нарешті" запрошує гостей: художників, письменників, музикантів, з якими цікаво поспілкуватися. Тобто це ще додаткова можливість ближче познайомитися з українською сучасною культурою.
  • Блогер Андрій Шимановський у форматі коротких дотепних відеоуроків навчає українській мові на своїх сторінках в TikTok та Іnstagram. Також він проводить мовні марафони та збирає гроші на ЗСУ.
  • Національна платформа з вивчення української мови Міністерства культури та інформаційної політики України зібрали на своєму сайті десятки онлайн та офлайн ресурсів, мобільних додатків з вивчення української мови, як для українців, які хочуть підвищити рівень володіння українською мовою, так і для іноземців, які прагнуть її вивчити "з нуля". Уся інформація надана двома мовами: українською та англійською.

Цей матеріал створено за підтримки проєкту "Накипіло.Освіта" та DW Akademie в Україні.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!